Вирок

від 09.03.2023 по справі 599/489/23

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

н.п.1-кп/599/33/2023

Справа № 599/489/23

В И Р О К

Іменем України

09 березня 2023 року

Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суду судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю сторін:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові кримінальне провадження №12022211070000122 щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий АДРЕСА_1 , гром.України, не одружений, не працюючий, не судимий, обвинувачується у кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1 ст.240 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти довкілля за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 , 18 жовтня 2022 року, за допомогою екскаватора-навантажувача JCB моделі CX-4WS, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який взяв у користування в ОСОБА_6 , для викопування рову за місцем проживання, не повідомляючи останнього про його використання в інших цілях, а саме для видобування корисної копалини, направився на «Зборівське родовище», що розташоване за адресою АДРЕСА_2 з метою видобутку корисної копалини місцевого значення - суглинку для власних потребах, а саме для будівельних робіт.

Надалі, цього ж дня близько 16 год, перебуваючи на земельній ділянці території Зборівське родовище, що на праві комунальної власності належить Зборівській міській раді, яка межує із земельною ділянкою, із кадастровим номером 6122610100:02:016:0677, що належить ТОВ «Зборівський цегельний завод» що за адресою ул. Б.Хмельницького, 55, Тернопільського району, Тернопільської області, та земельною ділянкою із кадастровим номером 6122610100:02:016:0030 ОСОБА_4 , знаючи про те, що не має спеціального дозволу да роботу з видобутку корисних копалин, що є порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст.16 Кодексу України про надра, як; встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, не маючи спеціального дозволу, всупереч ст.19, 20 Кодексу України про надра, ст.ст.57, 125, 126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст.56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, за допомогою зкскаватора-навантажувача JCB моделі CX-4WS, з реєстраційним номером 38520 ВО, незаконно видобув важкий суглинок, об`ємом; 30 метра кубічних, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827 (в редакції від 09.08.2020 року №826) «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься /до корисних копалин місцевого значення.

Видобутий суглинок ОСОБА_4 розмістив на земельній ділянці території «Зборівське родовище», що на праві комунальної власності належить Зборівській міській раді, яка межує із земельною ділянкою, із кадастровим номером 6122610100:02:016:0077, що належить ТОВ «Зборівський цегельний завод» що за адресою вул. Б.Хмельницького, 55, Тернопільського району, Тернопільської області та земельною ділянкою із кадастровим номером 6122610100:02:016:0030, а саме: на відстані близько 100 метрів від місця видобування, сформувавши кагат об`ємом 30 метра кубічних суглинку, з метою його подальшого використання у власних цілях для виконання будівельних робіт.

Внаслідок зазначеного вище протиправного діяння ОСОБА_4 незаконно видобув корисні копалини місцевого значення - важкий суглинок (цегельно - черепичну сировину) вартістю 40500 гривень (з розрахунку 1м3 - 1350,00 гривень), та спричинив збитки державі внаслідок незаконного видобування корисної копалини місцевого значення в сумі 29346 гривень.

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.240КК України, а саме незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі.

Між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої, вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ч.1 ст.240 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження. ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч.1 ст.240 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про винуватість, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про винуватість, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ст.468КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240КК України, яке згідно ст.12КК України відносяться до нетяжкого злочину.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.

Щодо речових доказів: корисних копалин глини (суглинку) об`ємом 30-м3 що зберігаються на території «Зборівське родовище», що в м.Зборів вул.. Б.Хмельницького,55 та передані під зберігання ОСОБА_7 зразків корисних копалин глини (суглинку), які упаковані в:

сейф-пакет 5878848;

сейф-пакет 5878849,

сейф-пакет 5878850, то суд зазначає таке.

Згідно з ч. 9 ст.100КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з ч. 1 ст.96-1КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.96-2КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є предметом кримінального правопорушення.

Беручи до уваги те, що обвинувачений визнав винуватість за угодою у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у значному розмірі, тому необхідно застосувати спеціальну конфіскацію на незаконно видобуті корисні копалини, на користь держави.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4ст. 174 КПК України).

Оскільки суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію корисних копалин на користь держави, тому арешт накладений на них скасуванню не підлягає.

Згідно ч.4ст.174КПК Українисуд одночасноз ухваленнямсудового рішення,яким закінчуєтьсясудовий розгляд,вирішує питанняпро скасуванняарешту майна.Враховуючи,що речіна якенакладено арештвизнано речовимидоказами,суд вважаєщо зметою вирішенняїх долі,арешт накладений вході досудовогослідства слідскасувати,зокрема з екскаватора-навантажувача JCB моделі CX-4WS, з реєстраційним номером НОМЕР_1 та повернути його власнику ОСОБА_6

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. В ході проведення досудового розслідування по справі проведено судова експертиза грунтів вартістю 1887,80 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

Затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості.

Визнати винуватим і засудити ОСОБА_4 за ч.3 ст.246 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 вкористь Державногобюджету Українивитрати на залучення експерта в сумі 1887,80 грн

Застосувати спеціальну конфіскацію глини об`ємом 30 м-3, що зберігається на території «Зборівське родовище», що в м.Зборів вул.. Б.Хмельницького,55 та передані під зберігання ОСОБА_7 , зразків корисних копалин (суглинок), що упаковані в:

сейф-пакет 5878848;

сейф-пакет 5878849,

сейф-пакет 5878850 вилучивши в дохід держави.

Скасувати арешт з екскаватора-навантажувача JCB моделі CX-4WS, з реєстраційним номером НОМЕР_1 та повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів через Зборівський районний суд.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1