Рішення

від 14.03.2023 по справі 460/5518/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2023 року м. Рівне№460/5518/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Мічуди Є.В. від 13.02.2023 №52625637 про стягнення виконавчого збору в сумі 57354,00 грн та зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження №71026257 зі стягнення виконавчого збору.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що постановою державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 04.10.2016 відкрито виконавче провадження №52625637 щодо звернення стягнення на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ; за рахунок реалізації предмета іпотеки задовільняються вимоги стягувача ПАТ «Дельта Банк»; сума заборгованості становить 573540,08 грн; боржник ОСОБА_1 ; стягувач ПАТ «Дельта Банк». Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 13.02.2023 ВП №52625637 вирішено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 57354,00 грн. Позивач вказує, що постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, оскільки виконавче провадження відкрито 04.10.2016, тому до правовідносин слід застосовувати приписи Закону України «Про виконавче провадження» в частині стягнення виконавчого збору у редакції, чинній до 28.08.2018, тобто: виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Вказує, що норми статті 27 Закону у редакції, чинній до 28.08.2018, зменшували відповідальність боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону в редакції після 28.08.2018; внесені до статті 27 Закону зміни погіршили становище боржника. Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як протиправна. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що до виконавчого органу подана заява ОСОБА_2 від 30.01.2023, як нового стягувача, про закінчення виконавчого провадження, де зазначено, що боржник ОСОБА_1 добровільно у повному обсязі виконав зобов`язання за виконавчим документом, тобто сума заборгованості фактично стягнута. Тому в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми (573540,08 грн заборгованість; 57354,00 грн виконавчий збір). Виконавчий орган також зазначає, що новий стягувач ОСОБА_2 є дружиною боржника, а тому до заяви про закінчення виконавчого провадження не надала докази сплати заборгованості у розмірі 573540,08 грн. Проте, в силу норм Закону України «Про виконавче провадження» відповідач був зобов`язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі заяви нового стягувача. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 06.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, з врахуванням особливостей провадження у категорії справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287 КАС України), у відкритому судовому засіданні на 14.03.2023.

Учасники справи заявили про розгляд справи у порядку письмового провадження.

За правилами частини третьої статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 04.10.2016 відкрито виконавче провадження №52625637 щодо звернення стягнення на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ; за рахунок реалізації предмета іпотеки задовільняються вимоги стягувача ПАТ «Дельта Банк»; сума заборгованості становить 573540,08 грн; боржник ОСОБА_1 ; стягувач ПАТ «Дельта Банк»; боржнику добровільно виконати виконавчий документ до 11.10.2016 (а.с. 14).

Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції від 04.10.2016 в межах виконавчого провадження №52625637 накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .

01.07.2010 здійснено заміну кредитора у зобов`язаннях, що діють на підставі кредитного договору №247/ФКВ-07 від 21.09.2007 до «Дельта Банк» перейшли права первісного кредитора.

14.07.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕНТ», як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги №2285/К, за умовами якого новому кредитору відступалось, серед іншого, право вимоги до ОСОБА_1 за договором №247/ФКВ-07 від 21.09.2007.

23.12.2020 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕНТ», як Первісним кредитором та ТОВ «АССЕТС КОНСАЛТ», як Новим кредитором, укладено договір відступлення права вимоги №КПД-281-026/20, за умовами якого до Нового кредитора прийшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №247/ФКВ-07 від 21.09.2007.

23.12.2020 між ТОВ «АССЕТС КОНСАЛТ», як Первісним кредитором та ОСОБА_2 , як Новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги №043/20, за умовами якого до Нового кредитора прийшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №247/ФКВ-07 від 21.09.2007.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі №ЗВ/460/4/22 у виконавчому провадженні №52625637 з виконання виконавчого напису №2323 від 10.09.2013, вчиненого приватним нотаріусом Паракудою Іриною Вікторівною, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б, ідентифікаційний код юридичної особи 42910164) його правонаступником ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (а.с. 15).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.12.2022 ВП №52625637 замінено стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (а.с. 20).

До виконавчого органу подана заява ОСОБА_2 від 30.01.2023 про закінчення виконавчого провадження, де зазначено, що боржник ОСОБА_1 добровільно у повному обсязі виконав зобов`язання за виконавчим документом (а.с. 21).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 13.02.2023 ВП №52625637 вирішено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 57354,00 грн (далі Постанова про стягнення виконавчого збору) (а.с. 24).

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 13.02.2023 ВП №52625637 закінчено виконавче провадження у порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Постанова про закінчення виконавчого провадження) (а.с. 26).

Цією постановою вирішено Постанову про стягнення виконавчого збору ВП №52625637 від 13.02.2023 виділити в окреме виконавче провадження.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 14.02.2023 відкрито виконавче провадження №71026257 щодо виконання Постанови про стягнення виконавчого збору від 13.02.2023 (а.с. 31).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість оскаржуваної Постанови про стягнення виконавчого збору, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016№1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами частини першої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Зі змісту Постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження закінчене у порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

За правилами пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченихпунктами 1,3,4,6частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,6,9(крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 цього Закону),11,14і15частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Вказана норма містить виняток щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору, якщо виконавчий збір не стягнуто крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 цього Закону.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставіпункту 9частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставіпункту 17частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно зпунктами 2-3,2-4та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тапунктом 9-15розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Вказаний виняток не стосується позивача, оскільки рішення не було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а Постанова про закінчення виконавчого провадження не приймалася у порядку пункту 17частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

Тобто, у разі закінчення виконавчого провадження з підстави, визначеної пунктом 9 частини першої статті 39 №1404-VIII, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до пункту 8 Розділу III «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802) (далі Інструкція), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченихпунктами 1,3,4,6частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,6,7,9(крім випадку, передбаченогочастиною дев`ятоюстатті 27 Закону),11,14і15частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Системний аналіз зазначених норм у сукупності дає підстави для висновку, що постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору в силу вимог пункту 5 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ є виконавчими документами і у разі закінчення виконавчого провадження, зокрема, на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ, за умови, що суми штрафів та /або виконавчого збору залишились не стягнутими, виконавець зобов`язаний відкрити за такими постановами виконавче провадження та здійснювати їх подальше виконання.

У Постанові про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

Частиною другою статті 17 Закону №1404-VІІІ в редакції, яка діяла до 28.08.2018, було визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

З матеріалів прави слідує, що боржник не виконав рішення у добровільному порядку у строки, зазначені у Постанові про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016; а сума виконавчого збору у розмірі 10 відсотків не могла бути стягнутою, оскільки сума основного боргу не була фактично стягнутою (погашеною) щодо періоду до 28.08.2018.

Проте, як вбачається з матеріалів справи до виконавчого органу подана заява від ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження, де зазначено, що боржник ОСОБА_1 добровільно у повному обсязі виконав зобов`язання за виконавчим документом.

При застосуванні до спірних правовідносин норм Закону №1404-VІІІ в редакції, яка діяла до 28.08.2018, - «виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом», то державний виконавець діяв правомірно, оскільки новий стягувач повідомив виконавчий орган про повне фактичне виконання позивачем боржником виконавчого документа.

З матеріалів справи слідує, що виконавчий орган вживав належних заходів щодо виконання виконавчого документа в межах виконавчого провадження №52625637, проте на процедуру фактичного стягнення суми заборгованості впливали такі обставини:

14.07.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕНТ», як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги №2285/К, за умовами якого новому кредитору відступалось, серед іншого, право вимоги до ОСОБА_1 за договором №247/ФКВ-07 від 21.09.2007;

23.12.2020 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕНТ», як Первісним кредитором та ТОВ «АССЕТС КОНСАЛТ», як Новим кредитором, укладено договір відступлення права вимоги №КПД-281-026/20, за умовами якого до Нового кредитора прийшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №247/ФКВ-07 від 21.09.2007;

23.12.2020 між ТОВ «АССЕТС КОНСАЛТ», як Первісним кредитором та ОСОБА_2 , як Новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги №043/20, за умовами якого до Нового кредитора прийшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №247/ФКВ-07 від 21.09.2007;

ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі №ЗВ/460/4/22 у виконавчому провадженні №52625637 з виконання виконавчого напису №2323 від 10.09.2013, вчиненого приватним нотаріусом Паракудою Іриною Вікторівною, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36Б, ідентифікаційний код юридичної особи 42910164) його правонаступником ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 );

постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 05.12.2022 ВП №52625637 замінено стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону №1404-VІІІ, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша статті 15 Закону №1404-VІІІ).

У свою чергу, новий стягувач ОСОБА_2 повідомила виконавчий орган про фактичну сплату боржником ОСОБА_1 суми заборгованості, що підпадає під визначення поняття «фактично стягнута сума».

Тобто факт погашення заборгованості установлено 30.01.2023.

Вказане вище свідчить про правомірність оскаржуваної Постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутої суми, оскільки таке рішення прийняте у порядку та спосіб, визначені Законом №1404-VІІІ.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача закінчити виконавче провадження №71026257 зі стягнення виконавчого збору, суд зазначає таке.

За правилами пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи попередній висновок суду про правомірність оскаржуваної Постанови про стягнення виконавчого збору, похідна позовна вимога не підлягає до задоволення.

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вулиця Замкова, 22а, місто Рівне, 33000; код ЄДРПОУ 35007146) про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 березня 2023 року

Суддя К.М. Недашківська