Рішення

від 07.03.2023 по справі 917/1695/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2023 Справа № 917/1695/22

за позовною заявою СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ, юридична адреса: м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім. 35, м. Харків, 61022, Ідентифікаційний код юридичної особи 22630473, ел. пошта: khrv@amcu.gov.ua

до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 9 «ПОЛТАВАНАФТОГАЗБУД», юридична адреса: вул. Шевченка, 1А, с. Терешки, Полтавська обл., 38762 Ідентифікаційний код юридичної особи - 01291471, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 67 966,00 грн

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Дикань О.М., док. в справі

від відповідача: не з"явився

СХІДНЕ МІЖОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 9 «ПОЛТАВАНАФТОГАЗБУД» про стягнення штрафу, накладеного Рішенням від 26.02.2020 №66/11-р/к, у розмірі 33 983,00 гривні та пені за невиконання Рішення від 26.02.2020 №66/11-р/к у розмірі 33 983,00 гривні на загальну суму 67 966,00 гривень.

Ухвалою від 26.12.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Інші заяви по суті справи від сторін до суду не надходили.

У підготовчому засіданні, 19.01.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 19.01.2023 суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1695/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.02.2023 відкладено розгляд справи на 07.03.2023.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку представників не забезпечив.

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає, що копії ухвал, що направлялися відповідачу за адресою згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Шевченка, 1А, с. Терешки, Полтавська обл., 38762), повернулися до суду із поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало. Відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: "свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду" .

Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, суд зазначає, що Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

На переконання суду, відсутність будь-яких заяв або клопотань у даній справі з боку відповідача свідчить про незацікавленість відповідача у її своєчасному розгляді.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/1695/22.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.03.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 6.5 пункту 6 розпорядженням Голови Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) від 28.11.2019 № 23-рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України», (зі змінами) (далі - Розпорядження № 23-рп), постановлено припинити з 01.06.2020 Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код - 21076316) шляхом приєднання до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код - 22630473) (копія Витягу з Розпорядження № 23-рп додається, оригінал знаходиться у Комітеті).

Підпунктом 6.6 пункту 6 Розпорядженням № 23-рп визначено, що Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код - 22630473), є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код - 21076316).

У підпунктах 6.11 та 6.13 пункту 6 Розпорядженням № 23-рп зазначається, що Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код - 21076316) з 01.06.2020 необхідно припинити виконання функцій, які було покладено на нього Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням Комітету № 32-р від 23.02.2001 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (далі - Положення про територіальне відділення), а Харківському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код - 22630473) з 02.06.2020 необхідно розпочати виконання функцій, покладених на територіальне відділення Положенням про територіальне відділення.

21.10.2022 Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України припинено (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань додається).

Відповідно до підпунктів 7.6 та 7.7 пункту 7 Розпорядження № 23-рп найменування Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22630473) з 02.06.2020 змінюється на СХІДНЕ МІЖОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ.

Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - ПОТВ АМКУ) за результатами розгляду справи № 66-13-50/66-19 про порушення ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 9 «ПОЛТАВАНАФТОГАЗБУД» (ідентифікаційний код - 01291471) (далі - ПрАТ «БУ-9 «ПНГБ», Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу прийнято Рішення від 26.02.2020 № 66/11-р/к (далі - Рішення № 66/11-р/к).

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 66/11-р/к визнано дії ПрАТ «БУ-9 «ПНГБ», які полягали у неподанні інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 08.10.2019 № 66-02/2508 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» .

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення № 66/11-р/к за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ» накладено штраф у розмірі 33 983,00 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят три) гривні.

Сума штрафу згідно Рішення № 66/11-р/к підлягала сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення відповідачем.

Копію Рішення № 66/11-р/к із супровідним листом від 10.03.2020 № 66-02/571 було направлено до ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ» рекомендованим повідомленням № 36001 1490865 5, яке повернулося до ПОТВ АМКУ з позначкою на конверті «повернуто по закінченню строку зберігання».

Інформацію про Рішення № 66/11-р/к було опубліковано в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 93 (6707) від 20.05.2020. Отже, копія Рішення № 66/11-р/к вважається такою, що отримана ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ» 01.06.2020 (оскільки 30.05.2020 та 31.05.2020 припадають на вихідні дні - суботу та неділю відповідно).

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.

Таким чином, штраф, накладений Рішенням № 66/11-р/к на ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ», підлягав сплаті з урахуванням статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 03.08.2020 (включно) (оскільки 01.08.2020 та 02.08.2020 вихідні дні - суботу та неділю відповідно).

Як вказує позивач, відповідач всупереч згаданих приписів закону штраф, накладений Рішенням № 66/11-р/к не сплатив. Станом на 07.12.2022 жодних документів на підтвердження сплати штрафу ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ» до Відділення не подавало.

За прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 66/11-р/к, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 33 983,00 грн.

Згідно наведеного у позові розрахунку пені за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № № 66/11-р/к, позивач обчислював пеню таким чином:

Нарахування пені починається з 04.08.2020.

Періоди нарахування пені за прострочення сплати штрафу:

- з 04.08.2020 до 07.12.2022 (включно) (856 днів).

Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 856 днів.

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає:

33 983,00 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят три) гривні (розмір штрафу, накладеного Рішенням № 66/11-р/к) * 1,5 % (відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 509,75 гривень.

За 856 днів прострочення сплати штрафу, сума пені складає:

509,75 гривень * 856 днів = 436 346,00 гривень.

Згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, розмір пені складає 33 983,00 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят три) гривні.

Позивач вказує, що станом на день подання позовної заяви Комітет не отримував від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням № № 66/11-р/к та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 66/11-р/к, тому, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаних нарахувань.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. (ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. (ч. 2,3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Як встановлено судом, що згідно рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2020 № 66/11-р/к за результатами розгляду справи № 66-13-50/66-19 про порушення ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 9 «ПОЛТАВАНАФТОГАЗБУД» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано дії ПрАТ «БУ-9 «ПНГБ», які полягали у неподанні інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 08.10.2019 № 66-02/2508 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ» накладено штраф у розмірі 33 983,00 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят три) гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що копію Рішення № 66/11-р/к із супровідним листом від 10.03.2020 № 66-02/571 було направлено до ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ» рекомендованим повідомленням № 36001 1490865 5, яке повернулося до ПОТВ АМКУ з позначкою на конверті «повернуто по закінченню строку зберігання».

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:

відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -

рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси Відповідача).

Інформацію про Рішення № 66/11-р/к було опубліковано в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 93 (6707) від 20.05.2020. Отже, копія Рішення № 66/11-р/к вважається такою, що отримана ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ» 01.06.2020 (оскільки 30.05.2020 та 31.05.2020 припадають на вихідні дні - суботу та неділю відповідно).

Отже, штраф, накладений Рішенням № 66/11-р/к на ПРАТ «БУ-9 «ПНГБ», підлягав сплаті з урахуванням статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 03.08.2020 (включно) (оскільки 01.08.2020 та 02.08.2020 вихідні дні - суботу та неділю відповідно).

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Докази оплати відповідачем штрафу в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивачем розрахована та заявлена до стягнення пеня за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № № 66/11-р/к, за період з 04.08.2020 до 07.12.2022.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.

Оскільки відповідач у визначені законодавством строки не сплатив нарахований йому штраф, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно нарахував відповідачу пеню, яка дорівнює 33 983,00 гривень.

Відповідно до ч.7 та 9 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Оскільки рішення рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2020 № 66/11-р/к є таким що набрало чинності та є обов`язковим до виконання, і відповідач при цьому не надав суду доказів сплати штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 66/11-р/к в добровільному порядку, в даному випадку суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача до державного бюджету України 33 983,00 грн штрафу та 33 983,00 грн пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 481, 00 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 9 «ПОЛТАВАНАФТОГАЗБУД» (юридична адреса: вул. Шевченка, 1А, с. Терешки, Полтавська обл., 38762 Ідентифікаційний код юридичної особи - 01291471) штраф у розмірі 33 983,00 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят три) грив та пеню у розмірі 33 983,00 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісімдесят три) грив на загальну суму 67 966,00 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків.

3. Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ № 9 «ПОЛТАВАНАФТОГАЗБУД» (юридична адреса: вул. Шевченка, 1А, с. Терешки, Полтавська обл., 38762 Ідентифікаційний код юридичної особи - 01291471) на користь СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (юридична адреса: м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім. 35, м. Харків, 61022, Ідентифікаційний код юридичної особи 22630473) судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.03.2023

Суддя Киричук О.А.