Рішення

від 14.03.2023 по справі 402/908/21

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 402/908/21

Провадження № 2/386/28/23

РІШЕННЯ

Іменем України

14 березня 2023 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.

за участю: секретаря судового засідання - Максютенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в особі директора Рибак Ольги Василівни про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до про визнання незаконним та скасування наказу №131-к від 14.12.2021 року Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який підписаний директором зазначеного місцевого центру ОСОБА_2 , про відсторонення її, головного юриста відділу «Благовіщенське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, від роботи без збереження заробітної плати з 14 грудня 2021 року, у зв`язку із відсутністю обов`язкового щеплення від COVID-19, до усунення причин, що зумовили відсторонення, та поновлення її на роботі.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_3 просив у задоволенні позову відмовити, адже вважає, що відсторонення позивача відбулося на підставі діючого законодавства та з дотриманням процедури такого відсторонення.

В судове засідання сторони не звились, позивач надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, представник відповідача ОСОБА_3 також надав заяву про розгляд справи у його відсутність, а у задоволенні позову просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 11.06.2019 позивач призначена на посаду головного спеціаліста відділу «Благовіщенське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (наказ №66-к від 10.06.2019 року).

Відповідно до наказу №105-к від 27.099.2021 року назву посади змінено на «головного юриста відділу «Благовіщенське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Наказом за №131-к від 14.12.2021 року Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який підписаний директором Ольгою Рибак, у відповідності до ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань» від 06 квітня 2000 року №1645- III, наказу МОЗ від 04.10.2021 №2153«Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за №1306/36928, в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я від 01 листопада 2021р. №2393, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2021 р. №1452/37074, доручення Міністра юстиції України від 17.11.2021 р. №610/1/48-21, доручення Координаційного центру з надання правової допомоги від 23.11.2021 №001/05.1-15/236, ОСОБА_1 , головного юриста відділу «Благовіщенське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, відсторонено від роботи (виконання) з 14 грудня 2021 року без збереження заробітної плати до усунення причин, що зумовили відсторонення.

Підставою для відсторонення стало повідомлення Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 15.11.2021 №01-06/03-30 щодо обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, аркуш-ознайомлення від 24.11.2021, наказ Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 07 грудня 2021 року №114-аг «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 та створення комісії з відсторонення працівників Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», акт про відсторонення ОСОБА_1 від 14.12.2021.

14.12.2021 року позивач під підпис ознайомлена з вказаним наказом про відсторонення.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (ст. 51 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, зщо здійснюються з метою запобіганню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 12 цього Закону профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» № 211 від 11.03.2020 на всій території України з 12.03.2020 запроваджено карантин, який згодом неодноразово продовжено.

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 90), Міністерство охорони здоров`я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.

Наказом Міністерство охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, який надалі було доповнено (далі - Перелік № 2153).

Пунктом 4 Переліку № 2153 (в ред. Наказу від 01.11.2021 № 2393) до осіб, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, віднесено працівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади.

Сторонами не заперечується, що посада позивача віднесена до вказаного пункту Переліку № 2153.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1096 постанову Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 доповнено пунктом 41-6, відповідно до якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Згідно зі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 130/3548/21 відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника. Проте, слід з`ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення працівника від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; умови праці, в яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Відтак, визначаючи об`єктивну необхідність щеплення працівника і перевіряючи законність його відсторонення від роботи для протидії зараженню COVID-19, необхідно з`ясовувати наявність наведених вище та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даній справі наказом відповідача від 14.12.2021 № 131-к ОСОБА_1 з 14.12.2021 відсторонено від роботи з підстав ненадання медичної документації на підтвердження щеплення від COVID-19, спричиненої вірусом SARS-CoV-2 та/або не проведення відповідного щеплення.

Застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми.

На час відсторонення будь-які питання щодо можливості забезпечення виконання позивачем трудових обов`язків дистанційно не обговорювалися.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання незаконним та скасування наказу №131-к від 14.12.2021 «Про відсторонення ОСОБА_1 ».

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що з 09.03.2022 року ОСОБА_1 була допущена до роботи (наказ №28-к від 09.03.2022 року "Про допуск до роботи ОСОБА_1 "), а відтак підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині поновлення позивача на роботи, наразі немає.

На підставі статті 141ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 908 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги №131-к від 14.12.2021 «Про відсторонення ОСОБА_1 ».

Стягнути з Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код ЄДРПОУ 39757607) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. В. Червоненко