Ухвала

від 09.03.2023 по справі 711/5071/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5071/22

Номер провадження 2-з/711/11/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Кондрацька Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.

за участю представника позивачів адвоката Шарая Л.О.

розглянувши заявупредставника позивачівадвоката ШараяЛ.О.про забезпеченняпозову внесеноїв межахпозовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рената», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБО Україна», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання акту приймання - передачі майна до статутного капіталу не дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рената», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБО Україна», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання акту приймання - передачі майна до статутного капіталу не дійсним.

В ходірозгляду справи адвокат ШараяЛ.О.,яка дієв інтересахпозивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 23.02.2023 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що 13.02.2022 нею до суду подана заява про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог новими. Наразі позивачі просять суд визнати недійсними акт приймання передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ЛБО Україна» від 05.09.2022 та два Акта приймання-передачі майна в натурі, в рахунок виплати частки учасника в статутному капіталі при виході з ТОВ «ЛБО Україна» від 17.10.2022, скасувати відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Одночасно, представником позивача подане клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 , зміну інформації про найменування та місцезнаходження учасників справи. На підставі оспорюваних актів 05.09.2022 право власності на 65/100 частин нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 перейшло від ТОВ «Рената» до ТОВ «ЛБО Україна» (найменування 28.12.2022 змінено на ТОВ «Кепітал рентал груп «Мов»), а 17.10.2022 - до ОСОБА_3 . Тобто, подальше відчуження майна відбулося після звернення позивачів до суду із первісним позовом про визнання акту приймання - передачі майна до статутного капіталу від 05.09.2022 недійсним та після відкриття приватним виконавцем Плесюк О.С. виконавчих проваджень для примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.06.2022 у справі № 711/811/19 про стягнення із ТОВ «Рената» на користь позивачів грошових коштів у розмірі по 795 099, 50 грн. Інше майно у ТОВ «Рената» відсутнє. Разом з цим, 30.09.2022 засновниками ТОВ «Рената», тобто ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , було прийняте рішення щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Але, 06.12.2022 державним реєстратором здійснена реєстрація рішення засновників про відміну рішення щодо припинення юридичної особи. 29.09.2022 за рішенням співзасновників ТОВ «Рената» змінило своє місцезнаходження. Одночасно, своє місце проживання та реєстрації змінили ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ТОВ «ЛБО Україна» 28.12.2022 була здійснена державна реєстрація змін найменування, місцезнаходження, складу засновників та керівника відповідача ТОВ «ЛБО Україна». На цей час товариство має найменування - ТОВ «Кепітал рентал груп «Мов». Вважає, що відповідачі у справі при відчуженні об`єктів нерухомого майна за оспорюваними правочинами, змінюючи своє місцезнаходження та найменування діяли недобросовісно, зловживали своїми правами, їхні дії були направленні на уникнення виконання; судового рішення та можливого звернення стягнення на майно товариства при здійсненні виконавчого провадження. Тобто засновники ТОВ «Рената» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчиняють дії, що призводять до стійкої фінансової неспроможності боржника - ТОВ «Рената». Таким чином, переконана, що в разі невжиття заходів забезпечення позову у справі № 711/5071/22 існує реальна загроза відчуження відповідачкою ОСОБА_3 об`єктів нерухомого майна, отриманих нею у власність за оспорюваними правочинами, що призведе до порушення прав позивачів на ефективний судовий захист в межах одного судового провадження і необхідність нового звернення до суду. Окрім цього, у разі ліквідації відповідачів ТОВ «Рената» та ТОВ «Кепітал рентал груп «Мов» поновлення прав позивачів, для захисту котрих вони звернулися до суду, буде неможливим, а рішення суду неможливе для виконання.

З огляду на викладене, позивач просить з метою забезпечення позову накласти арешт на: об`єкт нерухомого майна - 65/100 частини нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які є складовою нежитлових приміщень, загальною площею 290 кв. м., що знаходяться на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку (нежитлові приміщення кафе), позначені літ. «А-4, а, а-1» (приміщення першого поверху з № 1-1 до 1-3, з № 2-1 до 2-4, № 3-1, з № 4-1 до 4-3, з 5-1 до № 5-6), зареєстрований за ОСОБА_3 ; об`єкт нерухомого майна - квартира що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований за ОСОБА_3 . А також заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рената», її засновникам та всім державним реєстраторам суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі та проводити державну реєстрацію рішень про реорганізацію (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Рената» (код ЄДРПОУ: 22788879); заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кепітал рентал груп «Мов» (ЄДРПОУ 44777740), її засновникам та всім державним реєстраторам суб`єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі та проводити державну реєстрацію рішень про реорганізацію (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал рентал груп «Мов».

У судовому засіданні представник позивачів адвокат Шарая Л.О. підтримала вимоги заяви та просила забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії, посилаючись на доводи, викладені у заяві про забезпечення позову та заяву про зміну предмета позову, подану до суду 13.02.2023.

Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали заяви та справи № 711/5071/22, суд приходить до наступного.

У відповідності до вимог ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

До того ж, як зазначено у постанові ВС від 17.10.2018 року, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Дійсно заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" і це збігається з позицією Верховного суду викладеною у постанові від 26.08.2020 р. у справі 907/73/19.

Проте, сам факт того, що законодавство передбачає такий вид забезпечення не означає, що він має бути застосований. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову заявник наводить всі доводи і обґрунтування з посиланням на заяву про зміну предмета позову від 13.02.2023, проте вказана заява наразі не ставилася судом на розгляд учасників процесу щодо її прийняття до розгляду, підтримання її позивачем та приєднання до матеріалів справи, оскільки підготовче судове засідання 23.02.2023 було відкладене за клопотанням третьої особи ОСОБА_3 .

Тобто на час розгляду заяви про забезпечення позову, вказані обставини у заяві про зміну предмета позову не були досліджені судом, не змінено статус відповідачів та третіх осіб, а тому заява про забезпечення позову з такими доводами та обґрунтуваннями є передчасною.

У матеріалах справи, які перебувають на розгляді та приєднані судом, наразі відсутні обставини, які б свідчили про те, що відповідачами вчиняються чи мають намір вчинятися будь-які наміри щодо відчуження майна чи здійснення реєстраційних дій, існування ризиків втрати цього майна, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливити виконання судового рішення.

Крім того, вказане забезпечення позову щодо заборони вчинення реєстраційних дій є втручанням у безпосередню діяльність відповідача ТОВ «Рената», перешкоджаючи здійсненню та реалізації певного кола службових обов`язків.

Більш того, як встановлено дослідженими матеріалами цивільної справи, після відкриття провадження у справі представником позивача ОСОБА_5 вже було реалізоване право на звернення до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту, що передбачає відчуження або зміну власника на майно, яке складається з об`єкту нерухомого 65/100 частин нежитлових приміщень, що знаходяться по АДРЕСА_1 , на частку ОСОБА_4 в статутному капіталі ТОВ «ЛБО Україна».

Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Хворова Вадима Володимировича про забезпечення позову відмовлено. Вказана ухвала сторонами оскаржена не була та набрала законної сили.

Крім того, 13.02.2023 представник позивачів адвокат Шарая Л.О. повторно звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, яку за її ж заявою, як представника позивачів (заявників), ухвалою суду від 17.02.2023 залишено без розгляду.

Отже, позивачі та їх представник, реально оцінюючи загрозу відчуження, відмовилися від розгляду заяви про забезпечення позову.

Однак, за сплином майже одного місяця представник позивачів - адвокат Шарая Л.О. знову звертається до суду з аналогічною заявою про забезпечення позову.

Враховуючи періодичність звернення до суду з аналогічними заявами про забезпечення позову, суд вбачає у цьому спроби зловживання правами та відсутність реальної загрози щодо відчуження майна, та необхідності у застосуванні зазначених у заяві видів забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову про які просить позивач, не можуть бути застосовані в даному випадку, з урахуванням позовних вимог, що перебувають на сьогодні на розгляді та відповідних відносин, що існують між сторонами.

На думку суду, таке рішення суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.10.2018 року по справі № 183/5864/17-ц.

Одночасно суд роз`яснює, що відмова не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву передчасною та відповідно безпідставною і приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рената», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБО Україна», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання акту приймання - передачі майна до статутного капіталу не дійсним.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст виготовлено 08.03.2023.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий: Н. М. Кондрацька