Постанова

від 20.08.2010 по справі 2а-3804/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                             № 2а-3804/10/2370

20.08.2010 р.                                                                                м. Черкаси  

09 год. 15 хв.                                                                                                                     

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі –Руденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва»про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Монастирищенському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва»про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ не подавав до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів). Згідно Закону «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»це є підставою для припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

Пунктом 3 позовних вимог ДПІ у Монастирищенському районі просить суд розгляд справи провести без участі представника позивача.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Діброва»зареєстроване як юридична особа Монастирищенською районною державною адміністрацією Черкаської області 21.03.2000 року. Згідно довідки про взяття на облік платника податків №277 від 21.06.2010 року як платник податків відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 21.03.2000 року за № 128.

Відповідно до довідки №2978 від 14.07.2010 року (а. с. 8) відповідач не подає до ДПІ у Монастирищенському районі податкову звітність з моменту реєстрації.

Статтею 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Стаття 19 Господарського кодексу України встановлює обов'язок усіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування»одним з обов'язків платників податків визначає подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок подання податкових декларацій визначений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III. Зокрема статтею 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до довідки №229 від 26.07.2010 року відповідач станом на 26.07.2010 року не має заборгованості із сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Судом встановлено, що відповідачем до ДПІ у Монастирищенському районі фінансова звітність з 2000 року не подавалась.

Таким чином, відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності, встановлені статтею 9  Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.

Відповідно до частин 1 та 6 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі за текстом - «Закон № 755-IV»).

Згідно статті 33 Закону № 755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені в статті 38 Закону № 755-IV. До таких підстав належить, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до п. 6 ст. 38 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі,  якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

  Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

  Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Монастирищенському районі Черкаської області підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

    Керуючись ст.ст. 9, 69-71, п.4 ст.94, ст. 122, ст.128, ст.ст.158-159, 161-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Припинити сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Діброва»(ідентифікаційний код 14215164).

Копію цієї постанови направити державному реєстратору Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області для виконання обов'язків визначених ст.ст.  38, 40 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                               С.О. Кульчицький