Постанова

від 13.03.2023 по справі 500/4196/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4196/22 пров. № А/857/18698/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "Арніка Мілк" на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 500/4196/22 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Арніка Мілк" до Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними дій та скасування постанови,

суддя в 1-й інстанції Осташ А. В.,

час ухвалення судового рішення 05 грудня 2022 року,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач Фермерське господарство "Арніка Мілк" звернулося в суд з позовом до відповідача Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якому просило визнати дії державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Покиньбороди О. А. неправомірними в частині відкриття виконавчого провадження №70322087 від 11 листопада 2022 року та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №70322087 від 11 листопада 2022 року про стягнення з Фермерського господарства "Арніка Мілк" виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року позову заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції неправильно пораховано судовий збір, оскільки ним заявлено не дві вимоги, а одну. Зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що ним заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку і був сплачений судовий збір. Вказує, що вказаним рішенням позбавлено позивача у доступі до правосуддя, гарантії реалізації права щодо розумності та обґрунтованості судових витрат, які полягають в організації судового процесу. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви та просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про правомірність винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження та покликається на правомірність їх дій при її прийнятті. Просить у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), тому розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 22 листопада 2022 року позивач звернувся в суд з позовом про визнання дій державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Покиньбороди О.А. неправомірними в частині відкриття виконавчого провадження №70322087 від 11 листопада 2022 року та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №70322087 від 11 листопада 2022 року про стягнення з Фермерського господарства "Арніка Мілк" виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 24 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги: майнового та немайнового характеру, однак сплачено судовий збір лише за одну вимогу, а тому позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків шляхом доплати судового збору в сумі 2481,00 грн.

02 грудня 2022 року від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в якій позивач зазначає про правильність сплаченого судового збору.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було заявлено дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру, однак сплачено судовий збір лише за одну вимогу, а тому, враховуючи те, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, оскільки не доплатив судовий збір, тому наявні підстави для повернення позовної заяви.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивач заявив дві вимоги майнового та немайнового характеру, тому позивач має доплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011(далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачає, що станом на 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просив суд визнати дії державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Покиньбороди О. А. неправомірними в частині відкриття виконавчого провадження №70322087 від 11 листопада 2022 року та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №70322087 від 11 листопада 2022 року про стягнення з Фермерського господарства "Арніка Мілк" виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги, які заявлені у цій справі є взаємопов`язаними та є, фактично, однією вимогою, оскільки полягають у неправомірності винесення та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №70322087, тобто одна вимога є похідною від іншої, а тому суд першої інстанції мав застосувати у цій справі ставку судового збору, передбачену пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI (2481,00 грн). Як підтверджено матеріалами справи, судовий збір позивач сплатив саме у вказаному розмірі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов передчасного висновку.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги підставними, такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Згідно з ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.242, 243, 246, 250, 308, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Арніка Мілк" задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 500/4196/22 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 13 березня 2023 року.