Ухвала

від 14.03.2023 по справі 917/244/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

14.03.2023 Справа № 917/244/23

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянувши заяву

Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області

про скасування заходів забезпечення позову (вх. № 2820 від 06.03.2023)

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», село Піски, Миргородський район, Полтавська область 37233.

до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, вулиця Полтавська, будинок 4/16, місто Заводське, Миргородський район, Полтавська область, 37240

про визнання протиправним і скасувати рішення та визнання укладеною додаткової угоди

УСТАНОВИВ:

14.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» надійшла заява про забезпечення позову до подання позову.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» у справі № 917/244/23 про вжиття заходів забезпечення позову частково. Заборонив Заводській міській раді Миргородського району Полтавської області та будь - яким третім особам вчиняти будь - які дії, спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірмі «ЧБГ» права користування орендованими на підставі договору оренди землі від 17.12.2012 земельними ділянками комунальної власності площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 і площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими за межами населених пунктів на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, а також будь - які дії, спрямовані на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 і площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933 та поділ цих ділянок. В іншій частині заяви - суд відмовив.

Товариств з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» звернулося з позовом до Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення двадцять шостої сесії восьмого скликання Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області № 40 від 27.01.2023 «Про припинення договору оренди землі з ТОВ АФ «ЧБГ»;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 17.12.2012, укладеного Лохвицькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Червонозаводське бурякогосподарство», в редакції додаткової угоди від 07.12.2021. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.01.2023 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 14:30 25.04.2023.

Ухвалою Господарського суду від 01.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі № 917/244/23, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 14:30 25.04.2023.

06.03.2023 від Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову (вх. № 2820).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.03.2023 клопотання про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 14:45 14.03.2023.

13.07.2023 від позивача надійшли заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову (вх. № 3123), у яких позивач зазначає, що дізнавшись про ухвалу про забезпечення позову, відповідач повинен був припинити поділ земельних ділянок.

Обґрунтовуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, Заводська міська рада Миргородського району Полтавської області (надалі - відповідач) зазначає, що копія вказаної ухвали на її адресу не надходила.

02.03.2023 головний державний виконавець Благадир Д. Г. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Заводській міській раді вручив постанову про відкриття виконавчого провадження № 71141128 від 27.02.2023 на підставі ухвали про забезпечення позову Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі № 917/244/23.

Отже, про зазначену ухвалу Господарського суду Полтавської області Заводській міській раді стало відомо лише 02.03.2023, тому ухвала вчасно не була оскаржена.

Також, відповідач зазначає, що згідно з пунктом 37 типового договору оренди землі від 17.12.2012, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» з Лохвицькою районною державною адміністрацією, правонаступником якої є Заводська міська рада Миргородського району Полтавської області, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161- XIV, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 зазначеного договору передбачено строк дії договору до 17.01.2022.

Водночас за клопотанням ТОВ АФ «ЧБГ», яке було розглянуте 08.04.2022 на вісімнадцятій сесії Заводської міської ради восьмого скликання, продовжено термін дії договору на один рік - з 18.01.2022 до 17.01.2023, без права подальшої пролонгації та направлено додаткову угоду щодо продовження строку дії договору ТОВ АФ «ЧБГ» для підписання.

Ураховуючи викладене, як стверджує відповідач, строк дії договору оренди землі закінчився 17.01.2023.

Рішенням двадцять шостої сесії Заводської міської ради восьмого скликання від 27.01.2023 № 40 «Про припинення договору оренди землі з ТОВ АФ «ЧБГ» припинено договір оренди землі від 17.12.2012 на земельні ділянки комунальної власності площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 та площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933 у зв`язку з його закінченням.

Листом Заводської міської ради від 07.02.2023 за № 04-09/200 ТОВ АФ «ЧБГ» повідомлено про припинення договору оренди землі від 17.12.2012 у зв`язку з його закінченням.

Пунктом 21 зазначеного вище договору передбачено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-1V, державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Беручи до уваги викладені положення, державна реєстрація припинення права оренди здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав від 07.02.2023 припинено право оренди на земельну ділянку комунальної власності загальною площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 та на земельну ділянку комунальної власності загальною площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933.

17.01.2023 на двадцять шостій сесії Заводської міської ради восьмого скликання прийнято рішення про надання згоди на:

- поділ земельної ділянки та розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 45,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:010:0027, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, на три окремі земельні ділянки, без зміни цільового призначення, з метою продажу права оренди на земельних торгах;

- поділ земельної ділянки та розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 60,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:007:0933, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, на три окремі земельні ділянки, без зміни цільового призначення, з метою продажу права оренди на земельних торгах.

Станом на 22.02.2023 виготовлена технічна документація із землеустрою щодо поділу зазначених земельних ділянок та утворено 6 окремих земельних ділянок, кожній з яких присвоєні окремі кадастрові номери, а саме:

- земельна ділянка комунальної власності, площею 20,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:007:1219, згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2023;

- земельна ділянка комунальної власності, площею 20,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:007:1217 згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2023.;

- земельна ділянка комунальної власності, площею 20,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:007:1218 згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2023;

- земельна ділянка комунальної власності, площею 15,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:010:0165 згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2023;

- земельна ділянка комунальної власності, площею 15,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:010:0166 згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2023;

- земельна ділянка комунальної власності, площею 15,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:010:0167 згідно з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2023.

Отже, як зазначає відповідач, земельної ділянки комунальної власності, площею 45,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:010:0027 та земельної ділянки комунальної власності, площею 60,00 га, кадастровий номер 5322681100:00:007:0933 не існує та не може бути застосовано судом захід забезпечення позову щодо заборони Заводській міській раді Миргородського району Полтавської області та будь - яким третім особам вчиняти будь - які дії, спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірмі «ЧБГ» права користування орендованими на підставі договору оренди землі від 17.12.2012 року земельними ділянками комунальної власності площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 і площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими за межами населених пунктів на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, а також будь - які дії, спрямовані на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 і площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933 та поділ цих ділянок.

Ураховуючи викладене, керуючись статтею 145 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить суд скасувати захід забезпечення позову щодо заборони Заводській міській раді Миргородського району Полтавської області та будь - яким третім особам вчиняти будь - які дії, спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірмі «ЧБГ» права користування орендованими на підставі договору оренди землі від 17 грудня 2012 року земельними ділянками комунальної власності площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 і площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованими за межами населених пунктів на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, а також будь - які дії, спрямовані на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 і площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933 та поділ цих ділянок.

Під час вирішення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову суд керується наступним:

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2009 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Під час вирішення справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Водночас, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах (пункт 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003).

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Тобто забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду.

З наведеного убачається, що метою заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі № 917/244/23 було саме забезпечення ефективного судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову судом надана оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Частиною 1 статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Водночас суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 15/155-б.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.

Однак обставини, якими заявник обґрунтовує клопотання про скасування заходів забезпечення позову, не вказують на нівелювання підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а зводяться до заперечень позовних вимог по суті.

Крім того, незважаючи на ухвалу суду про забезпечення позову від 16.02.2023 відповідач прийняв рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності площею 45,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:010:0027 і площею 60,00 га з кадастровим номером 5322681100:00:007:0933, чим умисно порушив встановлену судом заборону.

Проте відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема поділу та або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначний цивільним законодавством спосіб.

На час розгляду клопотання ухвала Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі № 917/1479/22 про вжиття заходів забезпечення позову є чинною.

Будь - яких інших обставин, які вказують на те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджатиме належному виконанню судового рішення відповідач не навів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі № 917/244/23.

Ухвала набирає законної сили у порядку, установленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до частини 5 статті 145 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 14.03.2023.

Суддя Дмитро СІРОШ