Постанова

від 08.03.2023 по справі 910/6090/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" березня 2023 р. Справа№ 910/6090/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Cуховерська О.В.

від відповідача: Анісімов Д.Д.

за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 (повний текст 01.11.2022)

у справі № 910/6090/22 (суддя - Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Центр»

до Держави в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 6 157 107, 48 грн

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Центр» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави в особі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - відповідач) про стягнення 6 157 107, 48 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 позовні вимоги за позовом задоволено повністю. Стягнуто з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" 6 157 107 грн. 48 коп. шкоди у вигляді збитків та судовий збір у розмірі 92 356 грн. 62 коп.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 18.11.2022 (через канцелярію суду) звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила прийняти апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Строй Центр" у задоволенні позову в повному обсязі. Також, скаржник просив стягнути з ТОВ "Строй Центр" на користь скаржника понесені судові витрати.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/6090/22; призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2022.

05.12.2022 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України.

13.02.2023 від позивача надійшли письмові пояснення на питання суду, які суд прийняв до розгляду.

Розгляд апеляційної скарги відкладався, оголошувалась перерва, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено на 07.03.2023. Тоді як через оголошену повітряну тривогу, в судовому засіданні 07.03.2023 було оголошено перерву до 08.03.2023.

У судове засідання 08.03.2023 з`явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю. Представник позивача в судовому засіданні 08.03.2023 проти доводів апеляційної скарги заперечила, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 прийнято за неповного з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; та за грубого порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення, яке відповідно до вимог статті 277 ГПК України підлягає скасуванню.

Щодо порушення норм процесуального права, зокрема, що полягає в наступному.

Так, за доводами апелянта, 17.10.2022 місто Київ було піддано масованим ударам ворожих БПЛА та обстрілам житлових районів та цивільної інфраструктури. Крім того, 17.10.2022 станом на 09 год. 30 хв. силами оборони міста Києва обмежено доступ до центральної частини міста Києва, зокрема, до приміщення Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-В.

Водночас, 17.10.2022 місто Київ та Київська область перебували у стані тривалої повітряної тривоги. А тому за доводами сторони, суд першої інстанції, зважаючи на вказані обставини, ухвалючи рішення на відсутності сторін, які через об`єктивні обставини не змогли прибути на судове засідання, порушив їх права.

Окрім цього, за доводами скаржника, суд першої інстанції у порушення положень ст. 238 ГПК України не зазначено суть заперечень НКРЕКП щодо заявлених позовних вимог та не спростовано їх у рішенні.

НКРЕКП зазначило, що у мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6090/22 відсутні елементи, які визначені частиною четвертю статті 238 ГПК України, а також частково було скопійовано текст позовної заяви ТОВ «Строй Центр», що, за доводами скаржника, свідчить про нівелювання судом першої інстанції положення статті 236 ГПК України, якою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Також апелянт зазначив, що, суд першої інстанції, прийнявши до розгляду висновок експерта № 21/22 від 30.06.2022 за результатами судово-економічної експертизи, не навів жодної оцінки допустимості, достовірності, а також вірогідності прийнятого висновку експерта № 21/22 від 30.06.2022.

Окрім цього, сторона зазначила про невідповідність висновків мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновкам резолютивної частини.

НКРЕКП зауважує, що для ТОВ «Строй Центр» (з якими позивач пов`язує нібито наявність збитків у вигляді упущеної вигоди у період березня 2020 - 20.10.2020) було затверджено розміри «зелених» тарифів: Постановою НКРЕКП від 18.02.2020 № 429, Постановою НКРЕКП від 18.02.2020 № 432, Постановою НКРЕКП від 25.03.2020 № 723, Постановою НКРЕКП від 30.06.2020 № 1245, Постановою НКРЕКП від 01.08.2020 №1497. Однак, апелянт зазначає, що під час розгляду справи № 640/4880/20 вказані постанови не були скасовані. А тому їх застосування при встановленні «зеленого тарифу» для позивача було правомірним.

А тому скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу у даній справі, та скасувати рішення місцевого господарського суду з прийняттям нового - про відмову в позові.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, зазначив, що вважає їх необґрунтованими, з урахуванням наступного.

Так, позивач зазначив, що неправомірні дії відповідача встановлені про розгляді адміністративної справи. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у справі № 640/4882/20 було визнано протиправними дії НКРЕРП по визначенню 15 січня 2020 року датою введення в експлуатацію фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА», що належить на праві власності ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» та встановленню постановами від 18.02.2020 року № 429 «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» та №432 від 18.02.2020 р. «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3111» для Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЦЕНТР» (фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА») «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та зобов`язано НКРЕКП встановити для Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ ЦЕНТР» (фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА») «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Позивач вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просив залишити його без змін, тоді як апеляційну скаргу - без задоволення.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, в 2019 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй Центр» за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач на земельних ділянках за адресою: вул. вул. Роменська, 1А, 1Б, 1В було побудовано фотоелектричну наземну сонячну електростанцію «СОНЕСТА».

20 листопада 2019 року позивач відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок) звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області (далі - Управління) для реєстрації Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі Декларація), а саме: об`єкту «Нове будівництво фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА» (далі - Об`єкт).

Управлінням було здійснено перевірку повноти даних, зазначених у Декларації, не було виявлено порушень установлених вимог будівельних норм, у зв`язку з чим Управлінням 03.12. 2019 року Декларацію було зареєстровано з автоматичним присвоєнням їй номеру ЧГ 141193370388 та включено дані про реєстрацію вищевказаної декларації Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Чернігівській області до Реєстру дозвільних документів.

24 грудня 2019 року позивач, відповідно до вимог Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.08.2019 р. №1817 (далі - Порядок №1817), звернулось до НКРЕКП із заявою про встановлення «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії сонячною електростанцію «СОНЕСТА».

Крім того, серед інших документів, поданих позивачем, разом із заявою до НКРЕКП була подана і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що зареєстрована 03 грудня 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Чернігівській області з автоматичним присвоєнням їй номеру ЧГ 141193370388 та згідно даних, що містяться у вищевказаній декларації будівництво Об`єкту було завершено 15 листопада 2019 року.

Під час попереднього розгляду пакету документів та підготовки обгрунтування щодо можливості прийняття постанови НКРЕКП «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» співробітниками НКРЕКП було звернуто увагу позивача на можливу помилку у правильності написання одного з кадастрових номерів земельних ділянок, зазначеного у зареєстрованій 03 грудня 2019 року декларації та необхідності звернення до ДАБІ у Чернігівській області з метою внесення змін до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019р. у зв`язку із допущенням технічної помилки.

Позивачем було перевірено декларацію № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019 на наявність технічних помилок та виявлено таку помилку, а саме: у зв`язку із схожістю кадастрових номерів інших двох земельних ділянок Товариства некоректно вказаний кадастровий номер однієї із земельних ділянок (7420310100:00:004:0022 замість вірного 7420310100:00:009:0022).

13 січня 2020 у зв`язку із вищевикладеним, позивачем, відповідно до пункту 22 Порядку було направлено до Державної інспекції архітектури та містобудування України у Чернігівській області заяву про внесення змін до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019 у зв`язку із допущенням технічної помилки.

15 січня 2020 року за номером ЧГ 141200151197 Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернігівській області було зареєстровано зміни до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) стосовно об`єкту «Нове будівництво фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА».

Відповідно до листа Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 16.01.2020 р. №40-1025-3/87-20 за результатами розгляду вищевказаної заяви про внесення змін до декларації, відомості щодо декларації, в якій враховано зміни, були внесені до єдиного реєстру документів за № ЧГ 141200151197 від 15.01.2020 р.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що 20 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача з листом про повернення заяви та документів на доопрацювання і 03 лютого 2020 року заява та додані до неї документи були повернуті позивачу.

В подальшому, 06.02.2020 позивачем було отримано лист Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області № 40-1025-3/231-20, яким було повідомлено позивача, що декларація № ЧГ 141200151197 від 15.01.2020 не є новою декларацією щодо об`єкту, а є декларацією із зареєстрованими змінами до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019.

10 лютого 2020 року ТОВ «Строй Центр» відповідно до вимог Порядку №1817 повторно звернулось до НКРЕКП із заявою про встановлення «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії сонячною електростанцію «СОНЕСТА».

Серед документів, поданих позивачем разом із даною заявою, була як копія декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019, так і копія декларації № ЧГ 141200151197 від 15.01.2020.

Крім того, позивачем до пакету документів, що подавався до НКРЕКП, було також додано копію роз`яснення Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 06.02.2020 р. №40-1025-3/231-20 щодо введення в експлуатацію сонячної електростанції «СОНЕСТА».

У даному листі Державна архітектурно-будівельна інспекція у Чернігівській області зазначала, що декларація № ЧГ 141200151197 від 15.01.2020 не є новою декларацією щодо Об`єкту, а є декларацією із зареєстрованими змінами до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019, та реєстрація змін до зареєстрованої належним чином декларації про готовність до експлуатації об`єкта у зв`язку із самостійним виявленням технічної помилки не тягне за собою зміни дати введення в експлуатацію об`єкта будівництва.

Враховуючи вищевикладене, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області повідомило позивача, що відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 13.04.2011р. №461, датою введення в експлуатацію об`єкта будівництва «Нове будівництво фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА» є саме 03 грудня 2019 року.

В подальшому, позивачу стало відомо, що за результатами поданих ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» документів, управління генеруючих підприємств Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики дійшло висновку про те, що СЕС «СОНЕСТА» було введено в експлуатацію 15 січня 2020 року, а не 03 грудня 2019р.

17 лютого 2020 року з офіційного Інтернет сайту НКРЕКП позивачу стало відомо про заплановане на 18 лютого 2020 засідання НКРЕКП, на якому планувалось розглянути надані ним документи.

Згідно порядку денного засідання НКРЕКП запланованого на 18 лютого 2020 року питанням №9 було серед іншого зазначено питання: «Про прийняття постанови НКРЕП «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР». 25 лютого 2020 року на офіційному інтернет-сайті відповідача було оприлюднено Постанову НКРЕКП №429 від 18.02.2020 «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР».

Також 25 лютого 2020 року на офіційному інтернет-сайті відповідача було оприлюднено Постанову НКРЕКП №432 від 18.02.2020 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року №3111», відповідно до якої ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» (СЕС «СОНЕСТА») установлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, у розмірі 296,15 коп/кВт/год (без ПДВ).

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо доводів апелянта про порушення норм процесуального права у зв`язку з ухваленням рішення у даній справі за відсутності (в суді першої інстанції) представників 17.10.2022, що не змогли прибути на судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Системний аналіз статей 2, 42, 202, 270 ГПК України у поєднанні з приписами статті 201 ГПК України засвідчує, що господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист та участі у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 було відкрито провадження у справі № 910/6090/22 та призначено підготовче засідання на 05.09.2022 о 11 год. 00 хв.

23.08.2022 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшов відзив на позовну заяву.

01.09.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Центр» надійшла відповідь на відзив та клопотання про долучення доказів.

05.09.2022 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли пояснення по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 05.09.2022 судом першої інстанції було задоволено клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про відкладення розгляду справи з метою надання відповідачу строку на підготовку заперечень на відповідь, суд продовжив строк підготовчого провадження у справі та відклав розгляд справи на 19.09.2022.

В судове засідання 19.09.2022 з`явились представники обох сторін, що підтверджується протоколом судового засідання. На вказаному засіданні протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 17.10.2022.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що 17.10.2022 дійсно на території України була оголошена масштабна повітряна тривога у зв`язку з масованим ударам ворожих БПЛА та обстрілам житлових районів та цивільної інфраструктури.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

Водночас, як убачається з наданих апелянтом доказів та матеріалів справи 17.10.2022 дійсно було оголошено «повітряну тривогу», сигнал про яку оголошено о 06 год. 23 хв., а про «відбій повітряної тривоги» - о 09 год. 31 хв., пізніше сигнал «повітряна тривога» було оголошено о 12 год. 40 хв., тоді як «відбій повітряної тривоги» - о 15 год. 13 хв., що підтверджується даними з вебсайту "м. Київ - історія тривог" (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html).

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що судове засідання 17.10.2022 розпочалось о 10 год. 45 хв., фактично через 01 год. 14 хв після оголошення сигналу: «відбій повітряної тривоги», тоді як закінчилось о 11 год. 00 хв. Суд апеляційної інстанції враховує доводи скаржника про можливе часткове перекриття доріг в місті Києві, що могло утруднити прибуття сторін в приміщення господарського суду міста Києва. Водночас, явка представників сторін обов`язковою визнана не була, а відповідач дійсно в цей день подавав клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, суд першої інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що не приймає доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (як обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції) через відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Оскільки, по-перше, судом першої інстанції розгляд справи вже двічі відкладався (05.09.2022, 19.09.2022). При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відкладення 19.09.2022 відбулось за проханням відповідача з метою надати йому час на подачу заперечень. Більше того, сторона реалізувала це. Так, позивачем, так і відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь. Таким чином, у сторін було достатньо часу та можливостей для подання усіх процесуальних заяв та клопотань. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями ст. 216 ГПК України передбачено відкладення розгляду справи у разі неможливості розгляду такої справи. Водночас, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. З урахуванням належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, враховуючи наданням учасникам провадження рівної можливості для подання усіх доказів, пояснень та заперечень, висловлення власних позицій, суд апеляційної інстанції не вбачає порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині ухвалення рішення за відсутності сторін з урахуванням відмови в задоволенні клопотання про відкладення. А тому доводи апелянта в цій частині не приймаються як підстава для обов`язкового скасування рішення місцевого господарського суду в розумінні ст. 277 ГПК України.

