Рішення від 10.03.2023 по справі 760/11465/22

Справа №760/11465/22

2/760/677/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК`Фінком Кредит» про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання провести розрахунок, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом і просить визнати припиненими її трудові відносини з ТОВ «ФК`Фінком Кредит» з 20 липня 2021 року з посади аналітика з кредитування за власним бажанням за ст.38 КЗпП України.

Посилається на те, що 19 січня 2016 року вона була прийнята на роботу до ТОВ`ФК» Фінком Кредит».

З 11 вересня 2018 року по 19 липня 2021 року була оформлена відпустка по догляду за дитиною до трьох років.

В липні 2021 року вона мала намір вийти на роботу, однак товариства за його попереднім місцем знаходження виявлено не було, на відомих їй контактних телефонах ніхто не відповідав.

19 травня 2022 року вона направила лист до відповідача про звільнення її з роботи за власним бажанням, однак відповіді не отримала.

Формальне перебування з відповідачем у трудових відносинах порушує її право вибору на працю та перешкоджає її працевлаштуванню.

В зв`язку з відсутністю відповідача за встановленою адресою, вона позбавлена можливості звільнитися з роботи у встановленому законом порядку.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 01 вересня 2022 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 13 вересня 2022 року в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

Направлені відповідачу копія ухвали про відкриття провадження в справі з копією позову та додатками до нього, які направлялися йому за місцем реєстрації місця проживання, 10 жовтня 2022 року повернулися до суду без вручення в зв`язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4 КЗпП України).

За змістом ч.1 ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 21 ,24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов"язується виплачувати працівникові заробітну плату.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебувала в трудових відносинах з ТОВ «ФК`Фінком кредит» з 19 січня 2016 року.

З витягу з ЄДРПОУ вбачаться, що керівником товариства є Жубрун Ігнатій Олександрович .

/ а.с. 15 - 20 /

З переписки в мережі Viber вбачається, що останній визнає наявність трудових відносин з позивачкою та відсутністю можливості оформити її звільнення з роботи в зв`язку з його відсутністю в Україні.

Що стосується даної переписки як доказу, наданого позивачкою в обґрунтування пред`явленого позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у своїх постановах від 27 листопада 2018 року в справі №914/2505/17, від 13 жовтня 2021 року в справі №923/1379/20 неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст.7 ЦК України.

Надані сторонами в справах скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber у розглянутих справах визнав належними та допустимими доказами.

Крім того, у постановах від 17 квітня 2020 року в справі №905/2319/17, від 25 березня 2020 у справі №570/1369/17, від 13 липня 2020 у справі №753/10840/19, від 27 листопада 2019 у справі №1540/3778/18 Верховний Суд дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

З урахуванням цього надана позивачкою переписка є належним доказом взаємовідносин сторін у справі та наявність трудових відносин позивачки з відповідачем.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України та Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

При влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів.

Позивачка зазначає та не заперечує керівник відповідача в переписці з позивачкою, трудові відносин з позивачкою були оформлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 cт. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Згідно з ч.1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Виходячи з цього, відсутності відповідача за попереднім місцем знаходження, визначеним ЄДРПОУ, визнання наявності трудових відносин керівником товариства, суд вважає обраний позивачкою спосіб захисту трудових прав таким,що відповідає вимогам закону.

Як зазначено вище,стаття 43 Конституції України забороняє примусову працю та надає можливість кожному заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з нормами трудового законодавства працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а роботодавець зобов`язаний у встановленому порядку його звільнити.

Право на звільнення за власним бажанням за загальним правилом мають усі без винятку працівники, незалежно від посад, які вони обіймають, та сфери їхньої діяльності.

Суть цієї підстави розірвання трудового договору полягає в тому, що за наявності бажання працівника припинити трудові відносини з конкретним роботодавцем останній зобов`язаний в установленому законом порядку звільнити цього працівника незалежно від незаінтересованості самого роботодавця в такому звільненні чи від будь-яких інших обставин.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає вимоги позивачки обгрунтованими.

Керуючись ст.ст. 43, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 3, 21, 23, 24, 38, 48, 116 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК`Фінком кредит» припиненими на підставі ст.38 КЗпАП з 20 липня 2021 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК`Фінком кредит» провести розрахунок з ОСОБА_3 відповідно до ст.116 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК`Фінком кредит» на користь ОСОБА_3 992, 40 гр. судового збору.

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК`Фінком кредит», 03127 м. Київ проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, ЄДРПОУ: 38683372.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шереметьєва