Рішення

від 13.03.2023 по справі 905/22/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2023р. Справа №905/22/22

за позовом: Інституту історії України Національної академії наук України (01001, м.Київ, вул.М.Грушевського, 4, код ЄДРПОУ 05416981)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн» (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 69, код ЄДРПОУ 34821562)

про стягнення 83928,20 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Інститут історії України Національної академії наук України, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн», м.Маріуполь про стягнення грошової суми в розмірі 83928,20 грн за невиконання умов договорів №150, №151, №152 від 30.11.2020р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між учасниками спору були укладені договори №150 від 30.11.2020р., №151 від 30.11.2020р., №152 від 30.11.2020р., внаслідок чого Інститут історії України Національної академії наук України сплатив на користь відповідача в якості попередньої оплати 119935,80 грн за організацію доставки періодичних видань, яку відповідач здійснив лише частково. Оскільки періодичні видання на суму 83928,20 грн не були отримані позивачем, останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Ухвалою суду від 11.01.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/22/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн» було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.01.2022р. була направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 69.

Поряд з цим, ухвала суду від 11.01.2022р. була надіслана на електронні адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн»: info@europress.com.ua, europress.distribution@gmal.com

Одночасно, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи на офіційній сторінці господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу») розміщено відповідне оголошення.

Крім того, ухвала суду від 11.01.2022р. розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з нею у вказаному реєстрі.

Станом на 08.03.2023р. відзив на позов відповідачем не подано.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 11.01.2022р. та її розгляд здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з цим, на підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022р., №133/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 07.11.2022р., №58/2023 від 06.02.2023р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежений, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі.

З огляду на наведене, рішення у справі прийнято судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ст.248 Господарського процесуального кодексу України строк.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 30.11.2020р. між Інститутом історії України Національної академії наук України (передплатник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС-Медіа» (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн») (агентство) були укладені договори №150, №151, №152, згідно із п.п.1.1, 1.2 яких агентство зобов`язалось оформити передплату і організувати доставку періодичних видань, вказаних у рахунку-фактурі, а передплатник зобов`язався сплатити послуги з передплати та доставки періодичних видань. Адреса отримання видань передплатником: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 4.

За умовами п.1.3 вказаних договорів асортимент передплачених видань, терміни передплати і ціна вказуються в рахунках-фактурах та специфікаціях, які є невідємною частиною цих договорів.

Сторонами підписано специфікації до договорів №150, №151, №152 від 30.11.2020р., якими погоджено найменування, кількість, ціну товару та період доставки видань.

Загальна сума договору №150 від 30.11.2020р. складала 22088,40 грн з ПДВ, договору №151 від 30.11.2020р. - 48074 грн з ПДВ, договору №152 від 30.11.2020р. - 49773,40 грн з ПДВ (п.4.2 наведених правочинів).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 27.12.2021р. (п.8.1 договорів №150, №151, №152 від 30.11.2020р.)

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказані вище договори як належні підстави у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

В силу норм ст.628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором, який містить елементи договорів про надання послуг та поставки і підпадає під правове регулювання норм ст.ст.712, 901 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України).

За правилами п.4.1 договорів №150, №151, №152 від 30.11.2020р. оплата послуг агентства здійснюється згідно рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів в порядку попередньої оплати в розмірі 100% від вартості послуг на поточний рахунок агентства.

Як свідчать матеріали справи, на підставі виставлених відповідачем рахунків №СФ-015/00413 від 01.12.2020р., №СФ-015/00414 від 01.12.2020р., №СФ-015/00410 від 01.12.2020р., позивач згідно з платіжними дорученнями №1571 від 01.12.2020р. на суму 22088,40 грн, №1570 від 01.12.2020р. на суму 48074 грн, №1569 від 01.12.2020р. на суму 49773,40 грн перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Медіа» грошові кошти у загальному розмірі 119935,80 грн в якості попередньої оплати за періодичні видання.

На виконання договірних зобов`язань, відповідач поставив позивачу у першому та другому кварталі 2021 року товар на загальну суму 36007,60 грн, у зв`язку з чим сторонами були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РН-601 від 31.03.2021р. на суму 4249,05 грн, №РН-1225 від 30.06.2021р. на суму 5763,45 грн, №РН-604 від 31.03.2021р. на суму 4053,30 грн, №РН-602 від 31.03.2021р. на суму 1260,30 грн, №РН-2555 від 30.06.2021р. на суму 3231 грн, №РН-1226 від 30.06.2021р. на суму 1058,10 грн, №РН-603 від 31.03.2021р. на суму 2038,20 грн, №РН-600 від 31.03.2021р. на суму 3729,90 грн, №РН-1224 від 30.06.2021р. на суму 2910,70 грн, №РН-2554 від 30.06.2021р. на суму 7713,60 грн.

Виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн» з липня 2021 року припинило постачання товару, а також не повернуло грошові кошти в сумі 83928,20 грн, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення цієї суми як вартості непоставленого товару.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 наведеного кодексу продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України).

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту.

За правилами п.п.1.2, 2.1.2 договорів №150, №151, №152 від 30.11.2020р. агентство зобов`язалось оформити передплату на видання та організувати їх доставку за вказаною передплатником адресою, після здійснення оплати послуг агентства. Адреса отримання видань передплатником: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 4.

Відтак, з урахуванням проведеної позивачем попередньої оплати, господарським судом встановлено, що строк виконання зобов`язання з поставки товару на суму 119935,80 грн настав.

Проте, за поясненнями позивача, які відповідачем в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн» поставку товару у відповідності до здійсненої попередньої оплати у повному обсязі не виконало. На теперішній час недопоставленим за договорами №150, №151, №152 від 30.11.2020р. залишається товар на суму 83928,20 грн.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою господарського суду від 11.01.2022р. відповідача було зобов`язано надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Відповідач вимоги суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, докази повернення Інституту історії України Національної академії наук України суми попередньої оплати або належного виконання зобов`язань з поставки товарів за договорами №150, №151, №152 від 30.11.2020р., не представив.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за договорами №150, №151, №152 від 30.11.2020р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Інституту історії України Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн» щодо стягнення 83928,20 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2270 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро прес дистрибьюшн» (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 69, код ЄДРПОУ 34821562) на користь Інституту історії України Національної академії наук України (01001, м.Київ, вул.М.Грушевського, 4, код ЄДРПОУ 05416981) суму вартості непоставленого товару у розмірі 83928,20 грн, а також судовий збір в сумі 2270 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13.03.2023р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця