Постанова

від 06.03.2023 по справі 640/25009/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25009/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Дмитренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.07.2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу моніторингу камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Тарнавською Тамілою Ігорівною було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2018 року, наданої до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві підприємством ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» (ЄДРПОУ 41849988).

За результатами вказаної перевірки, відповідач склав акт №15084/26-15-12-07-20 від 20.07.2018 року, зі змісту якого слідує, що перевіркою встановлено порушення пункту 187.1 ст. 187 Податкового кодексу Україну, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2018 року на суму 2 253 001,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018 року №0600611207 (форми «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 2 816 251,00 грн., в т.ч. 2 253 001,00 грн. за основним платежем та 563 250,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з висновком ППР, грошовими зобов`язаннями, викладеними в акті №15084/26-15-12-07-20 від 20.07.2018 року, та скориставшись правом адміністративного оскарження, 10 липня 2019 року позивач оскаржив ППР №0600611207 (форми «Р») до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) №1489/6/99-00-08- 05-02 від 12.09.2019 року скаргу ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» на ППР №0600611207 залишено без розгляду, а ППР ГУ ДФС у м. Києві №0600611207 від 06.09.2018 року - без змін.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до норм п. 201-1.1 ст. 201-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Так, порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно норм п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими : станами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів д:латкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків відповідно до пп. 75.1.2 п 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки.

Особливості проведення перевірок з податку на додану вартість врегульовані розділом 5 Податкового кодексу України, зокрема, відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 року, затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця.

Згідно з п. 3.1.3.6. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця, камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 нього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом першої інстанції було встановлено, що 02 липня 2019 року ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» отримало акт Головного управління ДФС у м. Києві «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» (податковий номер - 41849988) за травень 2018 року» від 20.07.2018 року №15084/26-15- 12-07-20. Так, в акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2018 року на суму 2 253 001 грн. В бухгалтерському обліку позивачем відображено операції по взаємовідносинам з ТОВ «СОЮЗЕНЕРГОМАШ» (податковий номер 38141333) за травень 2018 року на загальну суму 2 253 001,00 грн. ПДВ.

ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮПІН» було подано до ДПІ в Оболонського району ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2018 року з допущеною помилкою в сумі 0 грн.

Помилка, допущена платником при складанні податкової звітності, згідно акту перевірки призвела до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за травень 2018 року, та безпідставного зменшення податкового зобов`язання з ПДВ за травень 2018 року.

Однак, позивач звертає увагу на те, що на початок звітного податкового періоду, у ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» був податковий кредит в сумі 4 044 237,00 грн., при цьому невідображення суми 2 253 000,00 грн. в графі 1.1 податкової декларації з ПДВ за травень 2018 року є помилкою підприємства.

За змістом норм ст. 102 ПК України, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Так, 11 червня 2019 року (до отримання акту перевірки), ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме, вищезгаданої податкової декларації з ПДВ. Розрахунок був поданий до Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольське управління, Центральна ДПІ (Центральний район, м. Маріуполь) у зв`язку в перебуванням товариства на той момент на податковому обліку даної ДПІ.

Крім того, позивачем було подано довідку про суму від`ємного значення звітного податкового періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду (Д2), відповідно до якої, станом на травень 2018 року, у позивача залишався ще податковий кредит в сумі 1 791 236,00 грн.

Також позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 11 червня 2019 року) до декларації за ПДВ за травень 2018 року, задекларовано зменшення податкових зобов`язань шляхом включення до складу рядку 1.1 уточнюючого розрахунку до декларації (коригування податкових зобов`язань) наступних розрахунків коригування кількісних та вартісних показників: уточнений показник податкових зобов`язань - 2 253 001 грн. Тобто, зазначені розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН у травні 2018 року.

Таким чином, враховуючи, що позивач надіслав уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року в строки, зазначені статтями 50, 102 Податкового кодексу України, відповідач зобов`язаний був збільшити позивачу суму податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму значення, що дорівнює 2 253 001,00 грн.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що строк давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем фактичного подання; платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або ж відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків такої суми, за відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. При цьому, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період та у разі подання платником уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких змінюються показники розрахунків з контрагентами, необхідно перевірити дати виписки податкових накладних (з метою недопущення включення до податкового зобов`язання та/або податкового кредиту податкових накладних з датою виписки раніше ніж 365 календарних днів (пункт 198.6 статті 198 Кодексу); відповідність уточнених показників податкових зобов`язань та/або податкового кредиту платника показникам, задекларованим контрагентом у відповідному звітному періоді. Оскільки наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов`язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою.

Відповідно до приписів п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вищенаведене, можна дійти висновку про те, що висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей у позивача між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних, є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

За правилами п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному з відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно норм п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, за п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

За обставин даної справи, у ТОВ «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» була наявна відмінність між виписаними податковими накладними та включеними до складу податкових зобов`язань, внаслідок помилкового зазначення в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року в сумі 0 грн.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відтак, суми ПДВ по сформованих податкових накладних позивачем не були включені до податкових зобов`язань декларації з ПДВ за травень 2018 року помилково.

Крім того, податкове законодавство містить положення щодо усунення виявлених недоліків, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, Податковим кодексом України, передбачено, що платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування, що передбачено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Спірні правовідносини зумовлені дійсно допущенням позивачем помилки при складенні додаткової звітності, що згідно акту перевірки призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за травень 2018 року та безпідставного зменшення податкового зобов`язання з ПДВ за травень 2018 року. При цьому, підлягає врахуванню й те, що позивачем у встановлений законодавством термін/строк було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до моменту отримання копії акту та ППР, а відтак, останнім не допущено порушення податкового законодавства.

Розділом IV «Внесення змін до податкової звітності» Порядку «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, передбачено що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату додання уточнюючого розрахунку.

За змістом ст. 198 Податкового кодексу України, якою встановлено порядок формування податкового кредиту, та згідно п. 198.6 якої, у разі якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, набрали чинності з 1 січня 2011 року.

Положеннями п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, наведеним вище передбачено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Так, позивачем було самостійно виявлено суму заниження зобов`язання за травень 2018 року, подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та здійснено збільшення податкового зобов`язання у червні 2019 року, з огляду на що, донарахування контролюючим органом податкового зобов`язання є безпідставним. Згідно з поданим уточнюючим розрахунком, сума податкових зобов`язань була збільшена, відповідно, заниження суми, що підлягала сплаті до бюджету за травень 2018 року, не відбулося.

Отже, від дати подачі декларації до часу проведення перевірки податкові зобов`язання за помилковою податковою накладною, які були відображені в ЄРПН, обліковувалися у складі податкових зобов`язань у податковій декларації та незважаючи на помилковість їх виписки, у кінцевому результаті не призвели до заниження податкових зобов`язань з ПДВ, які підлягали декларуванню у загальному підсумку за результатами діяльності позивача.

Відповідно до уточненого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до Декларації з ПДВ за травень 2018 року, від 11.06.2019 року, позивачем були уточнені податкові зобов`язання з ПДВ за травень 2018 року по операціям з ТОВ «СОЮЗЕНЕРГОМАШ» (ЄДРПОУ 38141333), а саме, збільшені податкові зобов`язання (розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) (Д5).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з урахуванням всіх обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняте податкове повідомлення-рішення №0600611207 від 06.09.2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІГАРО ЕВОЛЮШН» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 2 816 251,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 2 253 001,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 563 250,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 13 березня 2023 року.