Ухвала

від 14.03.2023 по справі 757/27450/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27450/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «АЛОКА АС» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2022, у кримінальному провадженні № 42022000000000651 від 01.06.2022, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «АЛОКА АС» в порядку ст. 174 КПК України в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2022, у кримінальному провадженні № 42022000000000651 від 01.06.2022 на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «АЛОКА АС» (код ЄДРПОУ 43788167) у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299): - рахунок НОМЕР_1 .

Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також посилається на те, що накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України.

До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.

У судове засідання слідчий/прокурор не з`явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, прокурор ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність та просив відмовити у задоволенні клопотання, разом з тим зазначив, що досудове розслідування у кримінальному проваджені здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 42022000000000651 від 01.06.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110-2, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 362 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2022, у кримінальному провадженні № 42022000000000651 від 01.06.2022, накладено арешт на грошові кошти які знаходяться на рахунку ТОВ «АЛОКА АС» (код ЄДРПОУ 43788167) у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299).

Надалі, підслідність у вказаному кримінальному провадженні було змінено та органом досудового розслідування визначено слідчий відділ ГСУ НП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.10.2007).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2022 вбачається, що підставами накладення арешту є забезпечення кримінального провадження, а саме, забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні.

Службовим особам ТОВ «АЛОКА АС» у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000651 від 01.06.2022 підозру про вчинення кримінального правопорушення не повідомлено.

Слідчий суддя звертає увагу, що грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.

Як було встановлено, згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.07.2022, арешт накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «АЛОКА АС» (код ЄДРПОУ 43788167) у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299).

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ № 22 від 21.01.2004 )

Під час судового провадження не встановлено обставин, які б стверджували незаконність набуття ТОВ «АЛОКА АС» грошових коштів, які знаходяться на рахунках в АТ КБ «ПриватБанк», посилання на те, що грошові кошти на банківському рахунку є об`єктом кримінально протиправних дій та були набуті кримінально протиправним шляхом нічим не підтверджується, відтак, в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна - відпала потреба.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.07.2022, у кримінальному провадженні № 42022000000000651 від 01.06.2022 на грошові кошти, які знаходяться на рахунку у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299): ТОВ «АЛОКА АС» (код ЄДРПОУ 43788167) - рахунок НОМЕР_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1