Постанова

від 02.03.2023 по справі 640/26349/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26349/21 Суддя першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кучми А.Ю. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Ворони Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2021 року ТОВ «Протасів Яр» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 травня 2021 року № 00410760702 та № 00410740702;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 04 серпня 2021 року № 17865/6/99-00-06-01-01-06.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам, а також неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що позапланову документальну перевірку було призначено та проведено з суттєвими порушеннями, що саме по собі є достатньою підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Також позивач наголошує на тому, що під час проведення перевірки контролюючим органом не були враховані принципи бухгалтерського обліку в частині визначення операційних витрат постійного та змінного характеру, які безпосередньо пов`язані зі створенням основних засобів та утримання об`єкту будівництва.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Під час апеляційного розгляду справи Головному управлінню ДПС у м. Києві було запропоновано надати додаткові пояснення (докази на підтвердження обставин, викладених у поясненнях) з таких питань: відповідно до якої саме норми права у позивача виник обов`язок нарахувати компенсуючі податкові зобов`язання (в акті перевірки міститься загальне посилання на п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України без зазначення відповідного підпункту); в який момент (з настанням якої події) та в якому саме податковому періоді у позивача виник обов`язок нарахувати компенсуючі податкові зобов`язання, а ТОВ «Протасів Яр» - з таких питань: з якою метою були придбані послуги з менеджменту проекту, містобудівного розрахунку, а також проектні роботи, що зазначені в акті перевірки від 12 квітня 2021 року № 29148/26-15-07-02-04-17/31238331; яким чином результати таких робіт були використані чи плануються бути використаними в господарській діяльності товариства; чи отримувало товариство містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, дозвіл на виконання підготовчих чи будівельних робіт, інші дозвільні документи, необхідні для початку будівництва (чи є такі документи чинними).

На виконання вимог суду сторони надали додаткові пояснення, які приєднані до матеріалів справи.

Під час судового засідання представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги і просив суд відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Протасів Яр» задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції встановив та сторони не заперечують, що ТОВ «Протасів Яр» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, зокрема як платник податку на додану вартість.

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 04 лютого 2021 року № 938-П на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв`язку з поданням ТОВ «Протасів Яр» декларації з податку на додатну вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис грн, за грудень 2020 року, було призначено документальну позапланову виїзну перевірку.

За підсумками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Протасів Яр» було складено акт від 12 квітня 2021 року № 29148/26-15-07-02-04-17/31238331, в якому зафіксовано порушення, зокрема, п.п. 198.1, 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України та зроблено висновок про завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2020 року на 2254180 грн 00 коп та заниження податку на додану вартість на 3082 грн 00 коп.

ТОВ «Протасів Яр» 05 травня 2021 року подало заперечення на акт перевірки від 12 квітня 2021 року № 29148/26-15-07-02-04-17/31238331.

Листом від 25 травня 2021 року № 11206/1/26-15-07-02-04-22 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило позивача про відхилення заперечень та залишення без змін висновків акту перевірки.

Контролюючим органом 27 травня 2021 року винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 00410760702, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2254180 грн 00 коп;

- № 00410740702, яким нараховано грошові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3853 грн 00 коп, з яких 3082 грн 00 коп - податкові зобов`язання та 771 грн 00 коп - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, ТОВ «Протасів Яр» оскаржило їх в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 04 серпня 2021 року № 17865/6/99-00-06-01-01-06 у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у м. Києві від 27 травня 2021 року № 00410760702 та № 00410740702, а також з рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 04 серпня 2021 року № 17865/6/99-00-06-01-01-06, ТОВ «Протасів Яр» звернулося до суду з адміністративним позовом про визначення їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Протасів Яр», суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Протасів Яр» не було використано у господарській діяльності придбані роботи та послуги по менеджменту проекту, містобудівного розрахунку по об`єкту: «Будівництво житлового комплексу з об`єктами розробці соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської у Солом`янському р -ні м. Києва, з розробки містобудівного розрахунку по влаштуванню житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва» та проектні роботи. Суд першої інстанції врахував, товариством до перевірки не надано ліцензій та будь-яких дозвільних документів, отриманих та погоджених органами державної влади, а також взяв до уваги доводи відповідача про те, що територія Протасового Яру відноситься до зони зелених насаджень, де заборонено будівництво житлового комплексу.

Також суд першої інстанції погодився з висновком контролюючого органу про те, що ТОВ «Протасів Яр» не використало в господарській діяльності електроенергію в межах періоду грудень 2014 року - грудень 2020 року в обсязі 134539,3 кВт/год на суму податку на додану вартість 25497 грн 15 коп та послуги з охорони об`єктів за 2015-2020 роки, вартість яких складає 1199591 грн 68 коп, з яких 199931 грн 97 грн податок на додану вартість.

Враховуючи те, що підприємством не було реалізовано жодного проекту будівництва, а також не використано в господарській діяльності придбані електроенергія та послуги з охорони, суд першої інстанції прийшов до висновку, що суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту відповідного періоду, що вважаються не використаними у господарській діяльності ТОВ «Протасів Яр» та відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України підлягають включенню до податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

ТОВ «Протасів Яр» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2020 року, в якій задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 2254180 грн 00 коп. Згідно з додатком 2 до вказаної декларації від`ємне значення з податку на додану вартість, задеклароване у грудні 2020 року, утворилося в період з травня 2008 року до жовтня 2020 року.

За змістом акту перевірки та згідно з поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні, контролюючий орган не перевіряв та не заперечує правомірність формування податкового кредиту, за рахунок якого виникло від`ємне значення з податку на додану вартість. Контролюючий орган наполягає виключно на виникненні у позивача обов`язку нарахувати компенсуючі податкові зобов`язання за операціями, описаними в акті перевірки від 12 квітня 2021 року № 29148/26-15-07-02-04-17/31238331, відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що Головне управління ДПС у м. Києві провело перевірку діяльності товариства за період, що перевищує 12 років. Колегія суддів наголошує на тому, що предметом позапланової виїзної перевірки була правомірність декларування від`ємного значення податку на додану вартість в податковій декларації за грудень 2020 року.

У свою чергу підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про виникнення у позивача обов`язку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами / послугами, які не використані в операціях, що є господарською діяльністю платника податку. Враховуючи, що такі дії не було вчинено позивачем, контролюючий орган самостійно вчинив відповідні дії, що відповідає положенням п. 54.1, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За правилами пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В ході документальної перевірки контролюючим органом встановлено, що відповідно до податкової звітності з податку на додану вартість за період з травня 2008 року до жовтня 2020 року основна сума, відображена у складі податкового кредиту, сформована за рахунок придбання робіт по менеджменту проекту, виготовленню містобудівного розрахунку по об`єкту: «Будівництво житлового комплексу з об`єктами розробці соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської у Солом`янському р -ні м. Києва, розробці містобудівного розрахунку по влаштуванню житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва», виконанню проектних робіт у таких контрагентів: ТОВ «ДЕЛФІ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЖЕЖЕРІН», ТОВ «ЯНГ-БУДГРУП», ТОВ «ДЕСА ЛТД», ПВКП «АВЕРС», ТОВ «БУДІНВЕСТСЕРВІС», КО «КИЇВГЕНПЛАН», ТОВ «ІНТЕЛІТ ПРОЕКТ», ТОВ «СЕВЕРС» та Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва».

Здійснивши аналіз податкової звітності за період травень 2018 року - грудень 2020 року та даних, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не встановив реалізації товарів, робіт, послуг, пов`язаних з раніше придбаними роботами та послугами у зазначених контрагентів. Натомість відповідач встановив, що протягом вказаного періоду ТОВ «Протасів Яр» проводило господарську діяльність виключно з надання в оренду частини власної нерухомості.

З цих підстав відповідач прийшов до висновку, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту відповідного періоду вважаються не використаними у господарській діяльності ТОВ «Протасів Яр» та відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України підлягають включенню до податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Загальна сума заниження податкових зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2020 року, за висновком контролюючого органу, становить 2031832 грн 93 коп.

На вимогу суду апеляційної інстанції, контролюючий орган уточнив, що обов`язок включити вказану суму до податкових зобов`язань у позивача виник на підставі саме пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Положеннями п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачено, що у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом та з апеляційною скаргою, ТОВ «Протасів Яр» просило врахувати, що воно є власником трьох земельних ділянок: кадастровий номер 8000000000:72:210:0033 площею 14,8702 га, кадастровий номер 8000000000:72:213:0031 площею 1,6002 га та кадастровий номер 8000000000:72:210:0008, площею 0,1045 га, що розташовані в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської у Солом`янському районі м, Києва та мають цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціально- культурного та побутового призначення.

Позивач наголошує на тому, що всі витрати, здійснені на менеджмент проекту та розробку проектної документації стосовно об`єкта будівництва на вказаних земельних ділянках, є витратами на створення основних засобів (необоротних активів) з метою одержання прибутку в майбутньому і визнаються товариством активом у розумінні правил бухгалтерського обліку та обліковуються у складі капітальних інвестицій. Наголошує, що з моменту придбання земельних ділянок основна мета господарської діяльності товариства - будівництво житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення є незмінною, однак в процесі підготовки до реалізації проекту виникли перешкоди, для усунення яких необхідний додатковий час (дві світові кризи, Революцію Гідності, АТО, повномасштабне військове вторгнення російської федерації, судові спори з Київською міською радою).

Наполягаючи на правомірності своїх дій щодо бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій з придбання робіт та послуг у ТОВ «ДЕЛФІ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЖЕЖЕРІН», ТОВ «ЯНГ-БУДГРУП», ТОВ «ДЕСА ЛТД», ПВКП «АВЕРС», ТОВ «БУДІНВЕСТСЕРВІС», КО «КИЇВГЕНПЛАН», ТОВ «ІНТЕЛІТ ПРОЕКТ», ТОВ «СЕВЕРС» та Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва», позивач посилається на норми Положень (стандартів) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», № 31 «Фінансові витрати», тобто на норми права, які встановлюють особливості визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Між тим контролюючим органом виявлено порушення правил нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а не податку прибуток підприємств.

У свою чергу доводів, які б вказували на неправильне застосування контролюючим органом п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, адміністративний позов та апеляційна скарга не містять. ТОВ «Протасів Яр» наполягає лише на тому, що не відмовилося від використання результатів придбаних робіт у майбутньому та наголошує на тому, що можливість реалізації проекту «Будівництво житлового комплексу з об`єктами розробці соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської у Солом`янському р -ні м. Києва, розробці містобудівного розрахунку по влаштуванню житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва» не втрачена.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копію містобудівного розрахунку, виготовленого ТОВ «Будівельно-інвестиційна сервісна компанія» у 2017 році та листа КО «Інститут генерального плану м. Києва» від 04 червня 2020 року № 312-727 щодо перевірки функціонального призначення земельних ділянок.

Під час розгляду і вирішення цього спору колегія суддів виходить з того, що за правилами пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Право на віднесення сум податку за такими операціями до податкового кредиту, згідно з вказаною нормою права, не залежить від мети придбання товарів та послуг, способу їх використання.

У свою чергу положення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України зобов`язують платника податків нарахувати податкові зобов`язання у разі, якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Одночасно абз. 6 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України гарантує платнику податку, що у разі якщо відповідні товари / послуги в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, він може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту.

Отже, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення платником податку на додану вартість кожної операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Водночас виникнення чи припинення обов`язку нарахувати податкові зобов`язання на таку ж суму податку залежить від призначення і способу використання товарів та послуг.

Наведені ТОВ «Протасів Яр» пояснення вказують на те, що результати робіт по менеджменту проекту, виготовленню містобудівного розрахунку, виконанню проектних робіт з моменту їх завершення та до дати проведення документальної позапланової виїзної перевірки не використовуються в господарській діяльності з певних причин, що вказує на виникнення у позивача обов`язку нарахувати податкові зобов`язання на суму раніше задекларованого податкового кредиту щонайменше до початку використання результатів таких робіт в межах оподатковуваних операцій.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про те, що відповідні роботи призначені для використання в межах господарської діяльності та в майбутньому будуть використані під час реалізації девелоперського проекту, колегія суддів наголошує на тому, що у разі настання такої обставин товариство не позбавлене можливості зменшити суму податкових зобов`язань за правилами абз. 6 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до 01 січня 2019 року для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки заявник був зобов`язаний надати містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 вказаного Закону містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Разом з тим представник позивача в судовому засіданні пояснив, що товариство не отримувало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, дозвіл на виконання підготовчих чи будівельних робіт, інші дозвільні документи, необхідні для початку будівництва комплексу.

