Рішення

від 02.12.2022 по справі 753/6005/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/6005/22

провадження № 2/753/5027/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДАНЬКО В.В.

за участю сторін:

позивач не з`явився;

представник позивача не з`явився;

представник відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська клінічна лікарня №1» Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №1» Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)» (далі по тексту - КНП «КМКЛ № 1», відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ директора КНП «КМКЛ № 1» О.Іванько від 21 березня 2022 року № 101 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності - оголошення догани лікарю-хірургу відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працює на посаді лікаря-хірурга відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій КНП «КМКЛ № 1»).

10 березня 2022 року до відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій був госпіталізований ОСОБА_2 . За результатами обстеження ОСОБА_2 встановлений діагноз «гострий гангренозний апендицит. Місцевий серозно-гнійний перитоніт, реактивна фаза». ОСОБА_1 , будучи лікуючим лікарем, під час виконання своїх обов`язків провів оперативне лікування хворого - апендектомія - з дренування через рану. 17 березня 2022 року ОСОБА_2 виписаний після проведення лікування.

Наказом КНП «КМКЛ № 1» від 18 березня 2022 року № 93 створено комісію з перевірки дотримання медичних стандартів при лікуванні в КНП «КМКЛ № 1» пацієнта ОСОБА_2 , 1956 року народження.

21 березня 2022 року директор КНП «КМКЛ № 1» видав наказ № 101 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності-оголошення догани лікарю-хірургу відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій ОСОБА_1 ». Оскаржений наказ мотивований тим, що позивач порушив п. 1.3 розділу «Основні обов`язки працівників», Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «КМКЛ № 1», п. 3 розділу 2 своєї посадової інструкції, не забезпечив належне ведення медичної документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу. Оперативне втручання здійснював у спосіб, що не відповідає медичним стандартам.

Дисциплінарне стягнення накладено «За порушення трудової дисципліни, що проявилася у неналежному виконанні посадових обов`язків під час надання медичної допомоги гр. ОСОБА_2 , порушення прав пацієнта на інформацію щодо стану здоров`я та методів лікування».

Позивач не погоджується із цим наказом, вважає, що оскаржений наказ є протиправним і підлягає скасуванню, посилаючись на те, що роботодавець не обґрунтував наявність проступку у діях позивача при виконанні посадових обов`язків, наказ не містить вказівки на конкретне порушення позивачем посадових обов`язків. Позивач не порушив обов`язку надання пацієнту медичної інформації, встановленого статтею 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», оскільки при надходженні пацієнта позивач надав ОСОБА_2 інформацію в доступній формі про стан його здоров`я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров`я. ОСОБА_2 усно надав згоду на проведення оперативного втручання, зокрема, в присутності операційної бригади. В медичній карті ним заповнена форма № 003-6/о.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2022 року відкрито провадження у даній справі. Призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін для розгляду справи по суті.

У липні 2022 року КНП «КМКЛ № 1» подано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив сул відмовити у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю.

Відзив мотивований тим, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідає вимогам частини другої статті 140 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), застосований захід стягнення у вигляді догани є обґрунтованим та доцільним заходом забезпечення трудової дисципліни на підприємстві. Позивач, відповідно до акту комісійного розгляду дотримання медичних стандартів під час стаціонарного лікування пацієнта ОСОБА_2 від 21 березня 2022 року, безпідставно застосував застарілий та більш травматичний метод відкритого розрізу, у той час як у лікарні затверджений та обов`язковий до виконання клінічний протокол, який передбачає застосування найбільш сучасного та досконалого закритого (лапараскопічного) методу. У своїй діяльності, відповідно до п. 1.6 посадової інструкції ОСОБА_1 , він керується Статутом КНП «КМКЛ № 1», положенням про відділення, посадовою інструкцією та іншими офіційними документами, що регламентують діяльність підприємства і хірургічної служби, наказами, вказівками та розпорядженнями завідуючого відділенням, керівництва лікарні. Наказом КНП «КМКЛ № 1» від 02 квітня 2020 року № 97 утворено робочу групу з перегляду розробки та затвердження клінічних протоколів з метою запровадження новітніх медичних технологій, які відповідають сучасному міжнародному рівню медичної науки і практики. Пунктом 4 цього наказу передбачено негайне запровадження нових клінічних протоколів у роботу медичного персоналу після їх затвердження керівником підприємства. Застосування застарілих медичних стандартів і протоколів лікування суперечить визначеним статутом завданням підприємства та не відповідає п. 1.6 посадової інструкції ОСОБА_1

ОСОБА_1 за власною ініціативою, всупереч вимогам наказу КНП «КМКЛ № 1» від 02 квітня 2020 року № 97, надав медичну допомогу за істотно застарілими нормами і стандартами, які були затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02 квітня 2010 року № 297, які наказом МОЗ від 28 лютого 2020 року № 590 скасовані. Застосовані методи лікування створили невиправдані ризики для здоров`я пацієнта. Крім того, такими діями позивач порушив правила внутрішнього розпорядку для працівників КНП «КМКЛ № 1». Недотримання при лікуванні діючих на підприємстві протоколів свідчить про порушення розпоряджень адміністрації, а оперування пацієнта у найбільш небезпечний для його життя і здоров`я спосіб про невиконання розпоряджень адміністрації, низьку якість і культуру надання медичної допомоги населенню, необізнаність у сучасних методах лікування.

Разом з тим, істотним порушенням посадових обов`язків позивача є недотримання встановленого порядку інформування пацієнта щодо методів лікування та їх наслідків для його життя та здоров`я та належного ведення медичної документації, передбачених частиною третьою статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я». ОСОБА_2 на момент початку маніпуляцій був у свідомості та за своїм фізичним станом був у змозі власноручно заповнити і підписати інформовану згоду пацієнта. Зазначені обставини були предметом розгляду медичної комісії, призначеної наказом від 18 березня 2022 року № 93КНП «КМКЛ № 1», яка визнала провину ОСОБА_1 у неналежному веденні медичної документації та порушенні діючих стандартів, зафіксованих клінічним протоколом і комісією в акті.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що відзив на позовну заяву необґрунтований, станом на час надання медичної допомоги ОСОБА_2 та на час притягнення до дисциплінарної відповідальності наказ Міністерства охорони здоров`я від 02 квітня 2010 року № 297 втрачає чинність з 01 вересня 2022 року був чинним, зазначений наказ МОЗ № 297 має вищу юридичну силі ніж наказ директора підприємства КНП «КМКЛ № 1», в діях відповідача немає правопорушення. Оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить вказівки про конкретне правопорушення, заповнена форма медичної документації ОСОБА_2 свідчить про те, що позивач проінформував пацієнта в доступній формі, ОСОБА_2 надав згоду на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення.

18 серпня 2022 року КНП «КМКЛ № 1» надіслано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому його представник зазначив, що позивач порушив вимоги наказу КНП «КМКЛ № 1» від 02 квітня 2020 року № 97, згідно з яким усі медичні працівники зобов`язані при лікуванні пацієнтів використовувати виключно нові клінічні протоколи розроблені робочою групою та затверджені директором підприємства. Завідуючі клінічних підрозділів забезпечують дотримання медичними працівниками нових клінічних протоколів. Інформація про затвердження нового клінічного протоколу доводиться до відома лікарів завідувачами клінічних підрозділів. На виконання цього наказу розроблений клінічний протокол надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги дорослому населенню в умовах стаціонару КНП «КМКЛ № 1» гострий апендицит. Недотримання нового клінічного протоколу лікарем-хірургом ОСОБА_1 є порушенням трудової дисципліни. На момент перевірки комісією дій лікаря при наданні медичної документації ОСОБА_2 та достовірності даних, занесених у медичну документацію в медичній карті стаціонарного хворого ОСОБА_2 знаходилась не підписана пацієнтом форма інформованої згоди. Окрім того, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, посилаючись на те, що в діях лікаря-хірурга ОСОБА_1 є всі ознаки порушення трудової дисципліни, що стало підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

27 липня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до КНП «КМКЛ № 1», у якій просив визнати протиправним та скасувати наказ директора КНП «КМКЛ № 1» від 02 липня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності-звільнення лікаря-хірурга відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 лікаря-хірурга відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій КНП «КМКЛ № 1»; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 липня 2022 року по час ухвалення рішення суду; стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

Позовна заява обґрунтована тим, що наказом від 01 липня 2022 року № 243 відповідачем до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків. Позивач не погоджується із оскарженим наказом, вважає, що при розірванні роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, відповідач не врахував такі умови, як порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Позивач зазначив, що систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Попередніми стягненнями вважаються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені законом і не втратили юридичної сили. Проте відповідач, при винесенні оскаржуваного наказу, не дотримався відповідної процедури, оскаржуваний наказ не містить конкретні факти допущеного невиконання своїх обов`язків, не доведений факт системності невиконання позивачем посадових обов`язків, оскільки на момент винесення наказу позивачу було відомо, що наказ про дисциплінарне стягнення у вигляді догани від 21 березня 2022 року оскаржений до суду.

