Рішення

від 13.03.2023 по справі 242/5784/16-ц

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/5784/16-ц

2/242/244/23

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.02.2014 року між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 2633 з відсотковою ставкою 16,0 % річних строком на 180 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 02.02.2019 року на суму 380000,00 грн. В забезпечення виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит № 2633 від 03.02.2014 року укладено договір поруки № 1 від 03.02.2014 року, за яким ОСОБА_2 є поручителем ОСОБА_1 . Зобов`язання за договором про іпотечний кредит ОСОБА_1 належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 04.02.2016 року становить 340802,24 грн., а саме: 274692,24 грн. заборгованість за основним боргом; 66110,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками. З метою погашення остаточної заборгованості за кредитом позивач неодноразово звертався до боржників щодо погашення заборгованості, проводились бесіди, здійснювалися дзвінки на мобільний телефон. Однак, жодних заходів з погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит відповідачами вжито не було. У зв`язку з чим просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитом в розмірі 340802,24 грн., яка складається з 274692,24 грн. заборгованість за основним боргом; 66110,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; стягнути з ОСОБА_2 , яка є солідарним боржником ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитом в розмірі 340802,24 грн., яка складається з 274692,24 грн. заборгованість за основним боргом; 66110,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; а також стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 5112,03 грн.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що станом на 12.05.2021 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитом складає 611165,92 грн., а саме: загальна сума основної заборгованості(основного боргу) 274692, 24 грн.; сума процентів за користування кредитом 128012,52 грн.; сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту 90867,52 грн.; сума втрат від інфляції на суму нарахованих та не сплачених процентів 67933,09 грн.; розмір 3% річних на суму простроченого кредиту 30997, 54 грн.; 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів 18669,01 грн., що підтверджується банківським розрахунком. Відповідно до розпорядження Президента України від 20.05.99 № 106, постанови КМУ від 21.05.99 № 876 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» є державним банком шляхом перетворення Державного спеціалізованого банку України у Державний Ощадний банк України з організаційно-правовою формою акціонерне товариство, який зареєстровано Національним банком України 26.05.99 та змінено на АТ «Державний ощадний банк України». У зв`язку з чим, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 611165,92 грн. та судовий збір у розмірі 2556,01 грн. з кожного відповідача.

Ухвалою Селидівськогоміського судуДонецької областівід 30квітня 2021року скасованозаочне рішенняСелидівського міськогосуду Донецькоїобласті від09.06.2017року поцивільній справі №242/5784/16-цза позовом АТ «Ощадбанк»в особіфілії Донецькеобласне управлінняАТ «Ощадбанк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитом,визначено розглядсправи проводитизаправилами позовного (загального) провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 14.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

У відзивіна позовнузаяву,що наданийпредставником відповідачаОСОБА_1 , зазначено, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не надані суду жодні первинні документи(їх засвідчені копії), що могли б підтвердити факт видачі кредиту на суму 380 тис. грн. та наявну суму заборгованості позичальника станом на дату подання позову; не надано належним чином оформлених виписок про стан рахунків позичальника, даних балансу, меморіальних ордерів, квитанцій, будь-яких інших первинних документів. Викладені в позові твердження стосовно факту видачі кредиту та суми заборгованості не знаходять свого документального підтвердження. Копія розпорядження, надана позивачем, не стосується факту видачі кредиту відповідачу, надані виписки підписані неповноважною на це особою, а рахунок вимог позивача не може підтверджувати існування кредитної заборгованості, оскільки не є касовим документом або документом первинного бухгалтерського обліку. Отже, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо надання кредитних коштів договором про іпотечний кредит в зазначеному позивачем розмірі. Крім того, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку вимог банку станом на 12.05.2021 року. Крім того, не погоджуються з розміром процентної ставки в розрахунку заборгованості, у відзиві зазначено, що виходячи з розрахунків позивача, процентна ставка, відповідно до якої обчислювалась заборгованість відповідача за кредитним договором, вказана 16,0%. Відповідно до Договору про надання часткової компенсації процентів, Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зобов`язане відшкодувати частину відсотків за кредитним договором, який і є предметом спору. У відзиві на позовну заяву просять відмовити у задоволенні позову.

Крім того, представником відповідача ОСОБА_1 надані письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач є внутрішньо переміщеною особою та відповідно до ч.1, ч.2 ст.9-2 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» звільняється від сплати процентів річних від простроченої суми та втрат від інфляції. Також зазначено, що позов позивачем пред`явлено 29.12.2016 року, тому вважають, що проценти за користування кредитом можуть бути стягнуті за трирічний період, що передував даті пред`явлення позову, тобто з 01.10.2014 року(згідно інформації позивача дата виникнення прострочки) по 29.12.2016 року(дата подання позову). У зв`язку з чим, сума заборгованості за відсотками згідно розрахунку позивача за період з 05.01.2017 року по 21.12.2017 року на суму 43930, 69 грн. не може бути стягнена з відповідача, як така, що перевищує трирічний період до пред`явлення позову. Разом з тим, сума заборгованості за відсотками згідно з розрахунком позивача за період з 01.10.2014 по 05.01.2017 розраховано позивачем, виходячи із розміру відсотків 16%, а не 3%, як це передбачено Договором про надання часткової компенсації процентів. Виходячи із розміру користування за кредитом 3%, відповідач вважає, що належна сума заборгованості за відсотками за кредитом становить 17883,21 грн., про що надав розрахунок та просив долучити до матеріалів справи довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, прийняти його пояснення та розрахунок.

Представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначив що 03 лютого 2014 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 2633. Відповідно до умов п. 1.1 Договору банк зобов`язувався надати позичальнику ОСОБА_1 на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 380 000,00, а позичальник зобов`язувався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі 380 000,00 грн., а також сплачувати проценти за користуванням кредитом у розмірі 16 % (шістнадцять) річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою. Кредит надавався на 180 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 02 лютого 2029 року. Згідно з положеннями п. 1.3 Договору надання кредиту здійснюється одноразово з рахунку для обліку кредиту № 22336106004429 у філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» шляхом перерахування Кредиту на рахунок продавця Лоту облігацій № НОМЕР_1 , в ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК», код банку 334969, на підставі Договору купівлі продажу Лоту облігацій, укладеному між Позичальником, Банком і Продавцем протягом 1 робочого дня з моменту виконання Позичальником умов, що зазначені в п.1.4 Договору. Підпунктами 4.3.1, 4.3.2 Договору передбачено зобов`язання Позичальника належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за Договором та повернути Кредит в сумі 380 000,00 грн., своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені Договором, а у випадку невиконанні або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по Договору сплатити неустойку (штраф, пеню), у строки та на умовах, що визначені Договором. Враховуючи приписи п.п. 4.3.18 Позичальник зобов`язаний у тридцятиденний строк повідомити Банк про зміну реєстрації свого постійного місце проживання (реєстрації), зміну місце працевлаштування, прізвища, імені, по-батькові, та інші обставини, що можуть вплинути на виконання зобов`язань за Договором, а відповідно до положень п. 8.4 Договору - Сторони зобов`язані вчасно повідомляти одна одну про зміну адреси, місце проживання, номерів телефонів, всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію Договору та виконання зобов`язань по ньому. Всупереч положенням п.п. 4.3.18, 8.4 Договору Банк не отримував повідомлень про наявність відповідних змін. Положеннями п. 8.1 Договору регламентовано, що Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань по такому Договору.Відповідно до положень п. 9.1 Договору оригінал примірника Договору отримано ОСОБА_1 після його підписання, а, також, Договір Сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується підписами Сторін, які діють у повній відповідності з наданими їм повноваженнями та повним розумінням предмета та змісту Договору.Також, 03 лютого 2014 року в забезпечення виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит № 2633 було укладено договір поруки № 1, за яким ОСОБА_2 є поручителем ОСОБА_1 . Пунктом 2.1 договору поруки № 1 від 03 лютого 2014 року регламентовано, що поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору та додаткових договорів до нього. АТ «Ощадбанк» зобов`язання за Договором про іпотечний кредит виконав належним чином, в свою чергу, не зважаючи на умови Договору, позичальник ОСОБА_1 тривалий час, а саме з жовтня 2014 року, не виконує взяті на себе зобов`язань по Договору.Щодо нарахування та сплати процентів за користування кредитом зазначив, що позичальник відповідно до п.1.6 Договору про Іпотечний кредит зобов`язаний сплачувати Банку за користування кредитом плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначені в Договорі про іпотечний кредит № 2633 від 03 лютого 2014 року.Згідно з положеннями п.п. 1.6.1 Договору при нарахуванні та сплаті процентів за користування Кредитом Сторони повинні керуватися наступним: на період з дня видачі Кредиту та до дати (терміну) остаточного погашення Кредиту, визначеної Договором, проценти за користування Кредитом нараховуються Банком в розмірі 16 (шістнадцяти) % процентів річних. Процентна ставка є фіксованою (п.п. 1.6.1.1 Договору); при нарахуванні процентів за користування Кредитом враховується перший і не враховується останній день користування кредитом (п.п. 1.6.1.2 Договору); процентна ставка нараховується Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до моменту закінчення строку, на який надано Кредит. Сплата процентів здійснюється згідно з графіком платежів, який наведено в таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, що є додатком № 1 до Договору, або достроково відповідно до порядку визначеного розділом 3 Договору наступним чином.Нараховані проценти з розрахунку 3 (три) % річних сплачується Позичальником самостійно, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, визначений п. 1.4.3 Договору (відповідно п.п.1.6.1.3.1 Договору); інша частина нарахованих процентів з розрахунку 13 (тринадцять) % річних, сплачується Позичальником самостійно, в тому числі за рахунок коштів, які будуть перераховані Одержувачем на поточний рахунок, визначений п. 1.4.3 Договору, згідно з Договором про надання часткової компенсації процентів (п.п. 1.6.1.3.2 Договору).Позичальник зобов`язаний у терміни, визначені Графіком платежів, забезпечити наявність на поточному рахунку, визначеному п. 1.4.3 Договору, суми грошових коштів, достатньої для сплати в повному розмірі процентів за користування Кредитом відповідно до умов Договору (п.п. 1.6.1.3.3 Договору). 22.06.2022 Конституційний Суд України ухвалив рішення №6-р(ІІ)/2022 у справі №3-188/2020(455/20) за конституційною скаргою АТ «Ощадбанк» щодо відповідності Конституції України припису першого речення ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України (формула вказаного припису: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу).Рішенням Конституційного Суду України даний припис визнано конституційним та таким, що не обмежує права банку на отримання процентів як плати за користування кредитом. Конституційний Суд України дійшов висновку, що як на момент укладення кредитного договору, так і упродовж строку кредитування банк має правомірні очікування на отримання процентів за користування грошима до дня повернення кредиту, а відтак право вимоги банку щодо сплати йому таких процентів є майном та відповідно об`єктом права власності, захист якого гарантує ст. 41 Конституції України. Застосування припису першого речення ч. 1 ст. 1050 Кодексу як такого, що його скеровано на надання кредитодавцеві права на отримання трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат як заходів цивільної відповідальності за неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань, не може впливати на право кредитодавця на отримання процентів як плати за користування кредитом, тобто на право вимагати від боржника виконання зобов`язань за кредитним договором у натурі.Також, 18.01.2022 Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/17048/17 зроблено висновок про те, що умови договору про нарахування процентів за користування кредитом до моменту фактичного повернення кредиту мають правомірно враховуватись. Суд відзначив, що посилання на правові висновки у справах №444/9519/12 та №912/1120/16 (негативні для банків) є нерелевантні. Щодо відшкодування часткової компенсації процентів за кредитом зазначив наступне: 03 лютого 2014 року між АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 та Донецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі за текстом Одержувач/Фонд) було укладено договір про надання часткової компенсації процентів № 1.Згідно з умовами п.п. 1.2.4 Договору про надання часткової компенсації процентів №1 розмір процентів, що буде сплачуватися Позичальником ОСОБА_1 за користування кредитом 16 % річних, з яких Позичальником сплачується згідно умов кредитного договору зокрема, але не виключно, за рахунок власних коштів проценти у розмірі 3 % річних, решта суми процентів у розмірі 13 % сплачується за рахунок коштів Часткової компенсації процентів, внесених Одержувачем бюджетних коштів на рахунок Позичальника згідно умов такого договору.Пунктом 2.1 Договору про надання часткової компенсації процентів № 1 передбачено, що Одержувач зобов`язаний виплачувати Позичальнику часткову компенсацію процентів за умови фактичного надходження Одержувачу бюджетних коштів на такі цілі та відсутності обставин визначених цим Договором і Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 343 (із змінами та доповненнями), права на отримання часткової компенсації.Відповідно до положень п. 2.7 Договору про надання часткової компенсації процентів № 1 Позичальник у стоки, визначені Договором про іпотечний кредит, вносить на свій спеціальний поточний рахунок, зазначений в п. 2.6 Договору черговий платіж, передбачений Договором про іпотечний кредит, за виключенням суми процентів належних до сплати за Договором про іпотечний кредит, що відповідає сумі Часткової компенсації процентів.Згідно з положеннями п.п. 3.2.1 Договору про надання часткової компенсації процентів № 1 Позичальник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми коштів, що визначені у Договорі про іпотечний кредит до повного виконання зобов`язань за Договором про іпотечний кредит.Пунктом 2.9 Договору про надання часткової компенсації процентів № 1 визначені обставини за яких припиняється надання Часткової компенсації процентів з дня їх настання: прострочення Позичальником платежів за договором про іпотечний кредит більше ніж на 180 календарних днів (п.п. 2.9.1 Договору); порушення Позичальником умов Договору (п.п. 2.9.2 Договору); часткова компенсація процентів здійснюється у межах коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті на відповідний рік.Також, пунктом 5.1 Договору про надання часткової компенсації процентів регламентовано, що враховуючи, що Одержувач уклав цей Договір з урахуванням інформації та документів, які були надані Позичальником до Одержувача для отримання Часткової компенсації процентів, Позичальник підписанням цього договору гарантує (надає запевнення) що: надання ним Одержувачу інформації та документів є достовірними; він забезпечить належне виконання зі своєї сторони умов Договору про іпотечний кредит; він не допустить настання обставин, які будуть підставою для розірвання Договору про іпотечний кредит або надання Банком вимоги про дострокове погашення Кредиту.Порушення вказаних в п. 5.1 Договору гарантій (запевнень) є порушеннями умов цього Договору зі сторони Позичальника (п.5.2 Договору). Щодо виписки з особових рахунків клієнтів зазначив наступне:Відповідно до статті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Банки зобов`язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та міжнародних стандартів фінансової звітності. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. Статтею 41 Закону України «Про Національний банки України» регламентовано, що Національний банк встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постанова Правління Національного банку України за № 75 від 04 липня 2018 року (дала за текстом Положення) встановлює основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України. Згідно з нормами п. 34 Положення Банк самостійно визначає свою облікову політику, розробляє систему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і контролю за операціями, визначає права працівників на підписування документів, затверджує правила документообороту і технологію оброблення облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Відповідно до приписів п. 61 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій (п. 62 Положення). З огляду на викладене, надані Позивачем банківські виписки з рахунків Позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Документи кредитної справи по боржнику ОСОБА_1 , договір про іпотечний кредит № 2633 від 03 лютого 2014 року передано для централізованого зберігання до центрального апарату АТ «Ощадбанк» м. Київ.

Третя особа - представник Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Виивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази суд встановив наступне.

Згідно договору про іпотечний кредит № 2633 від 03.02.2014 року, між Публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено іпотечний кредит.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору банк зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_1 на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 380 000,00, а позичальник зобов`язувався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі 380 000,00 грн., а також сплачувати проценти за користуванням кредитом у розмірі 16 % (шістнадцять) річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Кредит надавався на 180 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 02 лютого 2029 року.

Підпунктами 4.3.1, 4.3.2 Договору передбачено зобов`язання Позичальника належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за Договором та повернути Кредит в сумі 380 000,00 грн., своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені Договором, а у випадку невиконанні або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по Договору сплатити неустойку (штраф, пеню), у строки та на умовах, що визначені Договором.

Відповідно до п.п. 4.3.18 Позичальник зобов`язаний у тридцятиденний строк повідомити Банк про зміну реєстрації свого постійного місце проживання (реєстрації), зміну місце працевлаштування, прізвища, імені, по-батькові, та інші обставини, що можуть вплинути на виконання зобов`язань за Договором, а відповідно до положень п. 8.4 Договору - Сторони зобов`язані вчасно повідомляти одна одну про зміну адреси, місце проживання, номерів телефонів, всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію Договору та виконання зобов`язань по ньому.

Згідно п. 8.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань по такому Договору.

Відповідно до положень п. 9.1 Договору оригінал примірника Договору отримано ОСОБА_1 після його підписання, а, також, Договір Сторонами прочитаний, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується підписами Сторін, які діють у повній відповідності з наданими їм повноваженнями та повним розумінням предмета та змісту Договору.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит № 2633 від 03.02.2014 року укладено договір поруки № 1 від 03.02.2014 року, згідно з яким ОСОБА_2 , як поручитель зобов`язалася самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов`язання перед кредитором.

