Рішення

від 07.03.2023 по справі 541/13/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/13/23

Провадження №2/541/199/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 березня 2023 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої, судді - Куцин В. М.,

секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Миргородської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2023 року представник Миргородської міської ради Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , площею 0,6449 га., кадастровий номер 5310900000:50:064:0176, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробки машинобудівної та іншої промисловості, за період з 19.01.2022 по 30.11.2022 у сумі 99359 гривень 42 копійки.

В обґрунтування своїх позовних вимоги зазначив, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна: комплекс, нежитлової будівлі та споруди - резервуарне підземне сховище палива та цех по виробництву будівельних матеріалів, за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності виникло на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 від 15.03.2012 року та договору купівлі-продажу, ВВР 312346 від 04.04.2012 року. Нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці комунальної власності площею 0.6449 га, кадастровий номер 5310900000:50:064:0176 з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ - 11.02).

Договір оренди вищевказаної земельної ділянки №11/546 від 01.07.2019, який був укладений між міською радою та відповідачем, припинив свою дію в зв`язку з закінченням строку на який його було укладено.

Відповідачем на момент подання позову землекористування вище вказаною земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства України не було оформлено. В зв`язку з не оформленням землекористування та використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,6449 га, кадастровий номер 5310900000:50:064:0176, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ - 11.02), без правовстановлюючих документів, 25.11.2022 року Миргородська міська рада звернулась з претензією вих. №44/01 - 35 до відповідача, щодо добровільного повернення безпідставно збережених коштів, на які відповідач безпідставно збільшив вартість свого майна, водночас Миргородська міська рада втратила належне їй майно у вигляді коштів від орендної плати за земельну ділянку, яка належать територіальній громаді міста Миргорода та оформити землекористування у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі 99359 грн. 42 коп. за період з 19.01.2022 року по 30.11.2022 року включно, розрахована земельним відділом Миргородської міської ради Полтавської області, виходячи з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яку надано компетентним державним органом - відділом у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та у відповідності до ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Миргороді, які затверджені рішеннями Миргородської міської ради №165 від 23.06.2018 року та №272 від 15.07.2021 року - 4 %, ставка річної орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10.01.2023 справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено право та порядок такого подання.

Представник позивача Пищимуха Н.М., що діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення. Зазначала, що на земельній ділянці розташоване лише нерухоме майно, що належить відповідачу.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про місце та час розгляду справи належно повідомлений за адресою місця проживання та реєстрації, зареєстрованої у встановленому законом порядку відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади (а.с.40,42,44,54-55).

Враховуючи згоду позивача суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України та ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного переконання.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна: комплекс, нежитлової будівлі та споруди - резервуарне підземне сховище палива та цех по виробництву будівельних матеріалів, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 від 15.03.2012 року та договору купівлі-продажу, ВВР 312346 від 04.04.2012 року (а.с.5-6).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001508092022 від 26.12.2022 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці комунальної власності площею 0,6449 га, кадастровий номер 5310900000:50:064:0176 з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с. 5-8).

01.07.2019 між Миргородською міською радою та ОСОБА_1 був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки №11/546, який припинив свою дію 19.01.2022 в зв`язку з закінченням строку на який його було укладено (а.с.9-11).

Рішеннями Миргородської міської ради №272 від 15.07.2021 року затверджені ставки орендної плати за земельні ділянки в місті Миргород (а.с.27-30 ).

25.11.2022 Миргородська міська рада надіслала відповідачу претензію на сплату коштів за фактичне землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310900000:50:064:0176 (а.с.14-15).

Сторонами по справі договору з приводу землекористування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310900000:50:064:0176 за період з 19.01.2022 по 30.11.2022 не укладалося.

Кошти за використання землі від ОСОБА_1 за період з 19.01.2022 по 20.02.2023 до бюджету Миргородської міської територіальної громади по КБКД 24060300 «Інші надходження» не надходили (а.с.59).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі N 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі N 6-88цс13).

У частині першій статті 79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно із статтями 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 ЗК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2018 року за наслідками касаційного перегляду судових рішень у цивільній справа N 629/4628/16-ц.

За приписами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведено фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, яка на момент виникнення спірних правовідносин, належала територіальній громаді м Миргород та перебувала у комунальній власності.

Обґрунтовуючи розмір позовних вимог, стороною позивача підготовано розрахунок безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310900000:50:064:0176, площею 0,6449 га за період з 19.01.2022 по 30.11.2022 (а.с.16).

Верховним Судом у постанові від 11.02.2019 за наслідками перегляду судових рішень у справі №922/391/18, зауважено на обов`язку суду перевірити розрахунок коштів на предмет обґрунтованості порядку та підстав нарахування.

Так, з Розрахунку вбачається, що розмір безпідставно збережених коштів, обраховувався виходячи з розміру нормативної грошової оцінки взятий як за всю земельну ділянку з кадастровим номером 5310900000:50:064:0176, площею 0,6449 га.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається я на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Отже сторона яка посилається на ті чи інші обставини має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Всупереч ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано доказів, що останній не використовує земельну ділянку кадастровий номер 5310900000:50:064:0176, площею 0,6449 га , для обслуговування комплексу, нежитлової будівлі та споруди - резервуарне підземне сховище палива та цех по виробництву будівельних матеріалів, оскільки відповідно до Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідачу на праві власності належить резервуарне підземне сховище палива та цех по виробництву будівельних матеріалів в розмірі частки 1.

Враховуючи розмір нормативної грошової оцінки, еквівалентний розміру ділянки, яка перебувала у користуванні, а саме 0,6449 га, тому розмір безпідставно збережених коштів за період з 19.01.2022 по 30.11.2022 складає 2869160,10*4%/365*316= 99359, 42 грн.

Отже, розмір безпідставно збережених коштів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 99359, 42 грн.

Відповідно доч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481 гривня 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 280, 354 ЦПК України; -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Миргородської міської ради Полтавської області задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Миргородської міської ради Полтавської області безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 , площею 0,6449 га., кадастровий номер 5310900000:50:064:0176, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробки машинобудівної та іншої промисловості, за період з 19.01.2022 по 30.11.2022 у сумі 99359 (дев`яносто дев`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) гривень 42 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Миргородської міської ради Полтавської області судові витрати в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Миргородська міська рада Полтавської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 17, м. Миргород, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21051131.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 12 березня 2023 року.

Суддя: В. М. Куцин