Ухвала

від 07.03.2023 по справі 757/36175/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 07 березня 2023 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу директора ТзДВ «ГАЛ-КАТ» - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року,

за участі:

представника ТзДВ «ГАЛ-КАТ»

адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти в розмірі 5 193 232, 21 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790) № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ 00032129), адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г;ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790) № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті в ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123), адреса: вул. Курсантська, 24, м. Дніпро;ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790) № НОМЕР_4 , який відкритий в Акцiонерний банк «ПIВДЕННИЙ» (МФО 328209), адреса: вул. Краснова, 6/1, м. Одеса; ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790) № НОМЕР_5 , який відкритий в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), адреса: вул. Жилянська, 43, м. Київ; ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790) № НОМЕР_6 , який відкритий в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9; ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790) № НОМЕР_7 , який відкритий в АТ «МТБ БАНК» (МФО 328168), адреса: м. Чорноморськ, проспект Миру, 28; ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790) № НОМЕР_8 , який відкритий в АТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365), адреса: м. Львів, вул. Сахарова, 78, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та заробітної плати працевлаштованим на юридичну особу працівникам.

Не погоджуючись з таким рішенням директор ТзДВ «ГАЛ-КАТ» - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 14 грудня 2022 року клопотання прокурора розглянуто без участі власника майна чи його представника, копію ухвали не направлено, про її існування стало відомо 27 грудня 2022 року від банківської установи, апеляційну скаргу направлено поштовим зв`язком 30 грудня 2022 року.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованно, через порушення норм кримінального процесуального законодавства.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТзДВ «ГАЛ-КАТ» не відповідають критеріям, передбачених ст. 98 КПК України, а постанова органу досудового розслідування про визнання їх речовими доказами формальна.

Зазначає, що накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і не індивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою-збереження речових доказів, оскільки їх не можливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Зауважує, що через арешт грошових коштів заблоковано роботу товариства, позбавлено його можливості здійснювати заплановані платежі, виконувати зобов`язання перед контрагентами, тощо.

На думку апелянта, прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не оцінили розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини не явки суд не повідомив, хоча його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки, 14 грудня 2022 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без виклику власника майна, про наявність оскаржуваної ухвали стало відомо 27 грудня 2022 року, апеляційну скаргу направлено поштовим зв`язком 30 грудня 2022 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Офісом Генерального прокурора, здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 липня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000001013, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.

У ході досудового розслідування кримінального провадження досліджуються обставини за яких службовими особами Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, діючи за попередньою змовою між собою, зловживаючи своїм службовим становищем, за співучасті з наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, вчиняються дії, спрямовані на привласнення чужого майна - реєстраційного ліміту податку на додану вартість суб`єктів господарювання, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, шляхом здійснення несанкціонованих дій із інформацією, яка обробляється в електронних системах Державної податкової служби України.

Зазначені дії відбуваються шляхом підроблення учасниками злочинної групи офіційних документів для отримання кваліфікованих електронних підписів від імені посадових осіб юридичних осіб, реєстраційні ліміти податку на додану вартість яких у подальшому протиправно привласнюються, та подальшого вчинення в системі Державної податкової служби України від імені відповідних суб`єктів господарювання дій із реєстрації податкових накладних і проведення безтоварних операцій із рядом юридичних осіб, зареєстрованих на території Дніпропетровської, Київської, Львівської, Одеської та Черкаської областей.

За результатом проведення слідчих дій установлено, що для здійснення незаконної діяльності можуть використовуватись розрахункові рахункиТзДВ «ГАЛ-КАТ»

07 грудня 2022 року постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 5 193 232,21 грн., які обліковуються на розрахункових рахунках ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790), відкритих у відповідних банківських установах, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

13 грудня 2022 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 5 193 232,21 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року клопотання прокурора задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022000000001013 про накладення арешту на які знаходяться на розрахункових рахунках ТзДВ «ГАЛ-КАТ», слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Окрім того, грошові кошти в сумі 5 193 232,21 грн., які обліковуються на розрахункових рахунках ТзДВ «ГАЛ-КАТ» (код ЄДРПОУ 38456790), відкритих у відповідних банківських установах у даному кримінальному провадженні 07 грудня 2022 року постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 визнано речовим доказом (а.с. 94-95), відтак є предметом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права та діяльність ТзДВ «ГАЛ-КАТ» з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно, не приймаються до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Доводи апелянта, що через арешт грошових коштів заблокована робота підприємства, товариство позбавлене можливості здійснювати заплановані платежі, виконувати зобов`язання перед контрагентами, тощо,не заслуговують на увагу.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Крім того, арешт накладено в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та заробітної плати працевлаштованим на юридичну особу працівникам.

Окрім того, відповідно до ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга директора ТзДВ «ГАЛ-КАТ» - ОСОБА_5 навіть з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити директору ТзДВ «ГАЛ-КАТ» - ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ТзДВ «ГАЛ-КАТ» - ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

Єдиний унікальний № 757/36175/22-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11

Провадження № 11сс/824/1016/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК