Постанова

від 13.03.2023 по справі 640/34410/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/34410/21 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.П. - № 3721» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.П.-№ 3721" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з позовом у якому просило стягнути з ТОВ «А.Т.П.-№ 3721» податковий борг у сумі 629 301,82 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ТОВ «А.Т.П.-№ 3721» податкового боргу в сумі 260 359,50 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем в установлені строки та у повному обсязі сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень-серпень 2021 року, а також в сумі 367932,62 грн. внаслідок несплати відповідачем в установлені строки та у повному обсязі сум податкового зобов`язання з орендної плати за землю за травень-серпень 2021 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ «А.Т.П. - № 3721» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Звертає увагу, що рішенням суду було встановлено, що податковим органом була сформована та надіслана на адресу відповідача податкова вимога №108675-17 від 22.11.2017 року, однак вказану вимогу відповідач не отримував.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 09 березня 2023 року.

Від Головного управління ДПС у м. Києві 02.03.2023 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «А.Т.П.-№ 3721» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві за основним місцем обліку.

За відповідачем обліковується податковий борг в сумі 261 369,20 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем в установлені строки та у повному обсязі сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за березень-серпень 2021 року.

Крім того, за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 367 932,62 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем в установлені строки та у повному обсязі сум податкового зобов`язання з орендної плати за землю за травень-серпень 2021 року.

Загальна сума податкового боргу відповідача становить 629 301,82 грн.

Контролюючим органом було направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 22.11.2017 №108675-17 рекомендованим листом з повідомленням, яка отримана представником відповідача 28 листопада 2017 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем належних доказів погашення боргу в сумі 629 301, 82 грн. надано не було, а тому вимога податкового органу підлягає задоволенню.

Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду та оцінюючи доводи апеляційної скарги, зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За пп. 14.1.39 п. 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі невиконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.

Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 цієї статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 131.2 статті 131 ПК України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наступними документами:

- розрахунком податкового боргу по податку на додану вартість;

- розрахунком податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб;

- витягом з інтегрованої картки платника податків;

- корінцем податкової вимоги форми "Ю" від 22 листопада 2017 року №10865-17;

- податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2021 №377540416.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву або доказів погашення боргу у розмірі 629 301,82 грн. суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку, що заявлена сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений та підлягає стягненню з рахунків, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.

Доводи апелянта про те, що ним не отримано податкову вимогу спростовуються наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення 28.11.2017 року.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, під час розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції апелянтом не доведено, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального чи процесуального права, або неповною мірою з`ясував обставини, що мають значення для її вирішення.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.П. - № 3721» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.О.Аліменко

суддя О.М.Оксененко