Крім того, позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є неправомірним, оскільки в його діях відсутні будь-які порушення трудових обов`язків. Пацієнт ОСОБА_3 , був оглянутий лікарем-кардіологом ОСОБА_4 та лікарем-хірургом ОСОБА_5 . Він не був лікуючим лікарем пацієнта ОСОБА_3 , не приймав рішення щодо перенаправлення останнього до іншого закладу охорони здоров`я. Вважає ставлення адміністрації до позивача упередженим, оскільки при проведенні розслідування жодних дисциплінарних стягнень до лікаря-хірурга ОСОБА_5 не було.

Також відповідач порушив строки притягнення до дисциплінарного стягнення, оскаржений наказ виданий поза межами строку, встановленого ст. 148 КЗпП України.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «КМКЛ № 1» про визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також об`єднано в одне провадження цивільну справу № 753/7810/22 за цим позовом з цивільною справою № 753/6005/22 за позовом ОСОБА_1 до КНП «КМКЛ № 1» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У жовтні 2022 року КНП «КМКЛ № 1» надіслано відзив на позовну заяву про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому його представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Вказав, що наказ про звільнення є обґрунтованим та таким, що відповідає вчиненому порушенню посадових обов`язків лікарем-хірургом ОСОБА_1 щодо обов`язку надання термінової допомоги хворим у лікарні та своєчасного інформування керівництва лікарні про випадки, які загрожують життю хворого. Пацієнту ОСОБА_3 , який перебував у вкрай важкому стані, безпідставно відмовлено у госпіталізації, після огляду лікарем-хірургом ОСОБА_5 та відповідальним черговим хірургом ОСОБА_1 . Позивач порушив наказ Департаменту охорони здоров`я міста Києва від 13 вересня 2019 року № 1059 «Про організацію надання стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню», не враховано, що пацієнт був доставлений протягом часу лікарні за хірургічним напрямком, встановивши в період часу прийому лікарні хворих за хірургічним напрямком, діагноз перитоніт, що потребував хірургічного втручання, допустив формальне та нелюдяне ставлення до пацієнта та безпідставно перенаправлено хворого ОСОБА_3 у вкрай важкому стані до іншого закладу охорони здоров`я за місцем проживання, не проведено госпіталізацію, хоча лікарня мала усі необхідні матеріально-технічні та кадрові ресурси для негайного надання медичної допомоги.

У відбувшихся судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги заявлених позовів, вважав їх обґрунтованими та просив задовольнити з підстав викладених у позовах та заявах по суті. Представник відповідача, у свою чергу, заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзивах та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий на посаді лікаря-хірурга відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій, наказом КНП «КМКЛ № 1» від 21 березня 2022 року № 101 притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за порушення трудової дисципліни. Відповідно до вказаного наказу, лікар-хірург відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 1.3 розділу «Основні обов`язки працівників», Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «КМКЛ № 1», п. 3 розділу 2 своєї посадової інструкції не забезпечив належне ведення медичної документації, а саме не надав пацієнту для заповнення форму первинної облікової медичної документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу». Крім того, оперативне втручання здійснював у спосіб, який не відповідає медичним стандартам.

Наказ підписаний директором КНП «КМКЛ № 1» О. Іванько.

За пояснювальною ОСОБА_1 від 17 березня 2022 року вбачається, що 10 березня 2022 року ним прийнятий хворий ОСОБА_2 , йому встановлений діагноз апендицит, перитоніт. Хворому обрану класичну методику лікування відкритим шляхом у зв`язку з технічно-неможливим виконанням лапароскопічного втручання, а саме ресурс інструмента вичерпано декілька разів, наявний інструментарій вичерпано декілька разів, інструмент не відповідає технічним вимогам. Стосовно інформування згоди ОСОБА_1 пояснив, що згода на лікування та операцію ним отримана від пацієнта в усній формі, письмову форму хворий попросив оформити пізніше. Станом на 17 березня 2022 року ОСОБА_2 оформив згоду письмово.

Згідно з клінічним протоколом надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги дорослому населенню в умовах стаціонару КНП «КМКЛ «№ 1» гострий апендицит. п. 7 передбачає, що операцію починати обов`язково з лапараскопічного доступу, з наступним вибором об`єму хірургічного втручання в залежності від ступеню ураження та морфологічно-анатомічних особливостей деструктивного вогнища.

Наказом від 02 квітня 2020 року № 97 утворено робочу групу з перегляду, розробки та затверджених клінічних протоколів.

Відповідно до акту комісійного розгляду дотримання медичних стандартів під час стаціонарного лікування пацієнта ОСОБА_2 від 21 березня 2022 року комісія дійшла висновку про те, що медична допомога пацієнту ОСОБА_2 надавалась з порушенням медичних стандартів, інформована добровільна згода пацієнта ОСОБА_2 під час госпіталізації та перед оперативним втручання не була підписана, медична документація велася з порушеннями, мали місце необґрунтовані призначення лікарських засобів та неналежна експлуатація працюючого лапараскопічного обладнання у відділенні невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій. Виявлені порушення свідчить про неналежну організацію роботи відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій ОСОБА_6 та неналежне виконання своїх посадових обов`язків лікарем-хірургом ОСОБА_1 . Рекомендації комісії, серед іншого, п. 3 лікаря-хірурга відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій ОСОБА_1 за невиконання своїх посадових обов`язків притягнути до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_2 20 червня 2022 року написав заяву свідка, де зазначив, що попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показів, засвідчив, що 10 березня 2022 року, при госпіталізації до КНП «КМКЛ № 1» лікуючий лікар хірург ОСОБА_1 встановив йому діагноз, надав пацієнту повну і змістовну інформацію про стан його здоров`я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров`я. Враховуючи рекомендації лікаря він погодився на усі запропоновані методи лікування, в тому числі оперативне втручання. Інформовану згоду він висловив безпосередньо лікареві, так як був у збудженому стані і тому бланк згоди він підписав пізніше, що також повідомив керівництву лікарні шляхом подання відповідної заяви.

Однак, інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення ОСОБА_2 від 10 березня 2022 року не приймається до уваги судом, оскільки як, встановлено в акті комісії, на час проведення комісії, заява ним підписана не була.

Окрім того, у доповідній записці ОСОБА_1 пояснив, що 19 травня 2022 року, в період чергування, був доставлений пацієнт ОСОБА_3 з лікарні Київської швидкої допомоги № 1. Пацієнт був оглянути черговим лікарем-кардіологом та лікарем-хірургом. ОСОБА_3 викликаний на огляд пацієнта, в якості відповідального хірурга. Пацієнту встановлений діагноз та рекомендовано госпіталізацію до хірургічного стаціонару. Інформацію було доведено лікарю-кардіологу та лікарю Київської швидкої допомоги, який в свою чергу повідомив відділ госпіталізації і йому видано направлення на госпіталізацію до лікарні № 6 за територіальною ознакою, за місцем реєстрації і, відповідно, скерований до цієї лікарні.

27 червня 2022 року ОСОБА_1 надав пояснення директору КНП «КМКЛ № 1» про те, що він рішення не приймав стосовно випадку з пацієнтом ОСОБА_3

01 липня 2022 року наказом КНП «КМКЛ № 1» підписаним директора ОСОБА_7 , ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності - звільнення лікаря-хірурга для організації ургентної допомоги відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій. Згідно з наказом, ОСОБА_1 звільнений за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, відповідно до п 3 частини першої статті 40 КЗпП України, а саме, лікар-хірург для організації ургентної допомоги відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій всупереч своїм посадовим обов`язкам та правилам внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «КМКЛ № 1», допустив ряд грубих порушень трудової дисципліни під час надання медичної допомоги гр-ну ОСОБА_3 . Вказані дії створили додаткові нічим не виправдані ризики для життя і здоров`я важко хворого пацієнта, якому не була надана необхідна медична допомога. Ці порушення проявились у бездіяльності ОСОБА_1 , який 19 травня 2022 року виконуючи обов`язки чергового відповідального хірурга, не зміг надати правильну оцінку ступеню тяжкості стану здоров`я пацієнта ОСОБА_3 , не вжив необхідні заходи для його негайної госпіталізації та оперативного втручання. ОСОБА_1 своїми діями грубо порушив вимоги своєї посадової інструкції, а саме обов`язок надання термінової допомоги хворим у лікарні, своєчасно інформувати керівництво про випадки, які загрожують життю хворого пп. 1.2-1.3 розділу «Основні права і обов`язки Правил внутрішнього розпорядку для працівників КНП «КМКЛ № 1».

Відповідно до пояснень лікаря-хірурга ОСОБА_5 , в період чергування, 19 травня 2022 року він був викликаний лікарем-кардіолог ОСОБА_8 на консультацію до хворого ОСОБА_3 , після огляду встановлено пацієнтові ним встановлений діагноз і викликано відповідального лікаря-хірурга ОСОБА_1 , ним встановлений діагноз ОСОБА_3 підтверджений і повідомлено лікаря-кардіолога та лікаря швидкої допомоги, який повідомив відділення госпіталізації і йому дано направлення на госпіталізацію хворого за місцем проживання.

Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «КМКЛ № 1» додаток № 5 до наказу від 05 лютого 2020 року № 35 працівники зобов`язані: працювати чесно та добросовісно, дотримуватись дисципліни праці, своєчасно приходити на роботу, точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, не заважати іншим працівникам виконувати їх трудові обов`язки. Підвищувати якість і культуру надання медичної допомоги населенню, впроваджувати в практику сучасні досягнення медичної науки і наукової організації праці медичних, фармацевтичних та інших працівників, пропагувати санітарно-гігієнічні знання серед населення, впроваджувати здоровий спосіб життя серед населення, підвищувати продуктивність праці. Дотримуватись професійних обов`язків медичних працівників, дотримуватись технологічної дисципліни, не допускати браку в роботі, покращувати якість медичного обслуговування.

За посадовою інструкцією лікаря-хірурга ОСОБА_1 відділення гнійної хірургії КНП «КМКЛ № 1» лікар-хірург несе відповідальність за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, помилкові дії чи бездіяльність, неприйняття рішень, що входять в сферу його компетенції, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.

Згідно з графіком чергування лікарів-хірургів ОСОБА_1 19 травня 2022 року перебував на чергуванні протягом 24 год.

Відповідно до рентгенографії черевної порожнини ОСОБА_3 від 19 травня 2022 року о 13:00 год. встановлено УЗ ознаки дифузних змін структури печінки, хронічного холециститу, кіста правої нирки, двобічний гідронефроз, ДГПЗ, наявність вільної рідини в черевній порожнині.

КНП «КМКЛ № 9» листом від 26 вересня 2022 року № 061/112-106 повідомила про те, що ОСОБА_3 доставлений у вкрай важкому стані з КНП «КМКЛ № 1» в хірургічне відділення 19 травня 2022 року о 15:50 год. в ургентному порядку бригадою екстреної медичної допомоги з діагнозом: Перитоніт?ІХС?. Після проведення клініко-лабораторного дообстеження встановлено діагноз: Перфорація порожнистого органу. Перитоніт. 19 травня 2022 року після передопераційної підготовки о 19:25 год. проведено оперативне втручання за життєвими показаннями-лапартомія, ушивання перфоративної виразки шлунку з санацією і дренуванням черевної порожнини. 20 травня 2022 року о 18:30 год. у хворого раптово наступила зупинка кровообігу та дихання. Реанімаційні заходи були неефективні. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 19:15 год. констатовано біологічну смерть.

Комісія КНП «КМКЛ № 1» щодо здійснення перевірки інформації щодо неналежного надання медичної допомоги ОСОБА_3 від 02 червня 2022 року дійшла висновку, що хворий ОСОБА_3 , що мав ознаки гострого інфаркту міокарду та гострого перитоніту, необґрунтовано не був госпіталізований в КНП «КМКЛ № 1». Лікар-кардіолог ОСОБА_4 необґрунтовано виключила гостру кардіологічну патологію у хворого ОСОБА_3 та неадекватно оцінила його загальний стан. Необґрунтоване сумісне рішення відповідального чергового лікаря-хірурга ОСОБА_1 та чергового лікаря-хірурга ОСОБА_5 про відмову у госпіталізації ОСОБА_3 збільшило ризики для погіршення його здоров`я в подальшому. Хворий з важкою поєднаною патологією кардіологічного та хірургічного профілю, в результаті некваліфікованих дій був госпіталізований щонайменше лише через 5 год. після звернення за медичною допомогою в КНП «КМКЛ № 1». Не були задіяні матеріально-технічні та кадрові ресурси КНП «КМКЛ № 1» для лікування хворого. Пацієнт безпідставно направлений для госпіталізації до іншого закладу охорони здоров`я. Дії чергового лікаря-кардіолога ОСОБА_4 , лікаря-хірурга ОСОБА_5 , відповідального чергового лікаря-хірурга ОСОБА_1 не відповідають медичним стандартам та можуть бути кваліфіковані, як неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення трудової дисципліни. Запропоновано, зокрема, застосувати до лікаря-хірурга ОСОБА_1 захід дисциплінарного впливу за порушення трудових обов`язків (п. 1 розділу 2 посадової інструкції - обов`язок надання термінової допомоги хворим у лікарні; п. 1 розділу 5 посадової інструкції - обов`язок своєчасно інформувати керівництво лікарні про випадки, які загрожують життю хворого). Взято до уваги, що протягом останніх 12 місяців лікар-хірург ОСОБА_1 був притягнений до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з наказом від 04 січня 2021 року № 03 КНП «КМКЛ № 1» про удосконалення та оптимізацію лікувально-діагностичного процесу в відділеннях хірургічного профілю КНП «КМКЛ № 1» визначено перелік обов`язків, зокрема відповідальним черговим хірургам: серед іншого, забезпечити організацію роботи хірургічної служби під час свого чергування; здійснювати безпосереднє керівництво хірургічними бригадами лікарів під час свого чергування; при потребі, погоджувати свої рішення із заступником директора з хірургічної роботи або відповідальним черговим по лікарні; забезпечувати безвідмовну ургентну госпіталізацію пацієнтів хірургічного профілю.

Уніфікований клінічний протокол надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги дорослому населенню в умовах стаціонару КНП «КМКЛ № 1» гострий перитоніт передбачає: огляд хірурга, встановлення попереднього діагнозу, госпіталізація до стаціонарного відділення, оформлення документів на стаціонарне лікування, призначення плану лікування, огляд пацієнта у відділенні, проведення курсу лікування пацієнта.

Згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту його законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Судом встановлено, що оспорюваний наказ прийнято уповноваженою особою на застосування такого виду дисциплінарного стягнення, у зв`язку з порушенням п. 1.3 розділу «Основні обов`язки працівників», Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «КМКЛ № 1», п. 3 розділу 2 своєї посадової інструкції, не забезпечив належне ведення медичної документації, а саме не надав пацієнту для заповнення форму первинної облікової медичної документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу». Крім того, оперативне втручання здійснював у спосіб, який не відповідає медичним стандартам, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 та правомірність дій відповідача при застосуванні оспорюваного виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини першої статті 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

За передбаченою пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставою працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України належать догана та звільнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, судам потрібно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло це бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, працівника може бути звільнено за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Водночас систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2019 року у справі № 363/4221/16-ц (провадження № 61-28075св18) вказано, що «за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України). У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця».

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У даній справі, підставою для видання оспорюваного наказу стало грубе порушення ОСОБА_1 вимог своєї посадової інструкції, а саме обов`язку надання термінової допомоги хворим у лікарні, своєчасне інформування керівництва про випадки, які загрожують життю хворого пп. 1.2-1.3 розділу «Основні права і обов`язки Правил внутрішнього розпорядку для працівників КНП «КМКЛ № 1», оспорюваному наказу передував наказ від 21 березня 2022 року № 101 КНП «КМКЛ № 1» про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни у вигляді догани. Систематичний характер порушення трудової дисципліни, ступінь тяжкості вчиненого проступку, дії ОСОБА_1 створили додаткові нічим не виправдані ризики для життя та здоров`я важко хворого пацієнта, якому не була надана необхідна медична допомога.

Отже, ОСОБА_1 допустив порушення трудової дисципліни після винесення йому протягом короткого періоду часу догани за неналежне виконання посадових обов`язків лікаря-хірурга для організації ургентної допомоги відділення невідкладної хірургії та хірургічних інфекцій, а тому роботодавець правомірно звільнив його з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Актом КНП «КМКЛ № 1» від 02 червня 2022 року встановлено порушення лікарем-хірургом ОСОБА_1 трудової дисципліни, тому оскаржений наказ виданий протягом строку, передбаченого статтею 148 КЗпП України.

Матеріали справи не містять доказів, що станом на момент видачі оскарженого наказу від 01 липня 2022 року, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 21 березня 2022 року скасований, незгода з оскарженим наказом не свідчить про порушення роботодавцем пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України при звільнення працівника.

Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у сукупності, суд, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, вважає що вимоги позову не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись стст. 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська клінічна лікарня №1» Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.