Ухвала

від 09.02.2023 по справі 760/19688/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19688/22 1-кс/760/203/23

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмет» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, в межах кримінального провадження № 22016101110000216 від 08 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 258-5 КК України,

В С Т А Н О В И ЛА:

До провадження слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмет» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 , про скасування арешту.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києві від 12 грудня 2016 року у кримінальному провадженні № 22016101110000216 було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Укрспецмет» у АТ «Ощадбанк», та видаткові операції по даному рахунку. Вважає, що підстави для подальшої дії зазначеного арешту відсутні, оскільки постановою Господарського суду міста Києва від 15 серпня 2022 року ТОВ «Укрспецмет» визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, а також арбітражного керуючого ОСОБА_3 призначено ліквідатором Товариства. Таким чином, щодо ТОВ «Укрспецмет» триває ліквідаційна процедура, проте накладений арешт перешкоджає у здійсненні цієї процедури, а саме, в продажі майна банкрута для задоволення вимог кредитора та може призвести до порушення строків такої процедури. Крім того, зазначений арешт є незаконним, оскільки діє всупереч статті 14 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає, що арешт майна боржника може бути застосований виключно господарським судом у межах провадження справ про банкрутство.

Враховуючи вищенаведене, потреба в подальшому арешті майна боржника відпала, тому звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що підтримує клопотання в повному обсязі.

Уповноважена особа слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки слідчому судді невідомо.

У зв`язку з неявкою в судове засідання заявника та слідчого/прокурора, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Частиною другою статті 174 КПК України передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Статтею 26 КПК України передбачено, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд вважає за можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність уповноваженої особи органу досудового розслідування та заявника, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві ти Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22016101110000216 від 08 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 258-5 КК України.

12 грудня 2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/61423/16-к накладено у кримінальному провадженні № 22016101110000216 арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Укрспецмет» у АТ «Ощадбанк», та видаткові операції по даному рахунку.

Постановою Господарського суду міста Києва від 15 серпня 2022 року визнано ТОВ «Укрспецмет» банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором ТОВ «Укрспецмет» арбітражного керуючого ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Як вбачається зі змісту ухвали, якою накладено арешт на майно, слідчий суддя керувався вимогами статті 173 КПК України, врахував розумність і співмірність обмеження права власності, а також, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас, слідчий суддя враховує, що в силу статті 41 Конституції України, статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення статті 1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

З викладених вище норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування.

Судом установлено, що вказане майно, з якого заявник просить зняти арешт належить ТОВ «Укрспецмет», яке визнано банкрутом та щодо якого розпочато ліквідаційну процедуру.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Враховуючи викладене, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_3 поданим клопотанням навів достатні підстави для скасування арешту майна, оскільки ТОВ «Укрспецмет» визнано банкрутом та знаходиться у стадії ліквідації, а арешт, накладений на його банківський рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк», унеможливлює виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків щодо здійснення ліквідаційної процедури, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час відпала потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 170-174, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И ЛА :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмет» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 , про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року у справі № 757/61423/16-к у кримінальному провадженні № 22016101110000216 арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Укрспецмет» (код ЄДРПОУ 30695140) у АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), та видаткові операції по даному рахунку.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1