До того ж, суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 8, 13 ГПК України розглянув справу, заслухав пояснення сторін у декількох судових засіданнях.

Щодо доводів апелянта про невизнання недійсними наступних постанов НКРЕКП від 18.02.2020 № 429, від 18.02.2020 № 432, від 25.03.2020 № 723, від 30.06.2020 № 1245, від 01.08.2020 №1497 в межах судової справи № 640/4880/20, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, в межах справи № 640/4880/20 було розглянуто позовні вимоги про визнання неправомірними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг по визначенню 15 січня 2020 року датою введення в експлуатацію фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА», що належить на праві власності ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» та встановленню для ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» (фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА») «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії»; а також про зобов`язання НКРЕКП встановити для ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» (фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА») «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у справі № 640/4882/20 (що було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 та постановою Верховного Суду від 27.01.2022) позовні вимоги задоволено повністю.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що позивачем заяву про встановлення «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії сонячною електростанцію «СОНЕСТА» було подано двічі: 24.12.2019 року та 10.02.2020 року.

При цьому, під час розгляду пакету документів (заяви від 24.12.2019 року) та підготовки обґрунтування щодо можливості прийняття постанови НКРЕКП «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» співробітниками НКРЕКП було звернуто увагу позивача на можливу помилку у правильності написання одного з кадастрових номерів земельних ділянок, зазначених у зареєстрованій 03 грудня 2019 року декларації та необхідності звернення до Державної архітектурно- будівельною інспекцією у Чернігівській області з метою внесення змін до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019 у зв`язку із можливим допущенням технічної помилки.

Зокрема, вказана декларація містила наявність механічної помилки а саме: у зв`язку із схожістю кадастрових номерів інших двох земельних ділянок Товариства некоректно вказаний кадастровий номер однієї із земельних ділянок (7420310100:00:004:0022 замість 7420310100:00:009:0022).

13 січня 2020 року, у зв`язку із вищевикладеним, ТОВ «Строй Центр», відповідно до пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 13.04.2011р. №461 було направлено до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області заяву про внесення змін до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019 у зв`язку із допущенням технічної помилки.

При цьому внесення змін до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.12.2019 року № ЧГ 141193370388 було здійснено за ініціативи позивача.

На підставі чого, судом адміністративною юстиції при розгляді вищевказаної справи було зроблено висновок, що відповідач (НКРЕКП) у спірних правовідносинах діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, у зв`язку з чим визнав протиправними дії НКРЕКП по визначенню 15 січня 2020 року датою введення в експлуатацію фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА», що належить на праві власності ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» та встановленню постановами НКРЕКП від 18.02.2020 року № 429 «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» та №432 від 18.02.2020 р. «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 24 грудня 2019 року № 3111» для ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» (фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА») «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Також суд зазначив, що оскільки судом встановлено, що датою введення в експлуатацію об`єкту є 03.12.2019, про що свідчить декларація № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019 року, а декларація № ЧГ 141200151197 від 15.01.2020 є декларацією із зареєстрованими змінами до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019, та не вважається новою декларацією, суд вважає за необхідне зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» (фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА») «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

Суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України (обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом) враховує обставини, які були встановлені, зокрема, щодо визнання неправомірними дії НКРЕКП по визначенню 15 січня 2020 року датою введення в експлуатацію фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА», що належить на праві власності ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР». Вищевстановлене є підставою для застосування до спірних правовідносин ст. 22, 1166 ЦК України.

В цій частині суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта відносно того, що постанови НКРЕКП від 18.02.2020 № 429, від 18.02.2020 № 432, від 25.03.2020 № 723, від 30.06.2020 № 1245, від 01.08.2020 №1497 є дійсними, та не були оскаржені під час розгляду справи № 640/4882/20 (вказані постанови були прийняті, виходячи з того, що об`єкт фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА» було введено в експлуатацію 15 січня 2020). Оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у справі № 640/4882/20 такий об`єкт було введено в експлуатацію - 03.12.2019. Вказана обставина є ключовою при визначенні та встановлені «зеленого тарифу» та не спростовується в апеляційній скарзі.

Більше того, рішенням Окружного адміністративного суду у справі № 640/4882/20 було визнано протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг по встановленню постановами від 18.02.2020 року № 429 «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» та №432 від 18.02.2020 «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії». А тому доводи апелянта в цій частині не приймаються як підстава для відмови в позові повністю.

Щодо доводів апелянта про відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Виходячи з положень статей 22 ЦК України, 224, 225 ГК України, збитками є об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Згідно із ч.2 ст. 224, ч.1 ст. 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

У частині першій статті 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Збитки, як правова категорія, включають в себе упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника. Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14).

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Враховуючи, що за правилами статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання, звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Також позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер). (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 905/125/20).

Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлюючи можливість зменшення обсягу цивільно-правової відповідальності в окремих випадках, закон керується загальними засадами розумності та справедливості. При цьому, суд враховує, що в ЦК прямо не закріплено обов`язку кредитора вживати заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов`язання боржником. Тільки при визначенні судом такої складової збитків, як упущена вигода, враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 ЦК). Тому кредитор, який бажає одержати відшкодування упущеної вигоди, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для її одержання.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягає у встановленні постановами від 18.02.2020 року № 429 «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» та №432 від 18.02.2020 «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктом господарювання на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, із розрахунку коефіцієнту "зеленого" тарифу для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2020 по 31.12.2020. Збитками в даному випадку є упущена вигода позивача, в результаті невірно встановленого тарифу відповідачем. А тому наявні усі елементи складу господарського правопорушення у даній справі та частково задовольняє позовні вимоги.

При цьому, суд апеляційної інстанції, при визначенні розміру збитків приймає до уваги математичний розрахунок позивача, де упущена вигода становить 5 130 922,90 грн без ПДВ, оскільки підстави для нарахування відповідного податку згідно з вимогами Податкового кодексу України та включення його, як складової - відсутні з огляду приписи ст. ст. 185-188 Податкового кодексу України, зокрема відсутності об`єкту оподаткування. Більше того, при встановленні «зеленого» тарифу відповідачем використовується роздрібний тариф для споживачів другого класу за 1 кВт*год без ПДВ. А тому й включення ПДВ при розрахунку упущеної вигоди є безпідставним. У цій частині суд апеляційної інстанції вважає доводи позивача помилковими, а позов таким, що не підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо доводів апелянта про відсутність обґрунтування суду першої інстанції про прийняття висновку судового експерта за результатами проведення експертного дослідження, суд апеляційної інстанції зазначає, що не позбавлений права самостійно визначити розмір завданих збитків, що становить 5 130 922,90 грн (без ПДВ). В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що відхилення у розрахунку між тарифами, що мали бути розраховані відповідачем з урахуванням обставин введення об`єкту в експлуатацію 03.12.2019, та між тими, що фактично були встановлені відповідачем становить: за березень 2020 - 527 921,91 грн; за квітень 2020 - 863 167,37 грн; за травень 2020 - 713 359,18 грн; за червень 2020 - 967 320,74 грн; за липень 2020 - 1 019 033,77 грн; за серпень 2020 - 445 326,37 грн; за вересень 2020 - 414 465,99 грн; за жовтень 2020 - 180 327,57 грн.

Водночас, суд апеляційної інстанції при перевірці в порядку апеляційного перегляду застосовує наступні норми матеріального права: ст. 616, 623 ЦК України та ч. 4 ст. 269 ГПК України.

За змістом статей 614, 616 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Суд має право зменшити розмір збитків, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Як зазначалось раніше, позивачем заяву про встановлення «зеленого» тарифу на виробництво електричної енергії сонячною електростанцію «СОНЕСТА» було подано двічі: 24.12.2019 року та 10.02.2020 року, що не заперечується учасниками апеляційного провадження.

Під час розгляду пакету документів (заяви від 24.12.2019 року) та підготовки обґрунтування щодо можливості прийняття постанови НКРЕКП «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» співробітниками НКРЕКП (тобто, відповідачем) було звернуто увагу позивача на можливу помилку у правильності написання одного з кадастрових номерів земельних ділянок зазначених у зареєстрованій 03 грудня 2019 року декларації та необхідності звернення до Державної архітектурно- будівельною інспекцією у Чернігівській області з метою внесення змін до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019 у зв`язку із допущенням технічної помилки.

13 січня 2020 року у зв`язку із вищевикладеним, ТОВ «Строй Центр», відповідно до пункту 22 Порядку було направлено до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області заяву про внесення змін до декларації № ЧГ 141193370388 від 03.12.2019 у зв`язку із допущенням технічної помилки.

15 січня 2020 року за номером ЧГ 141200151197 Управлінням Державної архітектурно- будівельної інспекції у Чернігівській області було зареєстровано зміни до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) стосовно об`єкту «Нове будівництво фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА».

При цьому, як було встановлено в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у справі № 640/4882/20, внесення змін до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.12.2019 року № ЧГ 141193370388 було здійснено за ініціативи позивача. Водночас, саме відповідач звернув увагу останнього, чим фактично сприяв виправленню помилки. Таким чином, для ТОВ «СТРОЙ ЦЕНТР» на перший квартал 2020 року мав бути встановлений «зелений» тариф в розмірі 395,34 коп. за 1 кВт*год без ПДВ, для об`єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 року. Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. В іншій частині позов (про стягнення 3 591 644,03 грн) слід залишити без задоволення.

Отже, оскільки фактично невірну дату введення в експлуатацію об`єкту «Нове будівництво фотоелектричної наземної сонячної електростанції «СОНЕСТА» було визначено через допущення позивачем технічної помилки в кадастровому номері земельної ділянки, яка в подальшому була самостійно ним виправлена, суд апеляційної інстанції на підставі ст. ст. 614, 616, 623 ЦК України, ст. 231, 233 ГК України, ч. 4 ст. 269 ГПК України дійшов висновку про необхідність зменшення розміру збитків до 2 565 461,45 грн (50 % від заявленої суми збитків без урахування ПДВ) з урахуванням здійсненої оцінки поведінки обох сторін.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство).

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач у позовній заяві посилається на ст.ст. 1173, 1174 ЦК України. Однак, з урахуванням встановлення вини відповідача в указаній вище адміністративній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обгрунтованість стягнення збитків з НКРЕКП. Таким чином, стягнення заподіяних збитків має відбуватись безпосередньо з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Водночас, щодо інших доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині невідповідності мотивувальної частини рішення резолютивній частині, суд апеляційної інстанції в цій частині зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції приймає доводи апелянта як обґрунтовані про невідповідність висновків мотивувальної частини рішення резолютивній частині, оскільки місцевий господарський суд (на останньому аркуші мотивувальної частини рішення) зазначивши: «Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин», задовольнив позові вимоги повністю. Також в резолютивній частині рішення помилково вказав про задоволення первісного позову, тоді як в даній справі є лише один позов, зустрічна ж позовна заява не подавалась. Тому вказане рішення не відповідає приписам ст. 236, 238 ГПК України, через що підлягає скасуванню в розумінні ст. 277 ГПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 236, 238, ч. 4 ст. 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277 ГПК України дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого господарського суду з прийняттям нового - про задоволення позову частково.

Щодо сплати судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог (стягнення 2 565 461,45 грн із заявлених 6 157 107,48 грн) з відповідача на користь позивача за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає стягненню судовий збір у розмірі 38 481,92 грн. Тоді як з позивача на користь відповідача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції - 57 722,92 грн.

Відповідно до ч. 11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, за розгляд справив в суді першої та апеляційної інстанції з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 19 241,00 грн.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/6090/22 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/6090/22 - скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову частково.

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Україна, 03057, місто Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 19; ідентифікаційний код 39369133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Центр» (Україна, 16500, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, місто Бахмач, вул. Роменська, будинок 1; ідентифікаційний код 35823120) - 2 565 461 (два мільйона п`ятсот шістдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 45 коп. шкоди у вигляді збитків.

В решті позовних вимог (про стягнення 3 591 644,03 грн) - відмовити.

В решті апеляційну скаргу залишити без задоволення.

3. Здійснити розподіл судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Центр» (Україна, 16500, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, місто Бахмач, вул. Роменська, будинок 1; ідентифікаційний код 35823120) на користь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Україна, 03057, місто Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 19; ідентифікаційний код 39369133) 19 241 (девятнадцять тисяч двісті сорок одну) грн 00 судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

4. Видачу судових наказів доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.03.2023.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім