Постанова

від 08.03.2023 по справі 466/678/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 466/678/22 пров. № А/857/345/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Дутки І.Р.,

а також сторін (їх представників):

від позивача Сабан М.Р.;

від відповідача - Фіялкович Т.-Д.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Пустомитівського районного суду Львівської обл. від 15.09.2022р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України (суддя суду І інстанції: Добош Н.Б.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 09 год. 50 хв. 15.09.2022р., м.Пустомити Львівської обл.),-

В С Т А Н О В И В:

27.01.2023р. (згідно з відомостями поштового конверту) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ № 00008256 від 17.01.2022р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України; провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП закрити; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.2-14, 26).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що із змісту представлених відповідачем документів (в тому числі тих, що розміщені на електронному сервісі) не можливо встановити факт допущеного позивачем правопорушення, а також докази, згідно яких відповідач сформував свої висновки.

Зокрема, визначений відповідачем розмір перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу вказаний у відсотках і є незрозумілим позивачу та хибним, оскільки на підставі вказаних розрахунків неможливо встановити об`єктивну сторону правопорушення.

Також наведений у спірній постанові опис обставин правопорушення, яке полягає в недотриманні правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами через перевищення нормативного навантаження на здвоєну вісь, є недостатнім. У постанові відповідача та на веб-сайті відповідача не вказані засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги та інші. Звідси, докази, які розміщені на сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, не підтверджують в діях позивача складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Оскаржувана постанова відповідача не містить повної інформації, склад якої визначений Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021р.

Під час спірного перевезення сипучого вантажу (пісок) маса вантажу становила 23,76 тон, загальна маса транспортного засобу /ТЗ/ склала 39,37 тон, що не перевищує параметрів відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху /ПДР/.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської обл. від 15.09.2022р. заявлений позов задоволено; скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008256 від 17.01.2022р.; провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, відносно позивача закрито; стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 496 грн. 60 коп. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті (а.с.63-71).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.66-72).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що обставини здійснення руху належного позивачу транспортного засобу автомобільною дорогою загального користування та перевезення вантажу з перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 Правил дорожнього руху /ПДР/, без отримання на те спеціального дозволу, формує в його (позивача) діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Подія та склад адміністративного правопорушення, які є обов`язковими умовами для притягнення особи до адміністративної відповідальності, належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, а також підтверджуються: 1) фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) відеозаписом руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

Вказані докази також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за наступними посиланнями: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/ВМ00008256/.

Таким чином, вказані докази могли та можуть бути перевірені судом на предмет їх належності, об`єктивності та достовірності.

Решта інформаційних даних, про відсутність яких наголошує суд (тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина транспортного засобу, міжосьова відстань тощо), не мають значення для встановлення події правопорушення.

Таким чином, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п.22.5 ПДР, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використанням при проведенні останнього належного технічного приладу.

Окрім цього, зміст оскаржуваної постанови відповідача відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, а також відповідає вимогам, встановленими для неї Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021р.

Позивачем ОСОБА_1 скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.120-124).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про реєстрацію про транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 4641 від 20.10.2018р., транспортний засіб марки «МАN TGS 41.400», державний номерний знак НОМЕР_2 , спеціалізований вантажний самоскид, масою без навантаження 14610 кг, належить на праві власності ТзОВ «Транс-Сервіс-1» (а.с.21).

Керівником ТзОВ «Транс-Сервіс-1» є позивач ОСОБА_1 , що стверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТзОВ «Транс-Сервіс», виданою 07.02.2020р. (а.с.24 і на звороті).

17.01.2022р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком В.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування, серії ВМ № 00008256, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн.

Згідно спірної постанови відповідальна особа ОСОБА_1 о 15 год. 35 хв. 18.11.2021р. на автодорозі Н-09, км 429+900, Львівська обл., допустив рух транспортного засобу марки «МАN TGS 41.400», державний номерний знак НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 26,3 % (8,064 тон) (а.с.15).

