Номер провадження 2/754/442/23
Справа №754/3603/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
28 лютого 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Зотько Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Нагорної М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті АТД», про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті АТД» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва. Позовна заява обґрунтована тим, що 29.01.2014 між ТОВ «Континентбуд» та позивачем укладено попередній договір купівлі продажу, посвідчений приватним нотаріусом Буждиганчук Є.Ю., зареєстрований в реєстрі №36. Відповідно до умов договору ТОВ «Континентбуд» зобов`язалось укласти договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , а позивач зобов`язався прийняти та належним чином оплатити її вартість. Згодом між ТОВ «Континентбуд», ОСОБА_1 та ТОВ «Радуга Сіті АТД» було укладено договір від 28.04.2014 про зміну сторони у зобов`язанні до договору про забезпечення виконання зобов`язань №4/527 від 29.01.2014 року, де ТОВ «Континентбуд» замінено на ТОВ «Радуга Сіті АТД». Після укладення вказаного договору, позивач продовжував здійснювати платежі на вказаний розрахунковий рахунок, який належить ТОВ «Радуга Сіті АТД». При здійсненні чергового платежу, у відділенні банку позивачу було відмовлено в перерахуванні коштів на вказаний рахунок, оскільки його було змінено, однак письмової відповіді банк не надав. Будь-яких повідомлень про зміну реквізитів ОСОБА_1 не отримував. Так, позивачем було укладено попередній договір від 29.01.2014 року квартири АДРЕСА_2 загальною площею 42.32 кв.м. Ціна за кв.м. в момент укладення договорів становили 7050 грн. В день підписання договору, ОСОБА_1 сплачено 179 015,00 грн., а всього сплачено 246 541, 00 грн., про що свідчать квитанції про оплату згідно договору про забезпечення виконання зобов`язань №4/527 від 29.01.2014 року. Із засобів масової інформації позивачу стало відомо, що будівництво житлового комплексу «Перлина Троєщини» зупинено, оскільки забудовник самовільно вів будівництво комплексу за відсутності дозвільних документів на будівництво, відкрито кримінальне провадження. Таким чином, позивачем сплачено кошти лише за 35 кв.м. через зазначені обставини, не має можливості виконати умови в повному обсязі взяті на себе зобов`язання за умовами Договору №4/527 від 29.01.2014 року, в свою чергу позивач не отримав вчасно те, на що розраховував укладаючи договори, а тому звернувся до суду в вищевказаним позовом.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2022 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді від 08.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник - адвокат Чвир О.М. у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Представник подала суду копію звіту про оцінку майна (майнових прав) №2100/23 від 06.02.202 року, яким підтверджується, що сума сплачених коштів за період з 29.01.2014 по 22.10.2016 з ПДВ -246 540,00 грн., кількість сплачених квадратних метрів квартири становить 34.97 кв.м.
Представник відповідача ТОВ ««Радуга Сіті АТД»» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщався належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак всі поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважав за можливе розглянути справу без участі нез`явившихся осіб, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
В силу ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 29.01.2014 між ТОВ «Радуга Сіті АТД» та позивачем укладено попередній договір купівлі продажу, посвідчений приватним нотаріусом Буждиганчук Є.Ю., зареєстрований в реєстрі №36. Відповідно до умов договору ТОВ «Радуга Сіті АТД» зобов`язалось укласти договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_3 , а позивач зобов`язалася прийняти та належним чином оплатити її вартість (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.3.1. Сторони зобов`язуються укласти Основний договір протягом I (першого) кварталу 2015 року, але в будь-якому разі не раніше отримання Стороною - 1 правовстановлюючих документів на Об`єкт - надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідними державними органами документів, що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення Основного договору. Сторони встановили, що Основний договір укладається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Стороною -2 відповідного повідомлення від Сторони-1, яке надсилається поштою рекомендованим листом або іншим способом, який Сторони оберуть за власним погодженням.
Відповідно до п. 1.2. Попереднього договору Сторони встановили, щодо укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, яке встановлене п. 1.1 розділу 1 Попереднього договору повинне бути забезпечене. Вид та порядок забезпечення виконання вказаного зобов`язання Сторони визначають в окремому Договорі про забезпечення визнання зобов`язань №4/527 від 29 січня 2014. Зазначений Договір про забезпечення виконання зобов`язань Сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одночасно з укладанням та нотаріальним посвідченням цього Попереднього договору.
Відповідно до п. 1.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 4/527 від 29 січня 2014 року щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу та забезпечення виконання зобов`язань, Сторона 2 сплачує Стороні 1 грошові кошти, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 Договору. Вказана сума коштів буде, після її належної оплати Стороною-2 за даним Договором, зараховано до платежів за Основним договором у момент укладання такого Основного договору.
Запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію Будинку - 1 квартал 2015 року (п. 1.3. Попереднього Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових права на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та обмежень.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).
Верховним Судом України у постанові № 6-168цс12 від 30.01.2013р. визначено майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 12 листопада 2014 року (справа № 6-129цс14).
Аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок про те, що особа має змогу ставити питання про визнання за нею майнового права на спірну квартиру (право очікування) за умови укладання між сторонами основного договору, на підставі якого буде передаватися новостворене майно (спірна квартира) та за умови сплати позивачем усієї вартості останнього.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зазначив, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1 ( 994_535 ) Конвенції з прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1 (див. Broniowski v. Poland, N 31443/96, пар. 98).
Також, Європейський суд з прав людини зазначає, що заявник може заявляти про порушення статті 1 Першого протоколу тільки в тій мірі, в якій оскаржувані рішення стосуються його або її «майна» в сенсі цього положення. «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, щодо яких заявник може стверджувати, що він або вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (див. рішення у справі «Копескі проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), що наводилося вище, п. 35). «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія і повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судове рішення (там само п. 49).
Судом встановлено та підтверджено копією звіту про оцінку майна (майнових прав) №2100/23 від 06.02.202, що відповідно до умов договору позивач сплатив продавцю кошти за 34,97 кв.м. від загальної площі 42.32 кв.м. однокімнатної квартири АДРЕСА_4 у загальному розмірі 246 541, 00 грн., про що свідчать квитанції про оплату згідно попереднього Договору №4/527, купівлі продажу квартири, яка знаходиться в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , від 29.01.2014 року.
Проте, станом на час розгляду справи судом, будівництво житлового комплексу «Перлина Троєщини», в якому знаходиться квартира АДРЕСА_3 , не здійснено, що порушує права позивача, який правомірно очікує на отримання майнових прав на об`єкт нерухомості. Така бездіяльність свідчить про наявність обґрунтованих та об`єктивних фактів порушення майнових прав позивача ОСОБА_1 .
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 набув майнове (речове) право на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 34,97 кв.м. від загальної площі 42.32 кв.м. однокімнатної квартири АДРЕСА_4 , після введення його в експлуатацію, який до того часу знаходиться в спільній власності всіх учасників будівництва, що відповідає приписам частини 1 статті 355 ЦК України, яка зазначає, що майно, яке є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). За загальним правилом, визначеним пунктами першим статті 358 та пунктом першим статті 369 ЦК України, право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, аналізуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог та визнання за позивачем майнове (речове) право на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 35 кв.м. від загальної площі 42.32 кв.м. спірної однокімнатної квартири.
При цьому, протягом розгляду справи судом сторонами не було надано доказів здійснення будівництва секції № 4 будинку АДРЕСА_5 саме на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:017:0010.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 190, 331, 526, 626, 638, ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-79, 81, 89, 141, 280 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті АТД» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 34,97 кв.м. від загальної площі однокімнатної квартири АДРЕСА_4 .
Відомості про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 .
Відомості про відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті АТД», місцезнаходження: м. Київ, пр-т. Георгія Гонгадзе, 11, ка. 88, ЄДРПОУ 39100476.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду виготовлено 13.03.2023.
Суддя: Т.А.Зотько
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 16.03.2023 |
Номер документу | 109545376 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Зотько Т. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні