Рішення

від 01.03.2023 по справі 914/2933/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 Справа № 914/2933/22

За позовом Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Діброва, м. Львів

про стягнення 267 952, 54 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Діброва про стягнення 267 952, 54 грн за неналежне виконання договору оренди землі від 21.03.2017.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.11.2022 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 08.02.2023 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 01.03.2023.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, проте від його представника надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

Слід зазначити, що поштова кореспонденція, яка надсилалась відповідачу повертається суду із зазначенням причин: за закінченням терміну зберігання.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Тому відповідач є належним чином повідомлений про розгляд справи.

Беручи до уваги закінчення строку розгляду спору, достатність доказів у справі для її вирішення, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за землю впродовж 19.10.2019-19.09.2021 на суму 243 632, 70 грн. За несвоєчасне виконання зобов`язання позивач також заявив до стягнення 2 176, 62 грн пені, 16 459, 99 грн інфляційних втрат та 5 683, 23 грн 3% річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

Ухвалою Львівської міської ради №1148 від 20.10.2016 Про продовження ТзОВ Діброва терміну оренди земельної ділянки на вул. Шпитальній, 11 та ухвали №1630 від 03.03.2017 Про внесення змін до ухвали міської ради щодо землекористування надано в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 11.

21 березня 2017 року Львівська міська рада (надалі - Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Діброва" (надалі - Орендар) уклали договір оренди землі № Г-1572 (надалі - договір), відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі з кадастровим номером 4610136600:03:005:0006, яка розташована у м. Львові на вул. Шпитальній, 11, площею 0,0804 га.

Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 1 205 244, 24 гривень.

Договір оренди землі, згідно із пунктом 8 договору укладено строком на 10 (десять) років до 20 жовтня 2026 року.

Згідно з пунктом 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 132 576, 87 гривень в рік, що становить 11 (одинадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами до 30 - го числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 11 договору закріплено, що орендна плата вноситься у такі строки: для суб`єктів підприємницької діяльності - за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 14 договору).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2021 у справі № 914/1687/21 за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва» розірвано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:03:005:0006 від 21.03.2017 №Г-1572, укладений Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діброва».

Проте в період з 19.10.2019 і до розірвання договору відповідач не сплатив орендну плату за землю на суму 243 632, 70 грн, що підтверджується довідкою Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради.

Враховуючи відсутність оплати за оренду землі, позивач звернуся до суду із позовом про стягнення 243 632, 70 грн основного боргу (орендної плати за землю), 2 176, 62 грн пені, 16 459, 99 грн інфляційних втрат та 5 683, 23 грн 3% річних.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони 21.03.2017 уклали договір оренди землі № Г-1572.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

У договорі сторони погодили, що орендна плата вноситься до 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2021 у справі № 914/1687/21 розірвано договір оренди земельної ділянки №Г-1572 від 21.03.2017, укладений Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діброва» у зв`язку з систематичним порушенням умов договору оренди і заборгованістю зі сплати орендної плати.

Проте доказів сплати орендної плати за землю з 19.10.2019 і до розірвання договору на суму 243 632, 70 грн матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку розрахунку, суд встановив, що такий є правильним та в рахунок заборгованості правомірно не включено суму орендної плати за березень 2020 року, беручи до уваги пункт 52 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків за період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Враховуючи викладене, позивач довів, а відповідач не спростував наявність заборгованості зі сплати орендної плати за землю на суму 243 632, 70 грн, нараховану за період 19.10.2019-19.09.2021.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення 2 176, 62 грн пені, нарахованих на 55 240, 35 грн заборгованості за період 03.05.2021-20.09.2021.

Перевіривши розрахунок, суд встановив, що фактично сума пені є більшою, ніж заявив позивач. Проте враховуючи межі позовних вимог, до стягнення підлягає 2 176, 62 грн пені.

Також позивач заявив до стягнення 16 459, 99 грн інфляційних втрат та 5 683, 23 грн 3% річних, нарахованих за кожен місяць окремо.

Перевіривши поданий розрахунок, суд встановив, що такий є правильний, тому до стягнення підлягає 16 459, 99 грн інфляційних втрат та 5 683, 23 грн 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 243 632, 70 грн несплаченої за період 19.10.2019-19.09.2021 орендної плати за землю, 2 176, 62 грн пені, 16 459, 99 грн інфляційних втрат та 5 683, 23 грн 3% річних.

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діброва (місцезнаходження: 79007, місто Львів, вул. Шпитальна, будинок 11; ідент. код: 22397541) на користь Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1; ідент. код: 04055896) 243 632, 70 грн орендної плати за землю, 2 176, 62 грн пені, 16 459, 99 грн інфляційних втрат, 5 683, 23 грн 3% річних та 4 019, 29 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 13.03.2023.

Суддя Галамай О.З.