Ухвала

від 13.03.2023 по справі 940/119/23

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.03.2023 Справа № 940/119/23

Провадження по справі № 1-кп/940/65/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві кримінальне провадження № 12022111030002553 від 11.10.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Дзвеняче Тетіївського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІ групи, невійськовозобов`язаного, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

встановив:

У провадженні Тетіївського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12022111030002553 від 11.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, за наступних обставин.

Так, навесні 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 умисно, з метою збагачення, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачi iз земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, ст. ст. 60, 61, 150 ч.1 п. г Земельного кодексу України, ст. 68 Земельного кодексу України, відповідно до якої до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту, самовільно зайняв частину земельної ділянки площею 0,6453 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, з кадастровим номером 3224682800:04:010:0003, яка знаходиться за межами с. Дзвеняче в адміністративних межах Тетіївської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, та частину земельної ділянки площею 0,7842 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, кадастровим номером 3224682800:03:003:0006, яка знаходиться за межами с. Тарасівка в адміністративних межах Тетіївської територіальної громади Білоцерківського району Київської області, власником яких є держава в особі Київської обласної державної адміністрації та які надані в користування АТ «Укрзалізниця», які згідно із ст. 112 Земельного кодексу України є охоронною зоною, самовільно, за допомогою сільськогосподарської техніки, розпочав розорювання земель i висіяв культуру сої, при цьому достовірно знаючи, що вказані земельні ділянки у встановленому порядку не надавалась йому у володіння і користування та не передавались у власність або оренду, тобто за відсутності правочину щодо таких земельних ділянок.

Таким чином, ОСОБА_4 , самовільним зайняттям земельних ділянок у захиснiй зоні позбавив законного користувача права користування земельними дiлянками загальною площею 1,4295 га, чим спричинив шкоду державі.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельних ділянок в охоронній зоні.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 підтримав та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України. Разом з тим, свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та щиро розкаявся.

Прокурор Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки на підставіст. 48 КК України.

Представник потерпілого Тетіївської міської ради ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Положеннямист. 48 КК Українивизначено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 197-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно достатті 12 КК Україниє нетяжким злочином, вказане діяння не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив нетяжкий злочин, є пенсіонером, має інвалідність 2 групи, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував заподіяну шкоду шляхом приведення земельних ділянок у придатний для використання стан та повернення законному володільцю земельних ділянок площею 1,4295 га.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню та вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, оскільки встановлено, що внаслідок зміни обстановки обвинувачений ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним, а вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, що відповідно до ст. 284 КПК України, є підставою для закриття кримінального провадження № 12022111030002553 від 11.10.2022 року.

Керуючись ст. 48 КК України, статтями 284, 285, 286, 288, 314, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, на підставі статті 48 КК України у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111030002553 від 11.10.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 статті 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 12 год. 50 хв. 14 березня 2023 року.

Суддя ОСОБА_7