Рішення

від 27.02.2023 по справі 161/5790/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/5790/22

Провадження № 2/161/898/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайоннийсуд Волинськоїобласті в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Мельник М.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження-55» про знесення самовільно встановленої в коридорі кухні та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_7 (далі відповідач 1), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження-55» (далі ОСББ «Відродження-55», відповідач 2) про знесення самовільно встановленої в коридорі кухні та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги, враховуючи відповідь на відзив, обґрунтовують тим, що є співвласниками приміщення спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 . До складу квартири АДРЕСА_2 , що належить виключно їм входить одна кімната площею 17,4 кв.м., а на праві спільного користування разом з власником квартири АДРЕСА_2 , відповідачем ОСОБА_7 , належить вбиральня площею 2,7 кв.м. та коридор площею 3,0 кв.м.

Вказують, що попереднім власником квартири АДРЕСА_2 у 2015 році, в коридорі площею 3,0 кв.м., самовільно, без будь-якого погодження з ними чи будь-якими іншими інстанціями, було встановлено обладнання кухні, умивальнику та електроплити.

Зазначають, що дане самовільне встановлення в коридорі квартири кухонної гарнітури, електроплити та умивальника, який в свою чергу під`єднаний до каналізаційної труби всупереч технічному паспорту та нормативно правовим актам у галузі будівництва, створює ряд незручностей для них, а саме не можуть користуватися коридором за його цільовим призначенням.

Також, вказують, що через умивальник та трубу під ним в каналізацію потрапляють залишки продуктів, їжі, які часто заблоковуються, чим створюють непрохідність стоку і затоплюють ванну кімнату, у зв`язку з цим, вони несуть матеріальні збитки, оплачуючи послуги з ліквідації таких забруднень. На неодноразові звернення до відповідача 2 щодо сприяння у вирішенні спору, останній чинить пасивну бездіяльність і жодним чином не сприяє вирішенню порушених норм закону та державних будівельних норм.

Крім того, вважають, що неправомірними діями відповідачів їм завдана моральна шкода, а саме, погіршення умов життя через незручності у коридорі, періодичні затоплення ванної кімнати, відсутності належного реагування зі сторони відповідача 2, яку вони оцінюють в розмірі 30000 грн.

З врахуванням наведеного, просять суд, зобов`язати відповідача 1 та відповідача 2 вчинити дії, якими знести самовільно встановлену кухню, умивальник, електроплиту, які розміщенні в приміщенні коридору площею 3,0 кв.м., квартири АДРЕСА_3 , стягнути з відповідача 1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн., стягнути з відповідача 2 моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а також стягнути з відповідачів на їх користь понесені судові витрати по справі в розмірі 10520,80 грн.

У відзиві на позовну заяву, відповідач 2 вважає позовні вимоги позивачів такими, що не підлягають до задоволення. Вказує, що як вбачається з технічного паспорту, наданого позивачами, останнім належить на праві власності: кімната житловою площею 17,4 кв.м., вбиральні (поєднаної) 1,7 кв.м., коридору 1,8 кв.м., вбудовані шафи 0,4+0,4+04, кв.м., тобто інша частина приміщення вбиральні (поєднаної) 1,0 кв.м. із 2,7 кв.м., та 1,2 кв.м. із 3,0 кв.м. належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7 , що відповідно до вимог Цивільного кодексу, надає останньому право самостійно розпоряджатися часткою у праві спільної часткової власності. Щодо бездіяльності ОСББ «Відродження-55», то зазначають, що позивачі письмово зверталися із заявою лише один раз, в якій просили створити комісію за участю відповідних спеціалістів та співвласників квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 з метою встановлення причин забиття каналізаційної мережі та зобов`язання ОСОБА_7 знести самовільно встановлену кухню. В результаті чого було встановлено, що за періодичне забиття системи водовідведення несуть відповідальність безпосередньо власники даних квартир, а ОСББ, згідно вимог чинного законодавства, в тому числі правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, відповідає за спільне майно багатоквартирного будинку. Позивачам надана письмова відповідь та рекомендовано звернутися до спеціаліста для встановлення причин засмічення в системі водовідведення їхньої квартири, а з відповідачем 1 проведено профілактичну розмову щодо правил використання системи водовідведення та врегулювання питання встановленої кухні у спільному коридорі квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 . Таким чином, вважає, що ОСББ «Відродження-55» вчинило усі можливі дії у межах своєї компетенції. Щодо стягнення моральної шкоди, то вважає, що позивачами не надано доказів завдання такої шкоди.

Від відповідача 1 на адресу суду відзиву не надходило.

