Рішення

від 23.02.2023 по справі 173/1363/22

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1363/22

Провадження №2/173/56/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

при секретареві - Рудовій Л.В

За участю: представника позивача адвоката Єрохіна О.О.

відповідача - ОСОБА_1 .

Розглянувши увідкритому судовому засіданні,за правиламизагального позовного провадження, вмісті Верхньодніпровськуцивільну справуза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , відділ з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком ,-

ВСТАНОВИВ:

5.10.2022 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_2 , з позовом визначення місця проживання дитини з батьком до відповідача, ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , і відділ з гуманітарних питань Верхньодніпровської міської ради

17.10.2022 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

17.10.2022 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 21.11.2022 року.

15.11.2022 року від відповідача надійшла заява про визнання позову.

15.11.2022 року від третьої особи ОСОБА_3 , надійшли письмові пояснення.

21.11.2022 року справа не розглядалась в зв`язку з хворобою судді. Підготовче судове засідання призначене на 06.12.2022 року.

6.12.2022 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений до 17.01.2023 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

17.01.2023 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 23 лютого 2023 року

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

23.02.2023 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 07 листопада 1998 року між ним та відповідачкою укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 4

В період шлюбу в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя між ними не склалось. Причиною розпаду сімейних відносин стали різні погляди на життя та цінності. Через що постійно виникали сварки. Вони переконались, що у них немає спільних інтересів. Вони мають протилежні погляди на життя, втратили почуття любові та пошани. На теперішній час кожен з них живе своїм життям і не намагається перейнятись проблемами один одного.

На даний час між ним та відповідачем припинені фактичні шлюбні відносини, вини не ведуть спільного господарства. Мають окремий бюджет та не проживають разом однією сім`єю.

На даний час їх неповнолітній син проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Він повністю утримує сина, займається його вихованням і розвитком.

Відповідачка не бажає, щоб їхній син проживав разом з ним. Його син не хоче залишати своє житло, бажає проживати разом з ним, проте відповідачка на це не реагує.

Він впевнений, що проживання сина разом з ним буде відповідати інтересам сина та позитивно позначатись на його розвитку і емоційному стані, з огляду на те, що син виявляє бажання проживати разом з ним.

Він створив всі умови для проживання сина, має у власності будинок та земельну ділянку.

Позивач зазначає, що інтереси його сина, а саме: умови його виховання та розвитку, його вік, прив`язаність до нього, його відношення та турбота про сина, його моральні та особисті якості, його житлові та фінансові умови, а також інші обставини, дозволяють визначити, що місцем проживання його сина повинно бути визначене його місце проживання. Він може задовольнити дитині гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, що й стало підставою звернення до суду.

В судому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Також пояснив, що син сторін отримав травму, йому потрібна операція і матері необхідно виїхати за кордон з метою заробітку. Крім того сім`я ОСОБА_4 фактично припинила своє існування і син сторін на даний час живе з мамою. Але виявляє бажання проживати з батьком.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала просила їх задовольнити, пояснивши, що їй потрібно виїхати за кордон з метою заробітку коштів на лікування сина, тому син повинен проживати з батьком. Так як у них немає інших членів сім`ї з якими вона могла б залишити сина. Також відповідачем подана заява про визнання позову.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить визначити місце його проживання разом з батьком.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровської міської ради в судове засідання не з`явився подавши заяву про розгляд справи у його відсутність. в поданій заяві звернув у вагу суду, що син сторін досягнув віку, з якого має право самостійно визначати місце свого проживання.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши учасників розгляду справи, заслухавши думку дитини, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 1998 року. Шлюб між сторонами зареєстрований виконавчим комітетом Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 4, що підтверджується копією свідоцтва про одруження.

В період шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому сторони записані батьками дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сімейне життя між сторонами не склалось. Причиною розпаду сімейних відносин стали різні погляди на життя та цінності через що у сторін постійно виникали сварки. Вони переконались, що у них немає спільних інтересів. Вони мають протилежні погляди на життя, втратили почуття любові та пошани. На теперішній час кожен з них живе своїм життям і не намагається перейнятись проблемами один одного.

На даний час між ним та відповідачем припинені фактичні шлюбні відносини, вини не ведуть спільного господарства. Мають окремий бюджет та не проживають разом однією сім`єю.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України - розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суд виходить з наступного .

Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України - Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.1.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» - Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Судом встановлено, що син сторін досягнув віку, з якого самостійно визначає місце свого проживання. Відповідно не сторони, ні суд не можуть вирішувати з ким повинна проживати дитина. Крім того між сторонами спору, як такого, з приводу того, з ким повинен проживати неповнолітній син немає, оскільки відповідач згодна, щоб син проживав разом з батьком. Син сторін зареєстрований разом з батьком та фактично з ним проживає, що підтверджується і актом від 06.10.2022 року.

Згідно наданих суду медичних документів встановлено, що син сторін переніс травму, але група інвалідності йому не встановлена, дитина може відвідувати школу окрім занять фізкультурою, тому стороннього піклування за станом здоров`я не потребує.

На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що сторони та їх неповнолітній син зареєстровані за однією і тією ж адресою. Доказів, що відповідачка мешкає за іншою адресою та створює перешкоди синові у проживанні разом з батьком, суду не надано. На підставі чого суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України оскільки судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог понесені позивачем с удові витрати відповідачем не відшкодовуються і покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 , 430 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовнихвимог запозовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованоїза адресою: третіособи,що незаявляють самостійнихвимог щодо предмету спору: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , відділз гуманітарнихпитань Верхньодніпровської міськоїради, юридична адреса: 51600 пр.Шевченка, 21м.Верхньодніпровськ Кам`янськогорайону Дніпропетровської області, кодЄЖДРПОУ 42431761 провизначення місцяпроживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , разом збатьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті с удового збору в сумі 992 грн.. 40 коп.. покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 04.03.2023 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 13.03.2023 року

Дата набрання законної сили: 04.04.2023 року