Рішення

від 07.03.2023 по справі 950/2432/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/2432/21

Провадження № 2/950/27/23

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

представника позивача - Нагорного В.Б.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника ГУ Держгеокадастру - Мазурова А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедин цивільну справу за позовом товариства з обмежено відповідальністю «Міжрегіональний центр фондових технологій» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, третя особа Лебединська територіальна громада в особі Лебединської міської ради про усунення перешкод у користуванні (державній реєстрації) земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмежено відповідальністю «Міжрегіональний центр фондових технологій» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, третя особа Лебединська територіальна громада в особі Лебединської міської ради у якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить усунути перешкоди у користуванні (державній реєстрації) земельної ділянки, яка належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 174502, виданого Лебединською державною адміністрацією 12.03.2004 шляхом: визнання неправомірним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 14.05.2018 № 18-3042/16-18-СГ про затвердження документації із землеустрою; скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285, площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, та закриття щодо неї Поземельної книги; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41232899 від 23.05.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 (номер запису про право власності 26273598) на земельну ділянку з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285, площею 2,0 га з припиненням права власності та закриттям розділу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» є власником земельних ділянок загальною площею 57,85 га на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району (с. Патріотівка), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ № 174502, виданим Лебединською державною адміністрацією 12.03.2004. Згідно з державним актом, земельним ділянкам, які належать ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій», присвоєно кадастрові номери: 5922982400:11:001:0019, 5922982400:11:001:0021, 5922982400:11:001:0023, 5922982400:11:001:0026, 5922982400:11:001:0029.

З метою нанесення відомостей про земельні ділянки на публічну кадастрову карту позивач звернувся до землевпорядної організації. При виготовленні технічної документації було встановлено, що земельна ділянка 5922982400:11:001:0023 поділена на 11 земельних ділянок між невстановленими особами. Зазначені обставини позбавляють позивача можливості реалізувати свої права на зазначену земельну ділянку. При розробленні технічної документації до ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» ніхто не звертався, меж земельних ділянок не погоджував, межових знаків не передавав.

При зверненні до відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, рішенням від 17.08.2018 № РВ-5900493802018 позивачу було відмовлено.

Однією із земельних ділянок, з якою перетинається земельна ділянка позивача, є земельна ділянка з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285, яка належить ОСОБА_1 на праві власності. Підставою виникнення права власності відповідача на таку земельну ділянку є наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 14.05.2018 № 18-3042/16-18-СГ. Як указує позивач, на момент передачі земельна ділянка не була вільною, а право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку виникло набагато пізніше ніж право власності ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій».

Позивач вказує на те, що відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Сумській області подав до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечував та зазначив, що порядок набуття громадянами права власності на земельну ділянку у разі її передачі із земель державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації визначений приписами ст. 118, 121, 122, 186-1 Земельного кодексу України. Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, до 27.05.2021 розпоряджалось землями державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до головного управління із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району. Згідно з інформаційною довідкою, земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою, заходилась в межах земельної ділянки з кадастровим номером 59229824004:002:0008.

Наказом головного управління від 14.03.2018 № 18-1089/16-18-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а наказом від 14.05.2018 № 18-3037/16-18-СГ проект землеустрою затверджено та надано у власність відповідачу земельну ділянку. На момент прийняття наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою спірна земельна ділянка відносилась до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

У додаткових поясненнях представник Головного управління Держгеокадастру в Сумській області також зазначив про те, що рішенням господарського суду Сумської області від 18.04.2016 по справі № 920/369/15 за ТОВ «Квант Інвест 2015» визнано право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5922982400:14:002:0002 площею 1276,2806 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом головного управління від 18.11.2016 № 18-5372/16-16-СГ було надано згоду на поділ земельної ділянки загальною площею 1276,2806 га, кадастровий номер 5922982400:14:002:0002, яка перебувала у постійному користуванні ТОВ «Квант Інвест 2015». В результаті поділу утворено 15 земельних ділянок, однією із яких була земельна ділянка площею 135,7694 га, кадастровий номер 5922982400:14:002:0008.

У подальшому, за заявою ТОВ «Квант Інвест 2015», наказом Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 07.03.2017 № 18-1609/16-17-СГ було припинено право постійного користування ТОВ «Квант Інвест 2015» на земельну ділянку площею 135,7694 га, кадастровий номер 5922982400:14:002:0008, а саму земельну ділянку віднесено до земель запасу державної власності Ворожбянської сільської ради.

Ухвалою від 30.11.2021 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Ухвалою від 02.12.2022 за клопотанням представника позивача витребувано додаткові докази.

Ухвалою від 10.01.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду. Ухвалою від 16.02.2023 судом витребувано додаткові докази.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Вказав на те, що твердження представника Держгеокадастру, викладені у відзиві, в тому числі посилання на рішення господарського суду Сумської області є хибними, оскільки при розгляді тієї справи ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» не залучалось до участі у ній. Відповідач не довів якої форми та конфігурації була виділена земельна ділянка. Також представник позивача вказує на те, що у позивача по даній справі право користування земельною ділянкою виникло раніше ніж у ТОВ «Квант Інвест 2015», яке було позивачем у справі, яку розглядав господарський суд, який права користування земельною ділянкою набув після набрання рішенням законної сили, а саме у 2016 році, в той час як ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» отримало у користування земельну ділянку за державним актом у 2004 році. Крім того, представник позивача ставить під сумнів наявність технічної документації на землі, які у подальшому перейшли у користування ТОВ «Квант Інвест 2015», вказує, що господарський суд не досліджував таких обставин при ухваленні рішення, на яке посилається представник головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Стеценко В.М. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні. Посилався на те, що позивачем та його представником не доведено того факту, що належна ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» земельна ділянка дійсно перетинається з його земельною ділянкою, яку він отримав в ході безоплатної приватизації.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Сумській області проти позовних вимог також заперечував, просив відмовити в їх задоволенні. Посилався на обставини, викладені у додаткових поясненнях, зокрема на те, що земельна ділянка ОСОБА_1 була виділена із земель державної власності із земельної ділянки розміром 135 га, від користування якою ТОВ «Квант Інвест 2015» відмовилось у 2018 році.

Представник Лебединської міської ради у судове засідання не з`явився, письмових пояснень стосовно позовної заяви не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» є власником земельної ділянки площею 57,85 га на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області, цільове призначення для ведення підсобного сільського господарства, отриманої на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 11.03.2004 № 73. Вказане підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку Серії СМ № 174502 (т. 1 а.с. 16).

Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.08.2018 № РВ-5900493802018 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в тому числі у зв`язку із тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285 перетинається із земельною ділянкою, площа співпадає на 7,0846 % (т. 1 а.с. 17).

Суд звертає увагу, що вказане рішення містить відомості про перетин інших 10 земельних ділянок, окрім земельної ділянки ОСОБА_1 (5922982400:14:002:0285). При цьому таке рішення не містить посилань на те, яка саме земельна ділянка перетинається з ділянкою 5922982400:14:002:0285.

Згідно з витягом із Державного земельного кадастру від 01.10.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285, яка знаходиться на території Ворожбянської сільської ради, категорія: землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства; площею 2 га; зареєстрована 02.05.2018 (т. 1 а.с. 18-20).

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.09.2021, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285 зареєстровано за ОСОБА_1 , підстава - наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2018 № 18-3042/16-18-СГ (т. 1 а.с. 21).

Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.03.2018 № 18-1089/16-18-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а.с. 54).

У подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.05.2018 № 18-3042/16-18-СГ ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 5922982400:14:002:0285) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області (т. 1 а.с. 52).

При цьому, згідно з інформаційною довідкою відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.06.2018 № 121/406-18, земельні ділянки, які планується для надання у власність (в тому числі ОСОБА_1 ), розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5922982400:14:002:0008, власником якої є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (т. 1 а.с. 56).

Як встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 5922982400:14:002:0008 була сформована в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5922982400:14:002:0002, яка знаходилась у постійному користуванні ТОВ «Квант Інвест 2015» за наступних обставин.

У провадженні Господарського суду Сумської області перебувала справа № 920/369/16 за позовом ТОВ «Квант Інвест 2015» до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання права користування земельною ділянкою. Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.04.2016 позов задоволено, визнано за ТОВ «Квант Інвест 2015» (40030, м. Суми, вул. Горького, 12, код 40014333) право постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5922982400:14:002:0002, площею 1276,2806 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, указаним рішенням суду встановлено, що рішенням XVIII сесії XXIII скликання Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області від 26.10.2000 затверджено технічний звіт по інвентаризації земель, наданих підсобному господарству ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», розміщеного на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району загальною площею 1276,28 га, а також закріплено за підсобним господарством ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе» в постійне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району, загальною площею 1276,28 га.

На підставі вказаного рішення Сумському МНВО ім. Фрунзе було видано державний акт на право постійного користування землею серії Б № 018193, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 9.

В подальшому, 12.08.2004 між ВАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе» і ТОВ «Квант» було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТОВ «Квант» набув у власність цілісний майновий комплекс що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на спірній земельній ділянці. В свою чергу, 18.09.2015 ТОВ «Квант Інвест 2015» і ТОВ «Квант» уклали договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач набув у власність цілісний майновий комплекс що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці загальною площею 1276,2806 га, кадастровий номер 5922982400:14:002:0002.

Також зазначене рішення суду містить вказівку на те, що цільове призначення земельної ділянки загальною площею 1276,2806 га з кадастровим номером 5922982400:14:002:0002 жодного разу не було змінено з моменту її передачі у постійне користування рішенням XVIII сесії XXIII скликання Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області від 26.10.2000 (т. 1 а.с. 221-224).

Таким чином в межах даної цивільної справи судом встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 18.04.2016 по справі № 920/369/16 ТОВ «Квант Інвест 2015» належало право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5922982400:14:002:0002.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 18.11.2016 № 18-5372/16-16-СГ надано згоду на поділ земельної ділянки загальною площею 1276,2806 га (кадастровий номер 5922982400:14:002:0002), яка перебуває у постійному користуванні ТОВ «Квант Інвест 2015» (т. 1 а.с. 140).

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ТОВ «Квант Інвест 2015» за межами населених пунктів на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області, в ході поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5922982400:14:002:0002, утворено 15 земельних ділянок, в тому числі площею 135,7694 га з кадастровим номером 5922982400:14:002:0008 (т. 1 а.с. 142, 153).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.03.2017 № 18-1609/16-17-СГ на підставі клопотання ТОВ «Квант Інвест 2015» (т. 1 а.с. 174) припинено право постійного користування останнього на земельну ділянку державної власності загальною площею 135,7694 га. Земельну ділянку віднесено до земель запасу державної власності Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області (т. 1 а.с. 175).

Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка, яка передана ОСОБА_1 у власність (5922982400:14:002:0285), передана йому в межах норм безоплатної приватизації із земель державної власності, якими Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розпоряджалось відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 2, 3 вищевказаної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до положень ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, у судовому засіданні представник позивача посилався на те, що земельна ділянка, яка була передана ОСОБА_1 у власність, виділена із земельної ділянки ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій», яка належить позивачу на підставі державного акту.

Фактично, звернувшись до суду, позивач посилався лише на один документ, де вказано про перетин земельних ділянок, а саме рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.08.2018 № РВ-5900493802018 із якого неможливо встановити яка саме земельна ділянка перетинається із ділянкою відповідача.

Також представник позивача вказував на те, що право користування ТОВ «Квант Інвест 2015» на земельну ділянку виникло значно пізніше, ніж у ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій», а саме з 2016 року з моменту розробки технічної документації, натомість земельна ділянка передана позивачу на підставі державного акту від 12.03.2004.

Представник позивача указував на те, що при розробленні технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_1 не бралися до уваги письмові документи, не було з`ясовано чи перебуває у власності будь-яких осіб земельна ділянка, яка виділяється.

Суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Джерелами доказів у цивільному процесі є: письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

На обґрунтування своєї позиції по справі позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка ОСОБА_1 дійсно накладається на земельну ділянку ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій».

При цьому в ході підготовчого провадження представником позивача не було надано ані технічної документації, яка подавалася державному кадастровому реєстратору, ані будь-яких інших відомостей стосовно взаємного розташування спірної земельної ділянки ОСОБА_1 та земель ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій», їх конфігурації, місця знаходження тощо. Клопотання щодо відповідних експертних досліджень позивачем не заявлялись.

Натомість у позовній заяві позивач посилався на те, що при виготовленні технічної документації було встановлено, що земельна ділянка 5922982400:11:001:0023 поділена на 11 земельних ділянок між невстановленими особами, однак доказів на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять та не були надані позивачем.

Згідно з копією рішення XVIII сесії XXIII скликання Ворожбянської сільської ради Лебединського району Сумської області від 26.10.2000, затверджено технічний звіт по інвентаризації земель, наданих підсобному господарству ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе», розміщеного на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району загальною площею 1276,28 га. Закріплено за підсобним господарством ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» в постійне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ворожбянської сільської ради Лебединського району загальною площею 1276,28 га (т. 2 а.с. 12).

Наявність вказаного рішення, в сукупності з обставинами, встановленими рішенням Господарського суду Сумської області від 18.04.2016 по справі № 920/369/16, свідчить про те, що право постійного користування ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» на земельну ділянку загальною площею 1276,28 га виникло до моменту отримання ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» державного акту на право власності на земельні ділянки.

При цьому рішення суду також містить вказівку на отримання ВАТ «Сумське МНВО ім. Фрунзе» державного акту на право постійного користування землею серії Б № 018193.

Законність такого рішення позивачем не спростовано та не надано доказів того, що при визначенні конфігурації такої земельної ділянки не враховано права ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій».

Щодо способу захисту права позивача шляхом скасування наказу, яким ОСОБА_1 передано земельну ділянку у власність, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України» зазначив: «Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти».

Критеріями пропорційності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинне мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач - внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011, «Кривенький проти України» від 16.02.2017).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І, навпаки, встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

У даній справі ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» просить скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 14.05.2018 № 18-3042/16-18-СГ, яким земельна ділянка з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285, площею 2 га, передана у власність відповідачу - ОСОБА_1 .

У рішенні державного кадастрового реєстратора відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.08.2018 № РВ-5900493802018 указано про перетин із земельною ділянкою 5922982400:14:002:0285, площа співпадає на 7,0846 %.

Слід зазначити, що 7,0846 % від загальної площі земельної ділянки 5922982400:14:002:0285, площею 2 га, становить всього 0,1417 га (1417 кв. м).

У такому випадку, на думку суду, скасування наказу як підстави отримання земельної ділянки у власність, скасування її реєстрації в Державному земельному кадастрі та подальше позбавлення відповідача права на неї, з урахуванням наданих позивачем доказів, становитиме непропорційне втручання у права ОСОБА_1 на мирне володіння своїм майном та не забезпечить справедливого балансу між інтересами ТОВ «Міжрегіональний центр фондових технологій» та правами ОСОБА_1 .

За таких обставин суд доходить висновку про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285 передана у власність ОСОБА_1 належним суб`єктом із земель державної власності, що не було спростовано позивачем в ході судового розгляду даної справи, а тому вимоги щодо визнання неправомірним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 14.05.2018 № 18-3042/16-18-СГ, скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5922982400:14:002:0285, закриття щодо неї Поземельної книги, скасування державної реєстрації права власності задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову товариства з обмежено відповідальністю «Міжрегіональний центр фондових технологій» до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, третя особа Лебединська територіальна громада в особі Лебединської міської ради про усунення перешкод у користуванні (державній реєстрації) земельної ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.03.2023.

Суддя Вадим КОСОЛАП