Рішення

від 27.02.2023 по справі 340/2955/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2955/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

позивач: мале приватне підприємство "Тарон" (25001, м. Кропивницький, пров. Клинцівський, 12/2, код ЄДРПОУ 13758371)

представник: Слюсар О.В.

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

представник: Момот О.М.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство "Тарон" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №000017250704 від 25.05.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 2 613 444 грн.,

- №000017220704 від 25.05.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 320 940 грн.,

- №000017230704 від 25.05.2021 року, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 271 798 грн.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон", яка проводилася у грудні 2019 року та у квітні 2021 року, а результати якої оформлені актом №1186/11-28-07-04/13758371 від 22.04.2021 року. Позивач стверджує про те, що при проведенні перевірки податковий орган вийшов за межі її предмету, оскільки перевіряв період діяльності підприємства, не зазначений у наказі про проведення перевірки. Також позивач не погоджується з висновками про порушення норм податкового законодавства при декларуванні взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ПП "Агротехнолог", ТОВ "Будкан", ТОВ "Спринт Юг", ТОВ "Максимус Групп", ТОВ "Вега Сервайс", ТОВ "Фінейро", ТОВ "Кубалей", ТОВ "Магенто Фінанс", ТОВ "Альянс Продукт 2017", ТОВ "Хаббл Інвест", ТОВ "Фрівотер", ТОВ "Інк Буд", ТОВ "Ватербрік", ТОВ "Інталіон Плюс", ТОВ "Ленс Кепітал", ТОВ "Олімп Центр", ТОВ "Юскі Компані", ТОВ "Голд Мікс", ТОВ "Діннер Вайс", ТОВ "Марбелс", ТОВ "Компанія "Сіквел", які визнані нереальними господарськими операціями. Позивач заперечує такі висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цими контрагентами щодо придбання товарів та послуг, які підтверджені належними первинними документами та відображені у бухгалтерському обліку. Доводячи реальність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, представник позивача просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою судді від 15.06.2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цим позовом та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон", яка призначена та проведена на законних підставах, встановлено, що позивач не включив до складу інших доходів вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей та послуг невідомого походження. Крім того позивач сформував податковий кредит з ПДВ на рахунок сум податку за операціями з придбання основних засобів, матеріалів і послуг, щодо яких на підставі аналізу наявної у податкового органу інформації встановлено нереальність їх здійснення. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій спростовував доводи відповідача про нереальність господарських операцій та належність придбаних ним товарів, робіт, послуг до безоплатно наданих. Вказував, що податкова інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючого органу, на яку посилався відповідач, носить інформаційний характер і є неналежним доказом.

Ухвалою від 19.11.2021 року суд за клопотанням МПП "Тарон" призначив у цій справі судову економічну експертизу та зупинив провадження у справі до одержання її результатів.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 року вказану ухвалу суду скасовано, а у задоволенні клопотання МПП "Тарон" про призначення судової економічної експертизи відмовлено.

Ухвалою від 15.12.2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши справу, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Мале приватне підприємство "Тарон" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Кіровоградській області.

В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видав наказ №603 від 02.12.2019 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон", яким на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 ПК України наказано провести документальну планову виїзну перевірку МПП "Тарон" з 16.12.2019 року тривалістю 10 робочих днів. Перевірку провести з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, валютного законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2014 року по 30.09.2019 року, іншого законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року.

На підставі цього наказу та відповідних направлень посадові особами ГУ ДПС у Кіровоградській області 16.12.2019 року розпочали документальну планову виїзну перевірку МПП "Тарон".

Директор МПП "Тарон" листом від 21.12.2019 року повідомив ГУ ДПС у Кіровоградській області про пошкодження 20.12.2019 року первинних документів за 2016 2017 роки та просив надати строк для їх відновлення.

Контролюючий орган склав акт №151/11-28-05-08/13758371 від 21.12.2019 року про неможливість проведення перевірки у зв`язку з втратою документів.

Наказом в.о. начальника ГУ ДПС України у Кіровоградській області №723 від 23.12.2019 року невикористаний термін проведення документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон" (4 робочих дні) перенесено до дати відновлення втрачених документів в межах строків, визначених п.44.5 ст.44 ПК України.

Листами від 20.03.2020 року та від 28.05.2020 року контролюючий орган повідомив МПП "Тарон", що документальна планова виїзна перевірка зупинена на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а перебіг термінів проведення перевірки буде поновлено з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згодом ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" листом від 22.03.2021 року повідомило МПП "Тарон" про поновлення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки з 25.03.2021 року.

Контролюючий орган склав акт №135/11-28-07-04/13758371 від 25.03.2021 року про неможливість проведення перевірки МПП "Тарон" у зв`язку з відсутністю його посадових осіб за місцезнаходженням.

Наказом начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області №390-п від 05.04.2021 року внесено зміни до наказу №603 від 02.12.2019 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон" та наказано провести документальну планову виїзну перевірку МПП "Тарон" з 05.04.2021 року у межах невикористаного строку (4 робочих дні).

Наказом начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області №405-п від 08.04.2021 року "Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон" відповідно до пункту 82.1 ст.82 ПК України продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон" на 5 робочих днів, починаючи з 09.04.2021 року.

На підставі цих наказів та відповідних направлень посадові особами ГУ ДПС у Кіровоградській області продовжили проведення документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон" та за її результатами склали акт №1186/11-28-07-04/13758371 від 22.04.2021 року.

За висновками цього акту у ході перевірки встановлено зокрема такі порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 року, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999 року, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 090 755 грн., в тому числі за 2016 рік - на 1 021 921 грн., за 2017 рік - на 697109 грн., за IV квартал 2018 року - на 371 725 грн.

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп. "в" п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 2 379 395 грн., в т.ч.: за жовтень 2016 року на суму 127379 грн., грудень 2016 року на суму 367929 грн., січень 2017 року на суму 27329 грн., липень 2017 року на суму 107749 грн., серпень 2017 року на суму 57613 грн., вересень 2017 року на суму 33605 грн., жовтень 2017 року на суму 265868 грн., листопад 2017 року на суму 54750 грн., грудень 2017 року на суму 98559 грн., листопад 2018 року на суму 82523 грн., грудень 2018 року на суму 252088 грн., березень 2019 року на суму 47801 грн., травень 2019 року на суму 3687 грн., липень 2019 року на суму 428339 грн., вересень 2019 року на суму 424176 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп. "в" п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2019 року на 271 798 грн.

На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло щодо позивача такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №000017250704 від 25.05.2021 року, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 2 613 444 грн. грн., із яких 2 090 755 грн. податкове зобов`язання, 522 689 грн. - штрафна санкція;

- форми "Р" №000017220704 від 25.05.2021 року, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп. "в" п.200.4 ст.200 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 320 948 грн., із яких 2 379 395 грн. податкове зобов`язання, 464 190 грн. - штрафна санкція;

- форми "В4" №000017230704 від 25.05.2021 року, яким згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України, за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 271 798 грн.

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є зокрема: 41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових виїзних перевірок визначає стаття 77 Податкового кодексу України, а строки їх проведення, у тому числі підстави для продовження строку перевірки та підстави для зупинення перевірки визначені у статті 82 цього Кодексу.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України №533-IX від 17.03.2020 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України №540-IX від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту:

"52-2. Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім:

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу".

У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами восьмим десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України №591-IX від 13.05.2020 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 року та не були завершеними.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановами Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", №1236 від 09.12.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин.

Відтоді Кабінет Міністрів України не приймав рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України №909-ІХ від 17.09.2020 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову №89 від 03.02.2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строку дії мораторію могла бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України, який є актом вищої юридичної сили.

Така правова позиція щодо розв`язання колізії між пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" висловлена у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 року у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 року у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 року у справі №360/1182/21.

Суд установив, що проведення документальної планової виїзної перевірки МПП "Тарон" розпочато 16.12.2019 року, а 23.12.2019 року терміни проведення перевірки перенесені на підставі пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України на 90 днів до 20.03.2020 року.

З урахуванням положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України 20.03.2020 року перевірка була зупинена.

У березні 2021 року відповідач повідомив позивача про поновлення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

Проте на той момент, а також на час видання наказів ГУ ДПС у Кіровоградській області №390-п від 05.04.2021 року та №405-п від 08.04.2021 року, складання акту перевірки №1186/11-28-07-04/13758371 від 22.04.2021 року дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних планових перевірок, у тому числі тимчасово зупинених, що були розпочаті до 18.03.2020 року та не були завершеними. Цей мораторій був прямо закріплений абзацом 9 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону №591-IX від 13.05.2020 року). На той час дія цієї норми не зупинялася.

У ході судового розгляду справи представник відповідача доводила, що після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №89 від 03.02.2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" контролюючим органам було дозволено проводити документальні планові виїзні перевірки юридичних осіб, що були розпочаті до 18.03.2020 року та не були завершені.

Суд відхиляє такі доводи та зазначає, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, установлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу.

Наведене свідчить, що відповідач протиправно поновив у березні 2021 року та провів у квітні 2021 року документальну планову виїзну перевірку МПП "Тарон" всупереч законодавчій забороні на проведення такої перевірки в період дії мораторію, установленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки. Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду недотримання контролюючим органом обов`язкових умов для призначення та проведення податкової перевірки не створює правомірних наслідків такої перевірки. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 01.09.2022 року у справі №640/16093/21, від 07.12.2022 року у справі №640/16523/21, від 21.12.2022 року у справі №640/21092/21, від 28.12.2022 року у справі №420/22374/21, від 23.02.2023 року у справі №160/20112/21 у спорах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками податкових перевірок, проведених у період мораторію, установленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Наведене означає, що закріплений у статті 9 КАС України принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом він не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, про захист яких він просить, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Воднораз, виходячи із завдань та основних засади адміністративного судочинства, наведених у статті 2 КАС України, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Перевіряючи, чи прийняте рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, суд виходить з того, що правова процедура (fair procedure справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності. Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки. Відповідно, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Тож у цьому спорі обставини призначення податкової перевірки, дотримання контролюючим органом процедури її проведення входять до предмета доказування, а дослідження судом цих обставин є обов`язковою передумовою для висновку про законність прийнятих за наслідками такої перевірки актів (рішень) контролюючого органу. У таких справах з огляду на принцип офіційного з`ясування обставин у справі та завдання адміністративного судочинства суд, оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям правомірності та законності, визначеним нормами частини 2 статті 2 КАС України, не зв`язаний підставами позову, наведеними у позовній заяві.

Встановлені у ході судового розгляду справи порушення відповідачем вимог закону щодо проведення документальної планової виїзної перевірки суд визнає достатньою і безумовною підставою для висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що має наслідком їх скасування. Тому суд не переходить у рішенні до дослідження та аналізу висновків ГУ ДПС у Кіровоградській області про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, описані в акті перевірки, які стали підставою для нарахування грошових зобов`язань та які заперечує позивач.

Скасування податкових повідомлень-рішень, які прийняті за результатами незаконної перевірки та на підставі акту, який є недопустимим доказом, не потребує перевірки доводів сторін, на які вони посилалися у заявах по суті справи в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Тож суд прийшов до висновку, що позов МПП "Тарон" слід задовольнити, а оскаржені ним податкові повідомлення-рішення №000017250704, №000017220704, №000017230704 від 25.05.2021 року - визнати протиправними та скасувати з підстав незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Щодо доводів представника відповідача про неможливість зміни позивачем підстав позову після закриття підготовчого провадження та виходу суду за межі позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15, від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17, від 08.06.2021 року у справі №662/397/15-ц.

У цих постановах Велика Палата Верховного Суду висловила позицію, за змістом якої у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("Суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Верховний Суд також неодноразово звертав увагу, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини 4 статті 9 КАС України.

Отже висновок суду у цій справі про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з інших підстав та мотивів, ніж наведені у позовній заяві, та застосування судом при вирішенні справи норм Податкового кодексу України та висновків Верховного Суду, на які позивач не посилався у позовній заяві, не є виходом за межі позовних вимог, не потребує дотримання правил зміни позовних вимог, наведених у статті 47 КАС України, та не є порушенням принципів змагальності та диспозитивності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож з огляду за задоволення позову, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 22700 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов малого приватного підприємства "Тарон" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №000017250704 від 25.05.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р" №000017220704 від 25.05.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "В4" №000017230704 від 25.05.2021 року.

Стягнути на користь малого приватного підприємства "Тарон" витрати на сплату судового збору у розмірі 22700 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повне рішення суду складено 09.03.2023 року.