Рішення

від 09.03.2023 по справі 337/7088/21

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

09.03.2023

ЄУН № 337/7088/21

Провадження № 2/337/20/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Бредуна Д.С., при секретарі Сакоян О.В., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Зелінської О.С., представника відповідача адвоката Мухіна О.І., представника відповідача Татавцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької гімназії №32 Запорізької міської Ради (Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області), Територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ №159 к/тр від 05 листопада 2021 року в.о. директора ЗЗОШ №32 Лариси Дриго про відсторонення гардеробника ОСОБА_1 від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати;

поновити ОСОБА_1 на посаді гардеробника;

стягнути з Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року і до моменту фактичного поновлення на посаді;

стягнути з Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 39000 гривень;

стягнути з Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати;

звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді гардеробника.

Ухвалою судді від 16 грудня 2021 року, після усунення позивачкою недоліків за ухвалою від 08 грудня 2021 року, позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

12 січня 2022 року представник відповідача директор Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області Світлана Остах подала відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамент освіти і науки Запорізької міської ради. Вважала, що відсторонення ОСОБА_1 від роботи було правомірним, законним, і проведеним з дотриманням встановленої процедури.

25 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Зелінської О.С. подала клопотання про залучення співвідповідача, та уточнену позовну заяву, вказавши відповідачами Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області і Територіальний відділ освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, і просив за результатами розгляду:

визнати протиправним та скасувати наказ №159 к/тр від 05 листопада 2021 року в.о. директора ЗЗОШ №32 Лариси Дриго про відсторонення гардеробника ОСОБА_1 від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати;

поновити ОСОБА_1 на посаді гардеробника;

стягнути солідарно з Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області та Територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2021 року і до моменту фактичного поновлення на посаді;

стягнути солідарно з Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області та Територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 39000 гривень;

стягнути солідарно з Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 судові витрати;

звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді гардеробника.

Ухвалою судді від 25 січня 2022 року клопотання представника позивача задоволено. Залучено Територіальний відділ освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в якості співвідповідача до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.

09 лютого 2022 року представник відповідача директор Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області Світлана Остах подала відзив на уточнену позовну заяву, в якому так само наполягала на правомірності відсторонення позивачки ОСОБА_1 від роботи, і необхідності відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

17 лютого 2022 року представник позивача адвокат Зелінська О.С. подала відповідь на відзив, згідно якого наголошувала не незаконності дій директора школи по відстороненню позивачки від роботи. Просила в повному обсязі задовольнити вимоги, викладені в уточненій позовній заяві.

22 лютого 2022 року представник відповідача Територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Олександр Годжек подав відзив на уточнену позовну заяву, згідно якого вважав, що у справі відсутні законні підстави для задоволення позову.

02 березня 2022 року і 03 березня 2022 року представник відповідача директор Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 ЗМР Запорізької області Світлана Остах та представник відповідача Територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки ЗМР Олександр Годжек подали заперечення в порядку ст. 180 ЦПК України, в яких вважали позов таким, що не підлягає задоволенню.

25 жовтня 2022 року змінено назву відповідача Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №32 Запорізької міської Ради Запорізької області на Запорізька гімназія №32 Запорізької міської Ради.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 і представник позивача адвокат Зелінська О.С. наполягали на задоволенні позову і незаконності відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Представник відповідача адвокат Мухін О.І., представник відповідача ОСОБА_2 вказували на відповідність відсторонення ОСОБА_1 як нормам діючого законодавства, так і практиці ЄСПЛ та ВП ВС, у зв`язку з чим просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Судом встановлено, що наказом №126 к/тр Директора ЗЗОШ №32 С.І. Остах від 27 вересня 2017 року, ОСОБА_1 призначено на посаду гардеробника ЗЗОШ №32 з 02 жовтня 2017 року (т.1 а.с.25).

25 жовтня 2021 року директор ЗЗОШ №32 звернулась до ОСОБА_1 з повідомленням №274, про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 (т.1 а.с.26). Згідно вказаного повідомлення роз`яснено, що з 08.11.2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення від COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти. Просила до 05.11.2021 року надати документ, що підтверджує наявність відповідного щеплення, або довідку про абсолютні протипоказання до проведення щеплення. Роз`яснила, що в разі не надання вищевказаних документів, 08.11.2021 року працівника буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Таке повідомлення отримане ОСОБА_1 25.10.2021 року.

03 листопада 2021 року проведено засідання ПК ППО ЗЗОШ №32, та відповідно до протоколу №30, на порядку денному було питання про відсторонення працівників ЗЗОШ №32, в тому числі ОСОБА_1 . В ході засідання було ознайомлено ОСОБА_1 і інших присутніх з нормативно-правовою базою і проектом наказу ЗЗОШ №32 від 05.11.2021 року Про відсторонення від роботи (т.1 а.с.90).

На вказаному вище засіданні комітету первинної профспілкової організації ЗЗОШ №32, актом від 03 листопада 2021 року, засвідчено категоричну відмову ОСОБА_1 щодо вакцинації від COVID-19 (т.1 а.с.91).

Наказом від 05 листопада 2021 року №159 к/тр Про відсторонення від роботи, ОСОБА_1 , гардеробника, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати (т.1 а.с.27).

25 лютого 2022 року, наказом директора ЗЗОШ №32 №13к/тр, допущено до роботи гардеробника Ганну Кірєєву, відсторонену від роботи Наказом №159 к/тр від 05.11.2021 року з 25.02.2022 року до завершення воєнного стану в Україні.

Оцінюючи правомірність відсторонення позивачки від роботи суд враховує таке.

Частиною 1 статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 липня 1998 року № 12-рп/09 дійшов висновку про те, що термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21 Кодексу законів про працю України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Згідно із пунктами б, г статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року, МОЗ у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази МОЗ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Нормативно-правові акти МОЗ підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

При цьому судом встановлено, що наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153). Цей перелік доповнено наказом МОЗ № 2393 від 01 листопада 2021 року.

Відповідно до Переліку № 2153 з доповненнями обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1.Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2.Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3.Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; 4.Підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; 5.Установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; 6. Підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

В примітці до Переліку № 2153 зазначено, що обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року №595.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 встановлено, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України діє карантин, продовживши дію карантину.

Пунктом 41-6 указаної постанови визначено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04 жовтня 2021 року № 2153 (далі перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відстороняються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Відсторонення працівника від роботи один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

За таких обставин, відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

Суд встановив, що на позивача поширюється дія Переліку № 2153. Будь-яких доказів на підтвердження того, що у позивача є протипоказання до проведення вказаного профілактичного щеплення остання суду не надала.

Вирішуючи питання про обґрунтованість наявних підстав для обов`язкового щеплення проти COVID-19 конкретно працівника ОСОБА_1 і, відповідно, для відсторонення цього працівника від роботи, суд виходе не тільки з Переліку №2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, аналізуючи і такі обставини, як:

кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих);

форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим;

умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження;

контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Як було встановлено раніше, позивачка ОСОБА_1 з 02 жовтня 2017 року обіймає посаду гардеробника загальноосвітньої школи, відповідно має фізичний контакт майже з усіма учнями і відвідувачами навчального закладу, а дистанційне виконання її обов`язків є неможливим. Згідно пояснень сторони відповідача в судовому засіданні, під час виконання гардеробником своїх безпосередніх обов`язків, він має прямі контакти близько з 400 особами на день. Питання про вакцинацію від COVID-19 було порушено з кінця жовтня початку листопада 2021 року, тобто в холодну пору року, під час яка відбувається постійне активне використання гардеробу.

Також враховується і характер ризику, яку може нести невакцинований працівник навчального закладу, зокрема, що більшість контактів на робочому місці ОСОБА_1 має саме з дітьми, що несе підвищену соціальну небезпеку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку принцип важливості суспільних інтересів загальне право (інтерес) суспільства, в тому числі учнів навчального закладу, які мають право на безпечне отримання освіти і відповідно до чинного законодавства не підлягають вакцинації, превалював над особистими правами ОСОБА_1 індивідуальне право (інтерес) позивача відмовитися від щеплення при збереженні обсягу права на працю, в тому числі на заробітну плату, і таке втручання має об`єктивні підстави, легітимну мету та є виправданим.

Крім того ОСОБА_1 було завчасно, 25.10.2021 року, роз`яснено про підстави проведення вакцинації від COVID-19, в тому числі нормативно-правову базу, та повідомлено про наслідки що настануть для працівника у разі незгоди на щеплення, або ненадання довідки про абсолютні протипоказання до проведення щеплення відсторонено від роботи без збереження заробітної плати. Роботодавець надав працівнику достатній строк для прийняття рішення.

Аналогічна роз`яснювальна робота проведена і на засіданні комітету первинної профспілкової організації ЗЗОШ №32, де 03 листопада 2021 року також і ОСОБА_1 було повторно роз`яснено про наслідки незгоди на щеплення, або ненадання довідки про абсолютні протипоказання до проведення щеплення. Ознайомлення працівника 03.11.2021 року з не підписаним проектом наказу від 05.11.2021 року «Про відсторонення від роботи» є допустимим, зрозумілим, повним і об`єктивним роз`ясненням працівнику наслідків і очікувань.

Факт відмови поінформованого працівника ОСОБА_1 від проведення обов`язкового профілактичного щеплення (вакцинації від COVID-19) належним чином зафіксовано 03 листопада 2021 року на засіданні комітету первинної профспілкової організації актом, засвідченим п`ятьома членами профспілкового комітету. 05 листопада 2021 року ОСОБА_1 також не надала роботодавцю ні підтвердження проведення щеплення, ні довідку про абсолютні протипоказання до проведення щеплення.

За таких обставин суд приходить до висновку що відповідач при відстороненні ОСОБА_1 , діяв у спосіб та в межах повноважень, передбачених законом, зокрема частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статті 46 КЗпП України. У наказі про відсторонення зазначені підстави та строк такого відсторонення.

Також і в ході судового розгляду не встановлено доказів того, що ОСОБА_1 має такий стан здоров`я, що є перешкодою для вакцинації.

Отже, відсторонення позивача від роботи було здійснено відповідно до норм чинного законодавства, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а оскільки відсторонення ОСОБА_1 від роботи було правомірним, то відповідно не можуть бути задоволені й інші позовні вимоги, щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та моральної шкоди.

За таких обставин, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, компенсації не підлягають.

Керуючись ст. ст. 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Запорізької гімназії№32Запорізької міськоїРади (Запорізькоїзагальноосвітньої школиІ-ІІІступенів №32Запорізької міськоїРади Запорізькоїобласті) (ЄДРПОУ 24518575, адреса: м.Запоріжжя, вул. Чотирнадцятого жовтня, буд.13), Територіального відділу освіти Хортицького району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 37611464, адреса: м.Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд.48а), про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 14 березня 2023 року.

Суддя: Д.С. Бредун