Рішення

від 08.03.2023 по справі 916/1986/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1986/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Качмар В.О. (ордер серії АЕ № 1173758 від 15.01.2023);

від відповідача - Румянцев О.С. (довіреність № 01-16 від 25.08.2022);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1986/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, код ЄДРПОУ 25548331)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Актів Груп» (65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушко,27, код ЄДРПОУ 38916263)

про стягнення 502 720 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Актів Груп», в якій просить суд стягнути з відповідача 502 720, 00 грн - заборгованості, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості поставленого згідно договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021 товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022р. позовну заяву ТОВ «Інтер-Синтез» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

13.09.2022р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1986/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2022р. (з урахуванням ухвали від 21.11.2022р.) призначено справу №916/1986/22 до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання у справі на 12.12.2022р. Вказаною ухвалою суду також витребувано у ТОВ «Інтер-Синтез» для огляду оригінали: договору поставки №116/ГК від 03.11.2021 та всіх доданих до позовної заяви документів.

29.11.2022 до суду від ТОВ «Фінанс Актів Груп» надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

07.12.2022р. позивач - на виконання ухвали суду від 11.11.2022р. - супровідним листом № 1005 від 30.11.2022 надав для огляду витребувані оригінали документів.

Судове засідання, призначене на 12.12.2022р., не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 13.12.2022:

- клопотання ТОВ "Фінанс Актів Груп" про продовження строку для подання відзиву задоволено та продовжено ТОВ "Фінанс Актів Груп" строк для подання до суду відзиву на позовну заяву до 15.12.2022 року.

- призначено підготовче засідання у справі №916/1986/22 на 26.12.2022 року;

14.12.2022р. до суду від ТОВ «Фінанс Актів Груп» надійшов відзив, згідно якого останній просив суд відмовити ТОВ «Інтер-Синтез» в задоволенні позову повністю, з огляду на наступне:

- додана до позовної заяви копія договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021р. не містить підпису директора ТОВ «Фінанс Актів Груп» ОСОБА_1;

- позивачем не було надано до суду жодних письмових замовлень відповідача на поставку товару;

- надані позивачем копії видаткових накладних № 3568 від 17.12.2021р., № 3638 від 28.12.2021р., товарно-транспортних накладних № Р3568 від 17.12.2021р., № Р3638 від 28.12.2021р. містять підпис неуповноважної відповідачем особи на отримання товару; в накладних не зазначені посади відповідальних осіб за здійснення господарських операцій;

- всупереч ч. 1 ст. 246 ЦК України позивачем не було надано до суду жодної довіреності на отримання товару.

За таких обставин, відповідач, з посиланням на Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, вказує, що представлені позивачем первинні документи не можуть бути належними доказами передання товару належному перевізнику та отримання товару відповідачем, та ставлять під сумнів факт поставки.

Безпідставним, на думку відповідача, є й посилання позивача на часткову оплату вартості продукції за договором поставки № 116/ГК від 03.11.2021р., оскільки призначення платежу, згідно наданих позивачем банківських виписок, вказане як «сплата за допоміжні матеріали».

26.12.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, 26.12.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд призначити по справі судово-почеркозначу експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експертизи поставити питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в графі «Директор____/ОСОБА_1/» у правому нижньому куті Специфікації №1 до договору поставки №116/ГК від 03.11.2021, як покупцем, особисто ОСОБА_1 чи іншою особою?»

В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що, оскільки наданий позивачем до позовної заяви договір поставки № 116/ГК від 03.11.2021р не містить підпису директора відповідача, при цьому, додана до матеріалів справи специфікація № 1 до зазначеного договору поставки містить підпис директора відповідача, існує необхідність проведення експертизи, оскільки у ТОВ "Фінанс Актів Груп" є сумнів у підписанні специфікації № 1 особисто директором товариства.

В судовому засіданні 26.12.2022р. оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі №916/1986/22 на 30 днів; відкладення підготовчого засідання у справі на 25.01.2023р.; клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи залишено на розгляді.

09.01.2023р. до суду від ТОВ «Інтер-Синтез» надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній заперечив проти доводів відповідача з огляду на наступне:

- не зазначення особи, яка підписала видаткову накладну, за умови можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та встановити обсяг господарської операції, з огляду на положення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», не є підставою для невизнання здійсненної між сторонами господарської операції щодо передачі у власність покупця товару;

- підпис особи, який міститься на видаткових та товарно-транспортних накладних, від імені ТОВ «Фінанс Актів Груп» скріплений печаткою товариства;

- поставка товару за вказаними видатковими накладними була відображена в податковій звітності, що підтверджується представленими податковими накладними;

- часткова оплата вартості товару здійснювалась на підставі виставлених рахунків, що свідчить як про отримання відповідачем останніх, так і про реальність здійснених господарських операцій.

09.01.2023р. до суду від ТОВ «Інтер-Синтез» надійшло клопотання про встановлення строку для подання доказу у справі: інформації щодо отримання податкового кредиту ТОВ «Фінанс Актів Груп» від ТОВ «Інтер-Синтез» на підставі зареєстрованих податкових накладних № 161 від 17.12.2021р. та № 232 від 28.12.2021р.

17.01.2023р. до суду від ТОВ «Інтер-Синтез» надійшли заперечення на клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, згідно яких останній зазначив, що:

- судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування;

- до предмету доказування у справі не належить встановлення тієї обставини чи виконано підпис від імені директора ТОВ «Фінанс Актів Груп» на специфікації № 1 до договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021;

- відповідач у відзиві на позовну заяву, як сторона договору, не заперечує факту укладення специфікації № 1 до договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021; не заперечує проти автентичності відтиску печатки, здійсненого на договорі поставки № 116/ГК від 03.11.2021, специфікації № 1 до договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача; відсутні докази звернення відповідача до правоохоронних органів з приводу втрати чи неправомірного використання печатки товариства;

- матеріали справи містять докази, які свідчать, що зобов`язання, яке виникло з умов специфікації № 1 до договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021 було виконано сторонами договору; згідно виписки з особового рахунку позивача за 21.12.2021 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 351 360, 00 грн. за поставлений товар згідно вказаної специфікації, у призначенні платежу вказано номер рахунку на оплату, на підставі якого здійснено даний платіж.

20.01.2023 до суду від ТОВ "Інтер-Синтез" надійшла заява, згідно якої позивач просив суд забезпечити його участь в судовому засіданні у справі №916/1986/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon", яка задоволена ухвалою суду від 23.01.2023.

24.01.2023р. до суду від ТОВ «Інтер-Синтез» надійшло клопотання про витребування доказів, згідно якого останній просив суд поновити процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати у Головного Управління ДПС в Одеській області інформацію про те, чи віднесено ТОВ «Фінанс Актів Груп» до свого податкового кредиту суми податку на додану вартість за зареєстрованими ТОВ «Інтер-Синтез» податковими накладними: 1) №161 від 17.12.2021 реєстраційний номер документу 9397749552; сума операції 351 360 грн; сума ПДВ 58 560 грн; 2) №232 від 28.12.2021 реєстраційний номер документу 9412183458; сума операції 702 720 грн; сума ПДВ 117120 грн. та чи відображено ним ці суми у своїх податкових деклараціях (розділ 2 додатка 5) за відповідні періоди, чи за інші звітні періоди 2021-2022 років.

24.01.2023р. до суду від ТОВ «Інтер-Синтез» надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої останній просив суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Фінанс Актів Груп» у межах суми позову - 502 720 грн.

В обґрунтування заяви, позивач зазначає, що відповідач заперечує обставини отримання товару від позивача та часткової оплати товару, однак, не надає жодних пояснень відносно того, чому на документах, які підтверджують отримання товару (видаткові накладні та товарно-транспортні накладні) наявна печатка ТОВ «Фінанс Актів Груп», з яких джерел відповідач отримав відомості про платіжні реквізити позивача та у зв`язку з виконанням яких зобов`язань відповідач перерахував грошові кошти на рахунок позивача.

Разом з тим, позивач вказує, що ТОВ «Фінанс Актів Груп» звернувся до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання про належність підпису на специфікації №1 від 07.12.2021 до договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021 - ОСОБА_1 , однак, зазначене, на думку позивача, не входить до предмета доказування у справі.

При цьому, позивач стверджує, що статутний капітал ТОВ Фінанс Актів Груп складає 5 000 грн та відповідач не має у власності нерухомого майна та транспортних засобів.

З огляду на викладене, позивач вважає, що процесуальна поведінка відповідача свідчить про затягування розгляду справи та може бути обумовлена необхідністю отримати час для виведення майна та коштів з власності відповідача з метою недопущення звернення стягнення на таке майно та кошти, у разі ухвалення судом рішення про задоволення вимог позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2023р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» про забезпечення позову у справі №916/1986/22 відмовлено.

25.01.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з можливістю здійснення масових ракетних ударів у місті Одесі.

В судовому засіданні 25.01.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на те, що представник відповідача не був позбавлений можливості прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в порядку ч.4 ст. 197 ГПК України.

Також, в судовому засіданні 25.01.2023р. судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, враховуючи наступне..

Так, ч. 1 статті 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з предмету та підстав заявлених позивачем позовних вимог з урахуванням доводів учасників судового процесу, а також з огляду на обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2023р.: поновлено ТОВ «Інтер-Синтез» строк на звернення з клопотанням про витребування доказів; задоволено клопотання ТОВ «Інтер-Синтез» про витребування доказів; витребувано від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) інформацію про те, чи віднесено ТОВ «Фінанс Актів Груп» (код ЄДРПОУ 38916263) до свого податкового кредиту суми податку на додану вартість за зареєстрованими ТОВ «Інтер-Синтез» (код ЄДРПОУ 25548331) податковими накладними: 1) №161 від 17.12.2021 реєстраційний номер документу 9397749552; сума операції 351 360 грн; сума ПДВ 58 560 грн; 2) №232 від 28.12.2021 реєстраційний номер документу 9412183458; сума операції 702 720 грн; сума ПДВ 117120 грн. та чи відображено ним ці суми у своїх податкових деклараціях (розділ 2 додатка 5) за відповідні періоди чи за інші звітні періоди 2021-2022 років.

Також, в судовому засіданні 25.01.2023 судом: задоволено усне клопотання представника позивача та залишено без розгляду його клопотання від 09.01.2023;- оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 08.02.2022 року, про що ухвалою суду від 25.01.2023 повідомлено ТОВ «Фінанс Актів Груп», в порядку ст. 120 ГПК України.

06.02.2023р. до суду від ТОВ «Інтер-Синтез» надійшли письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи.

Судове засідання, призначене на 08.02.2023, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 07.02.2023 на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

15.02.2023р. до суду від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області надійшла інформація на виконання ухвали суду від 25.01.2023р. Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС, платником податків ТОВ «Фінанс Актів Груп» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за рудень 2021 р. на суму ПДВ в розмірі 175 680 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інтер-Синтез», що відображено в розділі ІІ додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість на підставі податкових накладних:

№ 161 від 17.12.2021 (зареєстровано в ЄРПН 28.12.2021 за № 93997749552) на загальну суму 351360, 00 грн, в т.ч. ПДВ 58 560, 00 грн;

№ 232 від 28.12.2021 (зареєстровано в ЄРПН 12.01.2022 за № 9412183458) на загальну суму 702 720 грн., в т.ч. ПДВ 117 120, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2023р. судове засідання щодо розгляду справи № 916/1986/22 по суті на 08.03.2023

В судовому засіданні 08.03.2023р.

- представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити;

- представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, справа розглянута судом в межах розумного строку.

В судовому засіданні від 08.03.2023р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, на виконання попередніх домовленостей з відповідачем, ним було складено та за допомогою засобів електронного зв`язку направлено останньому проект договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021р., наступного змісту:

п. 1.1 у порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується постачати покупцеві товар в асортиментів, кількості та за ціною, що погоджуються сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору (надалі іменується «товар»), вільний від прав та претензій третіх осіб, а покупець зобов`язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість.

п. 1.2 товар поставляється покупцю окремими партіями. Кожна партія товару визначається замовленням покупця, яке подається як в усній формі телефонним зв`язком, так і в письмовій формі факсимільним чи електронним повідомленням, у якому зазначається: найменування товару, кількість товару, асортимент, тощо.

п. 3.1 поставка товару здійснюється у строки, узгоджені сторонами у заявці покупця, але не більше 5 робочих днів з моменту отримання від покупця заявки. Сторони домовились, що заявку на поставку товару покупець може направити постачальнику одним із засобів: на електронну адресу: h.kushnir@insyntez.com.ua або на телефон 067-789-04-64.

п. 3.2 у момент поставки (передачі у власність) покупця товару постачальник товару зобов`язати передати покупцю на відповідну партію товару:

рахунок;

видаткову накладну;

оригінали або належним чином завірені копії документів згідно п. 2.1 цього договору.

п. 3.3 податкова накладна повинна бути зареєстрована у відповідності з вимогами Податкового кодексу України.

п. 3.4 постачальник відвантажує товар на адресу покупця на умовах:

FCA склад постачальника 82300, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125

або DDP (DAP) місце призначення відповідно до правил Інкотермс 2010 у чинній редакції.

п. 3.5 умови відвантаження на кожну партію товару зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

п. 3.6 моментом переходу права власності на товар та ризику випадкового пошкодження або знищення товару від постачальника до покупця є момент передачі товару від постачальника до покупця чи (його представника) в пункті доставки та підписання покупцем видаткової (товарно-транспортної) накладної.

