Рішення

від 13.03.2023 по справі 547/578/22

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/578/22

Провадження №2/547/40/23

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року смт Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Вареник К.А.,

учасники судового провадження:

представник позивача адвокат Бондаренко С.Г. (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтовання позову вказав, що 14.09.2016 року до нього як до керівника СФГ "Дослідне" звернулася відповідачка ОСОБА_2 з метою укладення із СФГ «Дослідне» договору оренди належної їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер №5324581200:00:001:0317, власником якої вона стала на підставі державного акта на право приватної власності на землю І-ПЛ №030342, виданого 16.05.2001 року, копію якого надала разом з копією паспорту. Вона повідомила, що у 2020 році у неї закінчується договір оренди і вона бажає передати у оренду СФ.Г «Дослідне» свою земельну ділянку так, як орендар виконує свої зобов`язання не належним чином. Відповідачка просила надати їй в рахунок майбутньої оренди 6000 грн, у еквіваленті 230,7 доларів США, які зобов`язувалася повернути, якщо передумає укладати договір оренди з СФГ «Дослідне» до 01.04.2020 року. 03.03.2018 ОСОБА_2 знову звернулася до керівника СФГ «Дослідне» та попросила ще 3989 грн, що у еквіваленті 150 доларів США, про що складена розписка, де остання зобов`язується повернути грошові кошти до 01.04.2020. 14.12.2019 відповідачка попросила ще 4000 грн, у еквіваленті 142,5 доларів США у рахунок майбутнього договору оренди землі, про що також склала розписку про їх повернення до 15.04.2020 року. Ще 14.02.2019 відповідачка ОСОБА_2 звернулася до керівника СФГ «Дослідне» разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , який повідомив також про своє бажання укласти договір оренди своєї земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 5324581200:00:001:0318, яка належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю І-ПЛ №030341, виданого 16.05.2001 та яка знаходиться у оренді іншого орендаря, який не справно виплачує орендну плату і по закінченню договору оренди у 2020 році він надасть вказану земельну ділянку у оренду СФГ «Дослідне» та попросив у рахунок майбутньої орендної плати 4000 грн., про що була складена розписка у якій йшлося що в разі не укладення договору оренди останній зобов`язується повернути вказані кошти у еквіваленті 142 долари США на день їх повернення.

Відповідно до довідки із сайту НБУ станом на 27.11.2022 курс одного долара до гривні складає 36,5 грн. Всього відповідачкою ОСОБА_2 було отримано у позивача 13989 грн, а відповідно до розписок у еквіваленті до долару США: 230,7+150+142,5=523,2 долари США, що станом на 27.11.2022 складає 523,2*36,5=19096 грн.

Відповідач ОСОБА_3 безпідставно отримав 4000 грн, що відповідало 142 доларам США, що відповідно складає 140*36,5 =5110 грн.

Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 19096,00 грн., судовий збір в розмірі 992,40 грн, і витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., з ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5110 грн., судовий збір в розмірі 992,40 грн, і витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 21.12.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 22.02.2023 було прийнято до розгляду уточнену позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка С.Г.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Представник позивача Бондаренко С.Г. в судовому засіданні просив позов задовольнити. оскільки відповідачі не з`явились в судове засідання, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, отримали поштове відправлення особисто 15.02.2023. Відзиву чи інших клопотань до суду не направили.

Враховуючи, що відповідачі повідомлені належним чином, відзиву до суду не надали, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю І-ПЛ №030342, виданого 16.05.2001 року, власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Веселоподільської сільської ради Полтавської області, кадастровий номер 5324581200:00:001:0317 є ОСОБА_2 (а.с. 10).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю І-ПЛ №030341, виданого 16.05.2001 року, власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Веселоподільської сільської ради Полтавської області, кадастровий номер 5324581200:00:001:0318 є ОСОБА_3 (а.с. 9).

Згідно розписки від 14.09.2016 відповідачка ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 6000 грн, що є еквівалентом 230,7 доларів США, які в разі не підписання нею договору оренди земельної ділянки з СФГ «Дослідне» зобов`язується повернути до 01.04.2020 року (а.с. 11).

Згідно розписки від 03.03.2018 відповідачка ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3989 грн, що є еквівалентом 150,0 доларів США, які в разі не підписання нею договору оренди земельної ділянки з СФГ «Дослідне» зобов`язується повернути до 01.05.2020 року (а.с. 12).

Згідно розписки від 14.02.2019 відповідачка ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4000 грн, що є еквівалентом 142,05 доларів США, які в разі не підписання нею договору оренди земельної ділянки з СФГ «Дослідне» зобов`язується повернути до 31.03.2020 року, зобов`язується в двохкратному еквіваленті доларів США повернути до 15.04.2020 (а.с. 13).

Згідно розписки від 14.02.2019 відповідач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4000 грн, що є еквівалентом 142,05 доларів США, які в разі не підписання ним договору оренди земельної ділянки з СФГ «Дослідне» зобов`язується повернути до 31.03.2020 року, зобов`язується в двохкратному еквіваленті доларів США повернути до 15.04.2020 (а.с. 13).

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною третьою статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).

Відсутність правової підстави-це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна,стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17).

Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/16334/19.

Розмір отриманих у позивача ОСОБА_1 відповідачамиОСОБА_3 та ОСОБА_2 коштів підтверджується вищевказаними розписками від 14.09.2016, 03.03.2018, 14.02.2019 року.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди на земельні ділянки з кадасторовим номером 5324581200:00:001:0317, яка належить ОСОБА_2 та 5324581200:00:001:0318, яка належить ОСОБА_3 , зареєстороване право оренди за товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Пузиківська" до 31.12.2030, що унеможливлює укладення договорів оренди на ці самі земельні ділянки з позивачем.

Вимоги, викладені в розписках, відповідачами не виконані, строк виконання сплив, що призвело до порушення прав позивача.

За таких підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать втрати на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідачів витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача - адвокатом Бондаренком С.Г. було надано договір про надання правової допомоги №318 від 10.12.2022 та квитанцію № 391 від 10.12.2022 на суму 5000,00 грн.

Суд, керуючись одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, проаналізувавши детальний опис наданих позивачем послуг, час, витрачений, на їх надання, та перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, виходячи з критерію розумності та співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів порівно на користь позивача витрати на правничу допомогу в даній справі в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 1984,80 грн (992,40+992,40) грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 352-354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 19096,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 5110,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору, понесені при подачі позову до суду в розмірі 992,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору, понесені при подачі позову до суду в розмірі 992,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП

НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 13.03.2023.

Суддя Л.М.Самойленко