Рішення

від 13.03.2023 по справі 520/22116/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 р. № 520/22116/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-А,м. Харків,61033), Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про скасування наказів та поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому відповідно до уточнених позовних вимог просить суд:

- скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 №625 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 30.09.2021 №1178о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 з 30 вересня 2021 року звільнено зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Харківській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді лейтенанта поліції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменгу патрульної поліції грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що наказ Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 року №625 в частині застосування до інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції та наказ Департаменту патрульної поліції від 30.09.2021 №1178о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1, з 30 вересня 2021 року звільнено зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Харківській області є незаконними, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 08.11.2021 року позовну заяву залишено без руху. У зазначений строк позивач усунув недоліки вказані в ухвалі, на підставі чого ухвалою суду від 18.11.2021р. відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 24.12.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що УПП в Харківській області ДПП оскаржувані накази не видавалися та керівництвом УПП в Харківській області ДПП не підписувалися, при цьому, відповідач в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України, а оскаржувані позивачем накази Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 №625 та від 30.09.2021 №1178о/с є такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню. Відповідач зазначає, що оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваних наказів, то підстави для їх задоволення також відсутні.

Ухвалою суду від 29.12.2021 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, залучено до участі в адміністративній справі №520/22116/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування наказів та поновлення на посаді, в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вулиця Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) та встановлено строк Департаменту патрульної поліції для подання до суду відзиву.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 03-05/32 та відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи. Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-А,м. Харків,61033), Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про скасування наказів та поновлення на посаді та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачами, що підтверджується матеріалами справи. Від відповідачів Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції відзиви на адміністративний позов не надходили, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідачі не скористалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини дійшов наступних висновків та мотивів.

Судом встановлено, що Наказом Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 року №625 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недотриманні інспектором взводу № 2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог пунктів 1-4 розділу IV, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року №1179, підпунктів 1, 10 пункту 1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 №5217, частини першої статті 1, пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, положень статті 19 Конституції України, вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64, частини другої статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» від 07 листопада 2018 року №893, пунктів 11, 12 розділу ІІ Інструкції з вимог безпеки у вільний від служби час, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 №1396 (зі змінами), відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 30.09.2021 №1178 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1, з 30 вересня 2021 року звільнено зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Харківській області, з виплатою грошової компенсації за 8 діб невикористаної частини чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році, установивши премію за вересень 2021 року в розмірі 97, 371 відсотків на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 №625.

Підставою для прийняття зазначеного рішення послугували матеріали службового розслідування, за результатами якого 28.08.2021 був затверджений висновок службового розслідування, а в подальшому підписаний наказ Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 року №625, яким до інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

З наказом Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 року №625 позивача було ознайомлено 30.09.2021 року, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 на даному наказі.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, наказом начальника УПП в Харківській області ДПП №377 від 07.07.2021 року було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. У відповідності до положень ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказом начальника УПП в Харківській області ДПП №441 від 30.07.2021, строк проведення службового розслідування продовжено на один місяць.

Підставою для проведення службового розслідування послугував рапорт старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 від 09.06.2021 за вх. №798вн/41/14/02-2021, який надійшов до керівництва УПП В харківській області ДПП та повідомив про вчинення хуліганських дій особою, яка перебуває на посаді поліцейського.

В ході службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено наступне.

24.05.2021 року ОСОБА_1 перебуваючи поза службою, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , поруч з кіоском «Кисет», згідно наявного відеозапису, де продавець кіоску зазначає, що останній вибивав скло та стукав у двері кіоску, перебуваючи при цьому з ознаками алкогольного сп`яніння, що стало підставою звернення працівників приватної охорони ТОВ «Охорона і безпека плюс» до спецлінії « 102», поводив себе зверхньо та зухвало, іронізував, неодноразово погрожував фізичною розправою працівникам приватної охорони та працівникам патрульної поліції, виражався нецензурною лайкою в бік присутніх на місці події осіб. На законні вимоги працівників УПП в Харківській області ДПП про припинення протиправної поведінки, ОСОБА_1 не реагував та продовжував протиправні діяння. Вказане свідчить про те, що лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив порушення норм професійної етики та субординації у стосунках з колегами, виявив неповагу до честі та гідності людей, допустив висловлювання та дії, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, проявив зневагу до честі і гідності інших поліцейських, не надавав їм необхідну допомогу, намагаючись приховати факт того, що він є працівником поліції. Вказані дії лейтенанта поліції ОСОБА_1 містять ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 185 КУпАП.

В ході службового розслідування був опитаний лейтенант поліції ОСОБА_3 , який пояснив, що 24.05.2021 під час патрулювання території Московського району міста Харкова в складі екіпажу поліції № 5004, близько 02.00 на службовий планшет надійшло повідомлення про подію хуліганство, яке відбулось за адресою: АДРЕСА_3 . Прибувши на місце події, екіпажом № 5004 було виявлено працівників приватної охорони, які повідомили, що невідомий чоловік в стані алкогольного сп`яніння намагався розбити скло в кіоску та вчиняв хуліганські дії. Працівники охорони вказали на громадянина, який знаходився на місці події. Підійшовши до вказаної особи, останнього попереджено про проведення відеофіксації та на його вимогу надано службові посвідчення для ознайомлення.

Особу вказаного громадянина встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний громадянин мав ознаки алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитку ходу, почервоніння обличчя. ОСОБА_1 вчиняв хуліганські дії, висловлювався нецензурною лайкою в бік співробітників приватної охорони, працівників поліції, керівництва УПП в Харківській області ДПП. На попередження та вимогу припинити протиправну поведінку відповів, що він нікого не боїться, так як він сам працівник поліції, а саме інспектором взводу N° 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП. На подальші вимоги припинити правопорушення, лейтенант поліції ОСОБА_1 неодноразово погрожував фізичною розправою лейтенанту поліції ОСОБА_4 . Так як лейтенант поліції ОСОБА_1 не реагував на зауваження, про подію було сповіщено екіпаж поліції № 5051 в складі командира роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_5 , поліцейського роти № 5 батальйону № 4 УПІІ в Харківській області ДП рядового поліції ОСОБА_6 та інспектора роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , відділ чергової служби та відділ моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП. Подія зафіксована на портативні відеореєстратори ZM 0216, ZM 0214, ZM 0178.

Опитані в ході службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_4 надав аналогічні за змістом пояснення.

Капітан поліції ОСОБА_5 у своєму поясненні зазначив, що 24.05.2021 під час патрулювання Московського району міста Харкова, у складі екіпажу поліції № 5051, близько 02.00 отримав інформацію від екіпажу поліції № 5004 про те що за адресою: АДРЕСА_3 , можливо працівник поліції вчиняє хуліганські дії, знаходячись при цьому з ознаками алкогольного сп`яніння. Зі слів опитуваного, прибувши за вказаною адресою виявлено екіпаж поліції № 5004, поряд з яким знаходився громадянин. Опитуваний зазначив, що представившись останньому та показавши йому службове посвідчення, повідомив що він командир роти № 5 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДП та попросив громадянина припинити вчиняти хуліганські дії, на що невідомий не відреагував та вимагав викликати відділ моніторингу та керівництво УПП в Харківській області ДП на місце події. Пізніше даний громадянин пред`явив посвідчення водія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та картку замісник для отримання табельної вогнепальної зброї на те ж саме ім' я, ОСОБА_1 назвався поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП та продовжував нецензурно виражатись в бік поліцейських, а лейтенанту поліції ОСОБА_4 погрожував фізичною розправою. На зауваження про припинення хуліганських дій не реагував, поводив себе зухвало та агресивно. Опитуваний зазначає, що у лейтенанта поліції ОСОБА_1 був присутній різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поводив себе агресивно. Капітан поліції ОСОБА_5 зазначив, що про дану подію було сповіщено працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП та командира батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП майора поліції ОСОБА_8 .

Старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та рядовий поліції ОСОБА_6 надали пояснення аналогічні за змістом до пояснення капітана поліції ОСОБА_5 .

Під час проведення службового розслідування, 19.07.2021 за вих. № 8378/41/14/02-2021, директору ТОВ «Охорона і безпека плюс» ОСОБА_9 адресовано лист з проханням опитування працівників охорони та отримання відеозаписів з їх портативних відеореєстраторів, за фактом події 24.05.2021 у місті Харкові, за адресою: АДРЕСА_3 , кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 27.07.2021 за вх. 9255 до УПШ в Харківській області ДПП надійшла відповідь на вказаний лист, за змістом якої задоволено прохання щодо опитування працівників охорони та надання відеозаписів з їх відеореєстраторів. Опитаний охоронець ТОВ «Охорона і безпека плюс» ОСОБА_10 пояснив, що 24.05.2021 о 01.54 він отримав виклик від оператора за сигналом тривоги у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_3 . По прибуттю за вказаною адресою встановлено, що невідомий громадянин представився працівником поліції, ломився в кіоск, виражався нецензурною лайкою, ображав працівників охорони та продавця кіоску, поводив себе неадекватно, демонстрував посвідчення учасника бойових дій на ім?я ОСОБА_1 . Опитуваний зазначив, що ОСОБА_1 провокував працівників охорони. По прибуттю на місце події працівників поліції, останній продовжив поводити себе неетично. Продавець від написання заяви відмовилась, претензій представники «Кисет» не мали, матеріальної шкоди не завдано.

Також, дисциплінарною комісією було встановлено, що в період з 07.06.2021 по 09.06.2021 ОСОБА_1 був відсутній на службі, а наданий ним командиру роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП капітану поліції ОСОБА_11 листок непрацездатності не підтверджує поважних обставин відсутності на службі, оскільки згідно наявних в матеріалах службового розслідування документів, листок непрацездатності серії АДФ № 847852 не міг бути виданий жодному закладу охорони здоров`я Харківського регіону, а ТОВ «Євромедікал» в реєстрі приватних закладів, що отримують бланки «листок непрацездатності», не зареєстроване. Також, за вказаною юридичною адресою у бланку листка непрацездатності, що надав лейтенант поліції ОСОБА_1 , будь-яких медичних закладів не розташовано. У базі К3О3 «Харківський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики», медичний заклад TOB «Євромедікал» у місті Харкові не зареєстрований. Крім цього, як встановлено матеріалами службового розслідування, 06.06.2021 до спецлінії « 102» надходило повідомлення лікаря про отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та доставлення останнього до медичного закладу для отримання необхідної допомоги. Водночас, як зазначив командир роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_11 , керівництву батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП не відомо про обставини отримання ушкоджень лейтенантом поліції ОСОБА_1 , оскільки останній за вказаним фактом не доповідав. Інших поважних причин невиходу на службу ОСОБА_1 в період з 07.06.2021 по 09.06.2021 дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування, не встановлено.

За таких обставин, дисциплінарною комісією дії інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , які полягали у невиході на службу в період з 07.06.2021 по 09.06.2021 без поважних причин, визнаються прогулом.

З вищенаведеного відповідачем було зроблено висновок, що лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дії проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх обов`язків, а також які є несумісними зі статусом представника Національної поліції України та підривають авторитет органів Національної поліції України в цілому, комісія, врахувавши зібрані під час службового розслідування матеріали, дійшла висновку, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи зазначеного працівника поліції, ступеня його вини, факту відмови від надання пояснень з приводу обставин, що стали предметом службового розслідування, перешкоджанню діяльності інших працівників поліції, дисциплінарною комісією було запропоновано застосувати до лейтенанта поліції ОСОБА_1 найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Суд зазначає, що наказом Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції від 07.07.2021 №377 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у вчиненні хуліганських дій та порушенні вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, 24.05.2021 у місті Харкові за адресою: АДРЕСА_3 , у позаслужбовий час, а також з метою встановлення обставин надання останнім до УПП в Харківській області ДПП листків непрацездатності від 07.06.2021 та 10.06.2021, які мають ознаки підроблення. При цьому відповідно до висновку службового розслідування від 28.08.2021 дисциплінарною комісією було встановлено, що дії лейтенанта поліції ОСОБА_1 містять ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 185 КУпАП.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, що за фактом подій, які сталися 24.05.2021 о 01.54 за адресою: АДРЕСА_3 , біля кіоску «Кисет», згідно відомостей внесених до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» будь-яких адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 24.05.2021 не складалось. При цьому, відповідно до висновку службового розслідування від 28.08.2021 продавець магазину відмовилась від написання заяви, претензій представники «Кисет» не мали, матеріальної шкоди завдано не було. За результатами реагування на повідомлення, яке надійшло 24.05.2021 о 02.01 до скороченого номеру екстреного виклику поліції « 102», лейтенантом поліції ОСОБА_3 подано електронний рапорт, відповідно до якого встановлено, що скарг не надходило, матеріальної шкоди не заподіяно, медичної допомоги не потребують, заяв та пояснень не надходило. Отже, ОСОБА_1 не було притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за дії описані в висновку службового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Частинами першою, другою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Як встановлено з матеріалів справи, однією з підстав для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарної відповідальності є його невихід на роботу в період з 07.06.2021 по 09.06.2021 без поважних причин, при цьому відповідно до висновку дисциплінарної комісії надані позивачем листки непрацездатності не підтверджують поважних обставин його відсутності на службі, так як містять ознаки підробки.

