Рішення

від 03.03.2023 по справі 570/1962/22

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/1962/22

Номер провадження 2/570/144/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.,

представника позивача - адвоката Лук`янчук В.С.,

представника відповідача 1 - адвоката Терещука Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", Товариства зобмеженою відповідальністю"БЕНЕФІТІСТЕЙТ",третя особа,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмету споруна сторонівідповідача приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ПономарьоваДар`яВолодимирівна про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и в:

15 червня 2022 року позивач звернулася у Рівненський районний суд Рівненської області з даною позовною заявою, в якій просить:

-визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, площею 0,0800 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 22 березня 2021 року між ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" та ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстрованим в реєстрі за № 695;

-скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни (індексний номер 57222500 від 22 березня 2021 року) про державну реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, площею 0,08 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 березня 2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстрованим в реєстрі за № 695;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, площею 0,08 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29 січня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №11112934000.

Для забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору 30 січня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки №45885.

Відповідно до умов п.1.1 вказаного договору для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №11112934000, позивач передала в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,08 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Наприкінці березня 2021 року позивач дізналася, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за №693, належний їй житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був відчужений ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" на користь ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ". За останнім, на підставі вказаного договору купівлі-продажу, здійснено державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 19 травня 2022 року, зазначений договір купівлі-продажу був визнаний недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ".

Після цього, позивач дізналася, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за №695, належна їй земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , була також відчужена ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" на користь ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ". За останнім, на підставі вказаного договору купівлі-продажу, здійснено державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.

При укладенні даного договору мав факт ненадсилання письмових вимог про усунення порушень Іпотекодавцю та Боржнику, як законодавчо визначеної передумови для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Також діяв мораторій на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна. Також мало місце невиконання іпотекодержателем обов`язку повідомити Боржника про відступлення прав за іпотечним договором.

В зв`язку із цим, договір купівлі-продажу земельної ділянки позивач вважає таким, що укладений з порушенням норм чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого зареєстровано право власності за ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ" скасуванню, а її право власності поновленню.

Позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, уповноважила представляти свої інтереси представника адвоката Лук`янчук Вікторію Сергіївну.

Представник позивача, пославшись на обгрунтування викладенні в позовній заяві, просила позов задоволити повністю.

Представник відповідача ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" адвокат Терещук Юрій Олександрович, в судовому засіданні зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Вказав на те, що позивачка була належним чином повідомленою про те, що право вимоги перейшло до іншої особи. Їй також надсилалися листи з вимогою усунути порушення, своєчасно сплатити заборгованість. Однак, цього зроблено не було. Тому представник відповідача вважає, що немає підстав для задоволення позову, немає підстав для визнання недійсним укладеного договору купівлі-продажу та скасування реєстрації права власності.

ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ", будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечило, відзив на позовну заяву не подало.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, пояснень щодо позовної заяви не подала.

Ознайомившись із позовною заявою, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ", дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Так, 29 січня 2007 року між Акціонерним комерційним банком інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі - Банк) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11112934000 (далі Кредитний договір) за умовами якого він отримав кредит у розмірі 124800,00 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами 13,8 процентів річних, на строк до 29 січня 2014 року.

Згідно п. 1.4 Кредитного договору, цільове призначення (мета) кредиту для споживчих потреб.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, у забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за даним Договором, Банком прийнято: застава нерухомості (основних фондів) а саме: житлове домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

30 січня 2007 року між Акціонерним комерційним банком інноваційний банк "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №45885 (далі Іпотечний договір). Відповідно до п.1.1. Іпотечного договору, Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та земельна ділянка площею 0,08 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

12 грудня 2011 року між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" укладений договір факторингу № 1, відповідно до положень якого ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" одержало право вимагати від боржників і гарантів виконання усіх зобов`язань за первинними договорами і договорами забезпечення.

На підставі договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладеного 13 лютого 2012 року між ПАТ "Укрсиббанк" і ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ", посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В., ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" набуло право вимоги за вищевказаним договором іпотеки.

05 січня 2021 року ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" направило ОСОБА_1 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст.ст. 37, 38 Закону України "Про іпотеку".

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за №693, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був відчужений ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" на користь ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ".

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. здійснено державну реєстрацію права власності на вказаний будинок за Відповідачем 2 на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна від 22 березня 2021 року, номер запису про право власності 41109955, підстава виникнення запису : рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57222316 від 22.03.2021 року.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ", ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію (справа №570/1427/21), яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 19 травня 2022 року, вищевказаний договір купівлі-продажу житлового будинку визнаний недійсним та скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності за ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ".

Зазначені обставини встановленні рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2021 року (набрало законної сили 19 травня 2022 року) та постановою Рівненського апеляційного суду від 19 травня 2022 року, ухвалених по цивільній справі №570/1427/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію (а.с. 24-39), а відповідно в силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України вважаються судом доведеними.

Зважаючи на викладене, суд вважає спростованим обґрунтування позивача щодо їй не надсилалися ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" письмові вимоги про усунення порушень та повідомлення про відступлення прав за іпотечним договором.

Також, 22 березня 2021 року між ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" та ТОВ "БЕНАФІТ ІСТЕЙТ" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 695,

За умовами вказаного договору ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ, діючи відповідно до ст.38 Закону України "Про іпотеку", продало, а ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ" купило земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення 02.01, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (а.с.99).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за Відповідачем 2 на підставі договору купівлі продажу нерухомого майна від 22 березня 2021 року, номер запису про право власності 41110034, підстава виникнення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57222500 від 22.03.2021 року (а.с. 22-23).

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Отже, за загальним правилом право розпоряджатися майном належить власнику, а особа, яка не є власником, таким правом не наділена.

Особа, яка не є власником майна, вправі розпоряджатися цим майном лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п.5.1 Іпотечного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки:

-передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку";

-право Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до положень ст. 38 Закону України "Про іпотеку", якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Поряд з цим, 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі Закон № 1304-VII). Протягом дії даного закону, а саме в період з 07 червня 2014 року по 21 квітня 2021 року, визначено ряд заборонщодо можливостізвернення стягненняна майнопередане віпотеку.Зокрема,в силуположень підпункту1пункту 1Закону №1304-VII,не моглобути примусовозвернено стягнення(відчуженебез згодивласника)на майно,що віднесенедо об`єктівжитлового фонду(далі-нерухоме житловемайно),що єпредметом іпотекизгідно ізстаттею 5Закону України"Проіпотеку",якщо такемайно виступаєяк забезпеченнявиконання зобов`язаньфізичної особи(позичальникаабо майновогопоручителя)за кредитами,наданими йомукредитними установами-резидентами Українив іноземнійвалюті,та заумови,що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Зважаючи на те, що Закон №1304-VII не дає визначення терміну "об`єкт житлового фонду", суд вважає за необхідне, на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України, застосувати закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а саме положення Житлового кодексу України та Податкового кодексу України.

Зокрема, частиною 1 статті 4 Житлового кодексу України визначено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд.

Згідно визначення закріпленого в п. 14.1.129 ст. 14 Податкового кодексу України житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу це житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо).

Аналізуючи положення вищевказаних норм, суд приходить до переконання, що земельна ділянка на якій розташований житловий будинок садибного типу є його невід`ємною частиною, і в розумінні Закону №1304-VII відноситься до об`єкта житлового фонду.

За таких умов, земельна ділянка площею 0,0800 га, кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель є невід`ємною частиною житлового будинку, що розташований на ній та відноситься до категорії об`єктів житлового фонду.

Як вбачається із Кредитного договору, кредит наданий в іноземній валюті на споживчі цілі. Іншого житла, окрім житлового будинку та земельної ділянки, що є предметом Іпотечного договору, у позивачки немає. Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа будинку, який розташований на вищевказаній земельній ділянці, складає 205,4 кв.м. Отже, на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу між ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" та ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ", щодо його предмета, а саме земельної ділянки площею 0,0800 га, кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, діяла заборона встановлена Закону №1304-VII щодо звернення на нього стягнення, а відповідно такий договір суперечить вимогам вказаного закону.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У пунктах 69-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Згідно з положеннями частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянка площею 0,0800 га, кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель суперечить положенню Закону №1304-VII, а відповідно він підлягає визнанню недійсним, а рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень внесених на його підставі скасуванню.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що право власності позивача на вищевказану земельну ділянку порушене і оспорюється відповідачами, воно підлягає поновленню шляхом визнання права власності за позивачем на спірне майно.

За таких обставин суд вважає, що право позивача за захистом якого спрямоване її звернення до суду, порушено, а тому позов підлягає до задоволення.

Оскільки, позов підлягає задоволенню, в силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 141, 263-265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ",Товариства зобмеженою відповідальністю"БЕНЕФІТІСТЕЙТ",третя особа,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмету споруна сторонівідповідача приватнийнотаріус Київськогоміського нотаріальногоокругу ПономарьоваДар`яВолодимирівна про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності - задоволити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, площею 0,0800 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 22 березня 2021 року між ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" та ТОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстрованим в реєстрі за № 695.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни (індексний номер 57222500 від 22 березня 2021 року) про державну реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, площею 0,08 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 березня 2021 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дар`єю Володимирівною, зареєстрованим в реєстрі за № 695.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5624687400:02:008:1830, площею 0,08 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" на користь ОСОБА_1 половину понесених судових витрат, а саме 744 грн. 30 коп. 50% сплаченого судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ" на користь ОСОБА_1 половину понесених судових витрат, а саме 744 грн. 30 коп. 50% сплаченого судового збору.

Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10 березня 2023 року.

Сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , жителька: АДРЕСА_1 );

відповідач 1 - ТзОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" (юридична адреса: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус "В", поверх 4, кабінет 402, м.Київ, код ЄДРПОУ 37825968);

відповідач 2 - ТзОВ "БЕНЕФІТ ІСТЕЙТ" (юридична адреса: вул. Шолуденка, буд. 1-Б, м.Київ, код ЄДРПОУ 39384460).

Суддя Штогун О.С.