Постанова

від 08.03.2023 по справі 380/14807/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14807/22 пров. № А/857/18285/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/14807/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

суддя в 1-й інстанції Брильовський Р. М.,

час ухвалення рішення 06.12.2022 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 09.12.2022 року,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №2442 від 31 серпня 2022 року Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №445 о/с від 08 вересня 2022 року Про особовий склад; поновити його на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області з 08 вересня 2022 року; стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на його користь середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року позову заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що після того, як позивачу стало відомо про оскаржувані накази, він звернувся за правовою допомогою до адвоката, який 15 вересня 2022 року звернувся до відповідача із клопотанням про надання для ознайомлення та копіювання матеріалів службового розслідування. Однак лише 10 жовтня 2022 року листом №910/05/67-2022 ГУНП у Львівській області надало довідку-рахунок для сплати витрат на копіювання документів, що будуть надані за запитом для ознайомлення, а копію матеріалів службового розслідування відповідач надав 12 жовтня 2022 року, що підтверджує умисне затягування строку з боку відповідача і вказана перешкода слугувала своєчасному зверненню у суд за захистом порушених прав. Зазначає, що суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку позивача протягом цього строку та дії, які вчиняв позивач, і чи пов`язані такі дії з готуванням до звернення у суд та оцінювати їх у сукупності. Разом з тим, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з надзвичайним формалізмом, обмежив його у праві на доступ до правосуддя. З врахуванням наведеного, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач подав письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що приписами чинного законодавства визначено спеціальний строк звернення до суду, недотримання, якого є підставою для залишення такого позову без розгляду. Звертає увагу, що позивач був обізнаний з фактом проведення службового розслідування щодо ного, оскільки 22 серпня 2022 року надав пояснення у ході службового розслідування, тобто з 22 серпня 2022 року позивач міг безперешкодно знайомитися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, давати усні чи письмові пояснення, подавати документи та інші матеріали, які мають значення для проведення службового розслідування та користуватися іншими правами, гарантованими законодавством. Однак позивач не проявив жодного інтересу щодо своєї справи, про що свідчить відсутність рапортів про ознайомлення з матеріалами службового розслідування та пропуск ним встановленого строку для оскарження застосованого дисциплінарного стягнення. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Представник відповідача Григоришин А. В. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Позивач (апелянт) у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без участі представника за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмові пояснення на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 18 жовтня 2022 року позивач звернувся у суд з позовом про визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №2442 від 31 серпня 2022 року Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників ГУНП у Львівській області та порушення службової дисципліни в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції; визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №445 о/с від 08 вересня 2022 року Про особовий склад; поновлення його на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області з 08 вересня 2022 року; стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на його користь середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Крім того, позивач подав клопотання про поновлення строку звернення у суд.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче засідання на 15 листопада 2022 року.

09 листопада 2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначено, що зі спірними наказами позивач ознайомився 08 вересня 2022 року. При цьому, звернення представника позивача із клопотанням про надання для ознайомлення та копіювання матеріалів службового розслідування не вказує на поважність причини пропуску строку звернення до суду, а також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення свої прав. Дії щодо реалізації свого права позивач мав вчиняти з 08 вересня 2022 року, тобто з дати, з якої починається перебіг строку звернення до суду. Просив адміністративний позов залишити без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем було пропущено місячний строк на подання позовної заяви, цей факт було виявлено після відкриття провадження в адміністративній справі, а наведені причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, тому наявні підстави для задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно зі ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч.5 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Умовою прийняття позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення доказів поважності причин його пропуску.

За змістом п.3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ч.1 ст.169 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Крім того, відповідно до ч.13, 15 ст.171 КАС України повноваження суду першої інстанції у разі встановлення після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановити ухвалу про залишення заяви без руху та надати строк для усунення її недоліків, і залишення її без розгляду в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Згідно з ч.9 ст.171 КАС України в ухвалі про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, зокрема, зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду із цією позовною заявою одночасно заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням причин поважності такого пропуску та просив суд його поновити (а.с. 111).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче засідання на 15 листопада 2022 року.

При цьому, питання поновлення пропущеного строку за клопотанням позивача судом при відкритті провадження у справі не вирішувалося, причини пропуску пропущеного позивачем строку звернення до суду неповажними не визнавалися.

09 листопада 2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначено, що зі спірними наказами позивач ознайомився 08 вересня 2022 року. При цьому, звернення представника позивача із клопотанням про надання для ознайомлення та копіювання матеріалів службового розслідування не вказує на поважність причини пропуску строку звернення до суду, а також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення свої прав. Дії щодо реалізації свого права позивач мав вчиняти з 08 вересня 2022 року, тобто з дати, з якої починається перебіг строку звернення до суду. Просив адміністративний позов залишити без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року позову заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду підставі ч.3 ст.123, п.8 ч.1 ст.240 КАС України, з огляду на неповажність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС України щодо форми та змісту позовної заяви, так і вимог щодо дотримання строку звернення до суду, зокрема, відсутності відповідного клопотання про його поновлення чи визнання вказаних у ньому причин неповажними, - позовна заява залишається без руху.

З аналізу положень ст.123, 171 КАС України вбачається, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Закріплений у ч.1-3 ст.123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого строку.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

Аналогічним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

При цьому, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.

У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції при відкритті провадження у справі не вирішив питання про поновлення процесуального строку, відмову у його поновленні та не визнавав підстави такого пропуску (не)поважними.

Крім того, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та які були визнані судом неповажними.

Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23 вересня 2020 року) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, необхідно застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року у справі №640/10031/20.

При цьому, колегія суддів враховує, що після подання відповідачем 09 листопада 2022 року клопотання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції у судовому засіданні заслухав пояснення сторін щодо заявленого клопотання та ухвалив оскаржувану ухвалу. Разом з тим, судом першої інстанції не надано можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій би пропонувалося судом вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не вчинив дій щодо надання позивачу можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку звернення до суду, тобто діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, залишив адміністративний позов без розгляду, чим обмежив право позивача на оскарження спірних наказів.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що не оцінює поважність наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, однак дійшла висновку, що суд першої інстанції не дотримався процесуального порядку вирішення питання щодо поважності їх пропуску.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, дійшов передчасного висновку.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду в суд першої інстанції є підставними, такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Згідно з ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.242, 243, 246, 250, 310, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/14807/22 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 13 березня 2023 року.