Ухвала

від 13.03.2023 по справі 204/1047/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/1047/23

Провадження № 1-кп/204/620/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42021042030000076 від 23 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2ст.197-1 КК України

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинуввального акту, статтею 14 Конституції України проголошено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до пункту «б» ч.1 ст.112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів, для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено підстави набуття права на землю, зокрема, придбання права на землю громадянами та юридичними особами, що здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 125 Земельного кодексу України проголошено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідального рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Водного кодексу України зона санітарної охорони територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.

Статтею 93 Водного кодексу України визначено, що з метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Режим зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» водопровідна мережа - система трубопроводів, відповідних споруд та устаткування для розподілу і подачі питної води споживачам. Централізоване питне водопостачання господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Статтею 33 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачено, що санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об`єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їх типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об`єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання і споживання питної води.

Відповідно до ст. 34 Закону «Про питну воду та питне водопостачання» встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою.

Статтею 36 Закону «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що у межах зони санітарної охорони джерел питної води та об`єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується. Забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.

Відповідно до п.15.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені Наказом Міністерство з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за №936/15627 санітарна охорона у сфері централізованого питного водопостачання та водовідведення, об`єкти, зони санітарної охорони, встановлення їх меж та поясів особливого режиму, вплив потенційних джерел, забруднювачів, обмеження господарської та іншої діяльності на цих територіях здійснюються відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Згідно розділу 15.2.4.1 ДНБ В.2.5:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» ширину санітарно-захисної смуги водоводів, що проходять по незабудованій території, потрібно приймати від крайніх водоводів: при прокладанні в сухих ґрунтах не менше ніж 10 м при діаметрі до 1000 мм.

Згідно ч.4 ст.18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним режимом. Порядок встановлення і режим цих зон визначаються законодавством України.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер: ЯЯ №045638, виданий 04.01.2010 управлінням Держкомзему у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області право постійного користування земельною ділянкою площею 26,4363 із кадастровим номером 1210100000:07:185:0012 має Державне підприємство «Придніпровська залізниця», ПАТ «Українська залізниця».

Так ОСОБА_5 в період часу приблизно з квітня по травень 2019 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, за відсутністю відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність чи користування (оренду) та за відсутністю вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, а також без державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку, права постійного користування і права оренди земельної ділянки та документів, що посвідчують право на земельну ділянку, умисно самовільно зайняв земельну ділянку в районі будинку АДРЕСА_1 , площею 0,2475 га, яка входить до складу земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:07:185:0012, користувачем якої є Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», в зоні санітарної охорони підземного водопроводу трьох сталевих труб діаметром по 100 мм кожна, самовільно огородивши вказану земельну ділянку металевим парканом. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, ОСОБА_5 без будь-яких дозвільних документів, переслідуючи корисливий мотив, до грудня 2019 року використовував вказану земельну ділянку для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, а саме: під фактичне розміщення автомобільної стоянки.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою №892-ДК/920/АП/09/01 від 11.08.2021, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по фактичному розташуванню автостоянки, яка розташована в районі буд. АДРЕСА_1 . Згідно висновку експерта від 21.09.2022 №СЕ-19/104-22/20510-ЗТ за результатами судової земельно-технічної експертизи, межі земельної ділянки, зафіксованої згідно відомостей акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою №892-ДК/920/АП/09/01 від 11.08.2021, що межує з земельною ділянкою, якій присвоєно адресу: м.Дніпро, вул.Будівельників, 60, загальною площею 0,2475 га, частково знаходяться в межах охоронної зони інженерних комунікацій КП «Дніпроводоканал»; частина земельної ділянки, що знаходиться в охоронній зоні інженерних комунікацій КП «Дніпроводоканал», складає 0,2022 га.

Таким чином, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про відсутність у нього передбачених законом підстав, а саме: права власності або користування (оренди) земельною ділянкою, діючи умисно, всупереч ст. 14 Конституції України, ст.ст. 116, 124, 125, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 36 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст.18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», в період часу з квітня по грудень 2019 року, діючи умисно, з метою отримання прибутку, без правовстановлюючих документів, самовільно зайняв земельну ділянку в районі буд.60 по вул. Будівельників у м. Дніпро, загальною площею 0,2475 га яка входить до складу земельної ділянки із кадастровим номером 1210100000:07:185:0012, користувачем якої є Регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», в зоні санітарної охорони підземного водопроводу трьох сталевих труб діаметром по 100 мм кожна, площею 0,2022 га, яка у свою чергу знаходиться в охоронній зоні інженерних комунікацій КП «Дніпроводоканал».

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненого щодо земель в охоронній зоні.

Від захисника адвокати ОСОБА_6 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальностіна ОСОБА_5 підставі п.2ч.1ст.49КК Україниу зв`язкуіз закінченнямстроків давностіта закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 .

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_5 просив розгляд клопотання про закриття кримінального провадження проводити без участі захисника ОСОБА_6 , яка в судове засідання не з`явилася, зазначив, що жодних прав його порушено не буде. Підтримав клопотання свого захисника. Зазначив, що йому є зрозумілим, що в разі задоволення клопотання, провадження буде закрито з нереабілітуючих підстав.

Представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечував проти звільнення відкримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення відкримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши долучені прокурором документи відносно обвинуваченого на предмет неперебування у розшуку чи ухилення від органів досудового розслідування, не переходячи до стадії з`ясування фактичних обставин та перевірки їх доказами, прийшов до наступного.

Згідно з п.2 ч.1 ст.49 Кримінального кодексу України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція ч.2ст.197-1КК Українипередбачає покаранняу виді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин.

Додатково суд зауважує, що передбачене ч.1 ст.197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки без кваліфікуючих ознак визнається закінченим злочином з моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди.

Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України, в період часу з квітня по травень 2019 року. Таким чином, з дня вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, до дня винесення ухвали минуло більше трьох років.

Частиною 4ст.286КПК Українипередбачено,що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.3 ст.288 КК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що кримінальне правопорушення за ч.2 ст.197-1 КК України, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , відноситься до нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, з дня вчинення кримінального правопорушення минуло три роки, суд вважає за необхідне на підставіст.49КК України звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України.

Згідно з довідкою Дніпропетровського НДЕКЦ МВС витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні складають 7551,20 грн, та підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 314, 369-371, 395, 532, 533 КПК України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 на підставі ч.1 ст.49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №42021042030000076 від 23 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2ст.197-1 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Згідно з довідкою Дніпропетровського НДЕКЦ МВС витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні складають 7551 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок, та підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя: ОСОБА_1