З цього приводу суд зазначає наступне.

06.06.2021 року о 2.00 до спецлінії « 102» надійшло повідомлення лікаря ОСОБА_12 (БШМД 1008), за змістом якого зазначено: «потерпілий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце роботи УПП в Харківській області ДПП, інспектор. Діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна гематома потиличної області. Пояснення: йшов по вулиці, біля кіоску з цигарками попросили пачку цигарок 2-3 невідомих, після чого вдарили рукою по голові, чоловік втратив свідомість. Нібито нічого не забрали. Доставлений смп, нейрохірургія».

06.06.2021 позивачу Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги імені професора Мещанінова» Харківської міської ради, видано консультативний висновок лікаря-спеціаліста, з встановленим діагнозом: ЗЧМТ, струс мозку, та видано рекомендації. На звороті документу зазначено, що до виконання службових обов`язків приступив 22.06.2021, що засвідчив власним підписом командир роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_11 .

Позивачем надано довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського №72 (первинна), видана 10.06.2021 по 19.06.2021 включно, Комунальним некомерційним підприємством «Міська поліклініка №11» Харківської міської ради, лікарем ОСОБА_13 , первинний діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку. На звороті документу зазначено, що до виконання службових обов`язків приступив 22.06.2021, що засвідчив власним підписом командир роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_11 , а також, надано лист непрацездатності серії АДФ №847852, виданий з 07.06.2021 по 09.06.2021 включно, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичний центр Євромедікал», яке зареєстровано у місті Харкові, по вулиці Зерновій, будинок 41-А, код юридичної особи 40136694, телефон 0800-339-727. Встановлений діагноз: черепно-мозкова травма. Довідка видана лікарем ОСОБА_14 , про що проставлено підпис та печатка.

Під час службового розслідування здійснювалася перевірка дійсності листків непрацездатності, у зв`язку з чим, комісія прийшла до висновку про невідповідність листків непрацездатності вимогам висвітленим у «Технічному опису листка непрацездатності» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406, що не може бути прийнятим як офіційний документ та який би підтверджував поважність причин відсутності на службі лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а тому не вихід на службу в період з 07.06.2021 по 09.06.2021 включно вважається прогулом.

Пунктом 1.3.1 Інструкції № 455 передбачено, що листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції № 455 особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності (пункт 1.7 розділу 1 Інструкції №455).

Згідно із пунктом 2.22 Інструкції №455 тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров`я. У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 8.5 Інструкції №455 у разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 8.2. Інструкції №455 відповідальність за стан організації та якості експертизи тимчасової непрацездатності, зберігання та облік документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, несе керівник закладу охорони здоров`я.

За порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України (п. 8.2 - 8.3 Інструкції №455).

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 12 квітня 2019 справа № 265/563/17, неналежне виконання лікарем обов`язків по веденню документації не дає підстав для висновку, що виданий уповноваженою особою листок непрацездатності не може підтверджувати тимчасову непрацездатність працівника.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження факту підроблення наданих позивачем листків непрацездатності, а тому невихід позивача на службу в період з 07.06.2021 по 09.06.2021 включно не можна вважати прогулом.

Крім того, як вбачається з висновку службового розслідування (аркуш висновку 8) 06.06.2021 о 02.00 до спецлінії « 102» надійшло повідомлення лікаря Макксименко (БШМД 1008) про отримання ОСОБА_1 закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми потиличної області, що виключає сумніви у тимчасовій непрацездатності позивача у період з 07.06.2021 по 09.06.2021 рік.

Як встановлено з матеріалів справи, іншою правовою підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у вчиненні хуліганських дій та порушенні вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, 24.05.2021 у місті Харкові за адресою: вулиця Героїв Праці, 17, у позаслужбовий час.

Ініціатором проведення службового розслідування та затвердження його висновку була начальник Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Таким чином, службове розслідування призначається наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

В свою чергу, повноваження керівників щодо застосування дисциплінарних стягнень визначені статтею 20 Дисциплінарного статуту, частиною дев`ятої якої передбачено, що застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.

Згідно з частиною першою статті 47 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом начальника ДПП від 17.02.2020 №135 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейським взводу № 2 роти № 1 УПП в Харківській області ДПП.

Відтак, призначення службового розслідування та застосування до позивача дисциплінарного стягнення віднесено до компетенції начальника Департаменту патрульної поліції України.

Крім цього, суд звертає увагу, що встановлене частиною шостою статті 20 Дисциплінарного статуту право керівника, не уповноваженого на застосування дисциплінарних стягнень, порушити перед уповноваженим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, не надає повноважень на самостійне призначення службового розслідування.

Виходячи з викладеного, підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугували матеріали службової перевірки, проведеної за наказом начальника Управління патрульної поліції у Харківській області ДПП від 07.07.2021 №377 за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

У той же час, керівник Управління патрульної поліції у Харківській області ДПП вказаними повноваженнями не наділений. Крім того, саме Департамент патрульної поліції України уповноважений на призначення службових перевірок та затвердження висновків таких.

Вище вказаний висновок підтверджується позицією Верховного Суду України яка викладена у постанові від 18 квітня 2022 року справа № 540/186/20 адміністративне провадження № К/9901/3234/21 .

Враховуючи викладене, що службове розслідування проведене з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки призначене неуповноваженою на те особою, відтак, висновок службового розслідування від 28.08.2021, призначеного наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 07.07.2021 року № 377, продовженого наказом начальника УПП в Харківській області ДПП № 441 від 30.07.2021 року є неналежним доказом вчинення позивачем дисциплінарного проступку та не підлягає врахуванню при вирішенні справи.

При цьому, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 25.07.2019 у справі № 826/13000/18 сформулював загальні підходи до оцінки та значення правової процедури у процесі притягнення до відповідальності посадових осіб. Так, у цій постанові Верховний Суд визначив, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Суд наголосив, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Водночас, у іншій справі у постанові від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 Верховний Суд указував, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, Суд зауважив, що деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування, тощо.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень, що відповідає правовій позиції, що знайшли своє відображення в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено належними доказами наявності вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що може мати наслідком застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу - дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ознак будь-якого діяння, яке б підпадало під ознаки проступку, що свідчить про порушення службової дисципліни та дискредитує звання поліцейського і могло б бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, матеріали справи не містять, а висновок службового розслідування є неналежним доказом та не підлягає врахуванню при вирішенні справи, а тому наявні підстави для визнання протиправними і скасування оскаржуваних наказів відповідача, поновлення позивача на службі в Національній поліції України.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.04.2022 у справі № 540/186/20.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 4 розділу 5 Порядку проведення службових розслідуваня у Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, службове розслідування має встановити:

· наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

· наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

· ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

· обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

· відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

· вид і розмір заподіяної шкоди;

· причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

У висновку службового розслідування всупереч вказаним нормам не зазначено про наявність у нього дисциплінарних стягнень.

Крім того, не враховано відзнаки ОСОБА_1 за старанність, професіоналізм та сумлінне виконання службових (бойових) завдань з відсічі і стримування збройної агресії Російскої Федерації у Донецькій і Луганських областях в 206 - 2018 роках.

Натомість, з матеріалів справи вбачається про відсутність заподіяної шкоди.

Суди при розгляді справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, незалежно від підстав та мотивів позову, повинні перевірити рішення суб`єктів владних повноважень на відповідність вимог частини другої статті 2 КАС України.

Таким чином, наказ Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 №625 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції та наказ Департаменту патрульної поліції від 30.09.2021 №1178о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 з 30 вересня 2021 року звільнено зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Харківській області винесено з порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на викладене, позивач, ОСОБА_1 , підлягає поновленню на посаді лейтенанта поліції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з 30.09.2021.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, позовні вимоги про поновлення на посаді та виплату середнього заробітку на час вимушеного прогулу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Так, відповідно до пункту 2 та 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді лейтенанта поліції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції та стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заробітної плати у межах одного місяця, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 1З, 14. 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-А, м. Харків, 61033), Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про скасування наказів та поновлення на посаді задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 17.09.2021 №625 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 30.09.2021 №1178о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 з 30 вересня 2021 року звільнено зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Харківській області.

Поновити ОСОБА_1 з 30.09.2021 на посаді лейтенанта поліції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 30.09.2021 на посаді лейтенанта поліції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 Управління Патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції звернути до негайного виконання.

Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.