Рішення

від 06.03.2023 по справі 120/10974/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 березня 2023 р. Справа № 120/10974/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шаповалової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання: Смілянця А.Е.,

представника позивача: Ладуби А.Ю.,

представників відповідача: Кухрівського О.В., Чайки В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасуванння податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" (далі ТОВ "ІнтерАгроРесурс" або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач або ГУ ДПС у Вінницькій області), у якому просило суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.12.2022 року №10510/02-32-09-01/32976983 на суму - 20 000,00 грн.; від 13.12.2022 року №10509/02-32-09-01/32976983 на суму - 40 000,00 грн.; від 13.12.2022 року№10508/02-32-09-01/32976983 на суму - 60 000,00 грн.; від 13.12.2022 року №10511/02-32-09-01/32976983 на суму - 1000,00 грн.; від 13.12.2022 року № 10512/02-32-09-01/32976983 на суму - 1020,00 грн. про застосування до ТОВ "ІнтерАгроРесурс" штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.11.2022 працівниками Головного управління ДПС у Вінницькій області Гріциною І.Ю. та ОСОБА_1 на підставі наказу №3584к від 14.11.2022 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ІнтерАгроРесурс здійснено фактичну перевірку ТОВ ІнтерАгроРесурс з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2020 року по 25.11.2022 року.

За результатами фактичної перевірки 25.11.2022 відповідачем було складено акт Про результати фактичної перевірки ТОВ ІнтерАгроРесурс з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2020 по 25.11.2022.

На підставі акту фактичної перевірки від 25.11.2022 № 10317/02-32-09-01/32976983 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з тих підстав, що фактична перевірка проведена контролюючим органом з істотними порушеннями вимог чинного податкового законодавства щодо підстав та порядку проведення фактичних перевірок. Свої доводи в цій частині позивач аргументує тим, що наказ про проведення фактичної перевірки, відповідно якого проводилась перевірка, не відповідає приписам ст. 80 ПК України та не містить чітких підстав і мети для проведення перевірки. Позивач звертає увагу, що в наказі на перевірку зазначено лише посилання на норми, які регулюють питання призначення фактичної перевірки. Водночас відсутня будь-яка інформація про можливі порушення товариством вимог законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. На думку позивача, підставою для прийняття спірного наказу мала слугувати певна фактична підстава, яка вказувала на наявність ймовірних порушень зі сторони ТОВ "ІнтерАгроРесурс», що відповідач повинен був відобразити у тексті наказу. При цьому позивач вважає, що для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків недостатньо вказати лише номер та підпункт статті Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 02.01.2023, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

21.01.2023 представник відповідача подав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив щодо підстав проведення перевірки наступне. Фактичною підставою для проведення перевірки відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України стало отримання інформації про ймовірне порушення ТОВ ІнтерАгроРесурс вимог законодавства, що регулює виробництво та обіг пального. Джерелом цієї інформації стали листи ДПС України від 07.09.2021 року № 20446/7/99- 00-09-02-03-07 та від 03.11.2021 року № 24544/7/99-00-09-02-03-07.

На підставі вищезазначених листів управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято управлінське рішення - доповідну записку № 1640/02-32-09-01 від 14.11.2022 щодо необхідності проведення фактичної перевірки ТОВ ІнтерАгроРесурс.

Також відповідач зазначає, що зі змісту наказу вбачається, що перевірка ТОВ ІнтерАгроРесурс проводиться з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального, в т.ч. з питань дотримання Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, інших законів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг пального в Україні, на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами № 1640/02-32-09-01 від 14.11.2022.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава), пред`явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України документів (формальна підстава).

Також відповідач зазначає, що у постановах від 22.09.2020 справа № 520/1304/2020 та від 08.04.2021 справа № 640/21528/19, Верховний Суд вказує, що відсутність у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України посилання на конкретну інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, безперечно є недоліком наказу. Однак, цей недолік не є безумовною підставою для висновку про незаконність перевірки та прийнятих за її результатом рішень, адже суд навіть у разі, якщо податковий орган не розкриває зміст інформації у наказі, повинен при розгляді справи дослідити інформаційну цінність наданих органом ДПС відомостей, та надати оцінку тому, чи може вважатися певний документ джерелом інформації про можливі порушення платником податків законодавства. Право на проведення перевірок контролюючим органом, зокрема, проведення фактичної перевірки регламентовано п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Щодо суті встановлених порушень під час проведення перевірки відповідач вказує, що ТОВ ІнтерАгроРесурс встановлено порушення вимог:

230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями), а саме, не обладнано рівнеміром-лічильником рівня пального 1 (один) введений в експлуатацію резервуар, здійснення реалізації пального в період з 01.04.2020 по 30.06.2020 без реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників в кількості 3 (три) одиниці та витратомірів- лічильників кількості 2 (дві) одиниці, та без позитивного результату повірки рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників;

підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями) а саме, ТОВ ІнтерАгроРесурс (розпорядником акцизного складу № 1002335) несвоєчасно подано до центрального органу виконавчої влади Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (електронна форма документу J0210401) за період з 01.07.2020 по 23.02.2022 в кількості одного електронного документу за одну звітну добу.

пунктів 85.2, 85.4, статті 85 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ ІнтерАгроРесурс не надано посадовим особам контролюючого органу документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 27.01.2023 вирішено розгляд справи № 120/10974/22 проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду на 07.02.2023 об 11:00 год.

31.01.2023 представник позивача подав відповідь на відзив, у яких просить задовольнити позовні вимоги. Зокрема зазначив, що посилання відповідача на практику Верховного Суду фактично підтверджує позицію позивача, про що зазначає і відповідач. Таким чином, на думку представника позивача, відповідачем не спростовується факт неправомірного проведення фактичної перевірки позивача, а надані докази лише підтверджують правомірність тверджень позивача.

Ухвалою суду від 07.02.2023 відкладено судовий розгляд справи на 21.02.2023.

21.02.2023 розгляд справи відкладено на 06.03.2023.

06.03.2023 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, викладені в позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.06.2004 ТОВ ІнтерАгроРесурс (код ЄДРПОУ 32976983) зареєстроване як юридична особа за № 11741020000009594 та здійснює економічну діяльність за основним видом діяльності 47.30 роздрібна торгівля пальним.

Відповідно до листа Державної податкової служби України № 20446/7/99-00-09-02-03-07 від 07.09.2021 доручено ГУ ДПС у Вінницькій області провести звірку достовірності даних щодо зареєстрованих резервуарів/ємностей та вимірювального обладнання на території акцизних складів, які використовуються суб`єктам господарювання, що отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Також у листі вказано надати інформацію про результати проведеної роботи у термін до 24.09.2021.

Відповідно до листа Державної податкової служби України № 24544/7/99-00-09-02-03-07 від 03.11.2021з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та з урахуванням результатів, отриманих на виконання доручення від 07.09.2021 №20446/7199-00-09-02-03-07 Департамент контролю за підакцизними товарами просить ГУ ДПС у Вінницькій області проаналізувати достовірність наданої інформації, з`ясувати причини відсутності даних та вжити заходів для доопрацювання довідки про зареєстровані резервуари/ємності та вимірювальне обладнання на території акцизних складів, які використовуються суб`єктам господарювання, що отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. також вказано інформацію про результати проведеної роботи надати Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України у термін до 15.11.2021 засобами електронного зв`язку Microsoft Outlook на адресу ДІСУ 090203 ОСОБА_2 за формою, наведеною у додатку.

14.11.2022 заступник начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Олег Мартинюк, з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Законів України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області № 640/02-32-09-01 від 14.11.2022, видав наказ № 3584к Про проведення фактичної перевірки ТОВ ІнтерАгроРесурс (ЄДРПОУ 32976983), яким наказано провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання позивача за адресою місця здійснення діяльності (розташування акцизного складу): Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Шкільна, буд. 66, АЗС, терміном 10 діб, з 16.11.2022, період, що перевіряється з 01.01.2020.

15.11.2022 на підставі зазначеного наказу головним державним інспекторам ГУ ДПС у Вінницькій області Регелюку О.В. та Гріциній І.Ю. видано направлення на перевірку за № 4336 та № 4337.

16.11.2022 під час проведення фактичної перевірки на ТОВ ІнтерАгроРесурс був зроблений запит про надання документів (копій документів).

На підставі направлень від 15.11.2022 № 4336 та № 4337, на підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.11.2022 № 3584к, головними державними інспекторами ГУ ДПС у Вінницькій області Регелюк О.В. та Гріциною І.Ю. проведена фактична перевірка ТОВ ІнтерАгроРесурс за адресою місця здійснення господарської діяльності (розташування акцизного складу): Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Шкільна 66, АЗС з питань обліку та обігу пального. дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2020 по 25.11.2022. Направлення на проведення перевірки пред`явлено та копію наказу ГУ ДПС у Вінницькій області про проведення перевірки вручено 16.11.2022 головному бухгалтеру ТОВ ІнтерАгроРесурс - Дроненко Зої Петрівні.

За результатами перевірки складено акт № 10317/02-32-09-01/32976983 від 25.11.2022, у якому встановлено порушення вимог:

підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями), а саме, не обладнано рівнеміром-лічильником рівня пального 1 (один) введений в експлуатацію резервуар, здійснення реалізації пального в період з 01.04.2020 по 30.06.2020 без реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів-лічильників в кількості 3 (три) одиниці та витратомірів- лічильників кількості 2 (дві) одиниці, та без позитивного результату повірки рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників;

підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України (із внесеними змінами та доповненнями) а саме, ТОВ ІнтерАгроРесурс (розпорядником акцизного складу № 1002335) несвоєчасно подано до центрального органу виконавчої влади Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (електронна форма документу J0210401) за період з 01.07.2020 по 23.02.2022 в кількості одного електронного документу за одну звітну добу;

пунктів 85.2, 85.4, статті 85 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме ТОВ ІнтерАгроРесурс не надано посадовим особам контролюючого органу документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі акту фактичної перевірки від 25.11.2022 № 10317/02-32-09-01/32976983 відповідачем прийнято окаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.12.2022 року №10510/02-32-09-01/32976983 на суму - 20 000,00 грн.; №10509/02-32-09-01/32976983 на суму - 40 000,00 грн.; №10508/02-32-09-01/32976983 на суму - 60 000,00 грн.; №10511/02-32-09-01/32976983 на суму - 1000,00 грн.; № 10512/02-32-09-01/32976983 на суму - 1020,00 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме спочатку провести податкову перевірку.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).

При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.

Отже, у разі недотримання вимог проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави на прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Водночас у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Судом встановлено, що як підставу для проведення фактичної перевірки ТОВ ІнтерАгроРесурс у наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.11.2022 № 3584к зазначено на підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п.80.2 ст. 80 ПК України, без наведення фактичних умов для його застосування щодо зазначеного платника податків.

Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки.

На думку суду, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України.

Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 1440/2045/18.

Суд зауважує, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до вимог пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, застосованого відповідачем для призначення перевірки позивача, фактична перевірка може проводитися:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Водночас у наказі від 14.11.2022 № 3584к відповідач жодним чином не обґрунтував наявність підстав для перевірки, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, зокрема щодо отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Наведені у наказі підстави проведення перевірки також не доведені відповідачем під час розгляду справи.

Так у відзиві представник відповідача зазначає, що у постановах від 22.09.2020 справа № 520/1304/2020 та від 08.04.2021 справа № 640/21528/19, Верховний Суд вказує, що відсутність у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України посилання на конкретну інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, безперечно є недоліком наказу. Однак, цей недолік не є безумовною підставою для висновку про незаконність перевірки та прийнятих за її результатом рішень, адже суд навіть у разі, якщо податковий орган не розкриває зміст інформації у наказі, повинен при розгляді справи дослідити інформаційну цінність наданих органом ДПС відомостей, та надати оцінку тому, чи може вважатися певний документ джерелом інформації про можливі порушення платником податків законодавства. Право на проведення перевірок контролюючим органом, зокрема, проведення фактичної перевірки регламентовано п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

З метою дослідження обставин, які стосуються підстав перевірки, та які необхідно дослідити згідно наведеній позиції Верховного суду у даній категорії справ, судом досліджено та надано оцінку документам, на які посилається відповідач як джерело інформації від державних органів про можливі порушення платником податків законодавства.

Так листом Державної податкової служби України № 20446/7/99-00-09-02-03-07 від 07.09.2021 доручено ГУ ДПС у Вінницькій області провести звірку достовірності даних щодо зареєстрованих резервуарів/ємностей та вимірювального обладнання на території акцизних складів, які використовуються суб`єктам господарювання, що отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Також у листі вказано надати інформацію про результати проведеної роботи у термін до 24.09.2021.

Відповідно до листа Державної податкової служби України № 24544/7/99-00-09-02-03-07 від 03.11.2021з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та з урахуванням результатів, отриманих на виконання доручення від 07.09.2021 №20446/7199-00-09-02-03-07 Департамент контролю за підакцизними товарами просить ГУ ДПС у Вінницькій області проаналізувати достовірність наданої інформації, з`ясувати причини відсутності даних та вжити заходів для доопрацювання довідки про зареєстровані резервуари/ємності та вимірювальне обладнання на території акцизних складів, які використовуються суб`єктам господарювання, що отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Також вказано інформацію про результати проведеної роботи надати Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби України у термін до 15.11.2021 засобами електронного зв`язку Microsoft Outlook на адресу ДІСУ 090203 ОСОБА_2 за формою, наведеною у додатку.

Як вбачається зі змісту листа від 03.11.2021, у ньому зазначено про надання інформації щодо частини акцизних складів, охоплених перевірками, зокрема у Вінницькій області 182 із 324 зареєстрованих акцизних складів та встановлені строки для проведення відповідних заходів до 15.11.2021 року.

Проте аж через рік 14.11.2022 заступнику начальнику ГУ ДПС у Вінницькій області спрямовано доповідну записку від управління контролю за підакцизними товарами з посиланням на зазначені листи від 07.09.2021 та 03.11.2021 та пропозицією провести перевірку ТОВ «ІнтерАгроРесурс».

Враховуючи таку доповідну записку заступник начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Олег Мартинюк, з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Законів України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, пункту 80.2 статті 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області № 640/02-32-09-01 від 14.11.2022, видав наказ № 3584к Про проведення фактичної перевірки ТОВ ІнтерАгроРесурс (ЄДРПОУ 32976983), яким наказано провести фактичну перевірку суб`єкта господарювання позивача за адресою місця здійснення діяльності (розташування акцизного складу): Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Шкільна, буд. 66, АЗС, терміном 10 діб, з 16.11.2022, період, що перевіряється з 01.01.2020.

Надаючи оцінку зазначеним листам ДПС України, на які посилається відповідач як на підстави проведення перевріки, суд звертає увагу, що вони направлені у вересні та листопаді 2021 року та ними встановлені конкретні терміни їх виконання та звітування про проведену роботу.

Строк їх виконання закінчився в листопаді 2021 року.

Таким чином, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для проведення перевірки позивача у відповідності до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Отже, як зміст наказу про проведення фактичної перевірки від 14.11.2022 № 3584к, так і досліджені судом документи, на які посилається відповідач як на підстави перевірки, не містять підстав передбачених п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України для проведення фактичної перевірки.

Враховуючи що наведені в наказі підстави проведення перевірки в ході розгляду справи не підтвердилися та не були доведені відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд вважає, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено незаконно.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що інформація (в цьому випадку листи Державної податкової служби) на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

При вирішенні справи суд також керується основними засадами податкового законодавства України. Так, згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, застосовується принцип презумпцію правомірності рішень платника податків.

Вказаний підхід національного законодавства узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), що сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків.

Зокрема, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що у разі існування неоднозначності в тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків необхідно віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків; національне законодавство має відповідати вимозі "якості" закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні ("Щокін проти України", заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року; "Серков проти України", заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року).

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача про те, що наказ від 14.11.2022 № 3584к про проведення фактичної перевірки ТОВ "ІнтерАгроРесурс" не може вважатися правомірним, оскільки з його змісту неможливо встановити, яку саме інформацію про порушення платником податку тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало або мало у своєму розпорядженні ГУ ДПС у Вінницькій області, що стала у подальшому підставою для прийняття вказаного наказу. Окрім того, в наказі відсутні будь-які посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено, у рамках яких заходів відповідач встановив невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності або ж сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом.

А листи ДПС України, на які посилається відповідач вичерпали свою дію ще в листопаді 2021 року.

Отже, за результатами розгляду справи суд погоджується з доводами позивача про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ "ІнтерАгроРесурс" призводять до відсутності правових наслідків такої. Тому оспорювані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області визнаються протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки вищенаведені мотиви безпосередньо свідчать про неправомірність прийнятих відповідачем рішень та дають самостійні підстави для їх скасування, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 в справі № 826/17123/18, та не вдається до оцінки зафіксованих перевіркою порушень вимог законодавства по суті.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.12.2022 року №10510/02-32-09-01/32976983 на суму - 20 000,00 грн.; від 13.12.2022 року №10509/02-32-09-01/32976983 на суму - 40 000,00 грн.; від 13.12.2022 року№10508/02-32-09-01/32976983 на суму - 60 000,00 грн.; від 13.12.2022 року №10511/02-32-09-01/32976983 на суму - 1000,00 грн.; від 13.12.2022 року № 10512/02-32-09-01/32976983 на суму - 1020,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" судовий збір в розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривень 00 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" (код ЄДРПОУ 32976983, вул. Шкільна, 66, с. Уладівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22320)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області ( код ЄДРПОУ 44069150, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).

Повне судове рішення складено суддею 13.03.2023.

СуддяШаповалова Тетяна Михайлівна