Рішення

від 07.03.2023 по справі 751/5526/22

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/5526/22

Провадження №2/751/65/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Бобровник Н.В

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чернігівторф», Філії «Смолинський торфозавод» Державного підприємства «Чернігівторф», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, про зобов`язання сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Чернігівторф», Філії «Смолинський торфозавод» Державного підприємства «Чернігівторф», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, про зобов`язання сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.5-10).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працював в ДП «Чернігівторф» з 19.01.2015 по 31.05.2017, а з 01.06.2017 по 08.06.2021 - у філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф», що підтверджується копією його трудової книжки, наказом № 6-к від 19.01.2015 «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 », наказом № 63-К від 31.05.2017 «Про звільнення з роботи у зв`язку з переведенням до філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» , наказом № 4-К від 31.05.2017 «Про прийняття на роботу в порядку переведення з Державного підприємства «Чернігівторф» до філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» , наказом № 36-К від 08.06.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 .

У вказані періоди роботи йому була нарахована заробітна плата, однак єдиний соціальний внесок на ОСОБА_1 , як застраховану особу, ДП «Чернігівторф» та філія «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» сплачували частково, або взагалі не сплачували.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 15 грудня 2022 року прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем не подано відзив.

Треті особи у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та письмових пояснень не надіслали.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, ОСОБА_1 працював в ДП «Чернігівторф» з 19.01.2015 по 31.05.2017, а з 01.06.2017 по 08.06.2021 - у філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф», що підтверджується копією його трудової книжки(а.с.13-14), наказом № 6-к від 19.01.2015 «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 »(а.с.18), наказом № 63-К від 31.05.2017 «Про звільнення з роботи у зв`язку з переведенням до філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» (а.с.21-22), наказом № 4-К від 31.05.2017 «Про прийняття на роботу в порядку переведення з Державного підприємства «Чернігівторф» до філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» (а.с.24), наказом № 36-К від 08.06.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 (а.с.26).

Відповідно до Форми ОК-5 Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 15-16), Відповідачами не був сплачений єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за певні періоди, а саме:

-ДП «Чернігівторф» за періоди з 01 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року, з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року;

-філією «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» за періоди з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, з 01 січня 2021 року по 08 червня 2021 року.

Крім того, згідно Форми ОК-5 у березні 2019 ОСОБА_1 працював в Окружній виборчій комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу № 206, якою щодо Позивача було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в той же час, філією «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» ЄСВ відносно ОСОБА_1 у березні 2019 року не сплачувався.

Позивач намагався вирішити питання щодо сплати Відповідачами ЄСВ у досудовому порядку, однак такі дії не призвели до позитивних результатів.

Листом ДП «Чернігівторф» від 20.09.2022 № 80 (а.с. 17), зазначає наступну інформацію:

- заробітна плата ОСОБА_1 , нарахована за період його роботи на підприємстві, виплачена в повному обсязі;

- через недостатність грошових коштів, пов`язаних з сезонністю виробництва та реалізації торфопродукції, на підприємстві несвоєчасно сплачуються податки та збори, в тому числі єдиний соціальний внесок;

- нарахування єдиного соціального внеску здійснюється на загальний місячний фонд заробітної плати, сплата єдиного соціального внеску проводиться одночасно з виплатою заробітної плати, але через наявність заборгованості, нараховуються штрафні санкції та пеня, і при перерахуванні поточних платежів по єдиному внеску, зарахування відбувається за минулі періоди, за штрафи та пені;

- визначити суму заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску за ОСОБА_1 , як застрахованої особи, неможливо, так як за період його роботи ЄСВ по підприємству перераховано майже повністю, а стосовно зарахування цих сум Пенсійним фондом є невідомим .

Згідно довідки № 81 від 20.09.2022 про заробітну плату ОСОБА_1 в період роботи на дільниці по видобутку та переробці торфу ДП «Чернігівторф» з 19.01.2015р. по 31.05.2017р.(а.с. 19), та довідки № 82 від 20.09.2022 про нарахування та сплату єдиного соціального внеску по ДП «Чернігівторф» з 19.01.2015р. по 31.05.2017р. вбачається, що ОСОБА_1 в період роботи з 01.10.2016 по 31.05.2017 нараховувався ЄСВ (22 %), але не виплачувався, і сума нарахованого, але не сплаченого внеску склала розмір 10772,02 грн (а.с.20).

Крім того, відповідно до листа філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» від 23.09.2022 № 28, зазначає, що з 23.05.2017 року у філії існував борг по ЄСВ в розмірі 1,5 млн.грн., на який згодом було нараховано штрафи та пеня; філія за весь час своєї діяльності нараховує та сплачує страхові внески, але їх зараховують в рахунок погашення старого боргу; станом на сьогоднішній день у працівників філії страховий стаж зарахований лише до серпня 2018 року; з січня 2021 року суми, що сплачувалися, взагалі не були зараховані в тіло боргу з ЄСВ, а в повному обсязі зараховуються на штрафи та пеню(а.с.23)

Згідно довідки філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» про заробітну плату ОСОБА_1 вбачається, що Позивачу в період з 01.09.2018 по 08.06.2021 нараховувався ЄСВ (22 %), але не виплачувався, і сума нарахованого, але не сплаченого внеску склала розмір 82938,70 грн(а.с.25)

Таким чином, з викладеного вбачається, що ДП «Чернігівторф» здійснювало ОСОБА_1 нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 31.05.2017 на загальну суму в розмірі 10772,02 грн., а філія «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» здійснювала нарахування ЄСВ Позивачу за період з 01.09.2018 по 08.06.2021 на суму в розмірі 82938,70 грн., проте обидва Відповідачі не виконали положень законодавства щодо обов`язку сплатити вказані кошти на відповідний рахунок ГУ ДПС у Чернігівській області, тому вказані кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, право на виплати зі сфери соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття перша Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування містить визначення поняття загальнообов`язкового державного соціального страхування як системи прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно із ст. 253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Пенсійне страхування є одним із видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до статей 6, 20 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування страховиками є цільові страхові фонди, які беруть на себе зобов`язанням щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків, основними джерелами коштів яких є внески роботодавців і застрахованих осіб.

Статтею 29 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачена відповідальність страховиків за невиконання або неналежне виконання умов страхування, згідно з якою вони несуть відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, встановлених законодавством.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надані наступні визначення поняттям:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

- страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суб`єктами солідарної системи є: застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи; страхувальники; Пенсійний фонд; уповноважений банк; підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено принципи загальнообов`язкового пенсійного страхування, якими, зокрема, є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; диференціація розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу); державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальність суб`єктів системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Згідно норми ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) доходу на який відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат та їх пенсійних активів, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені платники єдиного внеску, зокрема, роботодавці, в тому числі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

З приписів частин 2, 4, 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено про те, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України відповідно до докладених завдань, зокрема, формує та веде реєстр (облік) застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Таким чином, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Відповідачі є страхувальниками, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - також і платниками єдиного внеску, а Позивач не є платником єдиного внеску, а є застрахованою особою, за яку внески повинен був сплачувати роботодавець.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 1984 грн. 80 коп., які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги від 06.09.2022 року адвокатом Великородною М.О. (а.с.29-30) та ордеру (а.с.33).

Позивач сплатив на користь адвоката 7 000,00 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується квитанціями (а.с.3-4) та детальним описом робіт(наданих послуг(а.с.32).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт (адвокат не приймав участь у судовому розгляді, оскільки справа розглядається без повідомлення сторін), клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Кодексом законів про працю, ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», статтями 4, 12-13, ч. 15 ст. 28, 76-78, 81, 133-134, 137 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Державне підприємство «Чернігівторф» сплатити нарахований розмір єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відносно ОСОБА_1 за період з 01.10.2016 по 31.05.2017 на загальну суму 10772 (десять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 02 копійки на відповідний рахунок Головного Управління ДПС у Чернігівській області.

Зобов`язати філію «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» сплатити нарахований розмір єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відносно ОСОБА_1 за період з 01.09.2018 по 08.06.2021 на загальну суму 82938 (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот тридцять вісім) гривень 70 копійок на відповідний рахунок Головного Управління ДПС у Чернігівській області.

Стягнути з Державного підприємства «Чернігівторф» на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.

Стягнути з філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.

Стягнути солідарно з Державного підприємства «Чернігівторф» та філії «Смоленський торфозавод» ДП «Чернігівторф» на користь ОСОБА_1 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу - по 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ):

Відповідач -Державне підприємство «Чернігівторф»( код ЄДРПОУ: 02968220

адреса місцезнаходження:м. Чернігів, вул. Громадська, 35-А, індекс 14037);

Відповідач -Філія «Смолинський торфозавод» Державного підприємства «Чернігівторф» (код ЄДРПОУ: 26467698, адреса місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, село Смолин, індекс 15557);

Третя особа- Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області( код ЄДРПОУ: 21390940, адреса місцезнаходження: м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-А, індекс 14005);

Третя особа-Головне Управління ДПС у Чернігівській обл.( код ЄДРПОУ: 44094124, адреса місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11, індекс 14000).

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко