Рішення

від 02.03.2023 по справі 334/2089/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 02.03.2023

Справа № 334/2089/19

Провадження № 2/334/62/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Франчук Н.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, третя особа: ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним свідоцтва про права власності на житловий будинок, визнання недійсним ропорядження Ленінської районної адміністрації

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_4 звернулася до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_5 , Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, третя особа: ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним свідоцтва про права власності на житловий будинок, визнання недійсним розпорядження Ленінської районної адміністрації.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначала, що відповідно до договору купівлі продажу від 09.06.1999 року нею було придбано 18/25 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , інші 7/25 часток житлового будинку, належать відповідачці ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності від 19.09.1988 року. Зазначений договір позивачем зареєстровано в ОП ЗМБТІ 26.07.1999 року.

З часу реєстрації договору купівлі продажу в ОП ЗМБТІ вона вважала себе власницею 18/25 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

У лютому 2018 року, з метою приватизації земельної ділянки, у позивача виникла необхідність у виготовлені нового технічного паспорту, у зв`язку з чим вона звернулася до ТОВ «ЗМБТІ».

Отримавши новий технічний паспорт на спірний житловий будинок, вона дізналася, що є власником не 18/25 часток, а 17/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Власником інших 83/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , в технічному паспорті зазначена відповідач ОСОБА_5 .

За роз`ясненнямз цьогоприводу,позивачка звернулася до ТОВ «ЗМБТІ», де їй було повідомлено що на підставі висновку ОП «ЗМБТІ» від 17.08.1999 року та Розпорядження Ленінської районної адміністрації №3578 від 15.11.1999 року було виготовлено два свідоцтва про право власності, а саме: свідоцтво на право власності на житловий будинок № 2448 від 28.12.1999 року, відповідно до якого право власності на 83/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5 та свідоцтво на право власності на житловий будинок № 2449 від 28.12.1999 року, відповідно до якого право власності на 17/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 .

Враховуючи що позивачка не замовляла ніяких реєстраційних дій по зміні часток у праві власності, зі зміною часток у праві власності не згодна, а отримання на платній основі оригіналу свідоцтва про право власності може тлумачитись відповідачами, або третіми особами як її згода на зміну часток від отримання оригіналу свідоцтва вона відмовилась.

Позивачка вважає, що розпорядження Ленінської районної адміністрації від 15.11.1999 року № 3678, свідоцтво на право власності на житловий будинок № 2448 від 28.12.1999 року, свідоцтво на право власності на житловий будинок № 2449 від 28.12.1999 року повинні бути визнані недійсними з огляду на наступне: Спірні свідоцтва про право власності на житловий будинок винесені на підставі розпорядження Ленінської районної адміністрації від 15.1 1.1999 року № 3678, яке в свою чергу винесено на підставі висновку ОП «ЗМБТІ» від 17.08.1999 року.

В висновку ОП «ЗМБТІ» від 17.08.1999 року вказано, що відповідачем було збудовано наступні будівлі: Житлова прибудова літ. А 3; Службова прибудова а 1; Веранда а2; Вбиральня Д; Гараж Е; Сарай Ж; Погріб п-г.

Відповідно до п.2 договору купівлі продажу- 18/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 від 09.06.1999 року, на земельній ділянці розміром 600 кв. м., крім того лишки 452 кв.м. (Рішення Ленінської рай. Ради №378/4 від 07.12.1978 року) розташований житловий будинок, глинобитний зазначений в плані літерою «А», жила прибудова, саман обкл. цегл., зазначена в плані літерою «А1», жила прибудова, саман обкл. цегл., зазначена в плані літерою «А2», загальною площею 80 кв. м., жила прибудова, зазначена в плані літерою «А3», сарай зазначений в плані літерою «Б», душ зазначений в плані літерою «Г», вбиральні зазначені в плані літерами «В,Д», льох зазначений в плані літерами «п-г», паркани зазначені в плані цифрами «№1,2,4», водопровід зазначений в плані «№3».

Таким чином в розрахунок ОП «ЗМБТ1» від 17.08.1999 року, вартості новозбудованих об`єктів було включено, об`єкти які були предметом договору купівлі продажу від09.06.1999року тана які позивачка придбалаправо власностіна 18/25часток,а саме:жила прибудова,зазначена вплані літерою«А3»,вбиральня зазначенав планілітерою «Д»,льох зазначенийв планілітерами «п-г»,за рахунокчого булозбільшено часткувідповідача ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку ОП «ЗМБТІ» від 17.08.1999 року вартість належних позивачу 18/25 часток складає 4 784 грн. У той же час п.4 договору купівлі продажу 18/25 часток житлового будинку АДРЕСА_1 від 09.06.1999 року встановлено, що інвентаризаційна оцінка 18/25 частин житлового будинку -17 323 гривні 23 копійки (сімнадцять тисяч триста двадцять три гривні двадцять копійок). Вартість 18/25 частин житлового будинку розрахована із розміру загальної інвентаризаційної вартості домоволодіння та господарчих, побутових споруд.

Позивачка наполягала на тому, що своєї згоди на зміну часток вона не надавала, про будь які судові рішення з приводу зміни ідеальних часток в домоволодінні АДРЕСА_1 їй не відомо. Про існування спірних свідоцтв стало відомо у лютому 2018 року, свідоцтво на право власності на житловий будинок № 2449 від 28.12.1999 року, на 17/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , я в Запорізькій міській раді вона не отримувала, на реєстрацію в ОТІ «ЗМБТІ» не подавала, та як вже було зазначено вище отримувати його в ОП «ЗМБТІ» відмовилася.

На підставі викладеного, позивачка просила суд визнати недійсним розпорядження Ленінської районної адміністрації від 15.11.1999 року № 3678. Визнати недійсним свідоцтво на право власності на житловий будинок № 2448 від 28.12.1999 року, відповідно до якого право власності на 83/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , належить відповідачу ОСОБА_5 . Визнати недійсним - свідоцтво на право власності на житловий будинок № 2449 від 28.12.1999 року, відповідно до якого право власності на 17/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , належить позивачу.

У судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні своїх вимог та підтвердила факти, які виклала у позові.

Представник позивача підтримав позицію своєї довірительки.

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Ящук О.В. заперечувала проти задоволення вимог позивача. Свої заперечення виклала у відзиві на позов, а суду доводила, що вимоги позивача не відповідають дійсності, спростовуються матеріалами справи, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Представник Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району також просила суд відмовити у задоволенні вимог позивача, оскільки вони безпідставні, не обґрунтовані та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав.

Неявка в судове засідання представника третьої особи відповідно до положень ст. 223 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивачкою ОСОБА_4 09.06.1999 року було придбано 18/25 часток житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , інші 7/25 часток житлового будинку, належать відповідачці ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності від 19.09.1988 року. Зазначений договір позивачем зареєстровано в ОП ЗМБТІ 26.07.1999 року.

В ході судового розгляду, ОСОБА_4 стверджувала, що вона не замовляла ніяких реєстраційних дій по зміні часток у праві власності, зі зміною часток не згодна. Вважає, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.1999 року вона придбала право власності на 18/25 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивачка стверджувала, що своєї згоди на зміну часток вона не надавала, про будь-які судові рішення з приводу зміни ідеальних часток в домоволодінні їй не відомо.

Зазначені обставини були перевірені судом та спростовуються матеріалами справи, зокрема самим розпорядженням Ленінської районної адміністрації від 15.11.1999 року №3678, відповідно до якого воно було прийнято саме за наслідками розгляду заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . У вказаному розпорядження зазначено, що на підставі висновку бюро технічної інвентаризації, керуючись ст.119 ЦК України, виконавчий комітет Ленінської районної адміністрації встановлені наступні ідеальні частки на жилий будинок АДРЕСА_1 : за ОСОБА_5 - 83/100 частини, за гр. ОСОБА_4 - 17/100.

Жодних заперечень щодо встановлення саме такого розміру часток від позивача не надходило. До суду прийняте розпорядження сторонами не оскаржувалось.

Зі змісту розпорядження вбачається встановлення обов`язку Запорізькому міському відділу комунального господарства видати мені та позивачу свідоцтво про право приватної власності на будинок, а ТОВ «ЗМБТІ» - погасити старі правові документи на будинок (домоволодіння) та провести реєстрації нових документів відповідно до цього рішення.

Не отримання оспорюваних актів позивачем не може бути підставою для скасування розпорядження Ленінської районної адміністрації та свідоцтв на право власності на житловий будинок.

До того ж, в ході судового розгляду, позивачкою підтверджено, що фактично її частка житлового будинку АДРЕСА_1 не змінилася з часу його придбання. Тобто, ОСОБА_4 користується своєю власністю в межах придбаного майна. ЇЇ права як власника ні ким не порушуються.

Посилання позивача на те, що вона не підписувала заяву про встановлення часток на жилий будинок АДРЕСА_1 : за ОСОБА_5 - 83/100 частини, за гр. ОСОБА_4 - 17/100 у 1999 році не спростовано.

Аналізуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно приписівстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12,13,81, 76, 259,263-265 ЦПК України, ст.. 11, 13, 15, 16 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Запорізької міської ради, районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, третя особа: ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним свідоцтва про права власності на житловий будинок, визнання недійсним ропорядження Ленінської районної адміністрації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2023 року.

Суддя Н.Ю.Козлова