Рішення

від 14.03.2023 по справі 904/3150/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2023м. ДніпроСправа № 904/3150/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРД-ГРУП", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 223/22/1 від 05.01.2022 у загальному розмірі 283 346,32 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРД-ГРУП" заборгованість за договором постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 223/22/1 від 05.01.2022 у загальному розмірі 283 346,32 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 240 124,00 грн., 15% штрафу у розмірі 36 018,60 грн., 3% за користування грошовими коштами у розмірі 7 203,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 26.09.2022 усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати опис вкладення у цінний лист (згідно переліку додатків в позовній заяві) та фіскальний чек (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів

26.09.2022 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНООПТТОРГ-ТРЕЙД" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 28.09.2022 про усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2022 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

26.10.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 223/22/1 від 05.01.2022, у відповідності до умов якого (п. 1.1. Договору), Позивач зобов`язаний передати у власність (поставити) Відповідачеві автомобільні товари в асортименті, а Відповідач зобов`язаний прийняти вказаний Товар, і сплатити за нього (них) визначену даним Договором грошову суму. Для належного виконання всіх умов вище вказаного договору, Позивач здійснив поставку Товару (згідно п.1.1. Договору) в повному обсязі, на загальну суму: 288 138,00 грн, що підтверджується підписаними Відповідачем відповідними видатковими накладними. Відповідач за даним Договором здійснив часткову оплату за Товар, що підтверджується платіжними дорученнями по рахунку. Після часткової оплати Товару, сума боргу Відповідача складає 240 124,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач визнає суму заборгованості за поставлений товар, проти застосування штрафних санкцій заперечує з підстав відсутності в діях відповідача ухилення від погашення заборгованості. Відповідачем також додано до відзиву платіжні доручення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

05.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Трейд" (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРД-ГРУП" (далі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 223/22/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується в зумовлені сторонами строки передати у власність (поставити) Покупцеві автомобільні товари в асортименті (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити за вказаний Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Поставка Товару за цим Договором здійснюється окремими партіями.

Крім поставки Товару за цим Договором Постачальник (як Виконавець), за завданням (дорученням) Покупця (як Замовника), може надавати останньому послуги з автосервісного обслуговування, що включають в себе: комплексний шиномонтаж, ремонт й обслуговування шин та дисків, послуги з миття автомобілів, а також послуги сезонного зберігання шин та дисків (надалі - "Послуги"), а Покупець зобов`язаний прийняти та сплатити за дані види Послуг в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вказані в цьому пункті види Послуг можуть замовлятися та надаватися як разом, так і кожна окремо, в залежності від потреби Покупця (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору кількість, найменування, одиниці виміру, загальна вартість, асортимент та ціни кожної партії Товару погоджуються сторонами в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних та/або специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною цього Договору. Видаткові накладні підписуються керівниками або представниками сторін, уповноваженими на отримання й видачу Товару.

Згідно з п. 2.1. Договору поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах - ЕХW склад Постачальника відповідно до положень Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс у редакції 2010 року (надалі - Інкотермс), якщо інше не передбачено в додатках до цього Договору.

Умовами п. 2.2. Договору сторони погодили, що зобов`язання Постачальника щодо поставки (передачі) Товару за цим Договором вважаються виконаними після передачі Товару Покупцю (Перевізнику) та підписання останнім товарно-транспортних та/або видаткових накладних. Датою поставки (передачі) Товару є дата підписання Покупцем (Перевізником) товарно-транспортних та/або видаткових накладних. Ризик випадкового знищення Товару переходить до Покупця з дати поставки (передачі) Товару.

Відповідно до п. 2.3. Договору Покупець гарантує, що особа яка здійснюватиме фактичне приймання Товару й підписання товарно-транспортних та/або видаткових накладних, матиме достатні повноваження на вчинення таких дій від імені Покупця. Покупець несе всі ризики, пов`язані з невиконанням цього обов`язку. Покупець повинен забезпечити надання Постачальнику довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей у порядку, передбаченому діючим законодавством.

Підписана сторонами товарно-транспортна та/або видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передання (поставки) Покупцю Товару за цим Договором у відповідності з визначеною кількістю та встановленою якістю, а також всіх документів, що стосуються Товару та підлягають переданню разом з Товаром (п. 2.4. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору загальна сума цього Договору орієнтовно становить 5 000 000,00 грн, включаючи податок на додану вартість 833 333,33 грн, та визначається вартістю Товару та/або Послуг, поставленого/наданих протягом всього строку (терміну) дії цього Договору.

Оплата Товару та/або Послуг здійснюється в порядку безготівкових розрахунків або іншим не забороненим способом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата Товару та/або Послуг за цим Договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Покупець, виконуючи безготівкові розрахунки, повинен в платіжному дорученні (у розділі призначення платежу) зазначити номер і дату цього Договору. При недотриманні цієї вимоги платіж, здійснений Покупцем, може бути не зарахований в оплату по даному Договору (п. 3.2. Договору).

За умовами п. 3.3. Договору оплата вартості Товару та/або Послуг здійснюється Покупцем у строк не пізніше ніж 14 днів з дати поставки Товару/надання Послуг, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, підписаними уповноваженими особами сторін.

Датою оплати вважається дата фактичного зарахування грошових коштів, що підлягають сплаті, на поточний рахунок Постачальника (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку порушення строків оплати вартості Товару та/або Послуг Покупець, на вимогу Постачальника, сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми фактичної заборгованості (але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент її нарахування) за кожен день прострочення у межах трирічного строку позовної давності. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов`язання Покупцем. При цьому Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику визначену пеню протягом 3 банківських днів із моменту отримання письмового повідомлення від Постачальника. У випадку прострочення виконання грошових зобов`язань понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми фактичної заборгованості. Виплата винною стороною неустойки (пені, штрафів, збитків) не звільняє її від належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

У випадку несвоєчасної оплати Постачальник має право на підставі ст. 692 ЦК України вимагати від Покупця оплати Товару та/або Послуг та 3% від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами Постачальника з моменту переходу права власності на несвоєчасно оплачений товар та/або з моменту надання Послуги (п. 5.3. Договору).

Згідно з п. 7.2. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із Сторін не заявить письмово про розірвання Договору не пізніше ніж за 5 (п`ять) робочих днів до дати його закінчення, дія Договору продовжується на кожен наступний календарний рік, але не більше ніж на 3 (три) роки від первісної дати його підписання.

Вказаний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 288 138,00 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 12970 від 14.02.2022 на суму 27 468,00 грн;

- № 12998 від 14.02.2022 на суму 103 764,00 грн;

- № 13467 від 15.02.2022 на суму 10 782,00 грн;

- № 13985 від 17.02.2022 на суму 129 888,00 грн;

- № 14542 від 18.02.2022 на суму 16 236,00 грн.

Поставлений позивачем товар прийнято відповідачем без будь-яких зауважень.

На виконання своїх зобов`язань відповідачем був частково оплачений поставлений йому товар, а саме на суму 48 014,00 грн, про що зазначив позивач та на підтвердження чого надав копії платіжних доручень.

Таким чином, видатковими накладними підтверджена поставка позивачем товару на виконання умов Договору № 223/22/1 від 05.01.2022 на загальну суму 288 138,00 грн, строк оплати якого настав. Вказаний товар з боку відповідача був оплачений частково в сумі 48 014,00 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості складає 240 124,00 грн.

Несвоєчасне та неповне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафу та 3% за користування грошовими коштами.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договорами поставки.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем до відзиву було долучено платіжні доручення на загальну суму на суму 68 600, 00 грн про часткову оплату основного боргу.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем частково сплачено позивачеві суму заборгованості у розмірі 68 600,00 грн, то провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 171 524,00 грн (240 124 грн - 68 600,00 грн).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем за поставлений товар у порядку та строки, визначені Договором постачання товару та/або послуг на умовах відстрочення платежу № 223/22/1 від 05.01.2022, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар на загальну суму 171 524,00 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 171 524,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо суми штрафу

Позивач просить також стягнути з відповідача штраф у розмірі 15% від загальної суми боргу у розмірі 240 124,00 грн.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, зокрема, що у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань понад 15 днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми фактичної заборгованості.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на те, що відповідачем прострочено виконання зобов`язання з оплати товару за спірним договором, суд встановив, що нарахування штрафу в розмірі 36 018,60 грн на залишок заборгованості відповідає вимогам чинного законодавства, арифметично обчислення здійснено вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо 3% від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами

Крім того, згідно заявлених вимог позивач також просить стягнути з відповідача 3% від загальної суми боргу за користування грошовими коштами у сумі 7 203,72 грн з посиланням на п. 5.3 Договору та ч. 3 ст. 692 ЦК України.

За умовами п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати Постачальник має право на підставі ст. 692 ЦК України вимагати від Покупця оплати Товару та/або Послуг та 3% від несвоєчасно сплаченої суми за користування грошовими коштами Постачальника з моменту переходу права власності на несвоєчасно оплачений товар та/або з моменту надання Послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суд зазначає, що вказана норма кореспондується з положеннями статей 536, 694 та 625 ЦК України.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею) та не є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а є саме процентами за користування чужими грошовими коштами відповідно до наведених положень ст. 536, 692, 694 Цивільного кодексу України та стягуються незалежно від наявності вини боржника.

Отже, передбачені ст. 536 ЦК України, ст. 692 ЦК України проценти виступають способом захисту прав та інтересів продавця, який передавши товар покупцю на умовах відстрочки оплати, набув статусу кредитора до моменту отримання оплати за переданий товар.

За користування чужими грошовими коштами позивачем нараховано відповідачу проценти у розмірі 7 203,72 грн, виходячи із узгодженого у договорі розміру 0,3% від суми несвоєчасно оплаченого товару (240 124,00 грн х 3%).

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку в пункті 5.3. Договору Сторонами врегульовано розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 3% від суми заборгованості в розмірі 7 203,72 грн, які визначені позивачем як проценти за користування чужими грошовими коштами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.

Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Пунктом 5 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3 221,19 грн.

Щодо повернення судового збору

Крім того, господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 68 600,00 грн закрито, у зв`язку відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем було частково сплачено основний борг у сумі 68 600,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі закриття провадження.

Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмірі 1 029,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 68 600,00 грн - закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРД-ГРУП" (49000, м. Дніпро, вул. Юдіна, буд. 2-А; код ЄДРПОУ 41450275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Трейд" (49106, м. Дніпро, вул. Камаська, буд 64; код ЄДРПОУ 31497076) основний борг у розмірі 171 524,00 грн, 15 % штрафу у розмірі 36 018,60 грн, 3% у розмірі 7 203,72 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3221,19 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 14.03.2023.

Суддя В.Г. Бєлік