Рішення від 01.12.2022 по справі 759/6552/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6552/22

пр. № 2-а/759/191/22

01 грудня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Журибеди О.М.

за участі секретаря - Багінської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП Світельського Олексія Вячеславович, Управління патрульної поліції в Житомирській області, Дупартаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника Мельник О.В. звернувся до суду з адіміністративним позовом до сержанта поліції поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП Світельського Олексія Вячеславович, Управління патрульної поліції в Житомирській області, Дупартаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП сержанта полції Світнльського О.В. про накладення адмінітсративного стягнення по справі про адміністративне правіопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 № 728505 від 07.06.2022 року про накладення на ОСОБА_1 , штрафу у розмірі 340, 00 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Житомирській області ДПП на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 496, 20 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 07.06.2022 року на Київському шосе, 132 в м. Житомирі відносно ОСОБА_1 поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержантом поліції Світельським О.В. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №728505, якою позивача було визнано винним в скоєнніправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУПАП та накладено штраф у розмірі 340, 00 грн. Позивач вважає, що дії відповідача 1 при винесенні даної постанови є незаконними, а постанова підлягає скасуванню, оскільки процес заміру швидкості відбувався в процесі тримання приладу в руках відповідача 1, що ним не оспорюється і було зафіксовано позивачем. Зазначає, можливості фіксації порушення швидкісного режиму Законом № 580-VII не передбачена, а проведення фіксації швидкості автомобіля TruCAM з руки (рук) та відбрація даного приладу, може дати більшу похибку, аніж передбачено свідоцтвом про провірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.06.2022 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.10.2022 року від представника відповідача УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Яремчук Л. до суду надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на доводу зазначені у відзиві.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, переглянувши фото та відеозапис, зроблений приладом TruCam, суд зазначає наступне.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч. 1, 2, третя і 5 статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст. 41 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - № 3353-XII) регулюються ПДР України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону № 3353-XII).

Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема: населений пункт забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Населений пункт", 5.46 "Кінець населеного пункта", 5.47 "Населений пункт", 5.48 "Кінець населеного пункта".

Водночас, п. 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

В розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Судом встановлено, що 07.06.2022 року поліцейським взводу №1 роти № 3 батальйону управління патруцльної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Світельським О.В. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 728505 від 07.06.2022, ОСОБА_1 07.06.2022 о 16:16 год., у м. Житомир по вул. Київське шосе, 84, керуючи транспортним засобом «Ford Ranger», номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 79 км/год. при цьому не врахував встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 29 км/год., чим порушив п.п. 12.4 ПДР України (а.с.8).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/22567, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 08.07.2021 року та чинного до 08.07.2022, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів Trucam LTI 20/20, серійний номер ТС 000567, є придатним до застосування.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач порушив швидкісний режим, визначений п. 12.4 ПДР України більш ніж на 29 км/год. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач покликався на доказ, який підтверджує обставини щодо перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача це здійснення вимірювання швидкості руху приладом LTI 20/20 TruCAM ТС 000567.

На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надано фото та відео з лазерного вимірювача швидкості TruCam із зображенням автомобіля «Ford Ranger», номерний знак НОМЕР_1 », який рухався у населеному пункті, та зазначенням швидкості 79 км/год. при максимально дозволеній - 50 км/год..

З наданої відповідачем роздруківки 1654618582_t8000_0607_161622.jmx, яка отримана шляхом друку через спеціалізовану комп`ютерну програму лазерного вимірювача швидкості LTI 20/20 TruCam, на якій зокрема зафіксовано транспортний засіб «Ford Ranger», номерний знак НОМЕР_1 , що рухається 07.06.2022 о 16 год. 16 хв. в м. Житомир, Київське шосе 84 зі швидкістю 79 км/год.

Таким чином, перевищення швидкості становить 29 км/год.

Щодо посилання позивача, що замір швидкості проводився працівником поліції, який тримав технічний прилад TruCAM в руках, навісу, що можливо вплинуло на правильність вимірювання швидкості, суд зазначає що лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 не відноситься до автоматичної фото- і відеотехніки, а є лише вимірювачем швидкості. Частина 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» містить вимоги щодо встановлення виключно автоматичних фото і відео технічних пристроїв для забезпечення публічної безпеки та порядку. Тобто автоматична система фіксації правопорушень та лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20, не є тотожними, отже ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» не поширюється на використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20. Проте технічний засіб вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20 використовується на підставі п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію».

Посилання позивача, що використання приладу TruCam в ручному режимі суперечить вимогам законодавства де зазначено, що фіксація швидкості руху автомобілів повинна здійснюватись лише в автоматичному режимі, є незмістовними, оскільки лазерний вимірювач відноситься саме до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. При цьому, саме вимірювання прилад здійснює автоматично.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію» ( далі Закон №580-VIII) поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

За приписами статті 40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем надано суду належні та допустимі докази перевищення швидкості позивачем саме 07.06.2022 року у населеному пункті.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем були надані до суду докази в підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення 07.06.2022 року, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена законно.

Із досліджених судом доказах знайшов своє підтвердження факт порушення з боку позивача п.12.4 Правил дорожнього руху України та відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та необґрунтованості заявленого позову.

З огляду на викладене, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 728505 від 07.06.2022 року винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, а відтак вимоги позову є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.

Позивачем при подачі позову сплачено суму судового збору в розмірі 496, 20 грн., що підтверджено відповідним платіжним документом, який з урахуванням відмови у позові згідно ст.139 КАС України слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 20, 22, 72, 77, 139, 229, 241-246, 250, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, ст.ст. 1, 7, 222, 251, 278, 280, 283, 288 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до сержанта поліції поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП Світельського Олексія Вячеславович, Управління патрульної поліції в Житомирській області, Дупартаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Журибеда