Рішення

від 13.03.2023 по справі 682/1439/22

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/1439/22

Провадження № 2/682/38/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

13 березня 2023 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді - Матвєєвої Н.В.

при секретарі - Придачук Г.Л., Дубовка Г.Ю.

за участю позивачки за первісним позовом - ОСОБА_1 , її представника - адвоката Воронюк К.Ю.

представника органу опіки та піклування - служби у справах дітей Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької обалсті - Кушнір І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Славута в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Воронюк Катерина Юріївна до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, служба у справах дітей Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дітей, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Риданов Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, служба у справах дітей Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, в інтересах якої діє адвокат Воронюк К.Ю. звернулася до суду із позовом, до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей, обґрунтовуючи свій позов тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 22.04.2010 року, рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.06.2022 року, шлюб між ними розірвано. Від шлюбу мають двох дітей : доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Упродовж останніх років подружнього життя відповідач вів аморальний спосіб життя, постійно зраджував їй, що призводило до постійних суперечок та конфліктів з нею. ОСОБА_2 постійно чинив моральне, психологічне, економічне та навіть фізичне насилля над дружиною. Через неможливість терпіти знущання вона змушена була разом із дітьми ночувати у куми ОСОБА_5 , яка проживає по-сусідству. Незважаючи на те, що своєю працею позивачка сприяла матеріальному добробуту родини, вкладалачимало коштів у будинок, ОСОБА_2 вигнав її з будинку , не віддавши документів дітей, ні одягу дітей. У зв`язку із цим з вересня 2021 року до лютого 2022 року позивачка проживала в с. Бугрин у будинку своєї матері , разом з нею проживав її молодший син. Доньку батько не відпустив з матір`ю і шляхом залякування не давав їм бачитися. Через усі ці події вона зверталася до правоохоронних органів. Коли розпочалася війна вона заради безпеки вирішила разом із дітьми виїхати за кордон до Польщі. Коли приїхала забирати дочку,то ОСОБА_2 не дозволив зайти до будинку і не відпустив з нею дитину. Через цей конфлікт вона , а також її мати неодноразово зверталися до Берездівської сільської ради, до служби у справах дітей, які повідомили, що дівчинка ніби-то сама відмовляється їхати з матір`ю. ОСОБА_2 та його мати, чинять тиск на дитину, залякують її, що стало відомо їй зі скарг доньки, які вона висловлювала в телефонних повідомленнях. За спілкування її доньки з нею, ОСОБА_2 побив їй телефон , постійно виганяє з кімнати, лається нецензурними словами. Також її колишній чоловік постійно вступає в стосунки з різними жінками, періодично проживає у них, забираючи із собою ОСОБА_3 , що є неприйнятним та негативно впливає на морально-психологічний стан дівчинки. ОСОБА_3 наразі проживає з бабусею, а не з батьком - ОСОБА_2 , бо він перебуває за кордоном. Сином відповідач взагалі не цікавиться, коштів на його утримання не надає, участі у вихованні не приймає. Малолітній ОСОБА_4 навчається в школі в країні Польща, вона самостійно виховує сина, турбується про нього і повністю його забезпечує.

Наразі вона знаходиться за кордоном, але основне її бажання щоб діти проживали з нею, і вона могла турбуватися про них. Вона має постійне місце проживання на території України, в її розпорядженні перебуває будинок у с. Бугрин Рівненського району Рівненської області, що належить на праві власності її матері - ОСОБА_8 , яка проживає в м. Рівне.

Просила суд визначити місце проживання малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою : АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , просив постановити рішення, яким визначити місце проживання малолітніх дітей : дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою : АДРЕСА_2 . В обґрунтування зустрічного позову, ОСОБА_2 зазначив, що він 22.04.2010 року уклав шлюб із ОСОБА_1 . Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Подружнє життя з ОСОБА_1 не склалося і рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27.06.2022 року, шлюб між ними розірвано. До розлучення, у лютому 2022 року, ОСОБА_1 виїхала разом із малолітнім сином ОСОБА_4 за межі України до Республіки Польщі, де і знаходиться з дитиною на теперішній час. Донька, ОСОБА_3 , не забажала їхати з матір`ю за кордон, і залишилася проживати з ним, перебуває на його утриманні та навчається в Киликиївському ліцеї Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Він не перешкоджає доньці ОСОБА_3 спілкуватися з матір`ю, проте вона постійно наголошує на бажанні проживати з батьком і не хоче виїжджати за кордон до матері. Первісний позов ОСОБА_1 він заперечує, оскільки позивачка не вказує адресу, за якою будуть проживати діти після ухвалення рішення судом. Натомість він як батько дітей може утримувати своїх дітей, забезпечити їм належні умови для проживання і навчання, займатися їх вихованням, забезпечити їх житлом, має власний будинок, в якому зареєстровані його діти і мають право користуватися вказаною житловою площею.

Позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в підготовчому судовому засіданні, в судове засідання не з`явилася, надала письмові пояснення, в режимі відеоконференції не змогла прийняти участь в засіданні через відсутність технічної можливості.

Представник позивачки в судовому засіданні уточнила позовні вимоги, просили суд визначити місце проживання малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою : АДРЕСА_1 , зустрічний позов не визнали, оскільки відповідач проживає за кордоном, з іншою жінкою, син ОСОБА_4 проживає з матір`ю після розлучення, донька ОСОБА_3 спочатку проживала з бабусею, матір`ю ОСОБА_2 , але на даний час проживає разом з матір`ю в Польщі на період війни, в подальшому діти разом з матір`ю проживатимуть за адресою : АДРЕСА_1 , який належить її матері та перебуває повністю в її користуванні, в будинку є окрема кімната для дітей, та створені належні умови для їх проживання та виховання.

Відповідач та його представник за первісним позовом та позивач і його представник за зустрічним позовом в судове засідання не з`явилися, просили здійснювати розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали, первісний позов не визнали.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Берездівської сільської ради - Кушнір І.В. позовні вимоги підтримала, зустрічний позов не визнала, зазначивши, що ОСОБА_4 після припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишився проживати з матір`ю, донька ОСОБА_3 спочатку проживала з батьком, потім ОСОБА_2 поїхав на заробітки за кордон і дитина проживала з бабусею. Коли приїхала мати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 вирішила поїхати з нею до Польщі і проживати з матір`ю. Комісією служби у справах дітей Берездівської сільської ради розглядалося питання про доцільність проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із матір`ю та батьком. З ОСОБА_2 орган опіки та піклування не зміг поспілкуватися, ОСОБА_1 була присутня на засіданні комісії, з`ясовувалася думка дітей, та було ухвалено рішення про доцільність визначення місця проживання дітей з матір`ю ОСОБА_1 .

Представник третьої особи- органу опіки та піклування Бугринської сільської ради в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, зазначив, що ніхто із сторін та дітей на території Бугринської сільської ради не проживає та надали на запит суду акт обстеження житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1 , за якою позивачка просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей разом з нею.

Суд, заслухавши вступні слова учасників справи, пояснення свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2022 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22 квітня 2010 року Піддубецькою сільською радою Славутського району Хмельницької області, розірвано.

Від спільного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей. З довідок Берездівської сільської ради Шепетівського району від 28.07.2022 року № 177,178 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно погосподарської книги зареєстровані за адресою : АДРЕСА_2 .

З довідки повітової лікарні в Заверці, Польща від 22.07.2022 року слідує, що ОСОБА_1 працевлаштована в повітовій лікарні в Заверці з 23.05.2022 року на повну ставку на посаді санітара, працевлаштування ОСОБА_1 підтверджується також трудовим договором, укладеним між нею та Повітовою лікарнею в Заверці на період з 23.05.2022 року до 22.02.2023 року.

З характеристики Берездівської сільської ради від 17.02.2022 року № 59 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 з 21.04.2010 року, зарекомендувала себе з позитивної сторони.

З характеристики Піддубецької Гімназії Берездівської сільської ради від 17.02.2022 року слідує, що ОСОБА_1 , як мати дітей, які навчаються у зазначеному навчальному закладі, характеризується станом на 31.08.2021 року як виконавча, дисциплінована, акуратна, сумлінна і працьовита мати.

З акту виконавчого комітету Бугринської сільської ради від 28.07.2022 року № 899 вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом із своїм сином ОСОБА_4 в будинку своєї матері ОСОБА_8 за адресою : АДРЕСА_1 в період з вересня 2021 року до лютого 2022 року, зарекомендувала себе з позитивної сторони. З договору купівлі-продажу житлового будинку від 14 червня 2007 року, укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , посвідченого приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу Рівненської області, слідує, що ОСОБА_8 придбала у власність житловий будинок загальною площею 46,6 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,14 га в АДРЕСА_1 . Вказана обставина підтверджується також витягом з Державного реєстру правочинів від 14.06.2007 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» від 20.07.2007 року, про реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на зазначений житловий будинок.

З талонів - повідомлень Єдиного обліку № 3385, 6783 про прийняття і реєстрацію заяв про кримінальне правопорушення та іншу подію, слідує, що ОСОБА_1 27.01.2022 року та 21.02.2022 року зверталася до правоохоронних органів з приводу вчинення неправомірних дій ОСОБА_2 відносно неї, що виражалися в погрозах застосування насильства, погрозах відібрати дітей, позбавленні права проживати в житловому будинку разом з родиною.

З повідомлення Берездівської сільської ради від 13.06.2022 року № 10 слідує, що за заявою ОСОБА_1 із ОСОБА_2 проведено розмову, в якій батько ОСОБА_2 пообіцяв не перешкоджати ОСОБА_1 зустрічатися і спілкуватися з їх спільною донькою ОСОБА_3 , але вона цього не бажає.

З інформації служби у справах дітей Берездівської сільської ради на запит адвоката Воронюк Катерини, від 01.08.2022 року № 151/01-15 слідує, що службою у справах дітей розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо місця проживання дитини та участі у вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході розмови із батьком та самою дитиною, було з`ясовано, що дійсно дівчинка хоче залишитися вдома і немає наміру нікуди виїжджати. Начальником служби у справах дітей спільно із працівниками відділу праці та соціального захисту населення Берездівської сільської ради 29.07.2022 року проведено обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_3 та встановлено, що умови проживання дівчинки задовільні. Вона проживає у бабусі ОСОБА_17 , має окрему кімнату, усе необхідне для належного виховання та навчання, ніяких насильницьких дій відносно неї ніхто не чинить.

З шкільного свідоцтва ОСОБА_4 вбачається, що він з 24.06.2022 року переведений до 4 класу початкової школи в Гебло воєводство Сілезьке.

З телефонної переписки ОСОБА_3 та її мами ОСОБА_1 слідує, що ОСОБА_3 скаржилася матері на поведінку батька, який її принижував, розбив її телефон, планшету в неї немає, що перешкоджає їй спілкуватися повноцінно з матір`ю. В її присутності батько принижував її маму та бабусю, просила, щоб бабуся ОСОБА_8 забрала її до себе.

До зустрічного позову ОСОБА_2 надав наступні докази. Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.11.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_2 .

З довідки Берездівської сільської ради від 27.09.2022 року № 211 слідує, що до складу сім`ї ОСОБА_2 входять ОСОБА_2 (перебуває за кордоном), дружина - ОСОБА_1 (не проживає з березня 2021 року); донька - ОСОБА_3 (проживає за адресою : АДРЕСА_3 ), син : ОСОБА_4 (не проживає з 28.02.2022 року), зареєстровані в житловому будинку, який розташований за адресою : АДРЕСА_2 . З довідки Берездівської сільської ради від 27.09.2022 року слідує, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З довідки, виданої адміністрацією Киликиївського ліцею Ганнопільської сільської ради від 26.09.2022 року слідує, що ОСОБА_3 дійсно навчається в 6 класі Киликиївського ліцею Ганнопільської сільської ради.

З інформації наданої суду щодо перетину державного кордону України ОСОБА_2 станом на 04.11.2022 року слідує, що ОСОБА_2 перетнув державний кордон України 29.03.2021 року у пункті пропуску - Краківець, в`їзд до України - 10.08.2021 року, виїзд - 14.09.2021 року, в`їзд - 14.09.2021 - виїзд - 14.09.2021- в`їзд- 19.12.2021 - виїзд 14.07.2022 року, іншої інформації немає.

З висновку органу опіки та піклування Берездівської сільської ради від 23.11.2022 року слідує, що неможливо визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки обоє батьків перебувають за кордоном.

З характеристик, наданих Берездівською сільською радою 22.11.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що вони за місцем проживання характеризуються позитивно.

З актів обстеження житлово-побутових умов складених начальником служби у справах дітей Берездівської сільської ради від 29.07.2022 та 21.11.2022 року вбачається, що предметом обстеження є житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_3 , в якому проживає неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході проведення вказаного обстеження встановлено, що дитина має окрему кімнату, в якій є все необхідне для належного навчання та виховання. За даною адресою проживають ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , дідусь та бабуся ОСОБА_3 .

З письмових пояснень ОСОБА_3 , наданих начальнику служби у справах дітей слідує, що вона проживає поряд з бабусею та татом, зі своєю мамою спілкується щодня телефоном, проте їхати до неї в Польщу не бажає, в бабусі її ніхто не ображає і не б`є, її забезпечують всіх необхідним.

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 30.11.2022 року, проведеного виконавчим комітетом Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області слідує, що обстеження проводилося в житловому будинку за адресою : АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_8 . Будинок знаходиться на невеликій відстані від школи, дитячого садочка та лікарні. Даний будинок складається із двох житлових кімнат, кухні, ванної, та великого коридору, опалюється газовим конвектором, будинок придатний для проживання малолітніх дітей.

З висновку органу опіки та піклування Берездівської сільської ради від 20 грудня 2022 року слідує, що орган опіки та піклування Берездівської сільської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

З висновку практичного психолога Киликиївського ліцею Ганнопільської сільської ради від 26.11.2022 року вбачається, що в ході бесіди з ОСОБА_3 , ученицею 6 класу Киликиївського ліцею, вона зробила висновок, що ОСОБА_3 хоче проживати з мамою - ОСОБА_1 , яка на даний час проживає у Польщі.

З письмових пояснень ОСОБА_3 , наданих суду під час підготовчого судового засідання, ОСОБА_3 висловила свою думку щодо визначення місця проживання з мамою та братом, бо дуже скучила за ними і не довіряє татові, так як своїй мамі.

З письмових пояснень позивачки ОСОБА_1 слідує, що спочатку у неї з чоловіком були гарні відносини, а потім вона дізналася, що він їй зраджує з іншою жінкою, шлюб вони розірвали. ОСОБА_2 почав створювати їй перешкоди у спілкуванні з дітьми. Зараз діти перебувають з нею і вона бажає, щоб суд визначив місце проживання її малолітніх дітей з нею, її бажання співпадає із бажанням її дітей. Вона не перешкоджає батьку спілкуватися із дітьми, навіть хоче, щоб він з ними бачився, але він перебуваючи за кордоном в Польщі з ними не спілкується.

ОСОБА_4 також надав письмові пояснення, оскільки через його перебування з мамою за кордоном і проходження ним навчання в Польщі, суд немає можливості заслухати його думку безпосередньо в судовому засіданні. У своїх поясненнях ОСОБА_4 зазначив, що хоче проживати разом з мамою, а до тата їздити в гості.

З пояснень свідка ОСОБА_8 слідує, що вона є матір`ю ОСОБА_1 , тому їй відомо, що спочатку відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були гарні, потім ОСОБА_2 почав погано відноситися до дружини, згодом вигнав її з будинку без речей. Не давав їй бачитися з дітьми. Спочатку вона забрала сина і проживала із ним в її будинку в с. Бугрин Рівненського району Рівненської області. ОСОБА_3 чоловік не давав забрати, вона була обмежена у спілкуванні з матір`ю, бабусею, батько розбивав планшети, забирав телефони, щоб ОСОБА_3 не могла спілкуватися із матір`ю. Зараз ОСОБА_3 також проживає з ОСОБА_1 , в Польщі, де навчається як ОСОБА_4 . ОСОБА_1 працює в повітовій лікарні, користується авторитетом. ОСОБА_2 не цікавиться життям дітей, матеріально їм не допомагає. ОСОБА_1 та діти тимчасово знаходяться в Польщі, на період війни. Будинок по АДРЕСА_1 придатний для проживання, в ньому створені всі належні умови для проживання дітей, вона надає згоду на проживання в цьому будинку ОСОБА_1 та її дітей, в будинку не проживає, бо має житло в м. Рівне. Вважає, що дітям буде краще проживати разом з матір`ю, бо ОСОБА_2 проживає з іншою жінкою, вихованням дітей не займається і не цікавиться їх долею. ОСОБА_1 весь час турбувалася про дітей, займалася їх вихованням, в той час коли ОСОБА_2 весь час був на заробітках за кордоном.

З пояснень свідка ОСОБА_5 слідує, що вони дружили з ОСОБА_1 , їх діти разом ходили до школи. Вона знає ОСОБА_1 як гарну господиню, турботливу матір, люблячу дружину. Вона завжди чекала ОСОБА_2 з його заробіток, постійно піклувалася про чоловіка та дітей. Коли відносини між ними погіршилися, ОСОБА_2 вигнав ОСОБА_1 з хати без речей, заборонив бачитися з дітьми. Вона влаштувалася працювати в м. Рівне, кожний тиждень, на вихідні вона приїздила до дітей, привозила їм речі та продукти харчування, вона її зустрічала ввечорі і проводила до будинку, іноді залишала в себе ночувати. На початку війни разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 проживала в її будинку, потім її мати допомогла виїхати їм з дитиною до Польщі, де й зараз вона проживає та працює. ОСОБА_3 деякий час залишалася проживати з батьком, але піклуванням займалася бабуся, мати ОСОБА_2 . В подальшому ОСОБА_3 також поїхала з матір`ю до Польщі, скаржилася їй (свідку), що дуже шкодує, що спочатку залишилася проживати з батьком, бо він до неї погано ставився, і не давав спілкуватися з мамою. Зараз діти проживають з ОСОБА_1 в Польщі, навчаються, все в них добре. Коли ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 , він дуже рідко був вдома, бо весь час перебував за кордоном на заробітках, вихованням дітей займалася лише ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами ст.9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

В постанові Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі №204/6905/17 зазначено, що віповідно до статті 161 СК України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

З доказів наданих суду слідує, що після припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , мати дітей - ОСОБА_1 вимушено, з вини відповідача, покинула місце постійного проживання в АДРЕСА_4 та проживала в АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належить на праві приватної власності матері ОСОБА_1 , яка не заперечує проти проживання ОСОБА_1 разом із дітьми в цьому будинку. На час розгляду справи малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з матір`ю, тимчасово в Польщі, на період війни, навчаються в навчальних закладах Польщі, ОСОБА_1 офіційно працевлаштована в повітовій лікарні. ОСОБА_2 також перебуває за кордоном і не проживає за місцем реєстрації в Україні. Разом з тим із дітьми не спілкується жодним можливим способом, матеріальної допомоги не надає та не виявляє бажання бачитися з дітьми, маючи таку можливість, перебуваючи в одній країні- Польщі, як і колишня дружина з дітьми.

Враховуючи думку дітей, які виявляють бажання проживати з матір`ю ОСОБА_1 , а їздити в гості до батька ОСОБА_2 , їх вік та потребу в материнській турботі, можливості матері забезпечувати належні умови проживання, виховання, навчання дітей, пасивну поведінку батька, відсутність зацікавленості його в спілкуванні з дітьми, зважаючи на висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне, виходячи з якнайкращих інтересів дітей визначити їх місце проживання з матір`ю - ОСОБА_1 .

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 не проживає на території України, зареєстрованим місцем проживання дітей є житловий будинок в АДРЕСА_4, який належить йому на праві власності, тому саме ним створені належні умови для проживання малолітніх дітей, не приймаються судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 разом з дітьми перебуває за кордоном тимчасово на період війни, заради створення для дітей безпечних умов проживання, навчання, до війни проживала разом з ОСОБА_4 в с. Бугрин Рівненського району Рівненської області, в житловому будинку своєї матері, де створені необхідні умови для проживання дітей, що підтверджується актом служби у справах дітей Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області. До того ж, сам відповідач ОСОБА_2 виїхав за кордон ще 14.07.2022 року, і не повертався до України, з актів обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_3 вбачається, що вона проживала разом з бабусею та дідусем, які займалися її вихованням та піклуванням, а не батько ОСОБА_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки діти проживають з матір`ю ОСОБА_1 , не бажають проживати з батьком ОСОБА_2 , який проживає за кордоном, разом з іншою жінкою, працює, ним не доведено, що він зможе створити необхідні умови для виховання та догляду за дітьми за таких обставин. Крім того, за весь час розгляду справи ОСОБА_2 проявляв пасивну поведінку до розгляду справи, не приймав участі в судових засіданнях, як і його представник, не намагався зустрітися з дітьми, поспілкуватися з ними, не цікавився їх життям, не з`явився на засідання Комісії служби у справах дітей Берездівської сільської ради, на якому розглядалося питання щодо доцільності визначення місця проживання його з ОСОБА_1 дітей, що свідчить про нехтування своїми батьківськими правами та обов`язками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, із відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір сплачений нею при подачі позову в сумі 992,40 грн., оскільки первісний позов задоволено, а у зустрічному позові відмовлено.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 3,9,18 Конвенції про права дитини, ст. 7,141,157,161 СК України, ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 6-16, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Воронюк Катерина Юріївна до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, служба у справах дітей Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дітей, задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою проживання : АДРЕСА_1 .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Риданов Сергій Валерійович, до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, служба у справах дітей Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення місця проживання дітей, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Повний текст рішення виготовлено 15.03.2023 року.

Суддя Матвєєва Н. В.