Рішення

від 13.03.2023 по справі 520/3605/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 березня 2023 р. Cправа № 520/3605/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40, смт. Донець, Ізюмський район, Харківська область, 64250, код ЄДРПОУ 04397112) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

-визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (6425, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112), яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та невирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області;

-зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (6425, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112) на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області;

-стягнути з Донецької селищної рази Ізюмського району Харківської області (64250. Харківська обл., Ізюмський район, смт Донець, вул. Центральна, буд. 40. код ЄДРПОУ: 04397112) судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що він є членом Харківської обласної громадської організації «Спілка ветеранів АТО», учасником бойових дій. Вказує, що 23.09.2021 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області для подальшого надання її у власність.

Проте, станом на час його звернення до суду із цією позовною заявою вказане клопотання позивача відповідач не розглянув, що вказує на протиправну бездіяльність з боку відповідача та порушує права та законні інтереси позивача. На думку позивача, відповідач порушив норми чинного законодавства, оскільки мав прийняти вмотивоване рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із зазначенням підстав відмови.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 клопотання представника Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву у адміністративній справі №520/3605/22 - задоволено. Встановлено Донецькій селищній раді Ізюмського району Харківської області строк для подання відзиву на позовну заяву терміном 15 днів з дня закінчення встановленого в Україні воєнного стану або до усунення обставин, які перешкоджають відповідачу подати відзив на позов.

Відповідач 06.01.2023 за допомогою системи «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою розглянуто на пленарному засіданні Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, проте рішення за результатами його розгляду не прийняте, у зв`язку з недостатньою кількістю голосів. Вказує, що повторний розгляд клопотання позивача під час дії воєнного стану неможливий, у зв`язку з обмеженнями, що передбаченні у пункті 5 пункту 27 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України. Зазначив, що клопотання позивача буде розглянуто на найближчому пленарному засіданні ради після закінчення або скасування воєнного стану на території України.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя Кухар М.Д. з 27.02.2023 по 03.03.2023 перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 є громадянином України та членом Харківської обласної громадської організації Спілка ветеранів АТО, а також учасником бойових дій - ветераном війни АТО.

Позивач 23.09.2021 року звернувся до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області для подальшого надання її у власність.

У додатках до зазначеного клопотання надані викопіювання з кадастрової карти (плану), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; інформацію про віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності; копію паспорту громадянина України позивача; копію ідентифікаційного коду; копію посвідчення учасника бойових дій; довідку про безпосередню участь в АТО; заяву ОСОБА_2 від 21.09.2021 року №1520.

Позивачем у позовній заяві вказано, що відповідно до відкритих даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, яку він бажає оформити, відноситься до земель комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (рілля), власником та розпорядником яких відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області.

Також, позивачем вказано, що станом на дату подання ним до Донецької селищної ради клопотання 23.09.2021 року та дату подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду земельна ділянка кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98.0567 га перебуває в користуванні на умовах оренди громадянина ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 12.12.2014 року, укладеного з Головним управлінням Держземагенства (Держгеокадастру) у Харківській області, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.12.2014 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 469043563202.

При цьому, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 , керуючись абз.2 ч.6 ст.79-1 та ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, 21.09.2021 року надав позивачу та іншим громадянам нотаріально посвідчену згоду (заяву) від 21.09.2021 року №1520 на поділ, вилучення та оформлення земельних ділянок орієнтовною площею по 2,0000 га кожному за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області та перебуває у його користуванні на умовах оренди, з метою подальшого надання вищевказаних земельних ділянок у приватну власність позивачу та громадянам, зазначеним у нотаріально посвідченій заяві.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За правилами частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно частин третьої четвертої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

У відповідності до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З наведеного вбачається, що законодавцем гарантовано право безоплатної передачі земельної ділянки громадянину у власність, зокрема, у межах норм безоплатної приватизації, порядок проведення якої регламентовано положеннями статті 118 ЗК України.

Згідно частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Положеннями частини сьомої статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, статтею 118 ЗК України закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №806/3000/17, від 18.06.2020 у справі №820/4552/17, від 22.09.2020 у справі №462/3546/17, від 27.07.2022 у справі №580/707/21.

Виходячи з наведеного, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

У свою чергу, ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із відповідним клопотанням, за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення. Водночас, станом на момент розгляду справи передбаченого статтею 118 ЗК України акту Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області не прийнято.

Відсутність належним чином оформленого рішення Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №461/2461/17, від 14.12.2021 у справі №820/4432/17, від 22.09.2020 у справі №462/3546/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновків про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ЗК України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності щодо нерозгляду поданого позивачем клопотання, від 23.09.2021.

Крім того, за правилами пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо позовних вимог у частинні зобов`язання відповідача на найближчій сесії розглянути клопотання позивача від 23.09.2021 та прийняти рішення про надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, тобто до 25.05.2022.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 №341/2022, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, тобто до 23.08.2022.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 573/2022, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин, в Україні продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб до 21.11.2022 .

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX, який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб - до 19.02.2023.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 №2145-ХІ, який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до ЗК України.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень ЗК України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Відповідно до підпункту 11 пункту 27 Перехідних положень ЗК України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Положення абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3- рп/2003 визначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Також, ст. 8 Загальної декларації прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Зазначене право на ефективний засіб захисту закріплено також у ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та у статті 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Приписи частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вказують на те, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судовий захист може здійснюватися судом і в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положення частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України прямо вказує, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Додатково, частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, встановивши у ході розгляду справи порушення прав позивача та обираючи належний спосіб захисту таких прав, враховуючи обставини дії воєнного стану та відсутність висновку відповідача щодо відповідності поданого позивачем клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача на найближчій сесії розглянути клопотання позивача від 23.09.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області та ухвалити рішення про надання такого дозволу або відмову у наданні дозволу після завершення дії воєнного стану в Україні або в місцевості, до якої належить Донецька селищна рада на території Ізюмського району Харківської області.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача прийняти рішення шляхом надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Положеннями частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У матеріалах справи наявні докази, які свідчать про наявність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №484/3745/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, за загальним правилом, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Водночас, зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Суд зазначає, що перевірку поданого клопотання позивача та доданих до нього документів на предмет його відповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, не може бути здійснено в межах розгляду цієї справи.

Таким чином, відсутні підстави для застосування судом приписів частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки для прийняти рішення на користь позивача у вигляді надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не виконано всі умови, визначені законом, для прийняття такого рішення, відповідно суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто прийняти позитивне рішення.

З огляду на викладене, у цій частині позовних вимог відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову з мотивів, викладених вище.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено після надання відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 та невирішені питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.

Зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40, смт. Донець, Ізюмський район, Харківська область, 64250, код ЄДРПОУ 04397112) на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 23.09.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 гасільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області та ухвалити рішення про надання такого дозволу або відмову у наданні дозволу після завершення дії воєнного стану в Україні або в місцевості, до якої належить Донецька селищна рада на території Ізюмського району Харківської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 березня 2023 року.

Суддя Кухар М.Д.