Ухвала

від 13.03.2023 по справі 160/1865/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 березня 2023 рокуСправа №160/1865/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт Пак Рециклінг» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт Пак Рециклінг» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення №3630436/44265558, №3630440/44265558, №3630441/44265558, №3630442/44265558, №3630443/44265558 від 10.01.2022 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних №1, 2 від 06.10.2021 року та №4, 5, 6 від 08.10.2021 року, складені ТОВ «Пласт Пак Рециклінг» (код ЄДРПОУ 44265558);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1, 2 від 06.10.2021 року та №4, 5, 6 від 08.10.2021 року, складені ТОВ «Пласт Пак Рециклінг» (код ЄДРПОУ 44265558).

Ухвалою суду від 14.02.2022 року, після усунення недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт Пак Рециклінг» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення; визнано протиправними та скасовано рішення №3630436/44265558, №3630440/44265558, №3630441/44265558, №3630442/44265558, №3630443/44265558 від 10.01.2022 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних №1, 2 від 06.10.2021 року та №4, 5, 6 від 08.10.2021 року, складені ТОВ «ПЛАСТ ПАК РЕЦИКЛІНГ» (код ЄДРПОУ 44265558); зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1, 2 від 06.10.2021 року та №4, 5, 6 від 08.10.2021 року, складені ТОВ «ПЛАСТ ПАК РЕЦИКЛІНГ» (код ЄДРПОУ 44265558); стягнено з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПЛАСТ ПАК РЕЦИКЛІНГ» (код ЄДРПОУ 44265558, 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ширшова, 43А) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 6202,50 грн. (шість тисяч двісті дві гривні 50 копійок); стягнено з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПЛАСТ ПАК РЕЦИКЛІНГ» (код ЄДРПОУ 44265558, 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ширшова, 43А) судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 6202,50 грн. (шість тисяч двісті дві гривні 50 копійок).

Означене судове рішення набрало законної сили 28.06.2022 року.

09.03.2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року у справі №160/1865/22;

- зобов`язати Державну податкову службу України протягом одного місяця подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року у справі №160/1865/22.

В обґрунтування своєї заяви представник позивача зазначив, що відповідачем-2 судове рішення не виконано.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи представника позивача прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз вищевикладеного вказує, що наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Цей принцип знайшов подальше закріплення і у нормах КАС України, зокрема, у ст. 14 КАС України, в якій зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2003 від 03.01.2003 року, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах, яке неможливе без виконання судового рішення в різних видах судочинства.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, у п. 40 зазначається, що, зокрема, право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернення до органів виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду у цій справі в порядку виконання приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.

При цьому, у розділі Х цього Закону визначений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Зокрема, у ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Тому, позивач наділений правом звернення до органів виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду, а у випадку, якщо заявник не погоджується з бездіяльністю державного виконавця, він не позбавлений права оскаржувати таку бездіяльність в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановленого певного порядку примусового виконання судового рішення відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», та оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, а також з огляду на те, що представником позивача не наведено та не надано суду доказів ухилення відповідачем-2 від виконання судового рішення та вчинення перешкод у його виконанні, а у суду відсутні підстави вважати, що таке рішення не буде виконано, тому заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт Пак Рециклінг» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені ст. 295 КАС України.

Ухвалу виготовлено 13.03.2023 року.

Суддя І.О. Лозицька