Ухвалою суду від 18 травня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 07 вересня 2022 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просили суд позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_6 до судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі

Представник відповідача 1 Філюк В.І. в судовому засіданні позов не визнав. Подав клопотання про застосування строків позовної давності. Просив в задоволенні позову відмовити з цих підстав.

Представники відповідача 2 Кушнірук Г.М., ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просили відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

За положеннями ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_6 є власниками квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтв про право власності від 10.12.2009 року (а.с. 18).

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , встановлено, що позивачам належить: кімната жилою площею 17,4 кв.м., вбиральня (поєднання) площею 1,7 кв.м. із 2,7 кв.м. загальних, коридор площею 1,8 кв.м. із 3,0 кв.м. загальних (а.с. 19-21).

Звертаючись до суду з даним позовом позивачі посилаються на ту обставину, що попереднім власником квартири АДРЕСА_2 , що на даний час належить відповідачу ОСОБА_7 , самовільно встановлено в коридорі квартири кухонну гарнітуру, що створює ряд незручностей, створює непрохідність стоку, не дозволяє використовувати коридор за призначенням, а відтак, підлягає знесенню.

В обґрунтування позовних вимог позивачі подали висновок року №СЕ-19/103-21/10638-БТ Волинського НДЕКЦ судової будівельно-технічної експертизи від 30.12.2021 року (а.с. 36-40).

З висновку експерта від 30.12.2021 року №СЕ-19/103-21/10638-БТ Волинського НДЕКЦ судової будівельно-технічної експертизи, проведеною за заявою ОСОБА_1 встановлено, що за умов наведених у дослідницькій частині цього висновку експерта, приміщення коридору використовується не за призначенням. За умов, наведених у дослідницькій частині цього висновку експерта, розміщення кухні в коридорі не відповідає технічному паспорту та нормативно-правовим актам у галузі будівництва. Невідповідності наведені у дослідницькій частині цього висновку експерта (а.с. 36-40).

Однак, суд не погоджується з такими доводами позивачів та висновком експерта, з огляду на таке.

Згідно договору купівлі-продажу квартири спільного заселення від 07.10.2019 року відповідач ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_8 квартиру спільного заселення за АДРЕСА_3 , що складається з кімнати житловою площею 11,8 кв.м. (а.с. 137-139).

Згідно даних технічного паспорту на квартиру спільного заселення АДРЕСА_3 , виготовленого КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 2016 року на замовлення попереднього власника ОСОБА_8 : коридор площею 3,0 кв.м., вбиральня (сполучена) площею 2,8 кв.м., знаходяться в спільному користуванні з квартирою АДРЕСА_2 . Разом з тим у технічному паспорті, згідно плану квартири наявне встановлення обладнання умивальника та електроплити у коридорі, однак, відсутні посилання щодо самовільного будівництва перепланування даної квартири (а.с. 135-136).

Крім того, допитана в якості свідка ОСОБА_8 , що була власником квартири АДРЕСА_3 , з 2016 року по 2019 рік, суду показала, що на момент купівлі спірної квартири, кухня в спільному коридорі вже була. На фоні цього, з позивачем ОСОБА_1 , також виникали конфлікти.

Також, допитаний в якості свідка ОСОБА_9 , що є шваґром ОСОБА_7 , суду показав, що здійснює нагляд за спірною квартирою, з позивачем тривають конфлікти за кухню, хоча на даний час вона фактично не використовується.

Відтак, відповідач 1, придбавши у 2019 році квартиру спільного заселення АДРЕСА_3 , на підставі технічного паспорта КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 2016 року у комплектації згідно плану квартири, жодним чином не порушив права позивачів щодо самовільного встановлення чи переобладнання спірної квартири, так як зазначене майно було встановлене на момент продажу квартири попереднім власником.

Щодо висновку експерта від 30.12.2021 року №СЕ-19/103-21/10638-БТ Волинського НДЕКЦ судової будівельно-технічної експертизи, то висновки у ньому наведенні, не містять конкретних посилань на норми нормативно-правових актів у галузі будівництва, зокрема, пункти ДБН, які були порушені при розміщенні кухні в коридорі. Крім того, для проведення даної експертизи позивачем були надані лише технічний паспорт від 2009 року та проект технічного документа ІІІ поверху, без врахування змін, зазначених у технічному паспорті 2016 року, що являє собою неповне з`ясування обставин, при складанні відповідного висновку експертом.

Враховуючи зазначене та в силу вимог ст. 89, 110 ЦПК України, вказаний висновок експерта, не береться судом до уваги.

Таким чином, вимога позивачів щодо зобов`язання відповідача 1 знести самовільно встановлену кухню не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо вимог позивачів в частині зобов`язання відповідача 2 знести самовільно встановлену кухню у спірній квартирі, слід зазначити наступне.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків».

Відповідно до ч. 1 ст.4Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирнихбудинків» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків»,для забезпеченнявиконання власникамиприміщень своїхобов`язківоб`єднаннямає право: робитиспіввласникам попередженняпро порушенняними статутнихабо іншихзаконних вимогі вимагатиїх дотримання; вимагативідшкодування збитків,заподіяних спільномумайну об`єднанняз винивласника абоінших осіб,які користуютьсяйого власністю; вимагативід співвласниківсвоєчасної тау повномуобсязі сплативсіх встановленихцим Закономта статутомоб`єднання внесківі платежів,у томучислі відрахуваньдо резервногота ремонтногофондів; звертатисядо судув разівідмови співвласникавідшкодовувати заподіянізбитки,своєчасно тау повномуобсязі сплачувативсі встановленіцим Закономта статутомоб`єднання внескиі платежі,у томучислі відрахуваннядо резервногота ремонтногофондів; виступатизасновником (учасником)інших юридичнихосіб. Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.

Статтею 18Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирнихбудинків» забезпечуватиналежний санітарний,протипожежний ітехнічний станспільного майна,що належитьспіввласникам; звітуватизагальним зборампро виконаннякошторису об`єднанняза рік; забезпечувативиконання вимогстатуту об`єднання; виконуватисвої договірнізобов`язання; забезпечуватидотримання інтересівусіх співвласниківпри встановленніумов іпорядку володіння,користування ірозпорядження спільноювласністю,розподілі міжспіввласниками витратна експлуатаціюта ремонтспільного майна; припинятидії третіхосіб,що утруднюютьабо перешкоджаютьреалізації правволодіння,користування ірозпорядження спільниммайном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.

З системного аналізу наведених норм закону, слід зробити висновок, що ОСББ не наділений повноваженнями втручатися у право приватної власності співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі, вирішувати питання про засмічення каналізації в середині квартири та знесення встановленої кухні, що належить на праві власності ОСОБА_7 .

Разом з тим, із відповіді ОСББ «Відродження-55» № 19 від 29.10.2021 року, наданої ОСОБА_1 вбачається, що на системі водовідведення (каналізації) між поверхами будинку АДРЕСА_4 , засмічення відсутнє. Квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 перебувають у приватній власності, а тому об`єднання не має права втручатися в роботу системи водовідведення (каналізації), яка перебуває у квартирі (а.с. 22).

Таким чином, ОСББ «Відродження-55» здійснило перевірку стану системи водовідведення на вимогу позивача ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність бездіяльності відповідача 2, на яку посилаються позивачі. Інших письмових звернень від позивачів до відповідача 2 не надходило.

За такихобставин,суд приходитьдо висновку,що узадоволенні позовноївимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про зобов`язаннявідповідача 1та відповідача2вчинити дії,якими знестисамовільно встановленукухню,умивальник,електроплиту,які розміщеннів приміщеннікоридору площею3,0кв.м., квартири спільного заселення, слід відмовити.

Крім того, у статтях 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачі пов`язують завдання їм моральної шкоди з діями відповідачів, відповідно до яких у них погіршилися умови життя через незручності у коридорі, періодичні затоплення ванної кімнати, відсутності належного реагування зі сторони відповідача 2, які негативно впливають на їхній психологічний стан.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 12, 81 ЦПК України, позивачі не надали суду будь-яких доказів, які б свідчили, що діями відповідачів завдана моральна шкода та в чому полягає така моральна шкода.

Враховуючи наведені обставини, позовна вимога позивачів щодо стягнення із відповідачів моральної шкоди в розмірі 30000 грн. також не підлягає до задоволення.

Разом з тим, суд відхиляє заяву відповідача ОСОБА_7 про застосування строку позовної давності, з наступних підстав.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі № 369/6892/15-ц (14-96цс18).

Оскільки, судом не встановлено прямого порушення права позивачів, а тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог. Відтак, в даному випадку, строки давності звернення до суду не застосовуються.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судовий збір та інші судові витрати покладаються на позивача.

Таким чином, сплачений судовий збір та витрати позивача на професійну правничу допомогу розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 27, 77, 81, 89, 110, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 23, 356, 361, 376, 379, 380, 382, 383, 385, 386, 391, 1167 Цивільного кодексу України, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», суд,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження-55» про знесення самовільно встановленої в коридорі кухні та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 .

Позивач ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5

Відповідач ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження-55», код ЄДРОУ 37572441, адреса місцезнаходження: 43024, м. Луцьк, пр. Відродження, 55.

Повне судове рішення складено 09 березня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк