Рішення

від 02.03.2023 по справі 520/3332/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 р. №520/3332/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.;

за участю секретаря судового засідання - Літвіщенко Д.О.;

Представника відповідача, Манухіної І.К.;

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ПРО" (вул. Кокчетавська, буд. 20,м. Харків,61017, код ЄДРПОУ 40103920) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд :

- Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/001798/2 від 11.11.2021 р. Харківської митниці Державної митної служби України;

- Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/002107 від 11.11.2021 р. Харківської митниці Державної митної служби України;

- Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн. покласти на Харківську митницю Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 44017626).

В обґрунтування позову зазначило, що підприємство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі.

21.11.2022 року від Харківської митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що декларантом не подано переклад та не зроблено верифікацію експортної митної декларації країни відправлення, яка подана на малайзійській мові. Також вказав, що надані платіжні доручення за передоплату товару та за морський фрахт не містять відміток штампу банку, дати виконання, підпису виконавця банку. Відповідно до довідки про транспортні витрати до розрахованої декларантом митної вартості включено лише вартість морського перевезення.Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваних рішеннь та необґрунтованість позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому не погоджується з обґрунтуванням відповідача щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень, обґрунтовуючи відсутністю аргументів у відзиві на позовну заяву щодо правомірності дій відповідача.У судовому засіданні представник відповідача в судовому засіданні в проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомляв.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову, відзиву на нього, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.Судом встановлено, що між позивачем та компанією Kara Marketing (M) SdnBhd, Малайзія (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 28.07.2017 р. NoSD-003, згідно 3 пунктом 1.1. якого, Продавець зобов`язується поставити Покупцю (Позивачу) товар згідно специфікацій, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний в специфікаціях товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах дійсного контракту (а.с. 19-22).Згідно пункту 4.1. вказаного контракту ціна на товар встановлюється в американських доларах США та зафіксована в специфікаціях до цього контракту.Відповідно до специфікації №16 від 10.08.2021 р. до контракту умови поставки товару розуміються на умовах FOB, Сінгапур, а також оплата здійснюється на умовах передплати - 30% та 70% сплачується Покупцем (Позивачем) після отримання на електронну пошту сканованих копій відвантажувальних документів (а.с. 26).

Позивач здійснив оплату за товар на у розмірі 24 990 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №45 від 26.08.2021, №46 від 30.08.2021, №47 від 25.10.2021 р. (а.с. 31-33).

На виконання умов вказаного контракту на адресу Позивача згідно з інвойсом №CI2021-11761 від 14.09.2021 р. надійшов товар загальною вагою нетто 24 500 кг (кокосова стружка низької жирності, ґатунок FINE, (масова частка жирів 45-55%), загальною вартістю 24 990,00 доларів США. (а.с. 27).

На підставі договору транспортного експедирування №01710/2017 від 17.10.2017 р. укладеного між Позивачем та ТОВ «ТГА Україна» було здійснено перевезення товару морським шляхом з порту Сінгапур до порту Одеса, та далі в м. Харків. (а.с. 40-44).

Послуги з перевезення були сплачені Позивачем на підставі рахунку-фактури №СФ- 24812 від 13.10.2021 р у сумі 374 880,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1811 від 28.10.2021 р., №1814 від 29.10.2021 р., №1815 від 01.11.2021 р., №1821 від 04.11.2021, №1827 від 05.11.2021, №1831 від 08.11.2021 р., №1842 від 11.11.2021 р. (а.с. 45-51).До митного оформлення товарів позивачем подано 09.07.2022 митну декларацію №UA807170/2021/074962 від 10.11.2021 р. за митною вартістю за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються в розмірі 1 026 936,57 грн. (трафа 47 декларації), де 24 990 долл. США (графа 22 декларації) по курсу 26.0927 (графа 23 декларації) = 652 056,57 грн. + 374 880,00 грн. (вартість сплаченого морського перевезення), використовуючи основний (перший) метод (графа 43 декларації) визначення митної вартості згідно з п.1 ч.1 ст. 57 Митного кодексу України (а.с.17-18).На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: -декларація митної вартості NoUA807170/2021/074962 від 10.11.2021 р.; -зовнішньоекономічний контракт NeSD-003 від 28/07 /2017 р., - додаткова угода №1 до контракту від 26.07.2021 р.,- пакувальний лист від 14.09.2021 р.; - інвойс CI2021-11761 від 14.09.2021 р.; -специфікація №16 від 10.08.2021 р.; - сертифікат про походження товару N0002765/TBL/2021 від 20.09.2021 р.; - калькуляція (розрахунок) вартості товару від 14.09.2021 р.; - платіжні доручення в іноземній валюті №45 від 26.08.2021 р., №46 від 30.08.2021 р.;№47 від 25.10.2021 р.: -копія декларації країни відправлення N0001744 від 15.09.2021 р.; - коносамент (bill of lading) COSU6311433700 від 10.10.2021 р.; - сертифікат аналізу IFINE 11761-1421 від 14.09.2021 р., - автотранспортна накладна 585 від 05.11.2021 р.; - рахунок транспортних витрат СФ-24812 від 13.10.2021 р.; - довідка про вартість морського фрахту No13/10/13275 від 13.10.2021 р.,; - договір транспортного експедирування №1710/2017 від 17.10.2017 р.,

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На вимогу митного органу позивачем надано листом №11/11 від 11.11.2021 платіжне доручення №1811 від 28.10.2021 р., №1814 від 29.10.2021 P., №1815 від 01.11.2021 р., №1821 від 04.11.2021 р., №1827 від 05.11.2021 p., №1831 від 08.11.2021 р., №1842 від 11.11.2021 р., а також вантажно-митні декларації на ідентичний товар за попередній період ВМД №023323 від 21.04.2021 р., ВМД №031756 від 24.05.2021 р., по яких товар був ввезений від Продавця (Kara Marketing (M) SdnBhd, Малайзія. (а.с. 24).

11.11.2021 року ТОВ «ДАН-ПРО» було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA UA807170/2021/002107 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/001798/2 від 11.11.2021 р, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару в розмірі 69212.50 USD (а.с. 13-16).В рішенні вказано, що митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що відомості використані декларантом не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних документів, передбачених п. З сг.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: № UA 807170/2021/0753339 від 11.11.2021 року.Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.Положеннями ч.1 ст.257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватись як електронні документи, так і документи на паперовому носії, або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ст.49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.Згідно із ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України, «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За приписами п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч.2 ст.53 МК України, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт), або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частини першої та другої ст.53 МК України слідує те, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.Вказана позиція суду першої інстанції щодо обов`язковості надання нормативно визначеного пакету документів узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.08.2019 року у справі № 826/19400/15 (адміністративне провадження №К/9901/4716/18).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положеннями ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за поданими до митного оформлення ЕМД, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МК України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МК України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача посадовими особами по вказаній ЕМД відбулось спрацювання ризику, згенерованого АСАУР, зокрема, за кодами « 101-1 «Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації» та « 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості».Крім цього, при перевірці заявленої митної вартості товарів позивача посадовою особою митниці відповідно до п.п.2.5 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року №689, (далі - Методичні рекомендації), було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, по яких спрацювали ризики АСАУР, з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено у максимально наближений час.Суд звертає увагу, що наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Вищенаведеним спростовуються доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.08.2021 року по справі № 520/3421/19.

Частиною 3 ст.53 МК України визначено, що якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органів доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки на оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом та проведенням верифікації митної декларації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.Наведений перелік додаткових документів був запитаний у декларанта, що узгоджується з приписами ч.5 ст.53 МК України. Також декларанта було повідомлено про можливість подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору), з урахуванням інвойсу.

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митних декларацій та документів прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/001798/2 від 11.11.2021.У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що відомості використані декларантом не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних документів, передбачених п. З сг.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

Джерелом інформації для вказаного рішення слугувала наявна у митного органу цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально найближчих термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄAIC та АСМО Інспектор : тов- МД N.UA807170/2021/56323 від 30.08.21. при прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2015 р. №476.Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом у відповідності до статті 60, 61 МК України. Розрахунок митної вартості складає 2,825 USD/кг.*24 500,00 кг. = 69 212,50 USD.

Щодо доводів відповідача щодо надання декларантом до митниці митної декларації країни відправлення без перекладу на українську мову та нездійснення верифікації декларації країни, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що вимагати переклад українською мовою документів, наданих декларантом разом з митною декларацією, зокрема експортної митної декларації, митний орган може лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Разом з цим, відповідачем ані в рішенні про коригування митної вартості, ані у відзиві на позов не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу митних декларацій країни відправлення, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації, враховуючи, що згідно листа Державної митної служби України, верифікована експортна митна декларація використовується митними органами виключно як додаткова довідкова інформація, а отже посилання відповідача в цій частині є необґрунтованим.Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Щодо доводів відповідача що дата оформлення митної декларації країни відправлення раніше дати поданого до митного органу коносаменту, а саме експортна митна декларація країни відправлення №001744 датована 15.09.2021, а коносамент №СОSU631143370 10.10.2021, судом з`ясовано наступне.

Під час розгляду справи позивач пояснив, що декларація країни відправлення складається Продавцем згідно умов FOB (Інкотермс 2010) відповідно до специфікації №16 від 10.08.20121 р., а не Покупцем, тобто Позивачем. При цьому, дата оформлення декларації країни відправлення завжди раніше дати видачі коносамента, оскільки спочатку здійснюється оформлення всіх документів (інвойс, пакувальний лист, калькуляція, відповідні сертифікати, експортна декларація), а після чого оформляється коносамент та інші супровідні документи на транспортування товару. Таким чином посилання відповідача щодо ранішньої дати оформлення декларації країни відправлення суд вважає необґрунтованими.

Відносно посилань відповідача про недопустимість доказів оплати з огляду на те, що платіжні доручення за товар та за морський фрахт не містять штампу платника банку, дати виконання спростовуються матеріалами справи, оскільки платіжні доручення зі сплати Позивачем за морського перевезення містять всі обов`язкові реквізити платіжного доручення в національній валюті, а саме: номер, дату, назву платника, назву отримувача, банківські рахунки платника та отримувача коштів, печатку банку про проведення платежу, підпис відповідального працівника банку.

Щодо платіжних доручень зі сплати за товар в іноземній судом з`ясовано, що вони були оформлені через систему клієнт-банку валютних платежів та роздруковані, де в кожному платіжному дорученні в графі «відмітки банку» вказано код операції - 1721, що згідно листа економічного департаменту Національного банку України №15-321/04 від 04.01.2001 року означає - Експорт-імпорт товарів загального користування, що сплачується шляхом попередньої оплати. Дата виконання платіжних доручень вказана в графі дата валютування. Підпис відповідального виконавця банку платіжне доручення в іноземній валюті оформлене за допомогою системи клієнт-банк взагалі не містить таких даних, оскільки оформляється за допомогою електронного підпису клієнта.

Разом із тим суд вважає обґрунтованим доводи відповідача щодо не підтвердження декларантом транспортних витрат.

Так, згідно з ч.4 ст.58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.

Частина 5 ст.58 МКУ дає визначення словосполучення «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.Отже, підтвердження декларантом транспортних витрат є обов`язковим для визначенні митної вартості.

Крім того, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.Судом встановлено, що разом з ЕМД №UA807170/2021/074962 від 10.11.2021 декларантом до митниці були надані наступні транспортні (перевізні) документи: - коносамент № COSU6311433700 від 10.10.2021; - договір транспортного експедирування №1710/2017 від 17.10.2017р.; - автотранспортна накладна №585 від 05.11.21; - довідка про транспортні витрати №13/10/13275 від 13.10.2021.; рахунок транспортних витрат СФ-24812 від 13.10.2021р. за контейнеромCSLU6256585; - платіжні доручення за морський фрахт №1811 від 28.10.2021 р., №1814 від 29.10.2021 P., №1815 від 01.11.2021 р., №1821 від 04.11.2021 р., №1827 від 05.11.2021 p., №1831 від 08.11.2021 р., №1842 від 11.11.2021 р.; - калькуляція транспортних витрат б/н від 14.09.2021.

Морське перевезення товарів позивача здійснювалось за коносаментом № COSU6311433700 від 10.10.2021 перевізником KARA MARKETING (M) SDN. BND експедитор ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА».Під час розгляду справи позивачем зазначено, що вартість перевезення міститься в довідці про транспортні витрати №13/10/13275 від 13.10.2021 (а.с. 39).Судом досліджено вказану довідку та встановлено, що визначена в ній сума 374 880,00 грн. охоплює вартість міжнародного морського перевезення вантажу в контейнері CSLU6256585 за маршрутом порг Sungai Guntung (Indonesia) - порт Odessa Ukraine) - Грн. 3 огляду на це, вказаний документ стосується лише морського перевезення, оскільки назвою чітко окреслено обсяг наданих послуг морське перевезення.

Тобто, до розрахованої декларантом митної вартості за ЕМД №UA807170/2021/074962 включено лише вартість морського перевезення в розмірі 374 880, 00 грн. Викладене свідчить про безпідставне не включення послуг експедитора до митної вартості, оскільки експедиторська послуга - це робота, що пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України «Про транспортно- експедиторську діяльність»). Витрати на вказану послугу розподіляються пропорційно витратам за весь маршрут перевезення.Згідно з пунктом 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу.Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації) собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також з виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно- експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Отже, суд погоджується з позицією відповідача, що експедиційна винагорода не включена до митної вартості поставленого товару по ЕМД №UA807170/2021/074962, що є порушенням ч.10 ст.58 МКУ.

Крім того, дослідивши зміст довідки про транспортні витрати №13/10/13275 від 13.10.2021 судом встановлено, що вона взагалі не містить підпису Директора ООО «ТГЛ України», а отже не може вважатись належним та допустимим доказом вартості перевезення.За приписам частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність прийнятих відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та, відповідно, картки відмови №UA807170/2021/002107 від 11.11.2021 р. та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ДАН-ПРО».

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ПРО" (вул. Кокчетавська, буд. 20,м. Харків,61017, код ЄДРПОУ 40103920) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13 березня 2023 року.

Суддя Бідонько А.В.