Відповідно до представленої позивачем копії товарно-транспортної накладної № 10233 від 18.11.2021р. маса вантажу становить 23,76 тон; загальна маса, враховуючи вагу транспортного засобу (14,610 тон), становила 38,37 тон (14,610 +23,76).

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що в справі є відсутніми докази, які підтверджують перевищення встановлених законодавством вагових норм.

Також оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021р., оскільки не містить інформації щодо смуги руху, напрямку руху, максимального дозволеного навантаження на вісь, типу транспортного засобу тощо.

При переході за електронною адресою, вказаною в постанові, здійснюється вхід до системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», де міститься наступна інформація: номер постанови, фотографії транспортного засобу, відеозапис, інформація про дату порушення, дата винесення постанови, тип порушення (перевантаження здвоєних осей), зафіксовані порушення (навантаження на здвоєні осі транспортного засобу у % та тоннах), інформація про транспортний засіб та відповідальну особу, що склала постанову.

Однак, на вищезгаданому веб-сайті за посиланнями, наведеними у постанові, відсутня постанова в електронній формі та наступна обов`язкова інформація про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги загального користування, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь. Із інформації, що міститься на «Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі», не можливо встановити категорію та тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, фактичне навантаження на здвоєну вісь, застосовану при розрахунку перевищення похибку.

Таким чином, відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичного навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів.

Оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тонах.

Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з`ясувати, на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу.

Також, зважаючи на відсутність в оскаржуваній постанові вищезгаданої інформації, визначеної Інструкцією, неможливо встановити в чому полягає суть адміністративного правопорушення.

Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містить інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, інформації про фактичну масу (вагу), вказаного в постанові транспортного засобу, інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.

Натомість. оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надано.

Таким чином, відповідачем не спростовано інформацію про фактичну вагу транспортного засобу позивача, наведену у вищевказаній товарно-транспортній накладній.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів, не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тонах.

Колегія суддів приходить до переконання про те, що такі висновки суду не відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, з наступних причин.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затв. постановою КМ України № 103 від 11.02.2015р., Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема, в автоматичному режимі.

За змістом ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові КМ України № 879 від 27.06.2007р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема, це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.

Згідно з п.22.5 ПДР України, затв. постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р., за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, д - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні -22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Частина 2 ст.132-1 КУпАП передбачає, що відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Крім того, суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, визначений приписами ст.14-3 КУпАП, за змістом яких адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Звідси, відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч.7 ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого ст.132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затв. постановою КМ України № 1174 від 27.12.2019р. (в редакції постанови КМ України № 623 від 16.06.2021р.).

Згідно з п.2 вказаного Порядку система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 зазначеного Порядку).

Відповідно до п.12 згаданого Порядку автоматичний пункт може забезпечувати:

- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;

- вимірювання загальної маси транспортного засобу;

- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;

- вимірювання габаритів транспортного засобу;

- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знака транспортного засобу);

- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційної телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 цього Порядку).

Згідно з п.15 зазначеного Порядку метадані повинні містити дані про:

- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку;

- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Відповідно до п.п.1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021р., уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч.2 ст.122-2, ч.2 та 3 ст.132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).

На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа, за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у ч.ч.1 та 2 ст.14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.

Вимогами ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до абз.2 п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021р., постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Додатком № 1 до вказаної Інструкції установлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі повинна містити суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, а зокрема: марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

За нормами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.283 КУпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, підтвердити факт вчинення позивачем порушення належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що за даними оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, а саме, за перевищення нормативних параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР України, яке зафіксовано за допомогою технічного засобу WIM46, 46, свідоцтво про повірку технічного засобу серії UA.TR.00135322/323 № 21, строк дії до 08.08.2022р., а саме: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу перевищено на 26,3 % (8,064 тон).

В обумовленій постанові також містяться відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації, а зокрема: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00008256/, ідентифікатор доступу K6NBCLGSim7ve.

Сторони не заперечують, що при переході за вищевказаною електронною адресою здійснюється вхід до системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», де при заповненні номеру транспортного засобу та ідентифікатору доступу міститься наступна інформація: номер постанови, три фотографії транспортного засобу, інформація про дату порушення, дату винесення постанови, тип порушення (перевантаження здвоєних осей), зафіксовані порушення (навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 26,3% (8,064 тон)), інформація про транспортний засіб та відповідальну особу, що склала постанову (а.с.17-21, 90-92).

Отже, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим ТЗ позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.

Із матеріалів вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, які використовувалась відповідачем при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (а.с.90-92).

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, що містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями.

Обрахунок перевищення нормативних параметрів, зазначених в п.22.5 ПДР, здійснюється за формулою:

% перевищення = ((Хфакт. - Хнорм. - похибка пристрою)/Хнорм.) х 100 %, де

Хфакт. - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тона або міліметр);

Хнорм. - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до п.22.5 ПДР;

похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тона або міліметр) та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ -10 % від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ 16 % від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ 16 % від фактичного навантаження, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ 16 % від фактичного навантаження на осі.

Хфакт. транспортного засобу позивача становило 24,064 тони, Хнорм. щодо такого ТЗ - 16 тон, а похибка пристрою при вказаних параметрах склала 16 %.

З огляду на вказані дані, перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу становило 26,3 % (8,064 тони).

Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на здвоєні осі наступний: (24064 - 16000 16 % х 24064)/16000) х 100 % = 26,3 %.

Таким чином, у постанові про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на цій ділянці автомобільної дороги.

Окрім того, відповідно до абз.27 глави І Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна накладна /ТТН/ не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

За таких умов ТТН не може вважатися належним доказом відсутності перевищення фактичної загальної маси транспортного засобу під час руху, оскільки не свідчить про дійсність його ваги у момент фіксації, а лише надають окрему інформацію про облік активів.

Таким чином, у постанові про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

При цьому, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затв. наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021р., затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Вказана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Решта інформаційних даних, про відсутність яких наголосив суд (тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина транспортного засобу, міжосьова відстань тощо), не мають значення для встановлення події правопорушення за наявності представлених сторонами доказів по справі.

Колегія суддів наголошує на тому, що інформаційна картка габаритно-вагового контролю містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, що є необхідними для встановлення складу та події адміністративного правопорушення, а саме: кількість осей; відстань між осями; навантаження на кожну вісь; навантаження на згруповані осі; висота транспортного засобу; довжина транспортного засобу; перевищення габаритів; перевищення ваги; температура повітря; повна маса; шинність; ширина транспортного засобу; клас транспортного засобу.

Щодо твердження позивача про те, що ним здійснювалось перевезення сипучого вантажу, то перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу.

Також переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Навіть у випадку доведення можливості переміщення вантажу, ця обставина не спростовує встановленого під час зважування перевищення допустимого осьового навантаження. Наведеними нормативними актами не передбачена можливість звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу.

Таким чином, відповідачем правомірно визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн.

Щодо покликання на практику апеляційного суду, яка викладена у постанові від 07.12.2022р. у справі № 466/80/22, то колегія суддів враховує, що обставини цих справ є різними. В розглядуваній справі у сторін був доступ до веб-сайту в мережі Інтернет, на якому позивач міг ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення (ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації, а зокрема: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00008256/, ідентифікатор доступу K6NBCLGSim7ve).

Окрім цього, відповідачем долучено до справи інформаційну картку автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформовану автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, а також матеріали фотофіксації.

Натомість, у справі № 466/80/22 постанова апеляційного суду ґрунтувалася на недоведеності відповідачем належними доказами вчинення позивачем спірного правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

В порядку ст.139 КАС України слід провести розподіл судових витрат учасників справи наступним чином: понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 ; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, яке полягає у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню до розглядуваних правовідносин, що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.272, 286, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської обл. від 15.09.2022р. в адміністративній справі № 466/678/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 ; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 13.03.2023р.