Рішення

від 02.03.2023 по справі 520/7710/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

02 березня 2023 р. справа № 520/7710/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Зозулєвої А.В.,

представника позивача - Старостіной О.Ю.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХДОР" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХДОР" (далі за текстом - заявник, платник, ТОВ, Товариство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2022р. за №00050110727 та від 17.02.2022р. за №00049990727.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що у відносинах з вітчизняним контрагентом постачальником діяв обачливо, розсудливо і виважено; податковий кредит з ПДВ формував виключно у межах реальних господарських операцій за правильно оформленими первинними документами. Наголошував на відсутності події вчинення податкового правопорушення у вигляді недоплати грошових зобов`язань з ПДВ та на штучність, неправдивість, вигаданість суджень контролюючого органу про протилежне.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі за текстом - владний суб`єкт, контролюючий орган, адміністративний орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову, зазначив, що проведена податкова перевірка показала на формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість у межах нереальних господарських операцій.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Заявник пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, набув правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 42559642, у якості платника податків (у тому числі і ПДВ) перебуває на обліку в установі відповідача.

За викладеними у позові твердженнями заявника, між ТОВ "ТЕХДОР" та контрагентом - постачальником (ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686)) був укладений письмовий правочин у формі договору поставки товару. Цей договір відповідає закону за усіма параметрами, зобов`язання сторін були виконані у повному обсязі, предмети договорів у подальшому було використано позивачем при організації власної господарської діяльності.

Так, між ТОВ «ТЕХДОР» (Покупець), в особі директора Павленкова С.І., що діє на підставі Статуту, та ТОВ «КАДРАВА» (код ЄДРПОУ 41310686) (Постачальник), в особі директора Кегича С.О., що діє на підставі Статуту, укладено договір поставки від 20.01.2020 року № 20.01.20 (місце укладання договору м. Харків).

Сторонами договору поставки від 20.01.2020 року № 20.01.20 складено та підписано видаткові накладні на загальну суму 8.674.800,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 1.445.800,00 грн., з номенклатурою товару «Блок-модульна будівля», а саме: № 10 від 21.01.2020р. на загальну суму 960.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160.000,00 грн.; № 11 від 21.01.2020р. на загальну суму 960.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160.000,00 грн.; № 12 від 21.01.2020р. на загальну суму 960.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160.000,00 грн.; № 13 від 21.01.2020р. на загальну суму 960.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160.000,00 грн.; № 14 від 21.01.2020р. на загальну суму 600.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 100.000,00 грн.; № 1 від 03.02.2020р. на загальну суму 397.200,00 грн., в т.ч. ПДВ 66.200,00 грн.; № 3 від 17.02.2020р. на загальну суму 441.600,00 грн., в т.ч. ПДВ 73.600,00 грн.; № 7 від 18.02.2020р. на загальну суму 540.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 90.000,00 грн.; № 8 від 19.02.2020р. на загальну суму 540.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 90.000,00 грн.; № 9 від 20.02.2020р. на загальну суму 504.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 84.000,00 грн.; № 10 від 20.02.2020р. на загальну суму 504.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 84.000,00 грн.; № 1 від 10.03.2020р. на загальну суму 654.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 109.000,00 грн.; № 2 від 10.03.2020р. на загальну суму 654.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 109.000,00 грн.

ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686) у січні-березні 2020 року зареєструвало на адресу ТОВ «ТЕХДОР» (код за ЄДРПОУ 42559642) податкові накладні на загальну суму 8.674.800,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 1.445.800,00 грн., з номенклатурою товару «Блок-модульна будівля», а саме: № 10 від 21.01.2020р. на загальну суму 960.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160.000,00 грн.; № 11 від 21.01.2020р. на загальну суму 960.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160.000,00 грн.; № 12 від 21.01.2020р. на загальну суму 960.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160.000,00 грн.; № 13 від 21.01.2020р. на загальну суму 960.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 160.000,00 грн.; № 14 від 21.01.2020р. на загальну суму 600.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 100.000,00 грн.; № 1 від 03.02.2020р. на загальну суму 397.200,00 грн., в т.ч. ПДВ 66.200,00 грн.; № 3 від 17.02.2020р. на загальну суму 441.600,00 грн., в т.ч. ПДВ 73.600,00 грн.; № 7 від 18.02.2020р. на загальну суму 540.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 90.000,00 грн.; № 8 від 19.02.2020р. на загальну суму 540.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 90.000,00 грн.; № 9 від 20.02.2020р. на загальну суму 504.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 84.000,00 грн.; № 10 від 20.02.2020р. на загальну суму 504.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 84.000,00 грн.; № 1 від 10.03.2020р. на загальну суму 654.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 109.000,00 грн.; № 2 від 10.03.2020р. на загальну суму 654.000,00 грн., в т.ч. ПДВ 109.000,00 грн.

Перевезення придбаних у ТОВ «КАДРАВА» блок-модульних будівель здійснювалось на умовах самовивозу за рахунок ТОВ «ТЕХДОР», що підтверджується товарно-транспортними накладними: від 21.01.2020 № 21.01.20-0, від 21.01.2020 № 21.01.20-1, від 21.01.2020 № 21.01.20-2, від 21.01.2020 № 21.01.20-3, від 21.01.2020 № 21.01.20-4, від 03.02.2020 № 03.02.20-0, від 17.02.2020 № 17.02.20-0, від 18.02.2020 № 18.02.20-0, від 19.02.2020 № 19.02.20-0, від 20.02.2020 № 20.02.20-0, від 20.02.2020 № 20.02.20-0, від 10.03.2020 № 10.03.20-3, від 10.03.2020 № 10.03.20-1.

Згідно з перелічених товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження зазначено: м. Харків, пунктом розвантаження зазначено: м. Полтава, вул. Дорошенко, 2а.

Транспортні засоби, зазначені у вищевказаних товарно-транспортних накладних, були орендовані ТОВ «ТЕХДОР» згідно договорів оренди від 02.03.2019р. №2019.03.02, від 01.03.2019р. №2019.03.01, які укладені з ТОВ «ДБП ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 42422516) та ПП «БУДГАРАНТ-7» (код ЄДРПОУ 34390160).

ТОВ «ТЕХДОР» (код за ЄДРПОУ 42559642) на адресу ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686), в рамках договору поставки, перераховано грошові кошти згідно платіжних доручень №1441, № 142 від 18.02.20220р. на загальну суму 1.700.000,00 гривень., в т.ч. ПДВ 283.333,34 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку по 631 «Розрахунки з вітчизняним постачальниками» станом на кінець перевіряємого періоду у ТОВ «ТЕХДОР» обліковується кредиторська заборгованість перед ТОВ «КАДРАВА» у сумі 6.974.800,00 гривень.

За викладеним у позові твердженням заявника, в подальшому придбаний товар -будиночки, оприбутковані на підприємстві та з метою здійснення господарської діяльності ТОВ «ТЕХДОР» перевезено будиночки до м. Полтава за адресою вул. П. Дорошенка, 2а, що було оформлено товаро-транспортними накладними, наявними у матеріалах справи. Про що, контролюючому органу були подані Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти які пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма № 20-ОПП).

За результатом вчинення вказаної господарської операції заявником було сформовано у січні-березні 2020 року податковий кредит на загальну суму 1.445.800,00 грн. за переліченими вище податковими накладними.

Перелічені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація яких відповідачем не заперечується.

13.01.2022р. контролюючим органом було видано наказ №219-п з приводу призначення документальної позапланової виїзної перевірки заявника з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686) за січень, лютий, березень 2020 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

У період з 14.01.2022 р. по 20.01.2022 р. на підставі направлень від 14.01.2022 № 370, № 371 та наказу від 13.01.2022 № 219-п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХДОР» (код за ЄДРПОУ 42559642) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686) за січень, лютий, березень 2020 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

Результати проведеної перевірки були оформлені контролюючим у спосіб складання акту від 27.01.2022р. №1884/20-40-07-27-05/42559642 (далі за текстом - Акт перевірки).

У тексті Акту перевірки викладені власні судження контролюючого органу про вчинення Товариством податкових правопорушень, а саме: 1) абз. «а» п.198.1, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 1.445.800,00 грн. за перевіряємий період, у тому числі за січень 2020 року у сумі 740.000,00 грн., за лютий 2020 року у сумі 487.800,00 грн., за березень 2020 року у сумі 218.000,00 грн., що призвело до: заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, всього у сумі 1.275.547,00 грн., в тому числі за січень 2020 року у сумі 740.000,00 грн., за лютий 2020 року у сумі 326.763,00 грн., за березень 2020 року у сумі 208.784,00 грн., завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 170.253,00 грн., в тому числі за березень 2020 року в сумі 170.253,00 грн.; 2) не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686) за січень 2020 року у сумі 740.000,00 грн., за лютий 2020 року у сумі 487.800,00 грн., за березень 2020 року у сумі 218.000,00 грн.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що судження контролюючого органу про вчинення Товариством вказаних податкових правопорушень, ґрунтуються на тому, що при дослідженні ланцюга постачання, згідно зареєстрованих податкових накладних у ЄРПН встановлено, що АТ «БАЗИС» (код за ЄДРПОУ 14231737) проводить операції купівлі-продажу товарів, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства та його контрагентів за періоди здійснення відповідних операцій, а відтак призводять до штучного формування податкового кредиту у ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686), який в подальшому реалізується на адресу підприємств реального сектору економіки, а саме, на адресу ТОВ «ТЕХДОР», з посиланням на узагальнену податкову інформацію за звітні періоди декларування ПДВ жовтень 2019 року квітень 2020 року стосовно ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686), складену фахівцями ГУ ДПС у Київській області. Також, контролюючий орган посилається на встановлену під час перевірки певну невідповідність в первинних документах наданих під час перевірки, а саме: в товарно-транспортних накладних стосовно дати оренди транспортних засобів (лише 01.02.2020 року, тобто через 11 календарних днів, після оформлення цих товарно-транспортних накладних), пункту навантаження (м. Харків, хоча жодних приміщень, складів або ділянок на території міста Харкова, згідно податкової звітності, ТОВ «КАДРАВА» не мало); не надання жодної документації, яка підтверджує технічні характеристики, кількісні та якісні показники (площа, поверховість, матеріал виготовлення, колір, тощо) придбаного товару, ТОВ «ТЕХДОР», а також акти приймання-передачі, оформлені в рамках виконання договору поставки від 20.01.2020 № 20.01.20 та підписані сторонами цього договору, стверджуючи про суто документальне оформлення господарських операцій при їх фактичному невиконанні.

17.02.2022р. з посиланням на Акт перевірки контролюючим органом були видані податкові повідомлення - рішення №00050110727 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість всього у сумі 170.253,00 грн. та №00049990727 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1.594.433,75 грн. (за податковими зобов`язаннями 1.275.547,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 318.886,75 грн.).

Не погодившись із відповідністю закону управлінського волевиявлення контролюючого органу з приводу додаткового обчислення грошових зобов`язань з податку на додану вартість за вказаними вище правовими актами індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень, заявник ініціював даний спір, стверджуючи про безпідставність обтяження додатковим податковим обов`язком.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

З 01.01.2011р. приводи та підстави здійснення податкового контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин податкової дисципліни; зміст та обсяг повноважень податкових органів; процедура реалізації повноважень контролю регламентована, насамперед, приписами Податкового кодексу України.

Згідно з абз.1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17.03.2020р. №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ було установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Отже, нормою закону про оподаткування - абз.1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не призначаються документальні та фактичні перевірки за окремими винятками.

У спірних правовідносинах контролюючим органом не призначались документальні позапланові перевірки заявника з питання правильності справляння ПДВ на підставі звернення платника податків або на підставі п.п.78.1.7 ст.78 чи п.п.78.1.8 ст.78 Податкового кодексу України.

Тобто на призначену контролюючим органом у спірних правовідносинах перевірку не поширюється виключення за абз.1 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17.03.2020р. №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ.

У подальшому відповідно до п.4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020р. №909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Із посиланням на п.4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020р. №909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" КМУ було видано постанову від 03.02.2021р. №83, де указано: скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52 2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. N 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Таким чином, наразі виникла правова колізія між положеннями абз.1 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17.03.2020р. №533-ІХ та положеннями Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ (до яких змін не вносилось та якими запроваджено мораторій на проведення документальних податкових перевірок з питання правильності справляння ПДВ) з одного боку та між положеннями п.4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020р. №909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" і постановою КМУ від 03.02.2021р. №83 (якими відновлено проведення документальних податкових перевірок з питання правильності справляння ПДВ) з іншого боку.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі Серков проти України (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли у силу п.п.4.1.4 ст.4 та п.5.2 ст.5 Податкового кодексу України пріоритет у застосуванні належить віддати саме абз.1 п.522 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17.03.2020р. №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ як спеціальним нормам профільного акту законодавства.

Такий самий по суті висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.02.2022р. по справі №420/12859/21, у постанові Верховного Суду від 06.07.2022р. по справі №360/1182/21, у постанові Верховного Суду від 28.12.2022р. у справі №160/14248/21, у постанові Верховного Суду від 28.12.2022р. у справі №420/22374/21.

Відтак, у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень згідно з прийнятим наказом ГУ ДПС у Харківській області №9034-П від 29.11.2021р. не мав законних підстав для здійснення заходу податкового контролю у формі документальної позапланової виїзної перевірки.

Відтак, виданий у спірних правовідносинах наказ контролюючого органу про призначення документальної позапланової виїзної податкової перевірки з питання дотримання податкового законодавства, валютного законодавства, законодавства відносно справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може бути визнаний таким, що узгоджуються із вимогами ч.2 ст.2 КАС України.

А тому усі об`єктивні дані, отримані у результаті проведеної на виконання цього наказу документальної податкової перевірки, слід визнати недопустимими доказами у розумінні ч.1 ст.74 КАС України.

До того ж, на виконання вимог ч.5 ст.242 КАС України суд бере до уваги, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 20.12.2019р. по справі №826/16776/18 (адміністративне провадження №К/9901/29228/19) "Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку. Наявність у платника ПДВ первинних документів, які складені для оформлення операції з постачання, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на податковий кредит. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів.".

При цьому, суд зважає, що за визначенням ч.1 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.09.2020р. у справі №819/1250/17 "Норми Податкового кодексу України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.".

Назване рішення Верховного Суду є останнім у часі, де викладена правова позиція з приводу наслідків власної необізнаності, необачності, необережності платника податків у контексті наміру на безпідставне отримання податкової вигоди, а тому у силу ч.5 ст.242 КАС України має пріоритет над іншими судовими актами з даного питання.

У ході розгляду справи суд зважає, що обставини наявності у згаданого в тексті Акту контрагента позивача-постачальника статусу платника ПДВ і реєстрації виписаних таким контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визнаються учасниками справи.

Листами №01-19-1 від 19.01.2022р., №01-20-1 від 20.01.2022р. на запити контролюючого органу заявником надавались відповідні пояснення та документи стосовно реальності спірної господарської операції.

Окрім того, під час проведення перевірки ТОВ «ТЕХДОР» надано накази про введення в експлуатацію та акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, згідно яких визначена первісна балансова вартість, інвентарний номер та дата введення в експлуатацію кожної придбаної блок-модульної будівлі.

Водночас, стверджуючи про нереальність господарських операцій, відповідач-суб`єкт владних повноважень водночас із цим не подав до суду жодних доказів скасування раніше проведеної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тих податкових накладних, котрі були виписані контрагентом - постачальником на користь заявника.

Також, виходячи з положень норм розділу V Податкового кодексу України (а саме: ст.ст.185, 187, 188, 198, 201), суд бере до уваги, що претензій до форми, змісту або підстави складання податкових накладних контролюючий орган не висловив, відсутності одної із подій для складання податкових накладних ані у ході податкової перевірки, ані під час розгляду справи достеменно не спростував.

Щодо вказівки контролюючого органу на наявність помилок у товарно-транспортних накладних та використання цієї обставини, як аргументації позиції щодо нереальності господарської операції між заявником та його контрагентом, суд враховує сталу практику Верховного Суду, що викладена у постановах №804/939/16 від 20.03.2018р., №826/11879/13-а від 12.06.2018р., №826/3006/14 від 26.06.2018р. згідно із положеннями яких наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбувалися), а певні недоліки в заповнені первинних документів мають оціночний характер.

Окрім того, у постанові від 17.04.2018 р. у справі № 816/1587/17 Верховний Суд зазначив, що: товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

Аналогічна позиція наведена і у постанові Верховного Суду від 24.05.2019р. у справі № 826/7423/16.

Так, господарські операції між ТОВ «ТЕХДОР» та ТОВ «КАДРАВА», здійснені на підставі договору № 20.01.20 від 20.01.2020р., договірні зобов`язання сторін були виконані у повному обсязі.

Стосовно невідповідності в даті оренди транспортних засобів (лише 01.02.2020 року, тобто через 11 календарних днів, після оформлення цих товарно-транспортних накладних), то представником позивача надані пояснення про помилковість зазначення в товарно-транспортних накладних дати договору оренди транспортних засобів 01.02.2020 року, оскільки підприємством були укладені договори на оренду транспортних засобів та механізмів від 02.03.2019р. №2019.03.02, укладений між позивачем та ПП "БУДГАРАНТ-7", та від 01.03.2019р. №2019.03.01, укладений між позивачем та ТОВ "ДБП ЛІДЕР".

Стосовно місця пункту навантаження (м. Харків), в додаткових поясненнях представником позивача зазначено, що пунктом 6 специфікації до договору від 20.01.2020р. №20.01.20 передбачені умови постачання, згідно із якими: постачальник доставляє вантаж до названого покупцем місця (в м. Харкові). Таким чином, на виконання умов договору від 20.01.2020р. №20.01.20, ТОВ "КАДРАВА" здійснило доставку блок-модульних будівель до м. Харкова, де керівником підприємства ТОВ "ТЕХДОР" було здійснено прийом блок модульних будівель та їх огляд на предмет цілісності та відповідності. У подальшому будиночки оприбутковані на підприємстві та з метою здійснення господарської діяльності ТОВ "ТЕХДОР" перевезло будиночки до м. Полтава за адресою вул. П. Дорошенка, 2а, що було оформлено товарно-транспортними накладними, наявними у матеріалах справи, про що контролюючому органу були надані повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, які пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльності (форма №20-ОПП).

Здійснення спірних господарських операцій підтверджується також реальною зміною майнового стану учасників господарських зобов`язань. Реальність отримання доходу від наслідків виконання вищевказаної угоди вбачається у русі активів, змінах у зобов`язаннях, про що свідчать господарські операції, відображені на відповідних рахунках бухгалтерського обліку та підтверджені наданими до пояснення копіями первинних документів (зокрема платіжними дорученнями, що підтверджують рух грошових коштів).

Таким чином, доводи контролюючого органу про певні недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних є необґрунтованими, а лише відображають реальний процес виконання господарської операції.

Водночас, у тексті Акту перевірки контролюючий орган не спростовує обставин реальності фізичного існування товару, але із посиланням на узагальнену податкову інформацію за звітні періоди декларування ПДВ жовтень 2019 року квітень 2020 року стосовно контрагента - ТОВ «КАДРАВА» (код за ЄДРПОУ 41310686), складену фахівцями ГУ ДПС у Київській області, стверджує про суто документальне оформлення господарських операцій при їх фактичному невиконанні.

Суд враховує правовий висновок постанови Верховного Суду від 19.03.2021 у справі №460/143/19, за яким будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, складений контролюючим органом офіційний письмовий документ у формі узагальнення податкової інформації не є результатом реалізації заходу податкового контролю, а тому здатен викликати сумнів у дотриманні учасником суспільних відносин податкової дисципліни і зумовити виникнення приводу для призначення податкової перевірки, але не може бути кваліфікований у якості доказу вчинення особою податкового правопорушення, позаяк у силу п.п.86.7.5 ст.86 Податкового кодексу України навіть акт податкової перевірки за відсутності винесеного за ним діючого податкового повідомлення - рішення не може бути використаний контролюючим органом.

Суд бере до уваги, що у спірних правовідносинах контролюючий орган не ініціював процедури зустрічної звірки контрагента заявника.

Також у спірних правовідносинах контролюючий орган не ініціював процедури отримання письмових пояснень від керівника або засновника контрагента заявника.

Докази існування розпочатих досудових розслідувань у кримінальному провадженні чи обвинувальних вироків кримінального суду (які б набрали законної сили) контролюючим органом в основу власних суджень за даним епізодом не покладались.

Правочини платника у судовому порядку контролюючим органом не оскаржувались, вимоги про стягнення одержаного за нікчемним правочином, який суперечить публічним інтересам Держави і суспільства у сфері податкової справи контролюючим органом до суду не заявлялось.

До того ж суд зважає на ту обставину, що виконання зобов`язань з поставки товару вже існуючого у якості речі матеріального світу не вимагає від платника податків забезпечення ані окремих вимог до персоналу, ані окремих вимог до матеріально-технічних ресурсів, ані окремих вимог до фінансового стану тощо.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що за даним епізодом подію вчинення заявником податкового правопорушення (завищення суми податкового кредиту та заниження грошового зобов`язання з ПДВ, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) слід визнати недоведеною контролюючим органом за правилом ст.109 Податкового кодексу України та ч.2 ст.2, ч.2 ст.77 КАС України.

Оскільки будь-яких інших доказів вчинення заявником податкових правопорушень, окрім акту від 27.01.2022р. №1884/20-40-07-27-05/42559642, складеного на виконання наказу ГУ ДПС у Харківській області від 13.01.2022р. № 219-п, відповідачем - суб`єктом владних повноважень у ході розгляду справи до суду не подано, то події вчинення заявником відображених в означеному Акті податкових правопорушень слід визнати недоведеними.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального права викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів і доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

До того ж, у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 20.12.2019р. у справі №820/3914/17: 1) саме по собі порушення процедури прийняття акту адміністративного органу може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення; 2) певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі); 3) саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом; 4) виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття; 5) дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним; 5) стосовно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність; 6) у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості; 7) ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення; 8) межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття; 9) така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18.

Окрім того, згідно з правовою позицією постанови Верховного Суду від 14.09.2022р. у справі №826/6329/16 за правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 (постанова від 21.02.2020 року), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 року (справа №520/8836/18) Верховний Суд зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Підсумково у тексті постанови Верховного Суду від 14.09.2022р. по справі №826/6329/16 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. У такому випадку висновки Акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Відтак, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах порушення контролюючим органом процедури призначення документальної податкової перевірки створює нездоланний та непереборний дефект оскарженого управлінського волевиявлення з приводу самостійного визначення грошових зобов`язань платника податків, який є самостійною і достатньою підставою для скасування правового акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Тому позов підлягає до задоволення.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Розподіл судових витрат по справі зі сплати судового збору слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу буде вирішуватися судом в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 17.02.2022 року №00050110727.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 17.02.2022 року №00049990727.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХДОР" (вул. Ак. Павлова, буд. 1203, м. Харків, 61054, код ЄДРПОУ: 42559642) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24.810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України - 13.03.2023 року; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

СуддяО.В. Старосєльцева