Ухвала

від 08.03.2023 по справі 643/1751/23

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/1751/23

Провадження № 1-кс/643/312/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.03.2023 м.Харків

Слідчий суддяМосковського районногосуду м.Харкова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Московського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170000044 від 06.01.2022,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 06.03.2023 надійшло клопотання у якому прокурор, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на безготівкові грошові кошти у сумі 486496 грн. 77 коп. на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК"), ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, що за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, та належать ПП «Фірма «КАПІТАЛПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи: 42282325, шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що Салтівською окружною прокуратурою м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженню, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170000044 від 06.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюється слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами було здійснено привласнення бюджетних коштів під час виконання договорів про проведення робіт з поточного ремонту багатоквартиних житлових будинків, укладених між КП «Харківспецбуд» та ПП Фірма «Капітал Плюс».

Потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано КП «Харківспецбуд».

Проведеним моніторингом встановлено, що у відкритому доступі на сайті - https://prozorro.gov.ua/ розміщено інформацію щодо проведення ряду тендерних закупівель Департаментом житлового господарства Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 03366078), протягом 2019-2020 років, про проведення робіт з поточного ремонту багатоквартиних житлових будинків на території м. Харкова.

За даними оголошеннями, було оголошено переможця КП «Харківспецбуд» (код ЄДРПОУ 32168454).

У подальшому КП «Харківспецбуд» було укладено відповідні договори підряду з ПП Фірма «Капітал Плюс» (код ЄДРПОУ 42282325), за фактом чого наявні відомості на сайті - https://prozorro.gov.ua/.

Зокрема було укладено договори про проведення поточних ремонтів за наступними адресами: вул. Маршала Батицького 27, на суму 129 997,20 грн.; вул. Академіка Павлова, 142В, на суму 79 996,00 грн.; вул. Світла, 10 на суму 149 997,60 грн.; вул. Маршала Батицького, 31А, на суму 197 960,40 грн.; вул. Героїв Праці, 29, на суму 137 630,40 грн.; вул. Героїв Праці, 28Б, на суму 109 154,40 грн.; просп. Тракторобудівників, 71В на суму 95 838,00 грн.; вул. Гвардійців Широнінців, 40Б, на суму 98 985,60 грн.; вул. Полтавський Шлях 29А, на суму 57 999,60 грн.; шосе Мереф`янське 22, на суму 89 998,80 грн.; вул. Москалівська 55А, на суму 59 998,80 грн.; вул. Сохора 4, на суму 47 630,40 грн.; вул. Валер`янівська 89, на суму 49 999,20 грн.; вул. Університетська 33А, на суму 79 999,20 грн.; майдан Захисників України 3А, на суму 79 999,20 грн.; пров. Руставелі 4А, на суму 59 998,80 грн.; вул. Конторська 11Б, на суму 75 999,60 грн.

Таким чином, протягом 2019 - 2020 років між КП «Харківспецбуд» та ПП Фірма «Капітал Плюс» було укладено 17 договорів про проведення робіт з поточного ремонту багатоквартирних житлових будинків на території м. Харкова, на загальну суму 1 601 183,20 грн.

Відповідно до долучених до матеріалів кримінального провадження договорів за вказаним фактом, вбачається, що замовником - КП «Харківспецбуд», здійснюється оплата за виконання робіт на користь підрядника - ПП Фірма «Капітал Плюс», на підставі затверджених актів приймання виконаних будівельних робіт, що оформлюються за формою КБ-2В (КБ-3).

За результатами виконання умов укладених за вказаним фактом договорів, між замовником та підрядником було затверджено за формою КБ-2В, згідно з якими роботи передбачені проектно-кошторисною документацією виконано у повному обсязі.

Однак у подальшому, замовником, в особі КП «Харківспецбуд», у зв`язку із надходженням численних скарг від мешканців до КП «Харківспецбуд», ЖЕКу, з приводу неналежного вигляду відремонтованих під`їздів за вказаними адресами, КП «Харківспецбуд» було змушено провести огляд (обстеження) під`їздів щодо якості виконання ремонтних робіт.

З метою встановлення фактів недоліків робіт в період гарантійного терміну згідно із укладеними договорами, причин їх появи та строку їх усунення, КП «Харківспецбуд» направлено ПП «Фірмі «КАПІТАЛПЛЮС» запрошення для проведення сумісного огляду та складенні двостороннього акту, проте у призначений час та місце представник Підрядника не з`явився, та комісія КП «Харківспецбуд» була змушена скласти такі акти в односторонньому порядку.

Згідно зі складеного за вищевикладених обставин комісією КП «Харківспецбуд» акту, в ході огляду проведених ПП «Фірмі «КАПІТАЛПЛЮС» робіт, було виявлено численні недоліки, що полягають у невиконання ряду передбачених проектно-кошторисною документацією робіт, відомості щодо виконання яких зазначено з боку ПП «Фірма «КАПІТАЛПЛЮС» у актах виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а також використання матеріалів, що не відповідають якісним характеристикам передбачених проектно-кошторисною документацією.

За результатами огляду кожного об`єкту ремонту виявилося, що спеціалістами ПП «Фірма «КАПІТАЛПЛЮС» роботи виконані неякісно, з неякісних матеріалів, що призвело до значних недоліків.

Після виявлення вищевказаних недоліків, враховуючи не виконання з боку підрядника відповідних гарантійних робіт, як те передбачено укладеними договорами, не реагування на досудову претензію № 1008/0/244-21, та вимогу усунути недоліки (дефекти) роботи, здійснення виплат з боку замовника було призупинено.

Відповідно до матеріалів УСБУ в Харківській області було встановлено, що в ході виконання будівельних робіт посадовими особами ПП Фірма «Капітал Плюс» внесено недостовірні відомості до актів виконаних робіт форми КБ-2в щодо їх фактичних обсягів та вартості, в результаті чого фіктивно завищено обсяги та вартість виконаних робіт.

Крім того, ПП Фірма «Капітал Плюс» в ході виконання робіт здійснено завищення вартості будівельних матеріалів, що використовувалися підприємством, на 20-30% відсотків від їх ринкової вартості.

У межах даного кримінально провадження призначено будівельно-технічну експертизу, метою проведення якою є встановлення в якій частині, та на яку суму коштів обсяги фактично виконаних робіт не відповідають обсягам вказаних у актах приймання виконаних робіт за вищевказаними договорами.

Встановлено, що 30.08.2021 Господарським судом Харківської області було винесено рішення по справі № 922/2405/21, яким частково задоволено майнову (грошову) вимогу ПП «Фірма Капіталплюс», у вигляді позову про стягнення заборгованості з КП «Харківспецбуд».

З вказаного рішення суду вбачається, що ПП «Фірма Капіталплюс» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за оплату робіт, яку було здійсненого замовником не в повному обсязі, за наступними договорами: № ХТР3-80/20-С від 18.03.2020; № ХТР3-86/20-С від 18.03.2020; № ХТР3-91/20-С від 18.03.2020; № XTP3-93/20-C від 18.03.2020; № ХТР7-179/20-С від 18.03.2020; №ХТР7-183/20-С від 18.03.2020; № КР-740/20-С від 16.04.2020; № КР-1161/20-С від 17.04.2020; № ХТРЗ-85/20-С від 09.12.2020.

Вказаним рішенням суду стягнуто з КП «Харківспецбуд» на користь ПП «Фірма Капіталплюс» заборгованість у розмірі 406 263, 33 грн., інфляційні втрати у розмірі, 3 %, та витрати зі сплати судового збору.

Станом на теперішній час, виконавчою службою, в межах виконавчого провадження, стягнуто з потерпілого (КП «Харківспецбуд») грошові кошти у розмірі 486496 грн. 77 коп., на користь ПП «Фірма Капіталплюс». Банківський рахунок отримувача в особі ПП «Фірма Капіталплюс» - НОМЕР_1 , відкритий у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК"), ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, що за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Сторона обвинувачення зазначає, що майно у вигляді стягнутих безготівкових грошей є предметом даного кримінального правопорушення, що полягає у привласненні коштів з боку ПП «Фірма Капіталплюс» шляхом завищення обсягів фактично виконаних робіт за договорами укладеними з КП «Харківспецбуд», тому таке майно підлягає арешту, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до наслідків, визначених ч.11 ст. 170 КПК України.

Прокурор подав заяву, у якій доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити та розглянути без його участі. Додатково обґрунтував необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно, з огляду на його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а саме зазначив, що грошові кошти є предметами, що були об`єктом протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом. Додав копії рішень господарських судів на підтвердження доводів клопотання та просив врахувати, що обставини встановлені цими судами не виключають події та складу кримінального правопорушення в діях замовника та підрядника.

Враховуючи клопотання прокурора та вимоги ч.2 ст.172 КПК України, суд визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна, з метою забезпечення виконання арешту майна.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 131 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ст. 170 КПКУкраїниарешт майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Згідно з абз. 1 ч.3 ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом. Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя має встановити:

1)чи існує обґрунтована підозра у вчиненні злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;

2)чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою;

3)чи відповідає майно ознакам речового доказу;

4)чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких детектив звертається із відповідним клопотанням;

5)чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.

З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області за процесуального керівництва Салтівської окружної прокуратури м. Харкова здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022221170000044 від 06.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, зареєстрованого за фактом того, що в ході моніторингу інтернет сайту Прозорро встановлено, що Департаментом житлового господарства Харківської міської ради укладено ряд договорів на проведення робіт з поточного ремонту багатоквартирних житлових будинків з КП «Харківспецбуд», у подальшому КП «Харківспецбуд» укладено вдавані договори субпідряду з ПП «Фірма Капітал Плюс», з метою привласнення бюджетних коштів.

