Рішення

від 07.03.2023 по справі 207/62/22

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/62/22

№ 2/207/356/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Кам`янське

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Мокрецової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцев В`ячеслав Олександрович про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині зазначення покупцем,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцев В`ячеслав Олександрович про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині зазначення покупцем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що 10 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О. було посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Договір зареєстровано в реєстрі за № 1257.

Відповідно до вищезазначеного договору купівлі-продажу, продавець ОСОБА_6 продала відповідачу ОСОБА_2 житловий будинок під номером АДРЕСА_1 та має наступну характеристику: на земельній ділянці, де відчужується житловий будинок, розташовані: житловий будинок А-1, житловою прощею 45,3 кв.м, загальною площею 65,3 кв.м; літня кухня Б-1 шлакоблок; гараж В-1 шлакоблок; 4-зливна яма. Житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,0435 га з кадастровим номером - 1210400000:03:034:0534.

Хоча, покупцем за даним договором виступав відповідач ОСОБА_2 , але фактичним покупцем була вона - ОСОБА_4 .. Саме нею було здійснено оплату вартості житлового будинку, із коштів, що належали їй особисто, які вона отримала 09.10.2015 р. від приватного підприємства «АГРО-ЦЕНТР-ОМЕГА» як авансову орендну плату за продовження договору оренди земельної ділянки. Зазначене підтверджується відповідною довідкою ПП «АГРО-ЦЕНТР-ОМЕГА».

Відповідач ОСОБА_2 , формально вписаний в договір як покупець, ніяких перемовин з продавцем за договором не вів, ним було вчинено купівлю житлового будинку за її кошти та для неї. Зазначене підтверджується письмовою розпискою продавця ОСОБА_6 від 10.10.2015 р., відповідно до якої ОСОБА_6 отримала від позивачки ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 55 657 гри. в якості оплати повної вартості житлового будинку АДРЕСА_1 та претензій до неї не має. Розписка написана власноручно ОСОБА_6 під час отримання коштів.

Причиною цьому був її стан здоров`я, який потребував тривалого лікування. Враховуючи це, вона попросила свого сина ОСОБА_2 виступити покупцем вищезазначеного будинку замість неї, та домовились з ним, що через деякий час після покращення її стану здоров`я вони переоформлять житловий будинок на неї шляхом укладання договору дарування.

Підставою для укладення договору купівлі-продажу за участі відповідача ОСОБА_2 , була неможливість на той час оформлення на неї права власності через стан її здоров`я, вони домовились, що в подальшому оформлять договір дарування на її ім`я. Ними було погоджено всі істотні умови даного договору. Однак, не дивлячись на те, що відповідач зобов`язався в подальшому укласти з нею договір купівлі-продажу житлового будинку та незважаючи на неодноразові її звернення з проханням укласти правочин, відповідач ухиляється від вирішення питання про укладення у нотаріальному порядку договору дарування, тому зазначена обставина перешкоджає їй в повному обсязі розпоряджатися цим майном. Ухилення від вирішення питання про укладення у нотаріальному порядку договору дарування позбавляє її можливості належним чином укласти правочин.

На підставі зазначеного просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського (Кам`янського) міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О., зареєстрований в реєстрі за номером 1257, в частині зазначення покупцем за даним договором ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та визнати ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , покупцем за договором купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпродзержинського (Кам`янського) міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О., зареєстрованим в реєстрі за номером 1257.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачка ОСОБА_4 , яка є його матір`ю, дійсно здійснила оплату за договором-купівлі продану житлового будинку АДРЕСА_1 , адже як вказано в позовній заяві, вона не могла виступити покупцем за вищезазначеним договором через тяжку хворобу, а також те, що між ним ОСОБА_2 та ОСОБА_4 була усна домовленість про переоформлення за його рахунок житлового будинку АДРЕСА_1 за договором дарування на ОСОБА_4 після того, як стан здоров`я останньої покращиться.

Через деякий час після укладення договору купівлі-продажу житлового будинку за реєстровим № 1257, його мати ОСОБА_4 звернулась до нього з вимогою про оформлення за його рахунок на ОСОБА_4 договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , проте на той час та зараз він не має грошових коштів для оформлення даного договору дарування.

При цьому, його мати ОСОБА_4 відмовляється за свій рахунок оформлювати договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , а це в свою чергу стало підставою його відмови у оформленні вищезазначеного договору дарування. Проти позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що дійсно гроші на придбання будинку АДРЕСА_1 йому давала його мати ОСОБА_4 , так як вона мала намір оформити цей будинок на себе для онуків, оскільки вона має чотирьох онуків, тому мати бажала, щоб цей будинок дістався їм. Потім у 2016 року позивачка звернулась до нього з приводу переоформлення будинку на неї, але в нього не було коштів на його переоформлення. Проти задоволення позову не заперечував.

Окрім цього відповідач пояснив, що його мати проживає та має офіційну реєстрацію в будинку АДРЕСА_2 , який належить їй на праві власності. В будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської позивачка ніколи не мешкала. В зазначеному будинку мешкав він та його колишня дружина з донькою. Наразі в цьому будинку зареєстровані його колишня дружина ОСОБА_5 та неповнолітня дочка ОСОБА_8 .

Представник третьої особи ОСОБА_5 - адвокат Мокрецова М.В. надала пояснення на позовну заяву, в яких зазначила, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По-перше: договір укладено відповідно до чинного законодавства.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , придбаний за договором купівлі-продажу від 10.10.2015 року, серія номер: 1257, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О.

Відповідно до вищевказаного договору сторони стверджували, що діють добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з приписами цивільного законодавства, зокрема з вимогами щодо нікчемного правочину. П.4.1 Договору вказано, що сторони підтверджують, що цей договір не носить характеру уявного та удаваного правочину.

П.4.3 Договору вказано, що договір посвідчено за згодою дружини Покупця, підпис якої засвідчено на заяві приватним нотаріусом ДМНО Кудрявцевим В.О., 10.10.2015 року №1256.

Наразі, Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 листопада 2021 року по справі № 207/458/21 було поділено житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, визнано спільною сумісною власністю між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку, який придбаний на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10.10.2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського МНО Кудрявцевим В.О. зареєстрованим за №1257, за ОСОБА_5 . Право власності на 1/2 частину житлового будинку, зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.01.2022. В житловому будинку зареєстрована ОСОБА_5 та неповнолітня дочка ОСОБА_8 .

По-друге: доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання в позові на незадовільний стан здоров`я та похилий вік позивача не можна приймати до уваги як підставу для визнання договору недійсним, оскільки на момент укладення договору позивач мала повну цивільну дієздатність, її дієздатність обмежена не була, жодних доказів щодо стану здоров`я разом з позовною заявою не надано.

Окрім того, недоведеним є той факт, що між позивачем та її сином існували відповідні домовленості щодо подальшого відчуження житлового будинку на користь позивача.

Наявність довідки від 10.01.2022 від ПП «Агро-центр-омега» підтверджує факт видачі коштів, але не підтверджує цільове їх використання.

Адже, з пояснень ОСОБА_5 (колишньої дружини відповідача), кошти були витрачені на лікування чоловіка позивачки, який хворів на онкологічне захворювання і потребував тривалого дуже дорогого лікування, а не на придбання будинку.

Сама ОСОБА_5 знайшла цей будинок і домовлялась з продавцем про всі істотні умови договору купівлі-продажу. І в день вчинення правочину у нотаріуса був проведений розрахунок з продавцем під час підписання договору з сімейних коштів подружжя ОСОБА_2 .

Розписка надана позивачем ставить під сумнів добросовісність продавця, адже вона датована днем укладання договору купівлі-продажу 10.10.2015. Яким чином ОСОБА_6 могла написати цю розписку на ім`я позивача, якщо позивач вказує, що через стан здоров`я не могла прибути на укладання договору. Отже, кошти позивач не могла фізично передати в день укладання договору та отримати вищевказану розписку від продавця.

По-третє: позивачем обраний спосіб захисту не передбачений законодавством.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2022 у справі №346/2238/15-ц дійшов такого висновку:

1. удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а не сторони правочину. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків, а не «приховують» сторону правочину.

2. нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.

По-четверте: пропущений строк позовної давності.

Оспорюваний правочин укладений 10.10.2015 року, а позивач звернулась до суду 12.01.2022.

Згідно з положенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про визнання договору недійсним) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України). Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України: за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Зокрема, у постанові ВП ВС від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16 визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

У приписі частини першої статті 261 ЦК України є презумпція обізнаності особи про стан її суб`єктивних прав. Відтак, обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача (п. 7.5.2 постанови ВПВС від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Таким чином, доведення факту, через який позивач не знала про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернулась за його захистом до суду недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права.

Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів (п.п.23.6-23.8 постанови ВПВС від 30.01.19 року у справі № 706/1272/14-ц).

Позивач таким правом не скористалась.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer В. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

З врахуванням викладених мотивів, просить відмовити в задоволенні позову також і з підстав спливу трирічного строку позовної давності з моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушене право, перебіг якого розпочався з наступного дня після 10.10.2015 року.

ОСОБА_4 надала заперечення на пояснення третьої особи, в яких зазначила, що надані пояснення ОСОБА_5 не заслуговують на увагу з таких підстав.

Щодо неналежності ОСОБА_5 , як третьої особи на стороні відповідача у справі.

ОСОБА_5 вважає, що вступила у розгляд справи № 207/62/22, як третя особа на стороні відповідача, тому що відповідно до рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2022 року по справі № 207/458/21 вона стала власницею 1/2 будинку, та право якої зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.01.2022 року, а тому вважає що даний спір вплине на її права та обов`язки.

Проте, вищезазначений будинок не є спірним, оскільки розгляд справи здійснюється у площині сторони договору купівлі-продажу, а не предмету договору купівлі-продажу, а тому ОСОБА_5 є неналежною третьою особою на стороні відповідача, оскільки рішення за результатом розглядом цієї справи аж ніяк не вплине на права та обов`язки останньої.

Щодо застосування позовної давності.

Відповідно до статті 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Оскільки ОСОБА_5 не є стороною цієї справи, а тому не має відповідного процесуального права заявляти застосування позовної давності по цій справі перед судом, адже таким правом наділені виключно сторони цивільних правовідносин, зокрема позивач та відповідач.

Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа - приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцев В.О. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, представника третьої особи адвоката Мокрецову М.В., перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Так, судом встановлено, що 10 жовтня 2015 року укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, згідно якого ОСОБА_6 передала у власність покупцеві ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О., договір зареєстровано в реєстрі за № 1257 (ар.с.7-11).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.

Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат.

Отже, за звичаями ділового обороту презюмується, що предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2022 у справі №346/2238/15-ц дійшов такого висновку:

1. удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а не сторони правочину. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків, а не «приховують» сторону правочину.

2. нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.

У відповідності до ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Ретельно дослідивши всі докази по справі суд приходиться до наступних висновків.

Посилання в позові на незадовільний стан здоров`я та похилий вік позивача не можна приймати до уваги як підставу для визнання договору недійсним, оскільки на момент укладення договору позивач мала повну цивільну дієздатність, її дієздатність обмежена не була, жодних доказів щодо стану здоров`я разом з позовною заявою не надано.

Окрім того, недоведеним є той факт, що між позивачем та її сином існували відповідні домовленості щодо подальшого відчуження житлового будинку на користь позивача.

Наявність довідки від 10.01.2022 від ПП «Агро-центр-омега» підтверджує факт видачі коштів, але не підтверджує цільове їх використання (ар.с.13).

Крім того, рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 листопада 2021 року по справі № 207/458/21 (ар.с.46-49) було поділено житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а саме, визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку, який придбаний на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 10.10.2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського МНО Кудрявцевим В.О. зареєстрованим за №1257, за ОСОБА_5 . Рішення ніким не оскаржувалось та набрало законної сили 13 грудня 2021 року, право власності на 1/2 частину житлового будинку зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.01.2022 (ар.с.50). В житловому будинку зареєстрована ОСОБА_5 та неповнолітня дочка ОСОБА_8 .

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки визнав, проте, суд вважає, що таке визнання відповідачем позову порушує права та інтереси третьої особи у справі - ОСОБА_5 , яка є власницею 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому не приймає це визнання позову відповідачем.

Надаючи покази у судовому засіданні відповідач спочатку казав, що його мати (позивач) хотіла придбати будинок для себе, потім пояснював, що позивачка мала бажання придбати цей будинок для онуків, яких у неї четверо.

У судовому засіданні відповідач також підтвердив, що його мати проживає та має офіційну реєстрацію в будинку АДРЕСА_2 , який належить їй на праві власності. В будинку АДРЕСА_1 позивачка ніколи не проживала. В зазначеному будинку зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_5 та неповнолітня дочка ОСОБА_8 . Даний факт також підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 22.02.2022р. № 19/3864 виданою відділом формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради (ар.с.51), а також цей факт встановлено рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 листопада 2021 року по справі № 207/458/21 (ар.с.47).

Також суд не може оцінювати як належний та допустимий доказ копію розписки від 10 жовтня 2015 року про отримання коштів ОСОБА_6 від ОСОБА_4 в якості оплати вартості будинку АДРЕСА_1 (ар.с.12), оскільки позивачка не надала суду оригінал зазначеної розписки. Відповідно до п. 3 ст. 367 ЦПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд звертає також увагу на те, що не може розцінювати копію вищевказаної розписки як достовірну, оскільки позивачка не заявляла клопотань про допит ОСОБА_6 у якості свідка, який би під присягою підтвердив, що дійсно саме вона писала цю розписку.

Окрім цього дана розписка ніяким чином не підтверджує той факт, що будинок купувався саме для ОСОБА_4 , а не для її сина ОСОБА_2 та для його сім`ї, який і зазначений дійсним покупцем у договорі купівлі-продажу від 10.10.2015 року, зареєстрованим за номером 1257 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О.

Факт же того, що будинок АДРЕСА_1 купувався для сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вже встановлено рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11 листопада 2021 року по справі № 207/458/21 (ар.с.46-49), оскільки зазначений будинок вже визнано судом спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та поділено між ними. У відповідності до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10.10.2015 року, номер: 1257, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О. сторони стверджували, що діють добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з приписами цивільного законодавства, зокрема з вимогами щодо нікчемного правочину. П.4.1 Договору вказано, що сторони підтверджують, що цей договір не носить характеру уявного та удаваного правочину.

В пункті 4.3 Договору вказано, що договір посвідчено за згодою дружини Покупця, підпис якої засвідчено на заяві приватним нотаріусом ДМНО Кудрявцевим В.О., 10.10.2015 року №1256.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме вона фактично була стороною договору купівлі-продажу будинку від 10 жовтня 2015 року.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцев В`ячеслав Олександрович про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині зазначення покупцем, слід відмовити.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 315, 316, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ; приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцев В`ячеслав Олександрович, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського (Кам`янського) міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О., зареєстрованого в реєстрі за номером 1257, в чатині зазначення покупцем за даним договором ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та про визнання ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , покупцем за договором купівлі-продажу житлового будинку від 10.10.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпродзержинського (Кам`янського) міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим В.О., зареєстрованим в реєстрі за номером 1257,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 10 березня 2023 року.

Суддя І.М. Юрченко