Таким чином результати відповідних робіт не були використані ТОВ «Протасів Яр» зокрема й для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які б зберігали свою чинність до завершення будівництва об`єкта, тобто не були своєчасно використані для досягнення мети, з якою відповідні послуги (виготовлення містобудівного розрахунку), за твердженням позивача, були замовлені. Між тим після 01 січня 2019 року містобудівний розрахунок не належить до документів, необхідних для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки як вихідних даних для проектування об`єкта будівництва.

Водночас колегія суддів повторно наголошує на тому, що фактичне використання у майбутньому результатів робіт по менеджменту проекту, виготовленню містобудівного розрахунку, виконанню проектних робіт в господарській діяльності матиме наслідки, передбачені абз. 6 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, однак не впливає на обов`язок ТОВ «Протасів Яр» нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на підставі пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Натомість визначальним для розгляду і вирішення цього спору є те, що роботи, суми податку на додану вартість за якими були задекларовані позивачем переважно впродовж 2008-2012 років та частково у травні 2017 року, вересні-жовтні 2018 року і лютому-березні 2020 року, станом на грудень 2020 року не почали використовуватися ТОВ «Протасів Яр» в операціях, що є господарською діяльністю платника податку.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком контролюючого органу про наявність підстав для нарахування позивачу податкових зобов`язань на суму 2031832 грн 93 коп.

Згідно з актом перевірки від 12 квітня 2021 року № 29148/26-15-07-02-04-17/31238331 підставою для нарахування ТОВ «Протасів Яр» податкових зобов`язань податку на додану вартість у розмірі 25497 грн 15 коп та 199931 грн 97 коп стали висновки контролюючого органу про те, що позивач використав не у господарській діяльності електроенергію в обсязі 134539,3 кВт/год та послуги з охорони об`єктів.

Контролюючий орган встановив, що згідно з договором купівлі-продажу майнового комплексу від 27 лютого 2004 року ТОВ «Протасів Яр» придбало у ТОВ «Ніко і К» майновий комплекс площею 1097,0 м2, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 48 на земельній ділянці площею 7690,5 м2 (акт прийому-передачі від 01 березня 2004 року). Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 липня 2004 року ТОВ «Протасів Яр» придбало у ОСОБА_1 житловий будинок площею 54,1 м2 та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 38. Згідно договору купівлі-продажу від 29 грудня 2003 року № 20/150 ТОВ «Протасів Яр» придбало у МПП «Канід» майно (павільйон) площею 129,4 м2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 48 на земельній ділянці площею 1566,86 м2.

У період травень 2018 року - грудень 2020 року ТОВ «Протасів Яр» здійснювало реалізацію послуг з надання в оренду власної нерухомості, а саме: частини майнового комплексу та частини павільйону.

В ході перевірки було встановлено, що за даними, які містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, за період 2015-2020 років ТОВ «Протасів Яр» до суми податкових зобов`язань включило послуги з надання в оренду приміщень на суму 1670803 грн 96 коп (в т.ч. ПДВ 278467 грн 37 коп), компенсації за використану електроенергію на суму 167186 грн 37 коп (в т.ч. ПДВ 27864 грн 39 коп) та компенсації земельного податку на суму 138880 грн 09 коп (в т.ч. ПДВ 23146 грн 63 коп).

Контролюючий орган зазначив, що ТОВ «Протасів Яр» не надало до перевірки розрахунки придбаної та використаної в межах господарської діяльності електроенергії, перелік орендарів в розрізі періодів та калькуляцію собівартості наданих послуг.

У зв`язку з цим відповідач встановив різницю між вартістю придбаної позивачем електроенергії та обсягом компенсованої орендарями вартості електроенергії і прийшов до висновку, що така різниця є залишком невикористаної в господарській діяльності ТОВ «Протасів Яр» електроенергії. Сума податку на додану вартість, сплаченого в ціні такої електроенергії за період з грудня 2014 року до грудня 2020 року становить 25497 грн 15 коп.

Також в ході перевірки було встановлено, що загальна сума витрат позивача на охорону об`єктів відповідно до даних, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, за період 2015-2020 роки складає 1199591 грн 68 коп (в т.ч. ПДВ 199931 грн 97 коп).

Враховуючи, що ТОВ «Протасів Яр» не включило до податкових зобов`язань суми компенсації послуг з охорони, контролюючий орган прийшов до висновку, що вартість таких послуг не була компенсована орендодавцями, у зв`язку з чим ці послуги не були використані в межах господарської діяльності.

З огляду на викладене контролюючий орган прийшов до висновку, що позивач згідно з пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України був зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання в сумі 25497 грн 15 коп (сума податкового кредиту, що виник у зв`язку з придбанням електроенергії, що, за висновком відповідача, не використана в господарській діяльності товариства) та 199931 грн 97 коп (сума податкового кредиту, що виник у зв`язку з придбанням послуг охорони, що, за висновком відповідача, не використані в господарській діяльності товариства).

Звертаючись до суду з адміністративним позовом та апеляційною скаргою, ТОВ «Протасів Яр» зазначає, що відповідні витрати були понесені у зв`язку з утриманням об`єктів нерухомого майна, що становлять актив товариства, призначений для використання в господарській діяльності. Зокрема, товариство несе витрати на охорону та освітлення периметру земельних ділянок, розміщених на них об`єктів нерухового майна, на яких заплановано в майбутньому розміщення об`єкту будівництва. Позивач наголошує на тому, що витрати на придбання електроенергії і послуг охорони не залежать від наявності чи відсутності орендарів, а також від того, чи компенсують орендарі вартість таких товарів і послуг.

Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що згідно з п. 2.8 акту перевірки від 12 квітня 2021 року № 29148/26-15-07-02-04-17/31238331 ТОВ «Протасів Яр» використовує у господарській діяльності земельні ділянки, житловий будинок, комплекс та павільйон, що належать йому на праві власності.

Позивач зазначає, а відповідач не заперечує, що господарські операції з придбання електроенергії та послуг охорони, за підсумками яких ТОВ «Протасів Яр» задекларувало в період з грудня 2014 року до грудня 2020 року податковий кредит, були спрямовані на утримання об`єктів нерухомого майна, яке, за твердженням контролюючого органу, використовується ним у господарській діяльності.

Доводів та доказів, які б вказували на те, що оплачена ТОВ «Протасів Яр» електроенергія була використана для інших цілей ніж зазначає позивач, а об`єкт охорони був іншим ніж нерухоме майно, що перебуває у власності товариства, контролюючим органом не наведено.

Підстав вважати, що витрати на оплату електроенергії та послуг охорони не пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «Протасів Яр», судом не встановлено.

Стосовно впливу господарських операцій з надання об`єктів нерухомого майна в оренду на формування позивачем податкового кредиту на суму податку, сплаченого в ціні послуг охорони та електроенергії, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

У період з травня 2018 року до грудня 2020 року ТОВ «Протасів Яр» здійснювало реалізацію послуг з надання в оренду власної нерухомості, про що зазначено в акті перевірки від 12 квітня 2021 року № 29148/26-15-07-02-04-17/31238331. Вказана обставина додатково підтверджує висновок контролюючого органу про те, що відповідне нерухоме майно використовується в господарській діяльності ТОВ «Протасів Яр».

У свою чергу факт компенсації орендарями частини витрат на придбання електроенергії та послуг охорони є підставою для декларування позивачем податкових зобов`язань на суму податку, сплаченого у складі такої компенсації. Натомість, якщо компенсація таких витрат не здійснюється орендарями, у орендодавця відсутні підстави для нарахування податкових зобов`язань.

Як вже зазначалося, частина електроенергії, придбаної позивачем, фактично використовувалася орендарями, а її вартість - компенсована товариству. Контролюючий орган встановив, що ТОВ «Протасів Яр» за період 2015-2020 років включило до суми податкових зобов`язань суми податку на додану вартість у розмірі 27864 грн 39 коп, отримані ним у складі компенсації за використану електроенергію на суму 167186 грн 37 коп.

Доводів та доказів, які б вказували на те, що орендарі компенсували позивачу також вартість електроенергії в обсязі 134539,3 кВт/год та вартість послуг охорони - контролюючим органом не наведено.

За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновком Головного управління ДПС у м. Києві та суду першої інстанції про заниження ТОВ «Протасів Яр» податкових зобов`язань на суми 25497 грн 15 коп та 199931 грн 97 коп, а всього - 225429 грн 12 коп.

Отже, за підсумками апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач дійсно занизив податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2031832 грн 93 коп (для цілей обчислення податкового зобов`язання - 2031833 грн 00 коп), в той час як висновок про заниження податкових зобов`язань на 225429 грн 12 коп (для цілей обчислення податкового зобов`язання - 225429 грн 00 коп) є необґрунтованим.

Вирішуючи питання щодо впливу зазначених висновків на правомірність оскаржуваних рішень Головного управління ДПС у м. Києві, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2021 року № 00410740702, яким позивачу нараховано грошові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3853 грн 00 коп, з яких 3082 грн 00 коп - податкові зобов`язання та 771 грн 00 коп - штрафні (фінансові) санкції підлягає скасуванню в повному обсязі.

У свою чергу податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2021 року № 00410760702, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2254180 грн 00 коп, підлягає скасуванню в частині суми, що дорівнює 222 347 грн 00 коп (225429 грн 00 коп - 3082 грн 00 коп).

Адміністративний позов ТОВ «Протасів Яр» також містить вимогу про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 04 серпня 2021 року № 17865/6/99-00-06-01-01-06.

Вказане рішення було прийняте за результатами розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 травня 2021 року № 00410760702 та № 00410740702.

Як вже зазначалося, рішенням ДПС України від 04 серпня 2021 року № 17865/6/99-00-06-01-01-06 скаргу ТОВ «Протасів Яр» було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві - без змін.

Перевіряючи обґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 04 серпня 2021 року № 17865/6/99-00-06-01-01-06, колегія суддів враховує, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень контролюючих органів - адміністративний та судовий (які за механізмом своєї реалізації не є тотожними) повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушені права.

Разом з тим саме по собі рішення, прийняте за результатами вирішення спору у порядку досудового врегулювання, яким у задоволенні скарги платника податків було відмовлено, не створює, не змінює та не припиняє для такого платника будь-яких прав та обов`язків.

Відповідно, саме по собі скасування рішення ДПС України від 04 серпня 2021 року № 17865/6/99-00-06-01-01-06 не призведе до відновлення прав, які ТОВ «Протасів Яр» вважає порушеними внаслідок прийняття податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 27 травня 2021 року № 00410760702 та № 00410740702.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що перегляд рішення ДПС України від 04 серпня 2021 року № 17865/6/99-00-06-01-01-06 не відповідає завданню адміністративного судочинства, що є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування такого рішення.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постановах від 11 червня 2019 року у справі № 826/24656/15, від 24 червня 2019 року у справі № 826/11001/15, від 19 грудня 2022 року у справі № 810/2342/16.

Отже, доводи апеляційної скарги ТОВ «Протасів Яр» частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, є підставою для його скасування і прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову в частині вимог.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Протасів Яр» задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пп.пп. б, в п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини, в якій серед іншого зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Правила розподілу судових витрат визначені у ст. 139 КАС України. Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У свою чергу ч. 3 ст. 139 КАС України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з позовною заявою позивач сплатив судовий збір у розмірі 22 700 грн 00 коп, а при зверненні з апеляційною скаргою - 34 050 грн 00 коп, а всього - 60155 грн 00 коп.

Із загальної суми майнових вимог ТОВ «Протасів Яр», що дорівнюють 2258033 грн 00 коп (2254180 грн 00 коп + 3082 грн 00 коп + 771 грн 00 коп), судом апеляційної інстанції задоволено майнові вимоги в розмірі 225429 грн 00 коп, що становить 10% від заявлених вимог.

У свою чергу 10% від суми сплаченого позивачем судового збору становить 6015 грн 50 коп.

Зазначена сума судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, рішення якого були визначені протиправними і скасовані - Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 травня 2021 року № 00410740702.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 травня 2021 року № 00410760702 в частині зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 222 347 (двісті двадцять дві тисячі триста сорок сім) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» судовий збір у розмірі 6015 (шість тисяч п`ятнадцять) грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Кучма

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 13 березня 2023 року.