Постанова

від 07.03.2023 по справі 440/9621/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 р. Справа № 440/9621/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 (суддя А.О. Чеснокова, вул. Пушкінська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 13.12.21) по справі № 440/9621/21

за позовом Фермерського господарства "Лунки"

до Головного управління ДПС у Полтавській області третя особа Державна податкова служба України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство "ЛУНКИ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа: Державна податкова служба України, в якому просив:

-визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області по анулюванню реєстрації ФГ «ЛУНКИ» платником єдиного податку 4 групи на 2021 рік та його виключення з реєстру платників єдиного податку (дата анулювання невідома) без проведення документальної перевірки, складання акта документальної перевірки та оформлення на його підставі відповідного вмотивованого рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку;

-скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про анулюванню реєстрації ФГ «ЛУНКИ» платником єдиного податку 4 групи на 2021 рік, викладене листом від 08 квітня 2021 року за вих..№ 12970/6/16-31-18-07-18 «Про розгляд листа», а у разі оформлення зазначеного рішення окремим документом скасувати таке рішення;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області поновити реєстрацію ФГ «ЛУНКИ» як платника єдиного податку 4 групи з дати анулювання, включити ФГ «ЛУНКИ» до реєстру платників єдиного податку та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, на 2021 рік.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 позов задоволено частково.

Визнано протиправним непідтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи Фермерського господарства "ЛУНКИ".

Скасовано оформлене листом рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 9692/6/16-31-18-07-18 від 23 березня 2021 року.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області відновити відомості (включити) про реєстрацію Фермерського господарства "ЛУНКИ" (код ЄДРПОУ 33133380) в реєстрі платників єдиного податку з моменту їх виключення.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ГУ ДПС у Полтавській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування обставин по справі, просило його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що п. 291.1 ст. 291 ПК України встановлені правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, а п. 291.5-1 статті 291 Кодексу визначено обставини, за яких платники податків не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. З огляду на те, що за підприємством, станом на 1 січня базового (звітного) року обліковується борг у розмірі 540,06 грн., останній у 2021 році не міг перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності як платник єдиного податку четвертої групи.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ФГ "ЛУНКИ" є юридичною особою приватного права, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код 01.11 згідно КВЕД-2010).

У березні 2021 року відповідачем направлено листа до ФГ «ЛУНКИ» № 9692/6/16-31-18-07-18 від 23 березня 2021 року про відмову в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Проте, про анулювання реєстрації ФГ «ЛУНКИ» платником єдиного податку 4 групи на 2021 рік позивач дізнався 11 травня 2021 року з одержаного від Головного управління ДПС у Полтавській області інформаційного листа № 12970/16-31-18-07-18 «Про розгляд листа» від 08 квітня 2021 року.

Не погодившись із рішеннями відповідачів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оформлене листом рішення № 9692/6/16-31-18-07-18 від 23 березня 2021 року, відповідач діяв не в межах та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 291.1 ст. 291 ПКУ визначає загальні положення, передбачено, що у цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Згідно змісту ст. 291, остання надає визначення спрощеної системи оподаткування, як СГД може обрати вказану систему, розподіл на групи платників єдиного податку та визначення вимог відповідності для тієї чи іншої групи, а також перелік критеріїв, які виключають право СГД на реєстрацію платника єдиного податку.

Пунктом 291.3. ст. 291 ПКУ визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Тобто законодавець визначив в ст. 291 вимоги, яким повинен відповідати СГД саме для реєстрації платником єдиного податку.

Пунктом 291.4. ст. 291 ПК України передбачено поділ СГД, які застосовують спрощену систему оподаткування на 4 групи платників єдиного податку, в тому числі четверту групу - сільськогосподарських виробників (пп. а, ч.4, п. 291.4, ст. 291), а саме це юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Фактично встановлено вимогу для реєстрації платником єдиного податку четвертої групи у вигляді частки сільськогосподарського товаровиробництва в розмірі 75%.

В той же час, п. 291.5-1 ст. 291 ПКУ встановлено критерії, за наявності яких особа не має права бути зареєстрована платником єдиного податку четвертої групи, зокрема, якщо суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), оскільки сама стаття 291 передбачає саме вимоги для реєстрації.

Статтею 298 ПКУ встановлено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування.

Так, пункт 298.8. ст. 298 ПКУ зазначає, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті.

Підпунктом 298.8.1. пункту 298.8. ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (відповідність визначеним критеріям 4 групи - 75 відсотків) подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок ( сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Відтак, зареєстрований платник єдиного податку 4 групи зобов`язаний щорічно підтверджувати відповідність вимогам, наведеним в пункті 291.4. статті 291 ПКУ, а саме, що у юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми, наявна частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка дорівнює або перевищує 75% та наявність земельних ресурсів.

Відповідні висновки відповідають вимогам пункту 298.8.4. статті 298 ПКУ, яким визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник-юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Також пп. 298.8.7 статті 298 ПКУ передбачає добровільний перехід (відмову) від спрощеної системи оподаткування платником єдиного податку.

Статтею 299 ПКУ визначено порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Тобто законодавцем встановлено компетенцію контролюючого органу у вигляді двох можливих дій: 1) реєстрація, 2) анулювання реєстрації.

Так, згідно п. 299.1. ст. 299 ПКУ реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку, згідно п. 299.3. ст. 299 ПКУ, контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку, згідно п. 299.5. ст. 299 ПКУ контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку.

Отже, у контролюючого органу, згідно вимог ст. 299 ПКУ при розгляді заяви СГД про бажання зареєструватися платником єдиного податку та отримати відповідний статус, визначено алгоритмі дії у вигляді 1) реєстрації або 2) відмови у реєстрації.

Як зазначено у п. 299.3. ст. 299 ПКУ, що у разі відсутності підстав для відмови проводиться реєстрація. Перелік підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є вичерпним та визначений в п.299.6. ст. 299 ПКУ: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу. (застосовується до ФОП).

Як вже зазначалось, підстави для відмови в реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку застосовуються виключно під час розгляду питання контролюючим органом щодо реєстрації платником єдиного податку.

Відтак, застосування відповідачем положень п. 291.5-1 ст. 291 ПКУ для анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку як підстави є безпідставним.

Посилання відповідача на наявність у позивача податкового боргу, як на підставу для відмови в підтверджені статусу платника єдиного податку відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України, суд першої інстанції обґрунтовано визнав помилковими, оскільки положення зазначеної норми встановлюють умови, за яких суб`єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Суд зауважує, що правила цієї статті стосуються порядку самостійного переходу суб`єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які відповідач помилково ототожнив з правилами автоматичного переходу. Відтак, наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих хто вперше набуває цей статус.

Пунктом 299.10. ст. 299 ПКУ передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Так, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначає, що платники єдиного податку саме першої-третьої групи зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у відповідних випадках та в строки, до платників четвертої групи цей підпункт не застосовується.

Згідно пп. 298.8.6 п. 298.8. ст. 298 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи-підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених підпунктом "б" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, зобов`язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Тобто вказана норма застосовується виключено до фізичних осіб-підприємців, а не до юридичних осіб.

Натомість у спірних правовідносинах контролюючий орган застосовує положення ст. 291 ПКУ, яка регулює питання щодо реєстрації платником єдиного податку, а не анулювання відповідної реєстрації.

Інших підстав для анулювання (не підтвердження) реєстрації платника єдиного податку, крім п. 299.10 ст. 299 ПКУ діючими нормами податкового законодавства не передбачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оформлене листом № 9692/6/16-31-18-07-18 від 23 березня 2021 року рішення про непідтвердження статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи прийнято відповідачем за відсутності достатніх на те правових підстав.

Більше того, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05 березня 2019 року у справі № 822/1676/18, від 19 квітня 2019 року у справі № 821/884/18, від 19 червня 2020 року у справі № 822/758/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватися судом.

Проте, як з`ясовано під час судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, перевірка ФГ «ЛУНКИ» контролюючим органом не проводилася, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

При цьому, колегія суддів враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, належним та необхідним способом захисту прав позивача на думку колегії суддів є скасування оформленого листом рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 9692/6/16-31-18-07-18 від 23 березня 2021 року та зобов`язання відповідача відновити відомості (включити) про реєстрацію ФГ «ЛУНКИ» в реєстрі платників єдиного податку з моменту їх виключення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 по справі № 440/9621/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 10.03.23.