п. 4.1 загальна сума цього договору визначається по фактичній сумарній вартості товарних партій, вказаних у видаткових накладних і прийнятих покупцем в період терміну дії даного договору.

п. 4.2 розрахунки здійснюються безготівковим банківським переказом шляхом попередньої оплати. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

п. 4.3 за згодою сторін умови оплати можуть змінюватися додатками до договору, які є невід`ємними частинами даного договору.

п. 7.1 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами до 31.12.2021 року. У випадку якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про його припинення, то договір автоматично пролонгується на наступний рік на тих же умовах.

Представлена позивачем копія договору, так само як і наданий до матеріалів справи оригінал, підписаний з боку позивача, підпис скріплений печаткою Товариства; з боку відповідача договір не підписаний, на примірнику міститься печатка ТОВ «Фінанс Актів Груп». Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Крім того, 07.12.2021 сторонами складено специфікацію № 1 до договору поставки № 116/ГК від 03.11.2021.

Даною специфікацією визначено:

найменування товару - молочна кислота 80%: кількість 4800 кг, ціна з ПДВ 351 360, 00 грн.

термін постачання до 24.12.2021р.

умови поставки DDP м. Таїрове (Одеська обл.), вул. Набережна 18

умови оплати 100% передоплата до 22.12.2021 року

пакування кубові ємності по 1200 кг.

Представлена позивачем копія специфікації, так само як і наданий для огляду судом оригінал, містить підписи сторін, скріплені печатками.

Відповідач факт належності підпису директору Товариства на вказаній специфікації заперечує.

На підтвердження факту поставки товару відповідачу, позивачем до матеріалів справи долучено видаткову накладну № 3568 від 17.12.2021 на суму 351 360, 00 грн.; видаткову накладну № 3638 від 28.12.2021 на суму 702 720, 00 грн.; товарно-транспортну накладну № Р3568 від 17.12.2021 щодо перевезення автомобільним транспортом товару масою 4,8т, товарно-транспортну накладну № Р3638 від 28.12.2021 щодо перевезення автомобільним транспортом товару масою 9,6т.

Представлені позивачем копії видаткових / товарно-транспортних накладних, так само як і надані для огляду суду оригінали, містять підписи сторін: постачальника/вантажовідправника та замовника/вантажоодержувача; підписи скріплені печатками сторін.

Відповідач факт підписання вказаних накладних уповноваженою особою Товариства заперечив.

На оплату вартості товару позивачем виставлені рахунки на оплату № 4155 від 07.12.2021 на суму 351 360, 00 грн, № 4250 від 15.12. 2021 на суму 702 720, 00 грн.

З наявних в матеріалах справи документів також вбачається, що за фактом проведення відповідних господарських операцій, позивачем складено податкові накладні:

№ 161 від 17.12.2021 (зареєстровано в ЄРПН 28.12.2021 за № 93997749552) на загальну суму 351360, 00 грн, в т.ч. ПДВ 58 560, 00 грн;

№ 232 від 28.12.2021 (зареєстровано в ЄРПН 12.01.2022 за № 9412183458) на загальну суму 702 720 грн., в т.ч. ПДВ 117 120, 00 грн.

Як зазначає позивач, вартість поставленого товару сплачена відповідачем частково у загальній сумі 551 360, 00 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку за 21.12.2021 та за 11.01.2022. Неоплаченим є товар, поставлений по видатковій накладній № 3638 від 28.12.2021, залишок заборгованості складає 502 720, 00 грн

11.07.2022 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про стягнення заборгованості за договором поставки № 116/ГК від 03.11.2021, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Несплата відповідачем вказаної заборгованості і стала підставою звернення позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. п. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Особа, яка отримала оферту, яка містить усі істотні умови договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв`язаною умовами оферти у разі її прийняття, виражає свою згоду щодо змісту істотних умов договору або навпаки незгоду у момент ознайомлення із змістом пропозиції.

Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. При цьому допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, суб`єкти господарської діяльності можуть укладати господарські договори, в тому числі договори поставки, у письмовій формі як шляхом складення єдиного документу за підписом обох сторін, так й у спрощеній формі на підставі видаткових накладних, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та ЦК України, є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення та засвідчують факт поставки товару, відтак є підставою виникнення у сторін зобов`язань, зокрема обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

За оцінкою суду, у цій справі наявні ознаки правовідносин, які виникли на підставі договору поставки, укладеного у спрощений спосіб шляхом підписання видаткової накладної 3638 від 28.12.2021 та її часткової оплати, а не на підставі договору поставки у письмовій формі шляхом складення єдиного документу

Наразі, як вбачається з матеріалів справи, договір поставки № 116/ГК від 03.11.2021р. не містить підпису уповноваженої особи покупця - ТОВ «Фінанс Актів Круп» (який, враховуючи ст. 207 ЦК України, є неукладеним); заборгованість за товар, поставлений згідно видаткової накладної № 3638 від 28.12.2021, яка є предметом даного спору, не охоплюється специфікацією № 1 від 07.12.2021р..; визначений вказаною специфікацією товар на суму 351 360, 00грн, поставлений згідно видаткової накладної № 3568 від 17.12.2021, оплачений відповідачем у повному обсязі згідно виставленого рахунку на оплату № 4155 від 07.12.2021р.

Враховуючи дані факти, а також приписи ч.1 ст.173, ст.181 ГК України, вбачається встановлення правовідносин з відповідачем (покупцем, замовником) щодо оплати/поставки товару за наведеною первинною документацією конклюдентно, шляхом вчинення дій.

Таке встановлення правовідносин у розумінні ч.1 ст.181 ГК України є господарським договором, укладеним у спрощений спосіб, відображає характер господарських відносин між позивачем та відповідачем, що за своїм змістом є договірними, зміст та правове регулювання яких охоплюєтья нормами гл. 54, 63 ЦК України

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві згідно з вимогами ч. 1 ст. 664 ЦК України вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії видаткових та товарно-транспортних накладних, в графі «Отримав (ла)», яких міститься підпис відповідальної особи, скріплений печаткою ТОВ «Фінанс Актів Груп».

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів, на підставі яких здійснювалось приймання товару, а підпис не належить уповноваженій особі Товариства.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст. 2 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» він поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Також, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1994, господарські операції господарюючих суб`єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.

Згідно з пунктом 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

При цьому, слід зазначити, що вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як «інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, як вже зазначалось вище, у п. 2.4 Положення також зазначено про те, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відображають реальні господарські операції та відповідають вимогам закону, зокрема ст. 9 Закону «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Згідно з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції, і власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Яке вже неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 18.08.2020 у справі № 927/833/18) встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суди мають дослідити питання встановлення обставин, чи була печатка загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).

При цьому, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відбитком печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відбиток печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази, у розумінні ст. ст. 76-79, 91 ГПК України, які б свідчили про те, що печатка Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Актів Груп» була втрачена, чи була підроблена, чи було інше незаконне використання цієї печатки третіми особами всупереч волі відповідача.

Крім того, відповідач своїми конклюдентними діями із здійснення часткової оплати підтвердив факт отримання товару.

З огляду на викладене, суд зазначає, що вказані видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки підписані обома сторонами без зауважень та заперечень в добровільному порядку.

Крім того, на підтвердження факту здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачу, позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні № 161 від 17.12.2021 на загальну суму 351360, 00 грн, в т.ч. ПДВ 58 560, 00 грн; № 232 від 28.12.2021 на загальну суму 702 720 грн., в т.ч. ПДВ 117 120, 00 грн., які прийняті податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відповідно до п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.178. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З представленої Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області інформації вбачається, що платником податків ТОВ «Фінанс Актів Груп» включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 р. на суму ПДВ в розмірі 175 680 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інтер-Синтез», що відображено в розділі ІІ додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість на підставі податкових накладних:

№ 161 від 17.12.2021 (зареєстровано в ЄРПН 28.12.2021 за № 93997749552) на загальну суму 351360, 00 грн, в т.ч. ПДВ 58 560, 00 грн;

№ 232 від 28.12.2021 (зареєстровано в ЄРПН 12.01.2022 за № 9412183458) на загальну суму 702 720 грн., в т.ч. ПДВ 117 120, 00 грн.

При цьому, судом враховується, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ним подавались уточнюючі декларації щодо нарахування податкового кредиту за вказаними накладними.

На підставі вищезазначеного, суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки на адресу відповідача товару за видатковою накладною № 3638 від 28.12.2021, тобто обов`язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм ст. 664 ЦК України.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

В матеріалах справи містяться платіжні документи на підтвердження факту часткової оплати відповідачем вартості поставленого товару на суму 551 360, 00 грн, у тому числі 200 000, 00 грн. на підставі рахунку № 4250 від 15.12.2021р.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за отриманий товар складає 502 720, 00 грн.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати за отриманий товар в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Інтер-Синтез» про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 502 720, 00 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Актів Груп" (65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушко,27, код ЄДРПОУ 38916263) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Синтез" (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, код ЄДРПОУ 25548331) 502 720 (п`ятсот дві тисячі сімсот двадцять) грн. та 7 540 (сім тисяч п`ятсот сорок) грн 80 коп - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 14 березня 2023 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко