Рішення

від 02.03.2023 по справі 917/684/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023 Справа № 917/684/22

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофід Україна", вул. Ігорєва 12, смт. Калинівка, Броварський район, Київська область, 07443

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Стандарт", вул.Менделєєва, буд. 13/2, м. Кременчук, Полтавська область, 39619

про стягнення 2 250 637,48 грн. заборгованості,

Суддя Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Теницька В.М.

Представники згідно протоколу судового засідання від 02.03.2023 р.

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофід Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Стандарт" про стягнення 2 250 637,48 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами Договору поставки № 22/01/20 від 22.01.2020, з яких : 1 038 014,00 грн основний борг за отриманий товар, 296 872,94 грн пеня за період з 09.03.2021 по 23.06.2022, 639 436,71 грн штрафу, 227 951,52 грн інфляційних втрат за період з 09.03.2021 по 31.05.2022 та 48 362,31 грн 3% річних від суми боргу за період з 09.03.2021 по 23.06.2022.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив виготовлення та оплату за отриманий товар у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія Договору поставки № 22/01/20 від 22.01.2020; копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних; копії рахунків-фактур; копії банківських виписок; копію акту звірки взаєморозрахунків; копію претензії від 09.05.2022 з доказами направлення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022 року справу № 917/684/22 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 13.07.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофід Україна" залишив без руху, надав строк для усунення недоліків та встановив спосіб усунення недоліків у позовній заяві.

28.07.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофід Україна" за вх. № 5060 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Суд ухвалою від 28.07.2022 року прийняв зазначену вище позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 25.08.2022 року на 11:00 год.

Суд ухвалою від 25.08.2022 року відклав підготовче засідання на 22.09.2022 року на 10:00 год. з огляду на неявку представників сторін.

Суд ухвалою від 22.09.2022 року частково задовольнив клопотання позивача та ухвалив провести судове засідання 19.10.2022 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з урахуванням технічних можливостей у суді.

Суд ухвалою від 19.10.2022 року відклав підготовче засідання на 24.11.2022 року на 11:00 год. з огляду на неявку представників сторін.

У зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 24.11.2022 не відбулося.

Суд ухвалою від 18.01.2023 призначив підготовче засідання у справі на 08.02.2023 року на 09:40 год.

Суд ухвалою від 08.02.2023 закрив підготовче провадження у справі 917/684/22 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 02.03.2023 року на 11:00 .

У судові засідання відповідач представництво не забезпечив, вимог суду не виконав, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Ухвали суду від 22.09.2022 року (разом з попередніми ухвалами, зокрема, ухвалою від 28.07.2022 року), що були надіслані судом на вказану у позовній заяві адресу відповідача (вул. Переяславська, 42, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) та на змінену з 25.07.2022 року адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Менделєєва, буд. 13/2, м. Кременчук, Полтавська обл. 39619), повернуті поштою з відміткою про відсутність адресата за вказаними адресами.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 28.07.2022, якою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов, вважається врученою відповідачу 31.10.2022 р.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

02.03.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази і письмові пояснення, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

22.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофід Україна" (далі - Позивач, Продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Стандарт" (далі - Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 22/01/20 (далі - Договір, а.с. 11-12).

У Договорі сторони, зокрема, узгодили наступне :

- Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору);

- Предмети поставки за цим Договором, їх найменування, асортимент, кількість, якість та комплектність визначені у відповідних видаткових накладних, та/або Додатках-специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору);

- Поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до поданих Покупцем та погоджених Продавцем письмових заявок (замовлень). Заявка може передаватися усно по телефону, при цьому Покупець зобов`язаний на вимогу Продавця підтвердити таку заявку в паперовій формі (п. 3.1. Договору);

- Покупець оплачує поставлений Продавцем товар за цінами, які вказуються в рахунках та видаткових накладних на кожну окрему поставку. Продавець до моменту поставки товару Покупцю має право змінити ціни. Якщо Покупець прийняв товар (підписав видаткову накладну) - вважається, що ціни на товар, вказані у відповідних рахунку та видатковій накладній, погоджені Сторонами (п. 4.1. Договору);

- розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України. Датою платежу вважається дата фактичного надходження коштів за поставку на розрахунковий рахунок Продавця, номер якого вказується у відповідному рахунку (п. 5.1. Договору);

- порядок оплати: 100% суми кожної поставки сплачується після отримання Товару згідно відповідної видаткової накладної протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту переходу права власності на Товар. Датою переходу права власності на товар вважається дата виписки відповідної видаткової накладної (п. 5.2. Договору);

- у разі наявності заборгованості Покупця грошові кошти, що надходять від Покупця як оплата за отриманий по Договору товар, зараховуються Продавцем в рахунок погашення заборгованості Покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої видаткової накладної, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу (п. 5.3. Договору);

- у разі порушення строків оплати за поставлений Товар Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого прострочення, за кожний день затримки від суми заборгованості, до моменту оплати поставленого товару, не обмежуючись шестимісячним строком передбаченим п. 6 1 ст. 232 ГК України (п. 7.2. Договору);

- Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань згідно цього Договору здійснюється включно до моменту виконання такого зобов`язання винною стороною, і в такому випадку застосовується позовна давність в 3 (три) роки (п. 7.5. Договору);

- даний Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 21.12.2020 року, закінчення строку дії цього Договору не тягне за собою припинення зобов`язань по оплаті поставленого товару. Якщо сторони після спливу терміну дії Договору продовжують співпрацювати в сфері, визначеній розділом 1 цього Договору, та не заявляють про зміну або припинення умов Договору, вважається, що даний Договір автоматично пропонується на кожний наступний календарний рік до 31 грудня, без укладання додаткової письмової угоди (п. 6.1 та п. 6.2 Договору).

На виконання умов Договору, у період з 22.02.2021 року по 05.04.2022 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 4 262 911,41 гривень, що підтверджується видатковими накладними, а також товарно-транспортними накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін (копії наявні у матеріалах справи, а.с. 13-48), а саме :

-Видатковою накладною №91 від 22.02.2021р. на загальну суму 184 400,73 грн;

-Видатковою накладною №123 від 15.03.2021р. на загальну суму 392 574,72 грн;

-Видатковою накладною №131 від 17.03.2021р. на загальну суму 135 008,20 грн;

-Видатковою накладною №189 від 14.04.2021р. на загальну суму 141 680,00 грн;

-Видатковою накладною №205 від 16.04.2021р. на загальну суму 148 980,00 грн;

-Видатковою накладною №226 від 27.04.2021р. на загальну суму 275 843,68 грн;

-Видатковою накладною №276 від 18.05.2021р. на загальну суму 359 768,43 грн;

-Видатковою накладною №308 від 11,06.2021р. на загальну суму 363 893,00 грн;

-Видатковою накладною №338 від 12.07.2021р. на загальну суму 203 500,00 грн;

-Видатковою накладною №376 від 05.08.2021р. на загальну суму 280 000,00 грн;

-Видатковою накладною №414 від 26.08.2021р. на загальну суму 207 538,00 грн;

-Видатковою накладною №453 від 16.09.2021р. на загальну суму 416 308,00 грн;

-Видатковою накладною №486 від 12.10.2021р. на загальну суму 261 938,00 грн;

-Видатковою накладною №516 від 27.10.2021р. на загальну суму 273 710,65 грн;

-Видатковою накладною №562 від 23.11.2021р. на загальну суму 273 768,00 грн;

-Видатковою накладною №589 від 08.12.2021р. на загальну суму 208 000,00 грн;

-Видатковою накладною №612 від 28.12.2021р. на загальну суму 136 000,00 грн.

В порушення у мов Договору відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару у сумі 3 224 897,41 грн та з порушенням строків визначених п. 5.2 Договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок (а.с. 59-67).

Як зазначає позивач, станом на 26.06.2022 з боку відповідача перед позивачем рахується заборгованість за Договором у розмірі 1 038 014,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 250 637,48 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами Договору поставки № 22/01/20 від 22.01.2020, з яких : 1 038 014,00 грн основний борг за отриманий товар, 296 872,94 грн пеня за період з 09.03.2021 по 23.06.2022, 639 436,71 грн штрафу, 227 951,52 грн інфляційних втрат за період з 09.03.2021 по 31.05.2022 та 48 362,31 грн 3% річних від суми боргу за період з 09.03.2021 по 23.06.2022.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором оплатив отриманий товар не у повному обсязі та з порушенням строків, заборгованість останнього складає 1 038 014,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 038 014,00 грн заборгованості, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України). Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі порушення строків оплати за поставлений Товар Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого прострочення, за кожний день затримки від суми заборгованості, до моменту оплати поставленого товару, не обмежуючись шестимісячним строком передбаченим п. 6 ст. 232 ГК України. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань згідно цього Договору здійснюється включно до моменту виконання такого зобов`язання винною стороною, і в такому випадку застосовується позовна давність в 3 (три) роки (п. 7.5. Договору).

Тобто, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 296 872,94 грн за період з 09.03.2021 по 23.06.2022 та 639 436,71 грн штрафу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 227 951,52 грн інфляційних втрат за період з 09.03.2021 по 31.05.2022 та 48 362,31 грн 3% річних від суми боргу за період з 09.03.2021 по 23.06.2022, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 038 014,00 грн. основного боргу за отриманий товар, 296 872,94 грн. пені, 639 436,71 грн. штрафу, 227 951,52 грн. інфляційних втрат, 48 362,31 грн. 3% річних від суми боргу, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 34 099,29 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 231-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Стандарт" (вул.Менделєєва, буд. 13/2, м. Кременчук, Полтавська область, 39619, код ЄДРПОУ 40404102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофід Україна" (вул. Ігорєва 12, смт. Калинівка, Броварський район, Київська область, 07443, код ЄДРПОУ 31781061) 1 038 014,00 грн. основного боргу за отриманий товар, 296 872,94 грн. пені, 639 436,71 грн. штрафу, 227 951,52 грн. інфляційних втрат, 48 362,31 грн. 3% річних від суми боргу та 34 099,29 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повне рішення підписане 13.03.2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик