Ухвала

від 10.03.2023 по справі 628/1204/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 628/1204/21

Провадження № 2/183/2151/23

О К Р Е М А У Х В А Л А

10 березня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., під час розгляду в письмовому провадженні клопотань, поданих представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Г.Горшковою про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, Акціонерне товариство «ПроКредитБанк», про визнання права власності в порядку поділу майна подружжя, скасування арешту,-

В С Т А Н О В И В:

27лютого2023року до суду надійшла вищезазначена цивільна справа для розгляду.

06 та 07березня2023року на електронну адресу суду (вх. №ЕП-2663/23-ВХ від 06березня2023року та вх.№ЕП-2754/23-Вх від 07березня2023року) надійшли складені недержавною мовою клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Г.Горшкової про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у цій цивільній справі, підписані кваліфікованим електронним підписом.

Суд, ознайомившись з поданими клопотаннями, виходить з такого.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Відповідно до ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

При офіційному тлумаченні положень ст. 10 Конституції України, Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99 зазначив, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації того), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята ст. 10 Конституції України).

Відповідно до ч.1, ч.4, ч.7, ч.8 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Згідно з ч.6 ст.13Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Рішенням Конституційного Суду України від 22квітня 2008року № 8-рп/2008 у справі №1-18/2008 установлено, що відповідно до статті 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними у судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Гарантування у судочинстві використання мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15травня 2003року № 802-IV.

Разом з тим суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 28лютого 2018року №2-р/2018 у справі №1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратив чинність Закон України "Про засади державної мовної політики" від 03липня 2012року №5029-VI зі змінами.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладенні державною мовою. Правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 31 березня 2020 року в справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року в справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року в справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року в справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20. Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18вересня 2019року в справі №11-955зі19 (9901/98/19) та від 12лютого 2020року в справі №9901/12/20 (П/9901/12/20).

Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому процесуальним законом, проте процесуальні документи мають бути подані лише державно мовою.

Клопотання, подані до суду адвокатом ГоршковоюГ.І., складені недержавною мовою, що не відповідає вимогам указаного вище законодавства.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Положенням п.11 ч.1 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що адвокати зобов`язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків.

Згідно зп.1ч.1ст.21ЗУ«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» підчас здійсненняадвокатської діяльностіадвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених 09 червня 2017року Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставами для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема, порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Викладені в цій ухвалі вище обставини щодо складення і подання до суду адвокатом ГоршковоюГ.І. клопотань недержавною мовою, на думку суду, свідчать про неналежне виконання своїх професійних обов`язків та порушення адвокатом ГоршковоюГ.І. правил адвокатської етики щодо дотримання вимог чинного законодавства України у своїй професійній діяльності під час представництва відповідача ОСОБА_1 у цій цивільній справі.

Суд вважає, що така поведінка адвоката може свідчити про вчинення ним дисциплінарних поступків, передбачених п. 3, п. 5 ч. 2 ст. 34ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. У будь-якому разі наведена вище поведінка адвоката не може бути залишена судом без відповідного реагування.

За положеннями ст.262 ЦПК Українисуд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

З огляду на викладене, з метоюподальшого запобіганняненалежному виконаннюпрофесійних обов`язківта порушеннюправил адвокатськоїетики адвокатом ОСОБА_4 (свідоцтвопро правона заняттяадвокатською діяльністювід 24грудня1999року№ 118,видане напідставі рішеннявід 30червня 1993року №01), суд вважає за необхідне звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області із заявою у формі цієї окремої ухвали з приводу перевірки можливого вчинення адвокатом ОСОБА_4 дисциплінарних проступків та притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 260, 262ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Надіслати окрему ухвалу Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, 2 пов., 3 каб., м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ22642124).

Довести до відома Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про факти, викладені в цій окремій ухвалі, щодо виявлених порушень, допущених адвокатом Горшковою Галиною Іванівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 24грудня 1999року № 118, видане Харківською обласною КДКА на підставі рішення від 30червня 1993 року №01; АДРЕСА_1 ) для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до ст.35Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Разом з цією окремою ухвалою надіслати на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області копію окремої ухвали (один примірник), копію Ордеру серії АХ №1032398 від 28травня 2021року (два примірники), копію заяви адвоката ГоршковоїГ.І. від 06березня2023року (вх. №ЕП-2663/23-ВХ від 06березня2023року) (два примірники), копію заяви адвоката ГоршковоїГ.І. від 06березня2023року (вх.№ЕП-2754/23-Вх від 07березня2023року) (два примірники), на виконання п.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30серпня 2014року №120.

Установити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Харківської області строк у два місяці для повідомлення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про результати розгляду цієї окремої ухвали та про ухвалене відповідно до частини першоїстатті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»рішення.

Копію окремої ухвали надіслати учасниками справи та адвокату Горшковій Галині Іванівні ( АДРЕСА_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Ухвала суду складена і підписана 10 березня 2023 року.

Суддя Г.Є. Майна