Відповідно до п. 3.2.2 зазначеного договору у випадку повного або часткового невиконання(неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно розрахунку заборгованості ПАТ «Державний Ощадний банк України» Філія - Донецьке обласне управління Відділ Бек-офісу станом на 04 лютого 2016 року за кредитним договором № 2633 від 03.02.2014 року, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість складає 340802,24 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 274692, 24 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 66110,00 грн.

Згідно розрахунків, наданих АТ «ДержавнийОщадний банкУкраїни» 19.05.2021 року до заяви про уточнення позовних вимог, загальна сума про стягнення кредитної заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних від прострочених сум заборгованості заборгованості станом на 12 травня 2021 року становить 611165,92 грн., з яких: сума втрат від інфляції на суму простроченного кредиту 90861,52 грн.; сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів 67933,09 грн.; 3% річних на суму простроченного кредиту 30997,54 грн.; 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів 18669, 01 грн.

Згідно Статуту Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» - Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» є державним банком.

Банк утворено відповідно до розпорядження Президента України від 20.05.99 № 106, постанови КМУ від 21.05.99 № 876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного банку України у відкрите акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України», тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство.

Банк є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного банку України, зареєстрованого Національним банком 31 грудня 1991 р. за № 4.

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 05.11.2021 до переліку взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та перебувають на обліку ЄІБДВПО входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 та 20.06.2014 року перемістився з тимчасово окупованої території України та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 25.11.2019, що також підтверджується довідкою від 01.10.2021 №3007- 5000401536 про взятя на облік внутрішньо переміщеної особи; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка булла зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 та 17.05.2016 року перемістилася з тимчасово окупованої території України та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 21.08.2018 року.

Відповідно дост. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.610,612Цивільного кодексуУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст. 1054 Цивільного кодексу Українипередбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч. 1ст. 1049 Цивільного кодексу Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1ст. 1048 Цивільного кодексу Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1ст. 1056-1 Цивільного кодексу Українипередбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1ст. 1050 Цивільного кодексу Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставіст. 617 Цивільного кодексу Україниособа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч. 1ст. 625 Цивільного кодексу Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено та доведено належними та допустимими доказами, що відповідач порушив умови кредитного договору у зв`язку із чим, у нього виникла заборгованість, яка на час розгляду справи не погашена.

Відповідно до ст.ст.553,554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилася у відповідача та розрахунок відповідає умовам укладеного договору.

Судом встановлено та доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору про іпотечний кредит у зв`язку із чим, у нього виникла заборгованість, яка станом на 12 травня 2021 року складає: загальна сума основної заборгованості(основного боргу) 274692 грн.24 коп., яка на час розгляду справи не погашена та підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не підтверджено факт видачі кредиту та наявності суми заборгованості, оскільки договір про іпотечний кредит підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. ОСОБА_1 на момент укладення договору не заявляв заперечень чи додаткових вимог щодо умов договору та надалі виконував умови договору про іпотечний кредит. Отже, позичальником ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на виконання зазначеного договору про іпотечний кредит.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не надано належним чином оформлених виписок про стан рахунків позичальника, даних балансу, меморіальних ордерів, квитанцій, будь-яких інших первинних документів, з наступних підстав.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Банки зобов`язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та міжнародних стандартів фінансової звітності. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про Національний банки України» Національний банк встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.

Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постанова Правління Національного банку України за № 75 від 04 липня 2018 року (дала за текстом Положення) встановлює основні вимоги щодо бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.

Згідно з нормами п. 34 Положення Банк самостійно визначає свою облікову політику, розробляє систему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і контролю за операціями, визначає права працівників на підписування документів, затверджує правила документообороту і технологію оброблення облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку

Відповідно до приписів п. 61 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій (п. 62 Положення).

З огляду на викладене, надані позивачем банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Всі копії документів засвідчені належним чином, і не ставлять під сумнів відповідність поданих копій оригіналу, анаявні в матеріалах справи письмові докази (розрахунки заборгованості, виконані в автоматизованому режимі, та виписки з особового рахунку клієнта) є належними та допустимими доказами у розумінністатей 76-78 ЦПК України.

Таким чином, судом встановлено, що позичальник належним чином умови договору не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складається з заборгованості за основним боргом, заборгованості за нарахованими відсотками, інфляційний втрат банку та 3% річних від суми заборгованості.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст. 1054 Цивільного кодексу Українипередбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Згідно ч.1ст. 1048 Цивільного кодексу Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1ст. 1056-1 Цивільного кодексу Українипередбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Сторони унормували питання сплати процентів за користування кредитом у договорі про іпотечний кредит № 2633 від 03 лютого 2014 року.

Відповідно до п. 1.6 зазначеного Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати Банку плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, визначені в Договорі про іпотечний кредит № 2633 від 03 лютого 2014 року.

Згідно з положеннями п.п. 1.6.1 Договору при нарахуванні та сплаті процентів за користування Кредитом Сторони повинні керуватися наступним: на період з дня видачі Кредиту та до дати (терміну) остаточного погашення Кредиту, визначеної Договором, проценти за користування Кредитом нараховуються Банком в розмірі 16 (шістнадцяти) % процентів річних. Процентна ставка є фіксованою (п.п. 1.6.1.1 Договору); при нарахуванні процентів за користування Кредитом враховується перший і не враховується останній день користування кредитом (п.п. 1.6.1.2 Договору); процентна ставка нараховується Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до моменту закінчення строку, на який надано Кредит. Сплата процентів здійснюється згідно з графіком платежів, який наведено в таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, що є додатком № 1 до Договору, або достроково відповідно до порядку визначеного розділом 3 Договору наступним чином.

Нараховані проценти з розрахунку 3 (три) % річних сплачується Позичальником самостійно, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, визначений п. 1.4.3 Договору (відповідно п.п.1.6.1.3.1 Договору); інша частина нарахованих процентів з розрахунку 13 (тринадцять) % річних, сплачується Позичальником самостійно, в тому числі за рахунок коштів, які будуть перераховані Одержувачем на поточний рахунок, визначений п. 1.4.3 Договору, згідно з Договором про надання часткової компенсації процентів (п.п. 1.6.1.3.2 Договору);

Позичальник зобов`язаний у терміни, визначені Графіком платежів, забезпечити наявність на поточному рахунку, визначеному п. 1.4.3 Договору, суми грошових коштів, достатньої для сплати в повному розмірі процентів за користування Кредитом відповідно до умов Договору (п.п. 1.6.1.3.3 Договору).

Отже, підстав для неврахування зазначеного, що стало наслідком узгодження сторонами договірних умов, не вбачається.

Представник відповідача у своїх поясненнях щодо нарахування процентів зазначив, що проценти за користування кредитом можуть бути стягнуті за трирічний період, що передував даті пред`явлення позову.

Згідно з частиною першоюстатті 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмовив позові. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення (стаття 267 ЦК України).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі№200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18) зазначено, що«позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третястатті 267 ЦК України).

Представник відповідача в своїх поясненнях фактично заявив вимогу про застосування позовної давності до вимоги щодо нарахованих позивачем відсотків та надав свій розрахунок нарахування процентів, за яким погоджується на стягнення процентів у розмірі 17883,21 грн.(3%)

Таким чином, доводи представника відповідача щодо застосування позовної давності до нарахування процентів заслуговують на увагу з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець, має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Норма абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначений висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Таким чином, судом встановлено, що оскільки звернувшись 29 грудня 2016 року до суду з позовом, банк змінив кінцевий строк виконання зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи викладене, у зв`язку з реалізацією права на дострокове повернення позики припинилося право кредитора нараховувати відсотки за кредитом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що строк виконання зобов`язання настав з моменту звернення до суду, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих Банком з січня 2017 року - є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно розрахунку заборгованості розмір заборгованості по процентам станом на 30 грудня 2016 року становить 98979,50 грн., саме ця сума підлягає стягненню.(т.1, а.с.199)

Крім того,суд неприймає доуваги посиланнявідповідача щодовідшкодування частковоїкомпенсації процентівза кредитомна підставі договору про надання часткової компенсації процентів № 1 з наступних підстав.

03 лютого 2014 року між АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 та Донецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі за текстом Одержувач/Фонд) було укладено договір про надання часткової компенсації процентів № 1.

Згідно з умовами п.п. 1.2.4 Договору про надання часткової компенсації процентів №1 розмір процентів, що буде сплачуватися Позичальником ОСОБА_1 за користування кредитом 16 % річних, з яких Позичальником сплачується згідно умов кредитного договору зокрема, але не виключно, за рахунок власних коштів проценти у розмірі 3 % річних, решта суми процентів у розмірі 13 % сплачується за рахунок коштів Часткової компенсації процентів, внесених Одержувачем бюджетних коштів на рахунок Позичальника згідно умов такого договору.

Пунктом 2.1 Договору про надання часткової компенсації процентів № 1 передбачено, що Одержувач зобов`язаний виплачувати Позичальнику часткову компенсацію процентів за умови фактичного надходження Одержувачу бюджетних коштів на такі цілі та відсутності обставин визначених цим Договором і Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 343 (із змінами та доповненнями), права на отримання часткової компенсації.

Відповідно до положень п. 2.7 Договору про надання часткової компенсації процентів № 1 Позичальник у строки, визначені Договором про іпотечний кредит, вносить на свій спеціальний поточний рахунок, зазначений в п. 2.6 Договору черговий платіж, передбачений Договором про іпотечний кредит, за виключенням суми процентів належних до сплати за Договором про іпотечний кредит, що відповідає сумі Часткової компенсації процентів.

Згідно з положеннями п.п. 3.2.1 Договору про надання часткової компенсації процентів № 1 Позичальник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми коштів, що визначені у Договорі про іпотечний кредит до повного виконання зобов`язань за Договором про іпотечний кредит.

Компенсації підлягають належні до сплати Позичальником Банку проценти за користування кредитом. Сума часткової компенсації процентів щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, за який Позичальником мають бути здійснені чергові платежі за Договором про іпотечний кредит, перераховуються Одержувачем на спеціальний поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 в Банку.

Позичальник у строки, визначені Договором про іпотечний кредит вносить на свій спеціальний поточний рахунок, зазначений в п.2.6 цього договору черговий платіж, передбачений Договором про іпотечний кредит, за виключенням суми процентів, належних до сплати за Договором про іпотечний кредит, що відповідає сумі часткової компенсації процентів.

Банк списує кошти зі спеціального рахунку Позичальника в погашення заборгованості за кредитом(включаючи погашення основної суми боргу та процентів) із застосуванням механізму договірного списання відповідно до умов укладених з позичальником договорів.

Пунктом 2.9 Договору про надання часткової компенсації процентів № 1 визначені обставини за яких припиняється надання Часткової компенсації процентів з дня їх настання: прострочення Позичальником платежів за договором про іпотечний кредит більше ніж на 180 календарних днів (п.п. 2.9.1 Договору); порушення Позичальником умов Договору (п.п. 2.9.2 Договору); часткова компенсація процентів здійснюється у межах коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті на відповідний рік.

Відповідно до п.4.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за цим Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору та Законодавства.

Відповідно до п.6.6 Договору не здійснення Одержувачем виплати часткової компенсації процентів за цим договором не є істотною зміною обставин по Договору про іпотечний кредит та не впливає на обов`язок Позичальника своєчасно виконувати свої зобов`язання за Договором про іпотечний кредит.

Суд враховує, що суми часткової компенсації процентів вносяться Одержувачем на спеціальний рахунок Позичальника, Банк списує кошти зі спеціального рахунку Позичальника в погашення заборгованості за кредитом(включаючи погашення основної суми боргу та процентів) із застосуванням механізму договірного списання відповідно до умов укладених з позичальником договорів та не здійснення одержувачем виплати часткової компенсації процентів за цим договором не є істотною зміною обставин по Договору про іпотечний кредит та не впливає на обов`язок Позичальника своєчасно виконувати свої зобов`язання за Договором про іпотечний кредит. Тому суд не погоджується з доводами відповідача про стягнення з нього процентів у розмірі лише 3%.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів за невиконання зобов`язань та трьох відсотків річних, суд враховує наступне.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 1, ч.2 ст.9-2 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», оскільки нарахування за Договором про іпотечний кредит з урахуванням уточнених позовних вимог, було здійснено станом на 12 травня 2021 року, тобто до набрання чинності ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який набрав чинності 07 серпня 2021 року.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц та у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/13352/15-ц.

Передбачене частиною 2 статті 625 ЦК України нарахування 3 процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Отже, позивач має право на отримання 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання.

Визначаючи період стягнення 3% річних на суму заборгованості за кредитом, суд дійшов висновку, що вказані відсотки підлягають стягненню в розмірі 30997,54грн., що узгоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних по всіх сумах простроченого основного боргу (т.1 а.с.201 зв.-202).

Визначаючи період стягнення 3% річних на суму заборгованості за процентами, суд вважає, що вказані відсотки підлягають частковому стягненню, а саме за період з 30 листопада 2014 року(в межах заявлених вимог) до 29 грудня 2016 року (до пред`явлення вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України) в розмірі 6182,84 грн., виходячи з розрахунку суду з 30.11.2014 року до 31.12.2015 року складає 98979,00 x 3 % x 397 : 365 : 100= 3229,70 грн.; з 01.01.2016 року до 29.12.2016 року складає 98979,00 x 3 % x 364 : 366 : 100= 2953,14 грн., загальна сума 6182,84 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Виходячи з цього, інфляція нараховується на суму основного боргу, яка існувала на кінець місяця, в якому виникло прострочення і за наступні повні місяці, в яких сума боргу не була сплачена. При розрахунку інфляційних втрат для суми основного боргу, яка існувала декілька місяців, індекси інфляції за кожний повний місяць прострочення перемножуються між собою та визначається середній показник, який застосовується до суми боргу.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції виконується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Враховуючи те, що банк мав право нараховувати відсотки за кредитом до пред`явлення вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, а тому підстав для нарахування інфляційних втрат на відсотки за кредитом після вказаного періоду відсутні.

Відповідно до розрахунку суду інфляційні витрати по заборгованості за процентами у період з01.12.2014року по29.12.2016року складає: індексація на суму98979,50 грн. = 103,00% ? 103,10% ? 105,30% ? 110,80% ? 114,00% ? 102,20% ? 100,40% ? 99,00% ? 99,20% ? 102,30% ? 98,70% ? 102,00% ? 100,70% ? 100,90% ? 99,60% ? 101,00% ? 103,50% ? 100,10% ? 99,80% ? 99,90% ? 99,70% ? 101,80% ? 102,80% ? 101,80% ? 100,90% = 165,859% (за період Грудень 2014 - Грудень 2016) [Інфляційні нарахування] = 98979,50 грн. (сума боргу) ? 165,859% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 98979,50 грн. (сума боргу) = 65187,31грн.

Визначаючи розмір інфляційних втрат заборгованості за процентами, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають інфляційні втрати за період з 30 листопада 2014 року по 29 грудня 2016 року в розмірі 65187,13 грн.

Стосовно розміру інфляційних втрат на суму простроченого кредиту 90867,52 грн, суд погоджується з розрахунками позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача до поручителя, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно дост.554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання,забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідаютьпередкредиторомяксолідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Підписуючи договір поруки, боржник ОСОБА_2 зобов`язалась перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі, у тому числі того, що виникне у майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання в тому ж обсязі що боржник.

За таких обставин, вимоги позивача до поручителя є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині задоволення вимог позивача до основного боржника.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки позичальник ОСОБА_1 не належним чином виконував свої зобов`язання за Договором іпотечного кредиту, а відповідно до умов договору поруки ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 несуть солідарну відповідальність перед кредитором, то на користь позивача Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» необхідно стягнути в солідарному порядку заборгованість, яка станом на 12 травня 2021 року складає 292214,53 грн., а саме: загальна сума основної заборгованості(основного боргу) 274692, 24 грн.; сума процентів за користування кредитом 98979,50 грн.; сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту 90867,52 грн.; сума втрат від інфляції на суму нарахованих та не сплачених процентів 65187,13 грн.; розмір 3% річних на суму простроченого кредиту 30997, 54 грн.; 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів 6182,84 грн.

У відповідності зіст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судових витрат у розмірі 5112,03 грн. та враховуючите,що позовнівимоги задоволеночастково (47,81%),то звідповідачів врівних частинахз кожногона користьпозивача підлягаєстягненню судовийзбір пропорційнодо задоволеноїчастки позовнихвимог всумі 1222,03грн.з кожноговідповідача.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст.526,527,553,554,612,616,629,1049,1050 ЦК України, ст. ст.81, 130,133,141,263-265 , 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ПозовАкціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії- Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, б.54, ЄДРПОУ 09334702) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 114, код ЄДРПОУ 25686820), про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 на користь Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії- Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за Договором іпотечного кредиту № 2633від 03.02.2014року, яка станомна 12травня 2021року складає 292214 (двісті дев`яносто дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 53 коп., з яких: загальна сума основної заборгованості(основного боргу) 274692(двісті сімдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто дві)грн.24 коп.; сума процентів за користування кредитом 98979 (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 50 коп.; сума втрат від інфляції на суму простроченого кредиту 90867(дев`яносто тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн.52 коп.; сума втрат від інфляції на суму нарахованих та не сплачених процентів 65187 (шістдесят п`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 13 коп.; розмір 3% річних на суму простроченого кредиту 30997(тридцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 54 коп.; 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів 6182 (шість тисяч сто вісімдесят дві) грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09334702) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн. 03 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії- Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09334702) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн. 03 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Владимирська