За версією слідства механізм вказаного злочину полягав у тому, що в ході виконання будівельних робіт посадовими особами ПП Фірма «Капітал Плюс» вносились недостовірні відомості до актів виконаних робіт форми КБ-2в щодо їх фактичних обсягів та вартості, в результаті чого фіктивно завищено обсяги та вартість виконаних робіт. Також, ПП Фірма «Капітал Плюс» в ході виконання робіт здійснювала завищення вартості будівельних матеріалів, що використовувалися підприємством, на 20-30% відсотків від їх ринкової вартості. Зазначені дії вчинялись з метою подальшого привласнення бюджетних коштів, що виділяються на проведення ремонтів багатоквартирних житлових будинків м. Харкова.

Вказані діївідповідають загальнимознакам розслідуваногозлочину,передбаченого ч.3ст.191КК України,яка встановлюєвідповідальність,зокрема за привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При цьому, описані у клопотанні обставини встановлені слідчим суддею на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні матеріалів, які у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за розслідуваний злочин, формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинено зазначене у клопотанні кримінальне правопорушення.

Також, слід значити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочинів, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні злочину, у зв`язку з розслідуванням якого подається відповідне клопотання.

З огляду на тяжкість та характер розслідуваного злочину, щодо якого встановлено наявність обґрунтованої підозри його вчинення, слідчий суддя вважає виправданою необхідність застосування у цьому кримінальному провадженні такого заходу забезпечення як арешт майна.

Частина 10 статті 170 КПК України встановлює, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на грошові кошти у безготівковій формі, розміщені на банківському рахунку.

При цьому, враховуючи вид і характер вказаного майна, а також, що арешт з метою збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, обмежень чи заборон щодо накладення арешту на вказане у клопотанні майно слідчим суддею не встановлено.

З огляду зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що відповідне майно може бути арештоване з метою, вказаною у клопотанні.

Як зазначалося вище, арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, механізм розслідуваного злочину полягав у тому, що з метою привласнення бюджетних коштів, що виділяються на проведення ремонтів багатоквартирних житлових будинків м. Харкова, посадовими особами ПП Фірма «Капітал Плюс» в ході виконання будівельних робіт вносились недостовірні відомості до актів виконаних робіт форми КБ-2в щодо їх фактичних обсягів та вартості, в результаті чого фіктивно завищено обсяги та вартість виконаних робіт. Також, ПП Фірма «Капітал Плюс» в ході виконання робіт здійснювала завищення вартості будівельних матеріалів, що використовувалися підприємством, на 20-30% відсотків від їх ринкової вартості.

Враховуючи вказане, дослідивши клопотання і долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вказані грошові кошти у безготівковій формі дійсно відповідають ознакам речового доказу, оскільки відповідні грошові кошти є об`єктом кримінально протиправних дій, та за версією слідства, саме на безпідставне заволодіння такими коштами були спрямовані дії ймовірно причетних осіб.

Таким чином слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні активи відповідають ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а тому щодо них може бути застосовано арешт з метою вказаною у клопотанні.

При цьому, слід зазначити, що сама по собі наявність рішення про Господарського суду Харківської області про стягнення з КП« Харківспецбуд» на користь ПП «Фірма «Капітал Плюс» заборгованості за вищевказаними договорами не виключає події та складу кримінального правопорушення що розслідується.

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як встановлено слідчим суддею, за описаних у клопотанні обставин, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2021, яке постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 залишено без змін, видано судовий наказ №922/2405/21, та розпочато виконавче провадження №68053651, в межах якого стягнуто з потерпілого (КП «Харківспецбуд») грошові кошти у розмірі 486496 грн. 77 коп., на користь ПП «Фірма Капітал Плюс».

Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження обґрунтованим є твердження про наявність ризику втрати зазначених активів, шляхом їх приховування, передачі чи відчуження третім особам.

Враховуючи, що слідчим суддею встановлено, що злочинна діяльність була спрямована саме на заволодіння такими грошовими коштами і вони фактично є об`єктом їх протиправних дій, вказані ризики є досить інтенсивними, а тому з метою унеможливлення їх реалізації і відповідно збереження такого майна як речових доказів, виправданим і обґрунтованим з огляду на завдання кримінального провадження є застосування обмежень щодо можливості користування та розпорядження такими грошовими коштами.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, ймовірну причетність до його вчинення осіб, службових осіб ПП «Фірма Капіталплюс», а також наявність на ньому відомостей, що мають істотне значення для розслідування. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданим і не буде занадто обтяжливим для власників.

У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на відповідні грошові кошти не є припиненням права власності на них або невідворотнім позбавленням такого права. Хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.

При цьому, у ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту на даному етапі досудового розслідування у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження і переслідує легітимну мету. Обмеження, яких зазнають власники майна, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у їх право власності.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання.

Керуючись статтями 98, 100, 171-173, 372, 376, 396 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221170000044 від 06.01.2022, задовольнити.

Накласти арешт накласти арешт на майно, а саме: безготівкові грошові кошти у сумі 486496 грн. 77 коп. на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК"), ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, що за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, та належать ПП «Фірма «КАПІТАЛПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи: 42282325, шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити прокурору. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.

Ухвала про арешт майна може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1